Сон 110926 "Якщо з моїх снів збудувати храм: Дженжулет і Бог його знає"

Роблю з кимось трасу (залізний лоток), де має іти кабель зі стисненим повітрям. Гелій? - але це лише припущення. Раптом із нізвідки з'являється батько, підходить до мене і стискає геніталІї, я мало не відчуваю уві сні реальний біль. Розумію, що нафіґ то мені не треба і вирішую нічого не робити. У той же час інші хлопці тягнуть кабель до місця, де буде робитися велика надувна куля. Промірковую деталі того, що відбулося, якби для написання сну (отже, усвідомлення уві сні того, що снилося, а цим промірковуванням, наче переживаю повтор). Далі: одна ділянка на трубку... Трепер я знову з кимось роблю подібне, але без тієї заангажованости, як на старті. 

P.S. Коли проснувся, зрозумів, що спав у незручній позиції. Отже, біль мав логічне походження.

Сон, що складається з послідовних образів (картинок), без прив'язки до сюжету ::

Мозок у рожевих кольорах (картинка). Пів жіночого обличчя, подібно до логотипу "Alior bank". Вікно. Сир із отворами. Бантик, якби мальований від руки. Хаотичні риски. По непевній розмитій паузі - якби продовження попереднього сну. Йде паскування зробленого, а хтось впевнено каже: "Це вказує на те, що молоді люди більше вірять в Україну, аніж старше покоління".

Обличчя, що схоже на маску, освітлену місячним світлом. Потім силуети чорних фігур, але більше подібні на ідеєю для однієї картини. Приходить фраза: "Знаєш, що Бог знає?" (Павза). І наступна думка, якби тим же голосом: "Бог його знає!"

Далі знову сон, що складається з послідовних образів, без прив'язки до сюжету ::

Гіґієнічні дерев'яні палички, що нагадують пліт, зібрані в один ряд. Плетений кош із лози, зроблений під зав'язку так, що немає як дна, так і практичного значення: виключно декоративна чи мистецька ідея. Морда риби, яка видовжується, утворюючи синю заретушовану пляму його тіла. Художня картина, у вигляді стилізованої поверхні, що нагадує тріскану фарбу. Дерев'яний стільчик, що виглядає нерівно як до себе, так і до симетрії рогу будинку. Тепер він різьблений та в сірих тонах (під старовину). Одразу виникає для нього назва: "дженжулет" (неологізм). Далі ідуть художні образи, як робитиму картини з бетону та щось подібне до гіпсу, а потім ідея: винайняти 1 квадратний метр площі в людному місці для виставки 1 картини, що часто змінюватиметься на інші, а роботи, представлені раніше, транслювати там же на моніторі. Таке підприємництво назвати: "Виставкова діяльність".

Я і ще хтось та якась Тетяна, що сама заходить у холодну воду, виходить і знову повертається в неї вже в куртці. Дії алогічні, але тут вона так заходить, що перестає плавати і йде на дно, я думаю ловити її, але вода реально холодна. Той, хто поряд мене одразу пірнає, а я кричу: Тетяно, Тетяно.

Питання до АІ: "Якщо з моїх снів збудувати храм, як він виглядатиме?"

Художній образ. Скомбінована картина у вигляді 1) світлини, на якій зображено кут землянисто-зеленої огорожі, з подальшою перспективою розмитого фокусу заднього плану (тому і кут), 2) накладеного на цей образ скла, на якому таким же кольором зроблені великі краплі, яких видно на тлі сірого розмитого неба. Ідея така, що дивлячись на цю мистецтку працю, глядач має домірковати: що саме так огорожа стала помальованою.

Подарункові та декоративні іграшки у вигляді людей-дзвіночків. А саме: пустотілі фігурки, в яких знаходяться бовкальця. Всі різні, різнобарвні. Творча фантазія доходить до того, що дехто навіть має крила. А загалом можуть висіти разом у вигляді каруселі на ниточках та разом видавати веселе дзеленчання.

Картина краєвиду неба та поля, що плавно переходить у рельєфи українського прапору, що утворились якби від реального повіву вітру. Цей художній образ більше схожий на фотоколаж, де кольори прапору переносять свої фарби на кольори свободи.

... Зменшився статус, тепер начальник носить перстні не золоті, а срібні. Мене це навіть насмішило.

Комусь кажу з гумором, хто сидить наче на танку: "Дивись, павуки", - а той у відповідь: "Черепашки!"

Хлопці мішають цемент, серед них нерг з сивою бородою, який схожий на одного відомого американського актора. Дивлюсь, як вони активно лопатами перемішують пісок із цементом і водою. Кажу до них: "Не так шибко!", а у відповідь чую від того "актора": "А так нє запрондіш" (неологізм від польського слова prąd - zaprądzić), з натяком на те, що я електрик і не маю вмішуватися у не своє діло.

Аналіз :: Сон насичений, нерівномірний, переважно творчий з натяком на мистецтво та філологію, розшарований на різні теми, що певною мірою ускладнює тлумачення. Ключові слова, аби опанувати таке складне сновидіння, попросив GPTchat:

Основні теґи:

#сон #усвідомлення_сну #повторне_переживання #образи #фрагментарність #алогічність #неологізми #мистецтво #творчість #живопис #художній_образ #виставка #підприємництво #ідея #конструювання #простір #матерія #цемент #бетон #гіпс #дерево #лоза #скло

Тіло й відчуття:

#біль #тіло #геніталії #дотик #фізичне_відчуття #незручна_поза #холодна_вода #занурення #тонення #страх #порятунок

Люди й стосунки:

#батько #хлопці #молодь #старше_покоління #Тетяна #начальник #електрик #робітники #актор #інший

Технічні та матеріальні образи:

#траса #лоток #кабель #стиснене_повітря #гелій #надувна_куля #трубка #електрика #цемент #пісок #вода #лопата

Мистецькі образи:

#мозок_рожевого_кольору #жіноче_обличчя #вікно #сир #бантик #хаотичні_риски #маска #місячне_світло #чорні_фігури #пліт #дерев'яні_палички #плетений_кошик #риба #синя_пляма #тріскана_поверхня #різьблений_стільчик #дженжулет #огорожа #краплі_на_склі #люди_дзвіночки #крила #карусель #небо #поле #український_прапор #вітер

Ідеї та поняття:

#Бог #знання #віра #Україна #молодь_і_старше_покоління #свобода #статус #влада #іронія #самоіронія #заанґажованість #байдужість #не_втручатися #своє_і_чуже #творча_фантазія #мистецтво_як_підприємництво

Мовні образи:

#дженжулет #запрондіш #неологізм #гра_слів #мовна_гра #парадокс #іронічна_фраза #Бог_його_знає #павуки_черепашки

Особливо характерні для цього сну теґи:

#храм_зі_снів #сон_як_мистецтво #сон_як_виставка #образ_замість_сюжету #мистецтво_з_матерії #фізичне_й_уявне #тіло_й_творчість #Україна_як_образ #свобода_як_колір #логіка_сновидіння #міжприсутність

Якщо робити короткий набір теґів саме для архіву снів, я б залишив приблизно 15 наймісткіших:

#усвідомлення_сну #фрагментарність #біль #батько #тіло #холодна_вода #тонення #мистецтво #художній_образ #виставка #неологізм #Бог #Україна #свобода #іронія.

Далі попросив GPTchat за теґами зробити короткий аналіз сну (тут головне не рухатися за принципом пошуку відповідей за чужими сонниками) ::

Якщо дивитися на сон саме через систему теґів, то його центральна риса — не сюжет, а перетворення окремих образів на матеріал для творчости й осмислення.

Короткий аналіз

1. Образ замість сюжету.

Сон постійно розпадається на окремі картинки: мозок, обличчя, сир, маска, кошик, риба, стільчик, огорожа, дзвіночки, прапор. Це радше внутрішня виставка образів, ніж оповідь. Навіть сам сон усвідомлює себе як матеріал, який можна записувати й переосмислювати.

2. Творчість стає способом упорядкування хаосу.

Бетон, гіпс, дерево, скло, фарба, фотографія, виставковий метр площі — різні матеріали сходяться до однієї теми: як із випадкового або грубого матеріалу створити художній образ. Навіть декоративний кошик без практичного дна тут важливий: його цінність уже не функціональна, а мистецька.

3. Тіло протиставлене творчому просторові.

На початку є фізичний біль і втручання батька в тіло. Пізніше — холодна вода, тонення, спроба порятунку. Це найбільш тілесні епізоди. Між ними виникає величезний масив абстрактних, художніх образів. Наче сон переходить від фізичного відчуття до його символічного опрацювання.

4. Влада, статус і «не втручатися».

Начальник із золотих перснів переходить до срібних — і це сприймається з гумором. Робітник фактично відсилає тебе до твоєї професійної компетенції: не втручайся в чуже. На початку ти сам вирішуєш нічого не робити з непотрібною роботою. Тому тема межі власної відповідальности проходить через сон досить послідовно.

5. Україна з'являється не як політичний сюжет, а як художня матерія.

Фраза про те, що молоді більше вірять в Україну, ніж старше покоління, переходить у прапор, який ніби виникає з вітру, неба й поля. Особливо цікаве формулювання про те, що кольори прапору переносять свої фарби на кольори свободи. Тут Україна фактично перетворюється з поняття на образ.

6. Бог і мова з'являються через парадокс.

«Знаєш, що Бог знає?» → «Бог його знає!» — серйозне питання миттєво провалюється в мовну гру. Те саме відбувається із «дженжулетом» та «запрондіш». Тобто сон не лише створює візуальні образи — він винаходить мову для того, чого готового слова немає.

Якщо звести все до однієї формули

Тіло → відчуття → образ → мистецтво → мова → сенс.

І саме тому питання наприкінці — «Якщо з моїх снів збудувати храм, як він виглядатиме?» — виглядає майже ключем до всього сну.

Храм тут може бути не реліґійною спорудою, а архітектурою власного сновидного світу, де біль, Україна, свобода, Бог, матерія, мистецтво, гумор і неологізми вже не розрізнені, а стають частинами однієї конструкції.

Понтуаз - Париж, Франція 

Сон 060925 "Злиття з образом"

Якась серія снів, де відсутня буквальна логіка, яку можна описати...

Отже, дивлюсь на дзеркало в білій рамі, що стоїть на підлозі. Тепер наче хтось стоїть біля того дзеркала. Раптом вирішую уявно приміряти на себе образ тієї білої рами на грудях. Тепер той хтось, хто був біля дзеркала і є тим дзеркалом, коли я вже уявив, а чи взяв буквально ту рамочку і наклеюю на свої груди. (Тут звична фізика предметів та їх пластика відсутні).

Я за якимось дивним дерев'яним столом, наче поміж фігур намальованих художником, хоча вони чомусь нагадують роботів (схоже, за враженнями від фільму "Край «Дикий захід»"). Сприйняття десь таке, що і я є частиною цієї намальованої картини, що певною мірою навіть нагадує (не буквально) "Таємну вечерю" Леонарда да Вінчі. (Також нагадує повтор забутого сну).

Сон 171124 "Дзеркало себе"

Художній графічний малюнок дівчини у профіль. На голові оригінальний образ шапочки, наче шолома, у вигляді стилізованого листка чи то конюшини, чи ґінкґо білоби. (Можливо, віддалена асоціація з погруддям Жанни д'Арк, яку бачив у Франції). Присутній поділ, як на листку, на три частини. Середня з яких намальована кубиками, тильна до голови - в чорних кольорах.

Якийсь образ чоловіка. Торкаюсь його руки, наче в привітаннi, і відчуваю шкарубкий палець на ньому. Просинаюсь і розумію, що так я сам торкаюсь на правій руці вказівним пальцем великого пальця, відчуваючи нерівність шкіри в районі нігтя.

P.S. Цей сон вкотре підтверджує, що ми снимося самі собі.

Сон 100924 "Недоконаність виразити себе наповну"

Йду коридорами якоїсь телекомпанії. Мене огортає внутрішній настрій творчої атмосфери в цих стінах. Бачу людей, які мене не знають і загадково позирають на мене, адже тут бувають реально різні люди, а найчастіше - невипадкові, хтось щось мене питає, я відповідаю і йду далі, хтось інший уточнює до кого чи куди я йду. Відповідаю і заразом задаю уточнюючі питання. Приходжу на якусь студію, де знімають якесь не так телешоу, як показ аматорських колективів, то з дітьми, то з дорослими, які показують короткі театральні виступи. Я ж сідаю на вільне місце, яке розташоване було мало не першим перед виступаючими на сцені. Стільці для глядачів були розставлені в довільному порядку. Коли дійшло до підставної ситуації, коли запросили дівчину, а згодом незнайомого їй хлопця, і попросили виконати одне із завдань - поцілуватися, а це було в їхньому житті вперше, а самі були не зовсім так красавчики зовнішньо, як і в результаті почав виглядати їхній поцілунок, на цій зрежисованій кимось гидоті публічно встав і мовчки вийшов. Лише зараз звернув увагу, що вдячною публікою на такі сцени є якісь люди старшого віку, зокрема жінки та пенсіонери, а деякі з внуками. Вкотре оцінив гидотнійсть, вже "по другу сторону екрану". Як вийшов зі студії, зрозумів, що там забув свій одяг. Вирішив повернутися. Слава Богу, все завершилося. Заходжу і починаю забирати свої речі. З кожним новим предметом помічаю наступний і наступний. (Фіксації на тому, що я тут їх реально залишав - відсутня). Навіть побачив борсетку з гаманцем, яку точно б не знімав би з себе у публічному місці. Поки збирав речі, заходить розмова з образом не так людини, як подібного, але все ж таки від'ємного, до героя, з кінофільму "Володар перснів" - Ґолума з доволі великим ротом і густим рядом зубів. Він перший заводить розмову, починаючи з якихось дурниць. Я йому кажу одне, а він мене інше, кажу друге, а він зі мною сперечається, кажу третє, а він мене перекривлює. Врешті-решт гостро висловлюю якусь думку на якусь його тезу і йду, не звертаючи на нього більше уваги. "Йду так", що залишаюсь збирати свої речі в іншому кутку телестудії. Тут до розмови у продовження попередньої долучається якийсь чоловік інтелігентної зовнішньости. Починає мене допитувати щодо висловленої тези, що побачене мною на цій сцені не має належної режисури. Я і з ним також починаю сперечатися, згадуючи (з реалу) свого режисера, як фахову людину з критичним мисленням на сценічну творчість. В динамічній дискусії хочу швидко назвати його прізвище, але чітко називаю ім'я, якось непевно по-батькові, а прізвище наче як вилетіло з голови. Він, якби почувши буквально, питає: чи це той режисер, який зробив у такому-то місці то-то? Я кажу: ні! А в голові намагаюсь пригадати правильне прізвище. Подаю це так, наче він мене не розчув. Повторюю ПІБ ще раз, вже впевнено згадавши по-батькові, невиразно озвучивши прізвище. А він не перестає питати далі: А чи це не той, який поставив виставу таку-то й таку в Полтаві? Я знову ж йому заперечую і вже впевнено пригадавши прізвище, виразно і голосно починаю його повторювати й повторювати. Він знову починає мені щось так само інтелігентно припускати, наче він не те, що знає всіх режисерів в Україні, а навіть їх особисто. Це мене злить, адже він в моїх очах стає далеким від того, при кого йде мова. І тут вже коротко розповідаю фрагменти з його біографії і родинні зв'язки з тими людьми, яких він точно не знав і не знатиме. 

Тепер я йду по вулиці. В душі настрій творчого піднесення і відчуття кінечної нереалізованости. На цих емоціях виникає відчуття непевности в стабільних заробітках. Починається все з того, що я сьогодні обіцяв по рекомендації прийти на заявку і відремонтувати телевізор. Йдучи далі по дорозі, наступним пригадується, що я так "загрався" в різні роботи, що на основній давно не з'являвся (пригадуючи з реалу час, коли працював маркетологом), на цьому тлі пригадується інша робота (комбінація з реалу кількох інших, на яких пробував реалізувати себе, як менеджер, але так була організована основна праця, що "спочатку прояви себе, а потім ми тебе візьмемо на постійну роботу" - що я вже не знав, яке з усіх тих і є основним місцем роботи. Коли проснувся, "зітхнув", що в реалі я маю стабільну працю, а страхи про непевність у завтрашньому дні залишились в Україні.

Від фірми приходить звістка, що намічається нова поїздка за кордон. Надходить час ікс, коли дзвонить мені один з шефових фірми і каже, що все, пора! Дають інструкції, що маю зробити: поїхати в інше місто іншої країни, забрати майбутніх колег до Польщі, але не з остаточним поверненням, а одразу на новий об'єкт. І все це не просто десь, колись, а просто зараз. У мене не так паніка, як розгубленість, щодо такого раптового розвитку подій. Збираюсь, аби першим ділом зустріти, виходжу з дому, іду пішки, по дорозі вже розумію, що мав би взяти з собою, але ще не взяв. Дивлюсь на себе: так я ще не одягнений, як треба: пальто, а на ногах якісь нічні підштаники і все. Без документів, без гаманця... А чому ж я іду пішки на потяг, коли фірма мала б мені надати машину, аби все пришвидшити?

Руан (Rouen, Korny - Frenelles-en-Vexinі), Франція 

Сон 071023 Картина "Ворона"

Бачу художній малюнок із образом ворони, але спочатку помічаю на ньому два яскравих кольори: червоне і трохи чорне в правому нижньому кутку роботи. Вдивляючись уважніше, вже помічаю, що образ ворони, розвертутий дзьобом у лівий бік, зроблений жовтим кольором на білому, де чіткість ліній мені нагадує витинанку, займаючи основну частину праці, а образ-пляма "червоне з чорним" лише її фрагмент - під крилом птаха.

Сон 011023 Картина "Окраєць неба"

Фрагмент сну, наче об'ява, осяяння: образ художньої картини, яка в подальшому трансформувалась ув ідею принта на футболку.

Прямокутна вертикальна картина, написана чорним по білому, на якій намальовано два багатоповерхових будинки, притулених одна до одної так, що уявно не залишає просвіту світла, з рівно геометричними формами стін та чисельністю прямих вікон, але з кривими дахами у формі ламаних трикутників, між якими, ближче до лівого верхнього краю, видніється просвіт яскраво синього неба. Колір синього настільки виразний і одинокий, що сильно контрастує з чорними лініями рисунку. Синій колір неба займає менш ніж шосту частину малюнку. Має виглядати так, наче він свідомо витіснений простором забудови. Так, як ужито лише два кольори на білому, синій, як яскравий і виразний колір, має кидатися самотньою плямою в очі. Далі фантазія переносить цей малюнок, як ідею принта, на футболку, на якій прямокутна форма зображення доповнюється хвилястою лінією, що виходить за межі прямокутника, тому що цей простір надає вже сама футболка білого кольору. Вона символізує хмарку над просвітом синього, але не дозалита тим же синім. Просто, як натяк. Хоча свідомість розуміє, що це не хмаринка, а мало б бути продовження синього неба, у той же час, свідомість має відрефлексувати: синє небо - не є хмаринкою. Але натякає, що будь-який образ хмаринки, такий же обмежений в просторі, як і небо поміж споруд.

Сон 300923 "Одяг для "Дами з горностаєм""

Цілий місяць не було повноцінно сюжетних снів. Логіка дій уві сні полягала в тому, що я кудись їхав, щось прибирав, готував на кухні, мив, чистив, наводив лад (дещо пов'язано з роботою в цьому місяці) - і все без логічного початку і завершення. Настільки снилось неконкретне, що навіть не докладав зусиль цей "потік" відтворити на письмі.

Сьогодні майже було то само. Лише під ранок наснилось трохи оригінального: 

Дерев'яна коробка у вигляді великої шкатулки (за розмірами нагадує плетений кошик до полуниць - є стандартними як в Україні, так і в Польщі). До неї зсередини приміряюсь, як буду вішати якісь дрібні речі. Принаймні було з однієї сторони два проріза, на які можна було б зачепити пласкі гачки. Згодом у цій коробці опиняється хлібна випічка з рельєфними написами-візерунками. Якоїсь миті подумалось, що такі ж рельєфні форми були на внутрішніх стінах цієї "скриньки". Тепер ця рельєфність поверхонь мені нагадує "одяг" до ікони Божої Матері з немовлям. Тепер майже просинаюсь, фіксуючи образ золотистої, можливо, мідної чеканки до ікони, образу якої ще немає. (Видно, певна асоціація з вчорашнім днем, коли я в художньому ліцеї оглядав мідну біжутерію ХХ рр., м. Катовіце та два тижні тому побував у музеї на виставці "Сатирикон" у Лєґніцах). Тієї ж миті приходить ідея ("осяєння"), що цей образ можна використати ширше. Наприклад, примірявши готовий образ "одягу" не до ікони, а до іншої художньої праці, приміром - "Дама з горностаєм" Леонарда да Вінчі.

Сон 080823 "Корекція образу"

Бачу дружину у вигляді неймовірно тендітного мотиля, який має неймовірно видовженні крила, складеними у вигляді напівпрозорого савану. Дивлюсь уважніше, а поміж крил якимось чином заплутались напівживі мухи та інші комахи. Їх небагато, але доволі сильно резонують із загальним образом чистоти, ніжности, трепетности. Образ мухи мене певною мірою вражає... Просинаюсь і у роті відчуваю неприємний присмак, такий, наче там побувала муха.

Якась подія завершується накритим столом, за яким серед інших присутніх сидить чоловік, якому маю внести певні корективи до обличчя. Він знімає своє лице, наче шкіру. Беру її наче напнутою на дошку (тут може бути асоціація з художнім полотном або тим, як обробляють після вичинки шкіру, але віддалено). Чомусь пригадується, що я маю до цього чоловіка якусь давню образу. Користуючись нагодою його беззахисности обличчя, наношу молоточком, наче докористовуючи образ в художніх цілях, пару шрамів біля правого ока.

Сон 300623 "Художні образи"

Чорно-білий образ дерева, намальований так, що його галуззя направлені вправо, наче від потужного вітру, продовжуючись тонкими лініями високовольтної мережі.

Якесь святкове місце, облаштоване наче фонтан-стіл каскадами води по великому колу, де рухома вода піднімається вверх, а де вниз, навколо якого і по-середині ходять люди. По течії пливуть у тацях-корабликах різні страви та напої. Люди підходять і беруть з такого "шведського столу" невідомі та улюблені страви. (З огляду на розуміння фізики плину рідини, це щось ірреальне, адже таці не можуть переміщатися рівномірно з одного рівня на другий, не перекинувшись у воду).

Сон 060523 "Оновлення образу"

Займаюсь бюрократичними питаннями на виділення матеріальної допомоги у вигляді машини. Відвідую з дружиною чиновницю, яка приймає відвідувачів у цілковито формальній атмосфері, так, що дехто з колег просто відкриває до неї двері, аби щось перепитати, що навіть чути суть того чи іншого питання. Разом із тим відвідуємо чиновника, якому найголовніше - це бюрократичне оформлення паперів: "Наостанок: заповните ще ось цей папірець і справа буде вже на вашій стороні!" Мені не віриться, що може бути така проста процедура отримання допомоги в Польщі. Головне в цьому питанні - це бажання і держава вже тобі допомагає, аби лишень розвивався. Наводиться приклад, що країна готова виділяти фінанси на період вимушеного безробіття, аби людина, схильна до алкоголізму подолала в собі цю звичку. Не оплата за подібну "інвалідність", а реальна праця над собою. Міркую з дружиною, що машина хоч і оформляється, як допомога на мене, але більш пасуватиме для її потреб.

Андрій Данилко змінює сценічний образ. Тепер те, яким він був, не є топовим у запитах на період війни. Замість надутих грудей і штучної зірки на голові, яка декому нагадує кокошник, починає грати роль мачо: носить спідній одяг і штани у вигляді ерегованого чорного гумового члена. Як не дивно, але публіці це подобається і такий образ має навіть певний попит.

Сон 171122 "Моя команда"

Сюжет дещо кінематографічний. Опиняюсь у товаристві людей, серед яких, як виявляється, одна жінка дуже схожа на короля. За образом і поведінкою, належить якщо не до середнього класу, то до певної інтелігенції. (Отже, за логікою, події відбуваються в королівстві). Разом із цим гуртом людей перебуваємо в якомусь замку. У нього є господиня, якої зараз немає вдома. У групі цих людей вигадується злочинна схема з перевдяганням, де ця жінка, яка так схожа на короля, зіграє його роль. Як виявляється схожість з його величністю не випадкова, вона є далекою його родичкою. Такі події додають трохи інтриги та куражу. Тепер ми всі вдягнені відповідно до статусу королівського двору. Ідемо всі до виходу. Я трохи затримуюсь, і цієї миті повертається додому хазяйка. Події розвиваються з ними так, що вона їх не бачить, а помічає лише мене. Виказую незначним поклоном голови своє до неї шанування і допомагаю при вході зняти їй пальто. В образі стриманої інтелігенції не виражаю своєї розгубленості у компроментуючій для всіх ситуації. Хозяйка йде, а я заходжу до покою, в якому зібралась наша команда. Аби бути оперативними я бачу зворотнє і мене це трохи дратує. Розклали на столі якісь подарунки. Мене здивували пластикові округлі коробки, як для тортів. Відповідь проста: "Не йти ж у гості з порожніми руками?"... Навіщо це робити? Нам звідси треба швидко йти, аби хазяйка замку не встигла нас у чомусь запідозрити!

P.S. Все більше розкриваються фактів, як "Моя команда" нинішнього президента займається злочинністю, не гребуючи воєнним станом в Україні. Перед сном читав деяку інформацію з цього приводу.

Пост із виборчої реклами Володимира Зеленського 

Сон 310822 "Практичне мистецтво"

Переглядаю короткі ілюстровані мультфільми. Більшість з них відзняті спеціально англійською мовою, деякі озвучені українською (для внутрішньої авдиторії), а деякі німецькою. Зауважую дружині, що за цими мультфільмами добре вивчати німецьку мову (дружина її знає і хотіла б викладати). Поринаю в зміст мультфільмів. Головним персонажем є чоловік ув українському національному одязі, схожий на гуцула. Він йде по дорозі та щось розповідає. Придивляюсь, наскільки цікаво та з любов'ю намальовані ці анімаційні твори. І це не просто аніме, а повноцінні сюжети від руки. Таким чином, слідкуючи за подіями, потрапляю до одного двору з багатоповерховим будинком, навпроти якого є стіна, розмальована так само цікавими творами. Я пам'ятаю цей двір із дитинства (таке переконання уві сні, може, уривок із забутого сну - в реальности маю інші асоціації). Цю стіну закривали старі гаражі, сараї. Їх поволі демонтували, а на їх місці, на оголеній стіні, що за ними, починали малювати цікаві образи (зі сну залишились лише враження). Далі також іде стіна, прикрита старими дерев'яними сараями. Зауважив, що вони доволі малі та вже давно трухляві. На вільній від них території, навпроти мальованих образів, посаджена якась городина. Якоїсь миті міркую, що маю в кишені насіння гарбузи, а як весна, добре їх зараз посадити, поки не пізно.

Сон 130622 "По-новому"

Їду в Канаду зі сторони Росії. Наскільки все в Росії бідно і сіро, а як тільки переплили човном, наскільки в Канаді все краще і в рази по-іншому. (За логікою короткого маршруту мала б бути Аляска, США). Спочатку цей маршрут проробив по GPS, але якось інтегровано з YouTube, або щось близько до того. Другим разом фізично. Знаю, що разом зі мною в подорожі є дружина, але на найцікавіших моментах показую синові. Наприклад, по перетину водного кордону між країнами - привабливий пристанок, який починається мало не з Діснеївського замку: парадні ворота, вежа, атракціони. Знаю, що в подорожі із нами була птаха, хочеться назвати папуга, але в своїй поведінці більше нагадувала якогось милого і пухнастого хом'яка або котика. Із першою подорожжю ця птаха замешкала на вежі разом із поважним орлом, навіть здружилися. Отже, другим разом я, так само, повільно пропливаючи в повітрі разом із сином (не можу стверджувати яким це так могли робити повітряним судном) наблизились до цієї папужки. Син навіть взяв її на руки, адже птаха впізнала його, але мусили повернути на місце. (Прощальна зустріч). Важко подорожувати разом із такою тваринкою. Я згадую, що в Канаді маю деяких знайомих. На ці роздуми раптом опиняюсь із дружиною у однієї знайомої (асоціативно міркував про сестру Ю.Ґ.), а тут виявилось середніх років особа, яка, сидячи в якомусь чарівному домашньому куточку, зробленому прямо в стіні, почала розповідати про свої переживання та любов до свого чоловіка і все це зайшло, в форматі монологу, так далеко, що від емоцій навіть розплакалась. За собою чую чоловічий голос вибачення, і що ми підемо, нехай так і сидить, а ми самі закриємо за собою вхідні двері. Останнім поглядом на цю жінку, згорнуту в клубочок, у позі обіймання власних ніг та приховування обличчя, оцінив наскільки має довгі коси кольору блонд, що ними мало не по-художньому був підкреслений контур її образу та того затишного місця, в якому сиділа. 0111'

Написавши цей текст і заплющивши очі, раптом постали образи гілок синьої сосни, які доповнились образом пагони алое, а врешті преобразились у листя коноплі. Так і подумалось: всі рослини із візуальними голками. (Видно, таке постсприйняття друкованого тексту). Ці образи змінились у графічний візерунок, більш схожий на сіро-чорний художній орнамент з ідеєю запозичення з якоїсь геометрично правильної вишивки. Чомусь подумалось: як варіант можливого татуювання. 0122'

Сон 210522 "Голий щуропес"

Дивлюсь на малюнок, виконаний олівцем, а на ньому зображена лиса (гола, без шерсті) собака з обличчям путіна, обернута дупою до глядача. Видно, що тварина чоловічої статі. Дивлюсь уважніше, бо привертає увагу незвична форма хвоста: він прямий і за кольором у чорні та сірі рисочки, як у щура. 

Як підсумок: путін - голий щуропес.

Сон 300422 "Сакральне тіло"

Наче видіння: виникає образ мертвого тіла, який нагадує Ісуса Христа, збереженого, наче витвір мистецтва, в дивний спосіб. Тіло залито в прозору монолітну труну у вигляді великого сувенірного "подарунку" (презентації), виконаний ув епоксидні смолі. Крізь прозорість "труни" можна побачити усі риси одягу та зовнішности померлого. Повільна поява цього образу викликає якісь давні сокральні почуття і пробує відіслати до забутих спогадів.

Сон 170422 "Образні фігури"

Проходжу вуличками міста, поринутий у різні думки, обтяжені образами буднів. Раптом у голову приходить якась фраза, наче осяяння. Тієї ж миті опиняюсь на якійсь незнайомій невеликі площі, на території якої виставлені різноманітні мистецькі фігури зі скла, виконаного в техніці вітражів. Повітря сповнене весняним подихом оживання природи, бруківка зволожена свіжозбіглим дощем. Тепер у голову приходить інша фраза: "Стоять вони біля дзеркала і повертаються жити". Міркую: так це те, до чого я йшов!.. - таке собі поєднання образного мистецтва з мініхоку. Може, такі короткі тексти назвати "хо"? або "ку"? Треба ще поміркувати. А взагалі саме тут і зараз я маю знайти відповідну фігуру, яка відповідатиме цій фразі. Знайти ракурс, сфотографувати. Готовий образ оформити чудовим текстом. Так кожному образу на цій площі надати відповідну влучну фразу.

Сон 070422 "Біологічність істот"

Опиняюся в такому місті, який схожий на великий корабель, але подібно, який стоїть на суші. Разом зі мною колеги, з якими працюю. Але всі ми незвичні: кожен з нас має якусь загадкову залежність. На початку праці всі тримаються пристойно, але якоїсь миті всіх попускає... От один з колег зменшуються в розмірах і стає маленьким і круглим, його залежність - це небезпечні рідини, до яких має слабкість; інший колега має в собі щось зміюче: знаходить пару, запросивши її до кавового столика, там вони знаходять електродроти (220V, телевізія, інтернет) і крізь розетки починають їх поглинати, перетворюючись певною мірою мало не в жирні дроти чи то в змій. Себе ж тримаю у належній формі, не даю своїй слабкості опанувати собою. Вона виглядає доволі дивно, має в собі якесь світло зелене вушко, наче в чашці з мій зріст. Подивившись на своїх колег вирішив завершити працю. Пішов до бригадира і сказав, що далі немає сенсу працювати, тому йду додому. (Цікаво, що образ бригадира з реальности). Беру якусь зв'язку ключів і йду звідти. Насамкінець міркую: добре, що людина є біологічною істотою: скільки б вона не була шкідливою для себе або для інших, рано чи пізно вона згниє і не продукуватиме собою небезпеку. 1430'

Сон 120322 "Несумісність поєднання"

У процесі якихось організаційних подій опиняюсь біля сцени разом із незнайомими мені провідними діячами. Моя увага зосереджена на одному із них, наче я опікуюсь або переймаюсь його справами. На якомусь етапі зауважую на його відкритій спортивній сумці, в якій ворохом лежать кавалки міді. Дивлячись раз на нього і другий - на ту привідкриту торбу, виникає відчуття несумісности поєднання "сценічного" образу з "присценічним" змістом.

Візія 090419 "Останній клоун майдану"

На виборах на пост Президента України перемагає Володимир Зеленський. На інавгурації, яку перетворили в шоу, прийшли як шанувальники, так і мовчазні противники. Серед натовпу в різних точках майдану стоять з два десятка клоунів. Тим самим запускається мем про шута, єдиній фігурі в свята та будні короля, якій дозволено критикувати що завгодно, навіть з ласки "сонцеликого" його самого й сісти на його трон. В історію входить портрет сумного (незлого) клоуна серед усміхнених облич натовпу.

Художник Анатолій Козельський

Як зрозуміти сон? Спроба осягнення процесу його творення

Сон подібний до прозорої живої статуї, яку треба пофарбувати в різні барви, аби краще розгледіти її форму. Сновидець займається виключно цим "розфарбовуванням". Відповідь у розумінні сну лежить саме в її формі (наповненні), увиразнення якої, у вигляді фарб, відбувається в процесі творення різних сюжетів не відірваних від знайомої реальності. Але не виключені й винятки, коли образ не знайомий узагалі, так, наче узятий з іншої реальності. Головним у сні постає не сам сюжет, а ставленнєва сторона сновидця. Наприклад, протягом ночі приснилося три різних сюжети, яких об'єднує спільна емоція, пережита напередодні. Це може бути й думка, чужа репліка, спогад, зустріч тощо. Кожна дія викликає або протидію, або солідарність, які виражаються у формі емоції. Кожен образ-символ тягне за собою ряд наступних, які можуть множитися, в залежності від життєвого досвіду сновидця. Їх всі може об'єднувати певна єдина спільність. Отже, якщо приснилась образа, вона витворить ряд незалежних образів, пов'язаних лише однією нею. Не можливо буде розтлумачити сон за окремими фрагментами, словами, діями. До аналізу треба буде брати весь його прочитуваний зміст. Щоб показати сновидцю "образу", свідомість сновидця "витягуватиме" з близької пам'яті знайомі сюжети з життя, вказуючи певними символічними фігурами на неї. Чи вона була викрита у реальному житті чи замаскована з імовірним подальшим розвитком "прориву" такого роду емоційного "гнойовика", який можуть віднести до пророчих натяків у снах, все це залежить від індивідуального духового розвитку. Головне вчасно виявити і прочитати такий сон, аби не допустити небажаних рефлексій у реальному житті.