Гуляю в парку з якоюсь дитиною. Потроху до нас наближається чоловік із великою рудою собакою. У співвідношенні до тіла, голова видавалась замалою: добре розгодований! Шерсть середньої довжини, груба, неоднорідна, з натяком на кучерявість. Я кажу: "Подивись, яка собака!" І питаю дозволу в господаря, аби її погладити. Він дозволяє. Акуратно глажу. Бачу, собаці це подобається. Пробую її обійняти. Вона починає приймати мене, як свого. Дивуюсь: невже він знайшов у мені споріднену душу? Отак просто прийняв, як власного господаря? Пес починає зі мною гратися. Враховуючи його масу тіла, повороти геть не верткі. Але настрій "гратися" - присутній. Тут я вже лежу на землі, а він став на мені лапами. Міркую собі: от би з рота нічого не капало, як то буває в собак! Й потроху спостерігаю, як починає стікати слина прямо мені на лице. Перестаю грати, хоча пес розіграний. Щось пояснюю про собак тій дитині, з якою гуляв парком. Собака якоїсь миті каже мені коротку фразу, яку не згадаю. 0555'
Шукати в цьому блозі
Показ дописів із міткою морда. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою морда. Показати всі дописи
неділя, 10 лютого 2019 р.
Підписатися на:
Дописи (Atom)
Річний підсумок спостереження за снами
Вже минув рік, як я веду блоґ "Сни Лоґоса" ("Сни Logos'a"). 13 березня 2018 року був зроблений перший допис, у яком...
-
Повертаюсь з дачі до дому, а в руках несу, як не смішно звучить, і сам собі називаю: зброю і наркотики (візуальна конкретика відсутня). Далі...
-
Фігурки чоловічків у вигляді самбреро, що крутяться навколо себе, але великий капелюх залишається на місці. Їх образи мерехтять, якби в анім...
-
Мешкаю в якійсь тимчасовій квартирі, у якій виявив за дверима вузьке вікно (таких вікон в ряд було кілька), прикрите замість скла дошкою так...
