Процес складання виглядає так, що стіл частинами перетворюється в ошурки та пакується у мішки. Десь у той час я прошу когось віднести певну річ на фірму, яка знаходиться недалеко за рогом.
Тепер маю справу з розплавом на виробничому підприємстві, який іде по лінії, наче по конвеєру. Біля мене працює якась людина. На якийсь час відходжу та повертаюсь до нього, а він у рази нагрітий, аж пашить у обличчя. Кажу до тієї людини, що поряд: треба було вчасно мені додати до нього два курячих яйця, розбивши їх у плавіння, аби спинити цей процес. А подумки до себе: "Що за абсурд? Ти ще б "Кока-колу" додав до того!"
