Сон 030524 "Долаючи перешкоди"

Знаходжусь із групою туристів десь на природі. Отаборилися. Дізнаюсь, що хтось з цієї групи покинув місце нашої дислокації і пішов уперед, не попередивши нікого. Я б'ю на сполох, але всі реагують якось відсторонено. Вирішую сам піти тим же маршрутом вперед, шукаючи їх слід. Розумію, що їхнє рішення узагалі непродумане, як і моє: кудись іти, починаючи з другої половини дня, коли за часом можна і не повернутися в табір. Внутрішньо треба бути готовим до того, що ночувати доведеться десь на відкритій місцині. Подумки уявляю, як було добре: знайти сіно і в нього загорнутися! - але розумію, що в дикій природі таке не передбачено: сіно має хтось наносити. На початку дороги зауважую посеред непримітних хащів кам'яну споруду - склеп, у якому похована якась шанована людина. Тубільці розповідають, що це їхній символ поклоніння, таких більше не збереглося. Вони до нього часто не ходять, тому стежки сильно не протоптані - це для того, аби зберегти місце від чужинців. На моє питання про муміфукування, вони стверджують, що подібний метод збереження тіла давно втрачено. Я ж пригадую, що тут вже якось був і про те, що вони говорять, вже знаю. Можна постаратися і пригадати багато інших подробиць. Знаю, що далі на моєму шляху буде ще один такий склеп, але тіло померлого там не збереглося в такому стані, як тут, аби виглядати майже, як живе. Моя стежка пошуку "пропавших" проходить вздовж водного потоку: весь мій маршрут - це маршрут цієї річки. Йду довго, нікого не знаходжу, але в той же час річка закінчується водоспадами і я опиняюсь перед вибором і пошуком: яким водоспадом легше зійти вниз, аби йти далі. Цієї миті я вже не сам, а з якимсь напарником, з яким раджусь у пошуку і виборі кращого рішення. (Можливо, це та людина, яку я шукав, але на цьому етапі сну - це вже не важливо). Вирішили спускатися не першим водоспадом, а пройтись трохи далі по каміннях поміж живих потоків річки і вийти до іншого, який виявився кращим: менш бурхливим, менш високим і тим самим більш безпечним. Вже настала ніч і ми приходимо, прямо недалеко за цими водоспадами, до якогось табору тубільців, а у них якесь масове свято навколо вогнів і центрового поміж них... На цьому просинаюсь.

Сон 300424 "Яка ваша віра?"

Приходжу в гості до незнайомої мені родини, але є щось, що з ними в'яже. Сідають усі за святковий стіл, який виглядає якщо не передвесільний, то щось подібне по ньому. Вивчаючи гостей, зауважую, що серед них є пара молодят, найцікавіше, що молодий - поляк, бо з польської родини, а молода - індуска. Тієї ж миті у дверях з'являється брат нареченої - доволі виразний індус, конкретизуючи свою увагу, за столом бачу й батьків нареченої. Спостеріг, що діалоги вибудовуються доволі складно: не всі поляки говорять по англійськи, якщо індуси пробують лише так, не знаючи польської. Ще за столом мене зацікавило питання: якої вони віри і де має / мало відбуватися весілля, на що, через слабке знання мови у тлумача-посередника, питання прозвучало неповним і однозначну відповідь так і не почув. Якоїсь миті ця зустріч-знайомство завершується, а мене так і не покидає питання обраної віри. Виходимо вже всі на вулицю, підходжу до нареченої і ламаною англійською, яка складається лише з базових слів, знову уточнюю своє питання, завершуючи словом із кількаразовим повтором "белів" (віра).

Сон 270424 "Подвійне розчарування"

Опиняюсь на базарі. Проходжу знайомим мені торговим рядом (знайоме лише за переконанням у якомусь давньому сні) і підходжу до продавщиці-городниці, яка продає свіжий редис, зібраний із зеленню готовими пучками до продажу. Вирішую купити його, адже раптом пригадав, що мав такий намір. Питаю: скільки може продати? - але не питаю за кінцеву ціну. У розмові напівжартом натякає: чи подужив би я за нього розрахуватися? Я ж так само віджартовуюсь, будучи переконаним, що якийсь звичайний молодий редис не буде коштувати більше, аніж є в моєму гаманці, навіть гіпотетично припускаючи, що вартість може бути завищена. Коли ж я беру цей редис і кладу десь ближче до себе на якийсь столик, дістаю гаманець і серйозно питаю за остаточну вартість. На що сміло каже: "1000 грн". Я ж трохи прифіґіваю, адже реально такої цифри не очікував почути. Подумки питаю себе: скільки часу минуло, поки мене не було в Україні? і ціни на товар зросли в рази? і невже таке можливо?.. Коли ж вирішую, що від такого товару можу відмовитись, дивлюсь на нього, а узятий мною редис вже покришений так, наче до салату. Дивлюсь на все це і переживаю подвійне розчарування.

Сон 210424 "Інкогніто та впізнаваність"

Я з дружиною у вечірньому місті. Кудись без конкретики йдемо, наче від когось тікаємо, аби ні з ким не бачитись, а в результаті потрапляємо на якесь святкування, на якому зустрічаємо за рядом примітних облич мало не весь батьківський колектив тієї школи, в якій вчилась донька мало не п'ять років тому. Нас упізнають, вітаються. Отже, те прагнення: десь піти так, аби бути непримітними, - поки не вдався: оперативно покидаємо це місце і йдемо далі вуличками міста. Дружина проявляє бажання щось перекусити. Знаходимо в приміщенні іншого великого будинку кав'ярню. Бариста очікує від нас гарного замовлення, а в результаті дружина так і не може визначитись, схоже за браком певного асортименту, який насправді для себе хоче. Я ж замовив каву. (Без уточнення: собі, їй - у реальному житті можу зробити для себе, а віддати, якщо просить). Ціна 20. Без конкретики: яка саме валюта. Дістаю гаманець і вирішую: аби не розмінювати купюри, віддати увесь дріб'язок. Спочатку вишукую в кишені гаманця, потім висипаю на стіл баристи і починаю рахувати. Разом із монетами бачу пару ексклюзивних, про які дещо й забув, що ношу з собою: якась унікальна прямокутна монета на 20 гривень, але з дефектом: явно механічно вигнута. Таку б я не віддав, унікальні - колекціоную. Ще пару незвичних - з інших країн походження, а решта - жовтяки, які він відмовився брати, хоча до суми ще бракувало з 1,5. Поки рахував, бариста дивиться на дружину і каже, що він її знає, лише не може пригадати звідки. Уже наголошує на тому, що йому і так вистачає тієї суми, що дав, а я ще не можу заспокоїтись, аби її зібрати повною. От навіть і тут: хотіли б бути інкогніто, але до кінця не вийшло.

Опиняюсь біля будинку, де колись виконував деякі роботи, або ж був свідком їх перебігу. (Таке переконання уві сні). Тепер там викопали трактором велику яму, аж до бетону підмурка, на цілий поверх в землю. (Можу провести певні асоціації зі свіжою реальністю, опосередковано пов'язану з роботою). Виникає питання: що ж вони тут будуть робити? Заливати новий бетон? Пригадую, як колись тут робили інші роботи і це місце вже було раз перекопане. Тепер проходжу город біля цього будинку, а там також стаю свідком методу "глибокого занурення", аби посадити або пересадити якусь городину...

На якомусь підприємстві виконую з малою групою колег монтажні роботи, але в якийсь момент починають бракнути деякі матеріали. Дійшло до того, що я почав вишукувати будь-які болти діаметром вісім, навіть на місцях праці робітників цього заводу. ... І справді познаходив, але всі вони якісь різні та з дивними шапочками. В процесі нашої роботи, як було зрозуміло, контроль за виконанням праці був покладений на якогось англомовного чоловіка. Він з'являвся рідко, без лишніх коментарів, але був у курсі того, що ми робимо. (Знайомий стиль роботи з австрійцями, коли дають роботу працівникам, відаючим, що роблять). На початках праці, слухаючи його, навіть почав актуалізовувати слова з англійської мови, але згодом почув, як він говорить дещо польською, врешті-решт, коли настав той момент, коли не було чим робити, а він з'ясував для себе причини браку матеріалів, то видав фразу вже російською: "Я виріс в Америці на православ'ї і разом із тим не можу зрозуміти організацію цієї роботи".

P.S. Образи та ідеї уві сні - це виключно продукт нашого досвіду. На прикладі цього сну, мені не могла снитися інша мова світу, якщо я її не чув і не можу її розпізнати, як таку.

Виспаний, але ще можу спати так, щоб відслідкувати початок появи образів уві сні.

Велика довга квітуча алея, зроблена у вигляді арки. Я йду по ній і помічаю перед собою групу монашок, які організовано йдуть попереду, у тому ж напрямку, що я. Вирішую пришвидшитись, аби перевірити одразу. І дійсно, "влітаючи" в їхні фігури, переконуюсь, що вони були міражем. Можливо, я того вже хотів, тому це так сталося.

Цікаве спостереження, що уві сні я рідко усвідомлюю, що в мене є ноги та руки, адже їх фактично не бачу, якщо про них буквально не думаю.

Сон денний.

Якась міжпланетна місія. Ніби не симуляція потрапляння на чужу планету, а заразом велика правдоподібність у тому. Виключно чоловічий колектив. Мета: наблизитись до центру планети. Як і у книзі "Земля Саннікова", експедиція вирушила на Полюс. Мені ще поки не ясна практична складова: як? - але так виглядає, що цей збір людей - це фанатики своєї ідеї. При перших труднощах наближення до Полюсу виявилось, що серед цих людей є ще й фанатик заволодіння всесвітом. У важкий момент прийняття рішення, він офіційно висловив свій намір і ідею, що досягши центру землі, він здобуде унікальний камінь, завдяки якому він покорить собі весь світ. Найстрашніше, що цією людиною виявився старший групою. Він дав завдання пройти фізично нереальний маршрут, тим більш розійтись меншими групами, аби трапити до місця призначення максимально стовідсотково. З цієї миті ситуація починає виглядати більш фантастично. Відчуття, що все відбувається на іншій планеті, загострюються. Якогось святкового дня у чоловічому колективі з'явилась група жіночок. Хтось висловив думку, що навіть у складних умовах усе можна знайти та купити за гроші. Ситуація розпаду колективу почала набирати стрімких темпів. Усе заразом почало виглядати, як звичайне випробування...

Сон 190424 "Зміни мір: робота й відпочинок"

Річка Тетерів, що протікає біля Житомира... (Нічого спільного з реальністю, але уві сні таке переконання). Маю можливість оцінити комплексно: де швидка вода, а де вона спокійна. В одному з таких місць живуть бобри. Оглядаю береги і воду коло тих берегів, яка раз тече доволі стрімко, а іншим - спокійно. Сприйняття таке, наче пролітаю птахом. Таким чином із певним зацікавленням обсервую одну сторону берега, а згодом й другу. У якийсь момент вже захотілося покупатись. Бачу вигідне місце, де купались якісь дівчата. Отож, поліз у воду і почав насолоджуватися "великою ванною" - саме так у тому місці виглядає берег ріки. Загалом, лише приємні почуття і враження: вода чиста і тепла, день сонячний - усе найкраще, про що можна мріяти!

Працюю з колегою на підприємстві, де в нашій роботі все укладено так, що й особливо нема що "укладати" далі. Маємо більше вільного часу, адже робимо продумано раз, а не двічі, коли начальство поспіхом дає непродумані вказівки, за якими врешті-решт доводиться чути: "треба переробити!" От і сьогоднішній день починаємо з певного відпочинку. Вирішили обрати більшу кімнату для перевдягання. Вийшли на внутрішній двір "попити каву", я ж вирішив відійти від правил і невідь-звідки дістав пляшку пива. Але цей жест уже був провакаційним на робочому місці, тому її так і не відкрив, адже тієї ж миті обговорення підійшла якась жіночка - робітниця цього закладу, можливо навіть і офісний працівник, і почала здалеку жалітися на життя: перше, що їй доводиться зараз - переїжджати з місця на місце; друге, що в одному місці, де вона часто їздить, радар неодноразово ловив її на перевищенні швидкости; що в неї просто фінансова криза і вже не вистачає на елементарне... Підключаюсь до розмови і починаю аналізувати її дії. Врешті-решт доводжу їй думку про її безвідповідальність, малу зарплату і прагнення жити на по кишені: на авто не їздить по правилах, роботу не хоче змінювати, діти хочуть жити в місті і мати все "на готово", коли варіант життя в селі відкидається одразу: фізичною працею ніхто не займатиметься!

P.S. Десь у процесі розмови згадувалось яблуко, можливо, вона була з ним, як віддалена асоціація думок із реалу попереднього дня: "Змій-спокусник, Єва, зірване з дерева яблуко - Заздрісна королева-відьма, Білосніжка, отруєна половинка яблука".

А чи існує яблуко можливостей, яблуко життя вічного, яблуко просвітлення і досягнення нірвани абощо?

Сон 180424 "Скупчення мух"

Дивлюсь на свою праву руку і бачу з внутрішньої сторони нижче ліктя не зовсім рану, як отвір, до якої прилітає незвична видовжена комаха, яка менш нагадує муху, аніж бджолу. Цей отвір сприймається так, наче він не на живій руці, а на дереві, хоча на шкірі. Спостереження припускають, що за тим отвором криється гніздо. Розрізаю місце від того отвору (чим ріжу - не бачу), яке дещо нагадує припухлість, і на своє здивування відзначаю скупчення чорних сонних мух, подібних до тих, коли настають на дворі холоди, а вони ховаються у шпаринах на зиму. Зовні поводяться, майже як мертві, але м'які, якби у той же час тільки-но перетворилися з хробаків у комах: крильця не розправлені, видно, що сліпі.

P.S. Колись давно чув переказані історію про те, що в чоловіка була на шкірі пухлина. Коли її розрізав хірург, там виявилося скупчення якихось черв'яків, можливо, вошів. Залишилась загадка, як вони потрапили під шкіру і там розмножились? Така інформація справді доволі сильно в'їлась у пам'ять. Якщо обіграти слово "мухи", можна й уявити, що це - "муки", коли справді ж уві сні вони відсутні: фізичні, не душевні.

Сон 160424 "Повертаю до почуттів"

Приходжу в гості, якби у форматі відвідин "зайшов провідати і піти", до однієї з "твітерських" підписниць, хто морально і виразно підтримує чоловічу частину ЗСУ. Раптово у неї бачу давнього знайомого (один з примітних письменників Житомира), який був у лавах збройних сил ще за АТО (нині про його долю мені не відомо). Показує, що йому якось погано і мовчки лягає на канапі. У той же час "твітерська" лежить у своєму ліжку і свідомо показує, що захворіла, аби привернути до себе увагу. (Присутній, як завжди у моїх снах, повтор, наразі: "захворіти"). Я ж почуваю себе настільки зайнятим, що вважаю "місію виконаною" - отже, відвідав, показався, а тепер можу йти! (На тому намірі просинаюсь).

Колега згубив голову, буквально. А тіло без голови я вирішив реанімувати. (Можливо, події відбувались у лікарні, адже мав переконання, що по моїй допомозі йому пришиють ту голову. Логіка: як і які при тому мають бути (вже є) складності? - взагалі відсутня). Що ж я роблю з тілом без голови: впевнено повертаю до почуттів, сильно б'ючи п'яткою по носку ноги того "тіла". Згадалась (з реалу) жива історія колеги, як він повернув до почуттів випадкову жіночку, яка втратила на вулиці свідомість, міцно стиснувши їй пальці на долоні (мав такі теоретичні знання). На моє раптове здивування тіло ожило, відчувши в його донедавна м'яких м'язах силу тримати себе на ногах. Від таких нервів і переживань виходжу на двір і навіть вирішую закурити. Вишукав у бардачку машини більшої половини пусту пачку цигарок, дістав одненьку і почав її розминати в пальцях, так і не приклавши до вуст (на тому проснувся).

Сестра пішла вчитися на військового експерта криміналіста. (Узагалі неправдоподібно, з погляду реальности). Приходжу провідати її до військової академії і зустрічаю у відповідному строї. Відзначаю для себе, що їй пасує військовий одяг. Вітаюсь, роблю комплімент, а у відповідь вона каже: "Коли розширюються почуття, тоді з'являється вікно можливостей".

Сон 110424 "Підвладне змінам"

Якісь паралельні відчуття зв'язку між будівельними об'єктами: на якому працюю нині і тим, де працював раніше (все, як у реалі). Приїжджаю на об'єкт (уві сні), на якому працював (2019-2020 р.), а й донині працює пару знайомих (як у реалі) Василь і Микола. Серед присутніх були ще дехто з давніх знайомих працівників (без конкретики). Цікаво спостерігати за різницею в часі у 3-4 роки: як змінились знайомі, що нового на об'єкті. Колеги розповідають, що відтоді, як ми працювали, пішли всі штатні змінові електрики, тепер замість них нові поляки. Мене усе сказане дивує: як нібито усталене (тим більш у спогадах) життя підвладне змінам.

P.S. Подумалось: якщо існує "Книга перемін", тоді має (хоча б під неї) існувати "Бог змін"?

Сон 090424 "В образі нареченого"

Спочатку наче спостерігаю, як у фільмі, а згодом дивлюсь очима головного героя, зокрема в образі нареченого на власному весіллі. (Нічого спільного з далекою реальністю й тим, що герой подібний до мене зовні). Вже знаю, що є гості, разом із ними наречена, а я все займаюсь організаційними справами свята і врешті-решт власним зовнішнім виглядом. Ось вже вдягнув весільний білий костюм із делікатно нашитими візерунками золотистим кольором. По краях долу піджака, з обох сторін, де могли б просто бути "надрізи", виставляю блискавки до середини відрізка так, щоб не видавалось розхнябаним, як розстібнуте повністю або занадто прямим, як складені блискавки наповну. Все, тепер можу виходити до гостей і нареченої! А в голові ще майорять організаційні питання і найголовніша думка: "Чому в нас (у порівнянні з Америкою) немає так, щоб раз заплатив і всі організації проблеми весілля геть з голови молодого?!"

Сон 080424 "У невластивий спосіб"

Їду польською дорогою і помічаю перед собою машину, яка причепом везе коня у дивному положенні. Щось на зразок: "у позі лотоса". Їх помічає поліція і впроваджує на знайому мені зупинку. (Переконання знайомости лише уві сні). Я ж вирішую так само зупинитися на тому пункті контролю. Тієї ж миті відзначаю, що та поліція зупинила ще одного правопорушника, який перевозив корову у "невластивий спосіб': права задня нога була піднята на 90° і прив'язана до хвоста. У якийсь момент хвіст корови почав бути схожим на хвіст коня: таким довгим, щоб зв'язати ногу. Виник спір: чи може поліція оштрафувати порушників, коли в правилах дорожнього руху не вказано, у який "властивий спосіб" (юридичний шаблон з польської мови) мають перевозитися тварини. (До слова: усюди в розмовах спілкуюсь польською). Я ж пригадую, що тут через дорогу є приватна клініка і я у ній недавно був. Можливо там є ветеринари. Запропонував туди піти і дізнатися, аби спеціаліст дав оцінку: чи можна так перевозити тварин? Поліція дає згоду. Приходжу до них і формулюю своє питання, яке звучить вже дивно, адже клініка обслуговує людей. Раптом виявляється, як я й подумав (саме так і буває уві сні), що серед них є спеціаліст із дипломом ветеринара. Спеціалістом виявилась дівчина. Попросила описати проблему, адже оглянути може, але не лікувати, що й треба було тієї миті. Дівчина просить мене принести відповідне взуття: гумаки. Іду в сарай на їхньому подвір'ї і бачу їх кілька видів. Вирішую взяти три різні на вибір, може й по розміру. Приношу і чую, що я перестарався. Приводжу її до коня і корови, а сам іду у приміщенні де сидить поліція. Бачу, що по суті проблема вже була розв'язана: виконали одне з побажань, яке виявилось моїм: уклали угоду, де кожна сторона буде зобов'язана прийняти юридичну поразку у випадку її доведення. Усе цікаво "на папері", але проблему з перевезенням тварин у "невластивий спосіб'" таким папірцем так і не розв'язано, тим більш, якщо спеціаліст визнає, що кінь і корова таки зазнали відповідної "наруги" і "страждають" під час перевезення. Отож, за справу береться спеціаліст... далі мені вже не цікаво, рахунки постараються виписати сердечно!

Сон 020324 "Спроба творити тишу"

Музей із музичними інструментами. Поряд мене проходить делегація туристів із азійських країн. Між собою спілкуються своїми мовами. Поряд із ними, але якось осібно, помічаю сина добре знайомої (померла наприкінці 2021 р). У їхньому роду колись "походили" татари, тому і син має віддалений натяк на цих азійців. Як я знаю, її син доволі мовчазний (як у реалі) і, з огляду на мій давній досвід, наврядчи з ними знайде спільну мову. Музейний відділ, в якому ми опинилися, являє собою якісь кардинально незвичні інструменти. Ось бачу, як той син із зацікавленням бере якийсь духовий інструмент, віддалено подібний на тромбон, але не прямий, а якби з трьома великими вузлами і показує їх якомусь азійцю, щось пробує спитати, потім хоче продовжити розмову з іншим, але нічого не виходить. Я з якоюсь своєю групою людей підходжу до іншого духового інструменту: стаціонарного і зробленого із суцільного трубчатого скла. Спочатку жодним чином не зрозуміла логіка: як він працює? Коли в нього дуєш, прозорі трубки набираються водою, що утворюється конденсатом від подиху, далі відбувається якась закупорка і скільки не дуй: ні звуку, ні руху повітря. Когось питаю: що за інструмент такий? В чому його суть? Якийсь знавець роз'яснює, що це інструмент, який так би мовити, грає тишу. Спочатку висловлюю думку, що це, серед інших інструментів у музеї, свого роду мистецька інсталяція, але, як мені ствердно розповіли, це не зовсім так: спроба творити тишу - це і був задум творця цього інструменту.

Сон 010324 "Незвичний політ"

Знаходжусь на третьому поверсі будинку. Місце сприймається не як житлове, а як певний будівельний об'єкт, адже не фіксую нагромадження предметів побуту. У якийсь момент починаю бачити дивне преображення металу: він починає чорніти і стає крихким. Дивлюсь за вікно і бачу, як здалеку поволі починають падати будівлі. Якось бачу арматуру, яка сприяючи міцности стін, наразі стає неймовірно крихкою. Розумію, що в найближчому часі це станеться з будинком, в якому знаходжусь. Цієї ж миті усвідомлення падають стіни мого поверху, розкриваючи вид на ландшафт. Наступної миті відчуваю рух підлоги і лечу на стінах нижніх поверхів донизу. Будучи на одній плиті, комбіную падіння ближче до землі, а не на решту бетону. Відчуваю удар падіння, але, схоже, залишаюсь цілим.

P.S. Схоже, що на сон вплинув фрагмент одного фільму, в якому корабель руйнувався на частини.

Якась незвична технологія польоту: я переміщають по довгій кривій траєкторії на літальний тарілці. Так, наче під тарілкою йшла звична залізнична колія, але політ був на такій висоті, що важко стверджувати: чи облітав її, чи летів завдяки тій колії.

Сон 310324 "Місце ненависти"

Начебто я у рідному місті. Десь прозвучала інформація, що зробили реставрацію парку культури і відпочинку. Тепер я там на місці і мене дивує концепція "оновлення": відбудували і освіжили усе, пов'язане з радянським минулим, зокрема музей мініатюр відомих міст світу, зокрема й Москви. (В реалі такого не існує). Кремль, Червона площа, виглядають як з голочки. Питаю себе: "нафіґа"? Хтось каже, що архітектура Кремля, виконана для цього музею унікальна з мистецької точки зору, там задіяні якісь особливі засоби, матеріали та інструменти витоговлення... Скільки не говорить ця людина, стільки ж у мене виникає огида до тематики зробленого. У голові засідають якісь відсторонені фрази польською мовою, одна з них: "Drobiazgi powietrza"... (Цікаво що тематика цього сну продовжується у зовсім іншому форматі).

Повертаюсь з роботи, а цього дня пройшла кричуща інформація, що помер Сталін. У всіх на устах тільки й одне: смерть Сталіна! Але реакція інформаційного "вибуху" на перший план вивела не сум і жаль, а ненависть і помсту. Просто цього ж дня вирішили всі здемонтувати пам'ятник Сталіну, поставлений ще за життя на Червоній площі, недалеко, по правій стороні, від мавзолея Леніну (дивлячись із трибуни). Повертаючись з роботи в робочому одязі, вирішив проїхати поряд того пам'ятника, аби побачити, як його демонтують. На той момент його уже знесли, залишився постамент, що побудований був, як складна будівельно-електрокомунікаційна система "життєдіяльности" цього пом'ятника. По правій стороні від нього - ангар, який практично не використовувався. Цікаво, що той ангар був рухомим, на рейках, і, як зрозумів, в моменти загрози тому пам'ятнику мав би його захищати. Хтось сказав, що за всю історію укриття використовувалось лише раз. Тепер на місці пом'ятника широчезний підпостамент, який також почали демонтовувати, а під ним, на моє здивування, думаю й інших, виявилось безліч кабелів, і всі такі грубі та "поважні", як донедавна образ Сталіна. Мене зацікавив їх монтаж, щось від того навіть викликало усмішку - поважно, але дещо халтурно: для додаткової безпеки між кабелями додавались якісь різані пластикові трубки, схожі на такі, що лишаються по очищеному кабелю. Виявилось, що мій інтерес співпав із тим, що тут опинився якийсь знайомий бригадир, який керував усім цим процесом. Він мене упізнав і залучив до роботи, а я тут самий раз: ще в робочому одязі та камізельці, з назвою фірми, під якою зараз працюю (буквально, в реальному житті). Звісно ж, перебувати в центрі подій і творення історії доволі хвилююча річ, тому мало не все, що робив, було з захопленням та здивуванням від побаченого: подія дня, демонтаж пам'ятника, особиста участь у демонтажі минулого.

P.S. Що цікаво, уві сні про Леніна навіть ніхто і не згадував, таким важливим у ненависті був для всіх Сталін. Друга цікавинка: в реалі, десь із тиждень тому на польському телеканалі "Historia" показували похорон Сталіна, маси народу на вулицях і Червоній площі, біля гробу, усіяному вінками і квітами, за якими й не видно було тіла вождя. Трохи подивився, перейшов на інший канал, вже й забув за тематику попереднього, але на рекламі перейшов знову на "історію", а там ще й досі маси людей до того ж місця поклоніння.

Сон 270324 "Аналіз місця подій"

Випадково у бібліотеці потрапляю на початок творчого вечора. Собі намагаюсь дещо пригадати: так сьогодні ж середа! - а в середу, раз у місяць, завжди відбуваються творчі заходи! (дещо з давньої реальности) - а що цікавого тут сьогодні? Придивляюсь ще з коридору, прислухаюся до розмов і розумію, що це якісь чеські студенти. Подумки (не емоційно) виникає якась ностальгія за виступами перед публікою: так і я міг бути на цій сцені!

Організація робочого процесу, пов'язана з автобусною логістикою. Праця або оцінка такої ймовірности на якомусь підприємстві, де найближча автобусна зупинка - це остання зупинка в межах міста, а наступна - виводить усіх по трасі за довгий ліс, а там: хто де живе. Складність логістики полягає в тому, що недалеко тієї ж зупинки знаходиться навчальний заклад, від якого весь час забезпечений повний трафік студентів, тим самим: ускладнення зручного доїзду до дому.

Сни 22,25,260324 "Сумлінність виконання робіт"

Працюю на великому промисловому об'єкті десь з п'ять поверхів. Якогось робочого ранку дали завдання поприбирати матеріали після виконання всіх будівельних робіт на кожному поверсі. Почали ходити з поверхах на поверх і на своє здивування виявили, як сильно змінилась обстановка з матеріалами, що лежали на кожному кроці. Більша їх частина була вже прибрана! Задаюсь питанням: коли ж встигли?

220324

Якась шкільна туристична прогулянка. Знаходжусь в групі дітей, як старша особа. Знаю, що є ув одного вчителя намір провести учнів в кафе, але не звичне, а з певним тематичним нахилом: у стилі "Прайд". Загалом таке відчуття, що я дивлюсь очима виховательки в якомусь фільмі. Доганяю старшу групи і кажу, що може не варто їх туди вести, адже в такій самовільній впевненості показати і здивувати дітей, явно можуть не оцінити їхні батьки? На цьому тлі пригадується інший життєвий факт, узагалі відсторонений від подібної тематики, але з натяком на організацію і волю керівництва, що спонукає до оцінки сну після пробудження: ставлення до подій уві сні максимально нейтральне. Крізь сон критичне ставлення до можливого походу або ні, емоційно сприймалося узагалі безконтрасно.

250324

Опиняюсь на новому об'єкті, та якось не з групою осіб, а сам. У помічниках виявилась якась дівчина. Основна задача - чистити і фарбувати. Нехай вже яка є праця, але начальником поставили якось таку людину, що вся атмосфера виконання роботи стає нестерпною. 

*

Уві сні пригадався вчорашній сон, більше схожий на повтор, якби життя, що пробігає в буднях. Дали якогось чоловіка в помічники, для виконання фізичної праці. Дивлюсь, як він це робить і кажу до когось: краще вони б його нам не давали!

260324

Сон 200324 "Викривальна стаття"

Приходжу до бібліотеки і, маючи на руках якусь давню викривальну газетну статтю про дружину Алєксєя Навального Юлію, чекаю своєї черги, аби запитати у бібліотекаря, що вони ще мають на подібну тему? Дещо внутрішньо злий, адже існує недосліджена тема, про яку ніхто не згадує і навіть ніколи широко не обговорював. Поки стою в черзі, приходить усвідомлення, що українські бібліотеки вже давно перестали передплачувати російськомовну періодику, отже, просити її - дивна штука. Практично на цьому моменті, коли я вже формулюю своє питання, мої думки, які це усвідомили, збігаються з висновками бібліотекарки. Аби не залишити мене без поради, рекомендує знайти десь у холі тієї ж бібліотеки узагальнену виставку, присвячену нещодавній смерті Навального: "Може там знайдеться те, що ви шукаєте"? 

Зрозумів, що у своїх снах я ні з ким не сперечаюсь. Отже, я не маю конфлікту з оточуючими, мене не мучають суперечливі думки та емоції, не маю роздвоєння особистості тощо. Це каже про те, що сон - це виключно продукт нашої мозкової і душевної діяльности, а не кого-іншого.

Сон 160324 "Короткий рух"

У матері "ідея фікс" оновити стару машину. Я їй кажу, що моя мене цілком задовільняє, а те, що вона хоче - це її клопоти. Просить підтримки, аби не самій іти на оглядини... Якийсь чоловік продає уживані авто. Мати перебирає їх, але чомусь не зауважує до огляду довгий білий Хюндай. Він кращий за інші. Мати зі мною погоджується і ми беремо його на випробування перед покупкою. Тепер ми у дворі батьківського дому. Відзначаю, наскільки стало важко комбінувати переставлянням машин у дворі, яких уже три. Тепер Хюндай стоїть у гаражі. Відзначаю, що матері вибір поки подобається. Щоб переїхати з місця на місце сама керує автом (в реалі - прав не має). Як водій, також оцінюю можливості нового транспорту і він мені подобається. Тепер картинка міняється і авто опиняється в потязі, зокрема в коридорі вагону-купе. (Тут простежується стислість місця у подвір'ї з вузькісьтю коридору потяга, навіть виїзд із гаража нагадує дещо з проходу потяга. За логікою ясно, що за шириною потяга ніяке авто там не стане). Мати сідає в авто, прямо в потязі, що їде, і проїжджає від одного до другого кінця коридору. Так як неможливо розвернутися, здає задом. Чомусь мені в усьому цьому щось не подобається і я проробляю те саме, що й вона, видно, остаточно розуміючи якусь безнадійність, хоча проїхатись автом вдруге було в задоволення.

Чомусь наприкінці сну (як проснувся) пригадався давній сусід, який зробив у квартирі небідний ремонт із коментарями: "на роки, адже на пенсії такого вже не зроблю", а за років десять помер. Плануй життя, плануй і... гоп: віко трумни вже й прикрили...

Сон 150324 "Атракціон: "Підозри справджуються!""

Колега О.Ч. навчається і в той же час працює бригадиром. Вчитель дав йому домашнє завдання описати сон, пов'язаний з роботою. Якби я у його сні бачу цей сюжет і заразом беру участь у подіях. 

Разом із ним і ще групою людей їдемо якимось пасажирським трактором. Трактор не так довгий, як широкий, за рахунок якихось сільськогосподарських елементів попереду нього. За кермом сидить якийсь незнайомий мені хлопець і спрямовує нас всіх на вузький місток, який проходить уздовж невеликого ставу або ж болітця. Одразу стає зрозумілим, що ідея проїхати - гибла, але довіряємо впевненості та рішучості керуючого. Проїжджаємо кілька метрів вже по містку і розуміння починає бути очевидним (повтор), що трактор, як не пішов рівно, а дав крен на праву сторону, так уже й не вирівняється. Водій також це розуміє і якось дивовижно встигає вистрибнути на берег. За кермо хапається бригадир. Ми їдемо далі, хоча на швидкості не зникає надія, що можна проскочити за рахунок неї. Але разочаровуємося остаточно і успішно з транспортом падаємо у воду. Мені вдається не шукати ногами дно, яке, запідозрив, мало би бути ілистим, а до десятка метрів проплисти й опинитися на березі. Бригадир пробує пройтись по дну, але, як я підозрював, йому це не вдається, а далі робить, як я. За решту дорослих людей сильно не переймаюсь - вилізли з води хто як. У голові прокручую сценарій нашої поїздки і пригадується кінохроніка другої світової війни, як танкам дивовижним чином вдавалось проїжджати якісь схили, не перекинутися і не скотитися з них, а нам цього не вдалося - на тракторі.. Разом із цією кінохронікою тепер вдивляюсь у новий сюжет історичного чорно-білого фільму, де показують якесь занадто велике і рухливе устаткування, яке одразу й не розумію, що це? Спочатку подумалось, що завод, бо діяли три елементи, що переміщались паралельно одна до одної, як поршневий механізм, а заразом утворювали коло. Дивлюсь уважніше, а в тому механізмі бігають люди, вдивляюсь все ближче, або ж камера наближається, що ліпше фокусується у погляді процес - це такий собі дивний дерев'яний атракціон, зроблений колом, що рухається, як описав вище, мало не як промисловий об'єкт, але не на одному місці, а по колу, якби по краю сцени за формою амфітеатру. Вдивляюсь ще уважніше: зима, люди в шубах, давня хроніка подій, учасники бігають від одного рухомого елемента до іншого так, аби не сидіти на одному місці. І весь цей рух для того, аби вони не зупинялися і не врешті-решт не попадали, хоча бігати доводиться по похиленій поверхні (асоціація з подіями на тракторі). Подумалось: стрьомні тоді були атракціони, добре, що зараз таких немає! (Гумор такого сну в тому, що поїздка трактором не сприймалась, як атракціон).

Сон 130324 денний (15 хв) 

Складаю зошит або ж книжку. За палітурку беру скло, яке оформляю в паспарту. Хоча починаю з трьох однакових розмірів, монтую звично - з двох сторін.

Сон 110324 "Артикульований подих"

На городі вирвав до однієї разом із корінням напівзрілу петрушку, з думкою, що треба вже їсти, а батько дивиться і натякає, що могла б ще рости, а для того достатньо було обдерти листя.

Беру участь у зборах вивчення польської мови. Чомусь події відбуваються у подвір'ї батьківської садиби, яка згодом видозмінюється. Читати лекції має М.Ш.(Ф). (колишня колега дружини). Чомусь для цього треба обов'язково роздягнутися до спіднього. Я та ще хтось за лазнею скидаємо одяг і думаємо куди його діти. Іду в якесь приміщення малознайомої споруди і вже з впевненістю знаю куди кластиму. На місці розумію, що двері наприкінці дня можуть бути замкнені і я вже не вдягнусь. Разом із тим міркую: яка користь із такого вивчення, коли ліпше за новачків знаю польську мову і з першого заняття подивую всіх швидким читанням?

Якась проблема з транспортом, яким приїхав. Хтось приїжджає на замін іншою машиною і я пересаджуюсь до неї. Відзначаю, що авто не кращої якості, але на заміну згодиться. До авта сідає хрещена моєї сестри і її син. Під'їжджаю якби недалеко до їхнього дому (відмінне від реалу). Висаджуючи, домовляємось, що завтра їх заберу в той же час у тому ж місці.

За направленням іду в поліклініку на інгаляцію. Приходжу до кабінету, а там нікого нема. Заходжу, та щоб довго не чекати, обираю сам собі інгалятор і вмикаю його. Одразу з неї на мене віє сильна пара. Зменшую потужність, але все одно видається загустою, хоча прийнятною. Приходить медсестра, разом із нею заходить до кабінету ще один пацієнт. Потім ще одна медсестра. Перша каже, дивлячись на мене, приблизно таке: "Які тут славні чоловіки у зрілому віці!" Далі нахиляється до мене і пробує на губах протестувати ту "зрілість", щось додатково коментуючи. Якось для мене це виглядає не сильно нав'язливо, адже "люди в білих халатах" мають викликати довіру, і якось несподівано та невимушено цілує мене в уста, навіть затримавшись на кілька секунд. Як пацієнт і чоловік, трохи залишаюсь під враженням. Від глядацької публіки на такий інцидент лунають задоволені вигуки та аплодисменти.

Сон 100324 "Дивні наміри - марні"

Живу з сім'єю в якомусь гуртожитку. У одній з кімнат живе комаха, яку я свого часу приручив. Коли вона спить, схожа на рибку із золотисто-зелено-синім переливом цупкої шкіри. Якось уночі почали видаватися з коридора секції якісь дивні і поодинокі звуки. Вийшов і побачив якесь дивне створіння: спочатку наче як змію, але, як видавалось спочатку, лише в третині тіла, далі щось схоже чи то на павука чи богомола, так само як і голова-шия темного кольору. Беру її у свої руки, але безпечно - медичним пінцетом, і приношу в квартиру, аби показати дружині. Поки ніч і всі сплять, для себе зауважую, що дивним звуком реагує на іншу комаху - приручену, яка живе вдома (описану вище). Підводжу до неї ближче і помічаю, що з кожним моїм порухом і її звуком вона зменшується від метра розміром аж до непомітного дохлого черв'яка зеленого кольору десь у три сантиметра. Принюхавшись, відчув від нього певний сморід. Виношу його на балкон, аби викинути, відщипнувши пінцет із фіксатора. Разом із тим помічаю по праву сторону від себе дивну "картину маслом", яку б ще можна було назвати непоміченим перфоменсом, який буквально читався приблизно так: між двома балконами паралельно одна до одної лежать зрізані кавалки колись цілої дошки, по якій якби хтось переходив з балкона на балкон, але місця переходу немає, адже ніхто б не падав, бо видно, що дерево свіжорізане, ким на моєму балконі? - загадки, чому на сусідському? - не ясно, чи середня частина дошки полетіла донизу, як і навіщо це все? - питаннями залишаються відкритими.

Знаю, що я є мисливцем. Виходжу з кімнати, де лежать мої трофеї за різні часи.

Повертаюсь на одну зі своїх давніх робіт, де працював у офісі, і починаю переглядати договори і згадувати, як їх колись підписував. Серед них договір про медичне обслуговування працівників фірми. Міркую, чи хто-небудь мав зиск із того договору? Чи з погляду пройдених років подібні зусилля були марними? - подібна праця виглядає як самоініціатива без запиту і потреб інших?