Сон 291125 "Пошук сумнівів"

Шукаю довго бажану адресу, переїжджаю машиною з одного місяця на другий.

Виходжу з авта, шукаю, сідаю і знову переїжджаю в межах кварталу. Минаю один-два будинки і знову так само. Для кожної зупинки - пошук паркування. Якось, вийшовши з машини, помічаю місце з їжею для всіх бажаючих простонеба. Спочатку мене це не зацікавило. Тепер бачу, як якась жінка бере з того "відкритого столу" великий чебурек, дивиться на нього, і навіть від того щаслива. Чомусь мені це приємно запам'ятовується. Десь тут же проходять якісь студенти, які так само беруть доступну їжу. Зустрічаю давнього знайомого Андрія (колись, на початку двотисячних із ним вчився в училищі культури, хоча він його так і не завершив - не пригадую, щоб снився мені коли-небудь раніше), хоча (уві сні) називаю його Віталієм (схоже на певну асоціацію з колегою з сучасної реалії). Він - військовий, прийшов з учебки, що поряд, зі своїми сослуживцями. Не покидаючи пошук адреси, заходжу в під'їзд і піднімаюсь на кілька поверхів вгору. Бажаної адреси знову не знаходжу. Ще не так було переконливо, як піднімався сходами, як - опускаючись вниз: деякі прольоти сходів настільки були відсутні, що довелось стрімко стрибати вниз, долаючи поверхи. Питається: як я взагалі піднявся? Як тут узагалі живуть люди? Тепер той же стіл, що я бачив на вулиці, знаходиться в цьому під'їзді. Міркую: якщо є стільки бажаючих з нього поїсти, варто було б спробувати й мені. Вже наперед пригадав, що бачив на ньому лаваш із карпом. Хоча й розібрали зі столу страви, такий лаваш якраз залишився. Беру його в руки та їм. Відчуваю, наскільки реально смачний карп. (Схоже на спогад з реалу, коли хотів цю рибу в магазині, а її вже не було).

Шукаю авто, яке поставив на паркінг. Обходжу будинок за будинком і не можу його знайти. Чи я помилився паркінгом? Скільки вже їздив і виходив нон-стоп. Може вже й в голові поплуталось? Наче вже й знайшов знайоме місце. Відкинув усі сумніви: машина має бути тут! А її немає...

Невже її забрали? Обходжу знаки, аби зрозуміти: чи паркінг лише для мешканців? - і нічого сумнівного не знаходжу. Бачу якусь сторожеву будку, наче для платного паркування, хоча в стороні, думаю: варто там запитати, що могло б тут трапитись?

Село. Якісь народні збори, де люди зустрілися для того, аби обговорити наболілі проблеми: більш соціальні з натяком на політику. Хтось каже, що повстав народний рух під назвою "Коаліція урбанська проти Орбана". Розумію, що Урбанська - це лідерка цього руху. Виникли підозри, що на цих зборах вона присутня. Чую виключно румунську мову. (Цікаво, що уві сні виникає сумнів: Орбан все ж таки угорець!). Приходить якийсь прихильник і приносить подарунок у вигляді різносортової та різноформеної картоплі, навіть дещо смішної на вигляд. Якраз лідерка, що весь час промовляла, дивлячись на неї, каже: "Що на вигляд вона така, як люди з народу, що її підтримують".

Сон 271125 "Шаховий ліс"

Заходжу в ліс. Починаю детально розглядатись навколо. Бачу, що прямо посеред дерев симетричними острівцями, як на шаховій дошці, стоять столи, а на них якісь дрібні предмети побуту. Сприйняття користи з лісу, що все можна збирати і забирати, як дармові гриби та ягоди. Пробую розгледіти, що цікавого на тих столах, аби взяти й собі. Ходжу від одного столу до іншого, але бачу все таке, що взагалі мене не цікавить. Виходжу на другу сторону лісу, де він закінчується, а там бачу людей, що приїхали машиною. Цієї миті мені пригадується парк, через який ходив до школи. Тепер інша сторона цього лісу мені уявляється, як його завершення огорожею до іншої школи, яку завжди минав, це при тому, що знаходилась ближче до дому (уві сні переконання, що десь поряд має бути батьківський дім, відсутнє).

Сон 261125 "Чудова презентація"

Маю підготуватись на конкурс чи презентацію. Знаходжу файл з анімацією на мою книгу. Пригадую нюанси, як один митець у недалекому минулому мені його зробив. Переглядаю це відео, аби відсвіжити в пам'яті. Починається, як чудова жива ілюстрація до книги, спочатку з'являється рухомий текст, писаний від руки, що в подальшому оживає в 3D і зливається з малюнками та сюжетом з бестіарними мотивами, навіть десь пролітає поміж тексту жар-птиця, згодом цей стиль переходить у кіноповість. Хоча відео видається знайомим (схоже, на забутий сон, або повтор), далі бачу його з дещо новим сюжетом: наприкінці з'являється деякі російські актори кіно, які проживаютъ ще в мирній Україні де планують своє приватне життя, починають навіть фігурувати їхні діти. З'являється інтрига, що там не любов, а лише комерційний інтерес. Лисий музикант каже, що їх співпраця буде чудова, бо "писатиме для неї гарну музику". Тепер перегляд відео зупиняю увагою на свою дружину, яка мені каже, що вже готова йти на якусь урочисту зустріч. Я ж вирішую, що і мені вже пора. Цієї миті у мене в руці виникають два солідних чорних пухнастих мікрофона (зараз такі вже не зустрічаються, схоже на алюзію з 80-90 рр.). Частину ції анімації (без кіноповісті) вирішую використати вже сьогодні, як тло для презентації при зустрічі гостей.

Працюю в бригаді з кількох чоловік. Доля склалася так, що потрапляю на те ж підприємство, на якому працював раніше (Домброва Ґурніча). Зустрічаю там знайомого узбека, але для іншої підвиконавчої фірми. Перекидаємось кількома добрими словами про таку зустріч. Тепер намагаюсь знайти керівника, який дає нам роботу. Виявився якимсь невловимим.

Потрапляю в дім десь у Німеччині, який, як і інші, відомі тим, що стоять над озером, яке є великим смітником. Дивлюсь крізь вікно цього дому і бачу, як щось горить на воді. Здогадуюсь, що сміття. Німець щось пробує знайти на комп'ютері та проговорює до себе слово, в якому чую російську. Питаю: чи він її знає і чи пише кирилицею? Відповідає, що ні... а пише звичною латиницею.

Сни 22-251125 "Смак сцени"

Свіжоспечений хліб на роботі при електричних лотках. Хтось із співробітників нюхає і куштує цей хліб та дає незвичну оцінку, подібну на неологізм: "Пшенок", якби виділяючи "Ок" (за логікою до української мови мало б прозвучати "ПшонОк"). (Схоже, що така комбінація виникла під слуховим впливом двох мов російської та польської від колег із якими працюю, а також за часом події: приготування розсольника, в рецепті якого було пшоно (pęczak)).

22.11.25

Музейна тема: росіяни повертають предмети культури не більше ніж певна вага (невеликі за розмірами), а великі чомусь не хочуть.

Знову історична тема: плитка (кахлі) під живицею (схоже, що спогад з реалу, як росіяни ще віддавна крали у нас артефети з минулого, зокрема дотичних до Києва, Криму абощо - історично належне історії України).

-//-

Виникла фраза "Комплекс Меркель", яку почали уживати до тих, хто має серед політиків залежність від росії.

23.11.25

Після роботи: театр, де я серед інших учасників треную на сцені ушу. На наступний день колега мені розповідає, що є фото і стаття про те дійство.

24.11.25

Після мого виступу на сцені залишилось зачекати, як оголосять результати. Сиджу в глядацькій залі, навіть не звертаю увагу на сцену, але щось роблю руками... Подібне робив на сцені, закривши очі, та не звертаючи уваги на інших, хто на ній був. Тепер запрошують і хвалять мене, як переможця.

-//-

Ресторація для багатих. Хтось запрошує до столу поїсти. На столах лежать якісь невеличкі комплекти. Я дивлюсь: але нічого їстівного в тому не бачу. Тепер розумію, що ті комплекти - це тоненькі дольки, подібні до шоколаду. Мені пояснюють, що це незвичний ресторан: "тут їдять вітамінки". (Цікаво, що цей образ уві сні вже колись у мене був). За "вітамінками" розумію збалансоване харчування із супліментів дієти. Виникла думка: саме так харчуються багаті у вишуканих ресторанах. Далі спілкуюсь з якоюсь дівчиною, образ якої мені знайомий. Подібний тип обличчя зустрічав ув Україні та раз у Польщі, доволі рідкісний і милий образ.

25.11.25

Сон 201125 "Померлі - до приходу морозів"

Дивний і доволі емоційно гострий сон, тим більше, коли спілкуюсь із померлою людиною (в реалі), як із живою, про живу (в реалі), яка є мертвою (уві сні). 

Зустрічаю давню знайому Г.К., яка розповідає про смерть своєї доньки В.К., яку знаю так само, адже колись часто приходив до їхньої родини в гості. Зокрема нас раніше єднали спільні творчі інтереси. Ще на початку зустрічі, якби вже знаю, що вона померла, але вислуховую і розділяю мамин жаль і сум за донькою. Та раптом мені стає так сердечно боляче від осягнення такої раптової трагедії, що навіть не знаю, як ще більше розділити всю ту печаль.

P.S. Змінилась погода: стало холодно. Віз зміни тиску почала боліти голова. За пару днів випаде сніг. Тому й сняться померлі.

Сон 031125 "Шапки-гнізда"

Показується якась історія про визвольний рух. Сосновий і дещо мішаний ліс. Переконання, що йдуть козаки. Дивлюсь уважніше, а це - хасиди (у сні не фігурує слово "євреї" - виключно так). Виринають один за одним із-за дерев і йдуть одією стежкою. У кожного на голові великі хутряні чорні шапки, настільки дивні, що більше виглядають на великі пеньки, в яких згори є пусті місця, як на гнізда. (Мій погляд на них якби з висоти). Тепер я частина цієї історії. Шукаю, якби попити води? Знаходжу джерело, що розтікається на два струмені, що вже бачаться як повноцінні потічки майбутніх річок. Пробую попити з неї води, а вона на вигляд якась мутна та дещо підозріла, але спрага неуникна. Зачерпую рукою кавалок води і пробую на смак і розумію, що вона більше нагадує сточні мильні води, аніж чисте джерело. Тепер якби з'являється Бог (таке переконання) і починає розповідь так, наче заперечує своє існування, а щодо християнства каже, що це мало б бути просто реформованим іудаїзмом, а не окремою релігією. Тепер, за якимось рядом логічних думок у контексті побаченого і почутого, міркується, що насправді українці захищають не так Україну, а свій рідний дім, свою сім'ю. (Ця думка виникає, як глибоке осяяння, саме в контексті співставлення). Захищати вольність - це просто захищати той світ, в якому жили, живеш і житимуть [цивілізовані] народи, те, чого не зрозуміти росіянам, які віками жили, живуть і житимуть рабами.

P.S. Схоже, що сон виник, як певною мірою недоказана думка про іудаїзм, яку формулював для своєї доньки. "Хасиди" - це, мабуть, найбільш зрозуміле уявлення про єврейську релігію для більшости українців. Шапки-гнізда - це якби продовження того, що може бути в головах.