Сон 270326 "Солодкий сон"

Пляж. На березі якісь мої знайомі. Йду до річки та стрибаю з високого берега у воду. Якось мені цього видається недостатнім і хочу показати більше, на що вмію: починаю злітати в небо на висоту найбільшого дерева. Дивлюсь, що хтось теж хотів би як я полетіти, але не вміє. Бачу, як на мене дивляться, а я все піднімаюсь та піднімаюсь. (Момент падіння у воду відсутній, хоча виникає внутрішнє відчуття здійсненого бажання). Тепер німець К. (з реалу: давній бригадир з об'єкту п'ятирічної давности) пропонує провести спільну зустріч, "як в старі добрі часи". Хтось висловлює пропозицію: в центрі міста, а найкраще - давня локація Р.З. (з реалу: давній знайомий з літературного кола). (До слова: в центрі Житомира, який наснився, Р.З. не мав такого місця, хоча за архітектурою будинків мала б бути вул. Пушкінська). Хтось пропонує мені узяти з собою І.Р. (знайома, з того ж кола). Позиціонується такою, що мене знає краще, а я її "приховую" від товариства. (Також цікаво, що уві сні це коло знайомих сприймається не зовсім як літературне, а таке, хто певною мірою знає про спільне існування). Хтось сумнівається, чи можна буде там зустрітися, адже минуло багато часу від подібної зустрічі. Весь цей час, незалежно від діалогу, який чую, я перелітаю від дерева до дерева (можливо, навіть від моменту, коли піднявся до верхівки, коли мав стрибнути у воду), знаходжу та їм солодкі абрикоси. Відзначаю для себе сонячну, незвичайно приємну погоду. Що може бути краще? Наступне, що починмю жувати, так це дольки гарбузи зі солодким білим підсушеним хлібом. Міркую, що в майбутньому, сидячи з онуками, буду пропонувати таке скуштувати, наскільки це незвично приємне та смачне. (Такий виявився "солодкий сон", що просинаюсь і відчуваю, як по моїй щоці тече слина, а підвушко під щокою мокре).

Spijkenisse, Rotterdam, Нідерланди