Сон 120426 "Загублене в пам'яті"

Згадав сон. Належить до перших днів перебування в регіоні Зілланд, Нідерланди. 

Виходжу на природу і, з наближенням до моря, починаю чути в просторі незвичний звук. Міркуючи щодо причин його виникнення, припускаю, його утворення із-за сильного вітру. Вертаючись колом вулиць додому, заважую, що відлаляючись від моря, звук поволі починає стишуватися, а з наближенням до місця проживання, майже зникає. Зайшовши в дім, вже не чути.

Спілкуюсь із давньою знайомою С.Ш. (Г). на тему роботи. (В реалі: колись вона працювала кадровим директором на заводі, на який мене затруднювала). Маю намір її змінити, тому зараз іду на співбесіду до іншої фірми. Називаю причини, чому роблю так, а не інакше. Хочу навести два аргументи. Поки висловлюю перший, другий губиться в пам'яті. Маю зосередитись, аби згадати. Цієї миті каже, що їй пора йти, прощається і прямує до офісного будинку, до якого якраз і я направлявся. Вирішую поставити свою машину на краще парковочне місце. Дивлюсь, а там всюди люди миють свої авта, зокрема як на станціях самообслуговування, так і поряд них. Дивлюсь уважніше, миють не просто так: усі авта з корою льоду, яку треба змивати теплою водою разом із брудом...

З'являється ідея, що я міг би створити біографічне відео про себе, використовуючи не так багатий відео матеріал. Почати розповідь з того, що "народився на день усіх святих 78 року минулого століття..." Розказати щось із дитинства. Далі показати шлях із перших поезій, участь у конкурсах, зокрема в обласному: "О мово моя, душа голосна України". Що журналістка з місцевого телебачення, як з переможцем, зробила зі мною цілий студійний сюжет. Що запис того відео лежить десь серед касет VHS... (Далі уві сні думки на тему власної біографії уриваються, а починаю міркувати про подальшу професійну реалізацію цієї журналістки). Згадую, що згодом бачив її на каналі УТ-1, як і надалі вела в своєму стилі молодіжні передачі, акурат з дітьми на той час мого віку. Що мала сина з певною косиною в очах, а її чоловік, як мені запам'яталось, був відеооператором. Чи дійсно змінила в подальшому професію, чи пішла вже її викладати - не знаю. Хоча для мене її творча доля так само загубилась з поля зору, як і в подальшому моя для інших.

Burgh-Haamstede, Національний парк Oosterschelde, Zeeland, Нідерланди

Сон 140226 "Забуте місце"

Приїжджаю до міської ради, паркую машину і йду до будинку. (Якщо описувати з позиції реалу, то це мішана конкретика архітектури: житомирської міськради, обласної ради та адміністрації. Уві сні - це одна невелика дво-трьоповерхова споруда). При виході з будинку зауважив, що під'їхала поліція до паркінгу. Вирішив одразу відігнати свій транспорт, поки вона до неї ще не підійшла. Хто знає: за що червоні картки почали виписувати та класти під двірник? - що й побачив з вікна міськради. Тепер шукаю свою машину. Там, де був переконаний, що стояла, тепер її не бачу та не знаходжу. (Знайоме відчуття з реалу, коли паркуєшся біля якогось гіпермаркету). В процесі пошуку, паспорт, який тримав у руках, впав відкритими сторінками на землю і не куди-небудь на сухе, а прямо в липовий цвіт. Піднімаю, здуваю та здряпую рештки квіту, який виявився дуже медовим, розуміючи, що він зіпсув не пусті, а саме інформаційні сторінки паспорту. Продовжую шукати свій автомобіль біля міськради, якого так і не знаходжу. Цікаво, що переходжу з одного кінця паркінгу на другий, якби через саму будівлю ради. В цей момент дзвонить мені чоловік, який хоче собі зробити вентиляцію. (У даному випадку з ним спілкуюсь польською). Колись він мені вже дзвонив. Була довга розмова, і що тоді, що зараз ця розмова - це не діалог про конкретику, а якась технічна ну́да ні про що. Пояснюю і завершую розмову, що першим ділом треба зробити "помя́ри", а потім вирішувати, яким буде неохідне обладнання. Я дуже сильно хотів скоротити наш діалог, адже і далі треба шукати свою машину... Раптом здогадуюсь, що весь час ходив перед будинком і що сам себе заплутав, бо перший намір поставити машину на паркінгу, як і зробив, вирішив змінити на той, про який конкретно забув, а зорова пам'ять запам'ятала лише перший намір. Так і не покидає думка, що міг бути штраф за неправильне паркування, іду за будинок, де обок дороги стоять поодинокі машини...

P.S. Схоже, що деякі проблеми з пошуком паркінгу, після приїзду в Голандію, знайшли своє місце уві сні.

Spijkenisse, Rotterdam, Нідерланди 

Сон 25-270425 "Вихід із неможливого"

Мене кусає змія і стає боляче (реальний дводенний головний біль на зміну погоди з раптовим відчуттям оніміння руки і важкістю в серці).

25.04.25

Нетиповий сон, як для мене, але з тим і оригінальний.

Моє втягування по одному представнику певну групу людей в якусь дивну аферу, яка для мене виглядає не інакше, як форма самозахисту. Єдине, що залишається, бо мене вже знають в обличчя, грати і вигадувати для них нові ролі, вказуючи, що в їх учинених діях винен не я, а вони, зокрема в очах тих, хто знає мене без сумніву з кращої сторони. Дійшло до того, що почали приходити до воріт мого проживання (в реалі - батьківсий двір, але наразі там не живу) зі "сльозами і соплями", доводячи комусь про мене в моїй ж присутності якісь факти, які заперечував, а наслідки, як виключно їхня воля до дії, а не під впливом моїх словесних намірів.

26.04.25

Запаркований літак так, що не можна буде йому вирулити. (Певна логіка з реалу, щодо мого паркування).

Виїжджає фура з такого місця, де узагалі я дивуюсь як він тут опинився і як звідси виїхав, куди поїхав, коли немає ані поворотів для виїзду, ані дороги, адже навколо ліси, кущі та стежки? (Логічний повтор попереднього фрагменту сну).

Кінцеві збори по завершеному об'єкті будівництва. Збирання речей до великого буса, а насамкінець: чи буде мені місце де сісти? Мені кажуть: буде, заходь і сідай! Салон такий великий, що вирішую підійти до водія, аби почути його думку. Поки дійшов, опинився у великому приміщенні на багато різних банківських кас обслуги. Підходжу до однієї, аби зняти гроші, але мені кажуть що щось не виходить із банківською картою. Як так, у мене ж на рахунку є гроші! Потім дивлюсь на назву банку і розумію, що це не мій банк, у якому обслуговуюсь. Подумки: "Добре, що не зумів зняти гроші!" Дивлюсь процент за комісю для облуги інших банків - більше 30%. Подумки: "Так можна і збідніти. Трамп ввів мита на 10 і більше процентів, і уряди інших країн вже в паніці. Цікаво, а що буде наприкінці 2025 року з ВВП усіх країн світу, хто торгує з Америкою? Цікаво, чи самі США будуть у плюсах?" Покидаю касу цього банку та озираючись далі у цьому ж приміщенні шукаю свій. Цікаво, що з таких автобусів, в якому я їду, сюди "приходять" багато людей із інших маршрутів. Дивно: що за переміщення в просторі, коли сам транспорт у дорозі?

27.04.25