У нас є обов'язкове місце призначення, до якого ми їдемо машиною. Дорога довга. Рухаємось по навігатору. Нас заводить у тупик, де колись була дорога, а нині там все огороджено. Але спершу я вийшов з машини, щоб оглянути територію. Пройшовся по колишній дорозі ще з 20-30 метрів. Дивлюсь, а в траві ще видно колись прокладену колію, яка веде прямо за огорожу, на територію підприємства, паралельно старої дороги. (Цей фрагмент мені вже раніше снився). Я дивлюсь на огорожу, виконану сіткою і намагаюсь зрозуміти, як пройти далі. Бачу за нею добре озброєного охоронця. Помічаю ще якихось людей.
Підходить до мене з-за тієї огородженої території негр. Я питаю, стоячи за сіткою:
- Як пройти на територію?
- Вихід у тому місці де лежить хліб...
- Де він лежить?.. - питаю я й одразу відповідаю. - А, бачу!
- А вхід до проходу - з тієї сторони... - показує рукою, але зауважує, що там є кримінальні елементи...
- Ну, не так уж і кримінальні... - випраяє себе, а нас, видно, заспокоює.
Немає коментарів:
Дописати коментар