Ресторан. Якесь велике застілля. Разом із тим - це прохідний двір для військових. Під час пізніх світських заходів, час від часу певні працівники закладу дістають срібні прикраси аби потішити гостей, а потім вішають на кухні на цвяшок. Думаю: так їх легко хтось може вкрасти! Що за безпечність? Хтось так висловився про фуршети, які організовують тут: "житти для того, щоб їсти чи їсти, щоб жити?" Пробігає один військовий біля другого, вітається, але видно, що не знають один одного. Дивлюсь, а той, хто пробігав, має на плечі російський триколор. Той, що вітався, звернувся українською, той, що пробігав - промовчав, але зробив якийсь невиразний жест. Заходжу в туалет. Малі за висотою кабінки фарбовані в зелений чи синій колір. Чую, як там хтось голосно починає говорити за консерваторів. Аби не вплутуватись у політичний діалог, я присідаю прямо в кабінці й розумію, що не взяв папір з сусідньої, що навпроти. Сиджу і згадую, що маю його з собою в сумці. 0515'
Шукати в цьому блозі
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Річний підсумок спостереження за снами
Вже минув рік, як я веду блоґ "Сни Лоґоса" ("Сни Logos'a"). 13 березня 2018 року був зроблений перший допис, у яком...
-
Після перегляду фільмів (в реалі) про інопланетян і археологічне переосмислення історичних пам'яток, наснилось, як я вдивляюсь у небо і ...
-
Як майстер, повертаюсь на знайоме мені місце, ставлю валізку з інструментом так само, як і попередього разу. Беру з неї лише три знаряддя до...
-
Велика вода посеред дерев у великому парку. (Деякі асоціації з вчорашнім сном і тим парком, що зі шкільних років). Йду спочатку якби по сухо...

Немає коментарів:
Дописати коментар