Із просинанням перше складається враження: сон був несерйозний, не важливий, такий собі. Але ця думка хибна. Будь-який сон варто записувати. Такі записи мають у своїй сукупності розкривати для людини його внутрішній (несвідомий / недоусвідомлений) світ. Це так, наче ми щось зробили в реальному житті й думаємо: записати це чи ні? Більше шансів, що серед безліч подібних звершень ми забудемо якісь із них, але разом із тим більше шансів запам'ятати, аніж сон. Якщо подію річної або багаторічної давності можливо пригадати, то сон, за таких відрізків часу, аж ніяк. Отож, записаний сон набуває більшої цінності лише завдяки тому, що не приречується людською природою йти у забуття і надає шанс сновидцю в повному об'ємі та певній перспективі розібратися в лабіринтах власної душі.
Немає коментарів:
Дописати коментар