Повертюсь з Польщі додому і першим ділом, по дорозі, заходжу в університет. Зустрічаю І.В., яка запрошує до себе і каже, що передумала, я маю йти на захист. Пояснюю, як це буде важко, називаючи ряд причин. Вона наче розуміє, але озвучує по-бюрократичному: "Треба йти! Пиши заяву". Пояснюю, що поновитися буде складно, а вона впевнено: "Тепер процедуру спростили". Беру листок іду в сусідню кімнату, в ній зо п'ять столів, на них безліч паперів і жодної людини, сідаю за стіл, пишу шапку і початок речення: "Прошу мене поновити...", спиняюсь і міркую: як же вона пишеться?.. Взагалі, чи траба те все мені? Варто обміркувати до завтрашнього дня?! Зіжмакую аркуш і виходжу з кімнати. 0408'
Шукати в цьому блозі
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Річний підсумок спостереження за снами
Вже минув рік, як я веду блоґ "Сни Лоґоса" ("Сни Logos'a"). 13 березня 2018 року був зроблений перший допис, у яком...
-
Після перегляду фільмів (в реалі) про інопланетян і археологічне переосмислення історичних пам'яток, наснилось, як я вдивляюсь у небо і ...
-
Як майстер, повертаюсь на знайоме мені місце, ставлю валізку з інструментом так само, як і попередього разу. Беру з неї лише три знаряддя до...
-
Велика вода посеред дерев у великому парку. (Деякі асоціації з вчорашнім сном і тим парком, що зі шкільних років). Йду спочатку якби по сухо...

Немає коментарів:
Дописати коментар