Спостерігаю, навіть апелюючи в думках на пройдений час, за будівництвом дому. Вже завершили зведення стін. Час будувати дах. Міркую: стіни викладені з цегли так, що мають у простінках порожнину. Як тепер маємо "запихати" туди утеплювач?
У великому домі, де зупиняються люди на перепочинок (готель? - але сприймається, як більш приватне), присутня велика делегація науковців-туристів. Займаюсь організаційними справами, навіть готую страви. Як насамкінець підійшов до кухні, звертаю увагу на охолоджену воду в каструлях, у яких плаває розтоплений твердий сир, що набув, кожен шматок по-своєму, дивної форми. (Так, наче хтось ворожив свічками на воду). Здивувався побаченому, адже не міг пригадати, щоб я робив якусь подібну страву.
Якась довга свіжовикопана траншея. Мені сказали, що щойно похоронили три бджілки. Потім кажуть, щоб я їх перепоховав правильно. Сприйняття ситуації, що їх просто кинули з листям і притрусили зверху чим-небудь, що рахується землею. Тепер я намагаюсь знайти ці "три бджілки". Хтось інший робить мені вже зауваження: "Та як ви хороните? Вони вже точно не житимуть!" (Можливо, обіграна фраза "пережити три смерті"). Отже, шукаючи їх, перепоховав так, що "воскресіння" їм не судилося.
Немає коментарів:
Дописати коментар