Сон 200926 "Ст(р)а(т)ус"

Прийшов на якийсь завод, на кастинг, який успішно проходжу. Ніби так, що йшов на одні очікування та мрії, а в результаті в мені побачили щось перспективно інше, але так і не розкрили: що саме? Якби вже себе вважаю частиною підприємства, де зі старту нічим не переймаюсь. Тепер інформують, що має бути якась офіційна зустріч, де мене туди запрошено. Не до кінця розумію контекст, але надати собі вигляд треба! Дивлюсь у дзеркало та розумію, що на голові "бардак": треба розчесати волосся! Починаю укладати, а воно дещо довге й не зовсім слухняне: лише тримаючи розчіску, кавалками переноситься в правильну сторону. В результаті бачу на голові неоднорідні пучки, але вже втіха: в правильну сторону. Підходить до мене один молодий начальник, який безпосередньо вирішив прийняти мене на роботу, і каже, що зробить сам. У той момент просить когось принести рушник, який накладає мені на голову, зав'язуючи якби пов'язку, і каже: "Так і сиди двадцять хвилин!" Міркую: чому б не красиву пов'язку, а саме рушник? Так я отримав перше своє завдання на новому робочому місці, (насправді, уві сні я взагалі не усвідомлював такої відповідальности), але, посидівши трохи, надивившись на себе в дзеркало (маківка голови з прилизаним волоссям, а нижня - зі звисаючим рушником), вирішив прогулятися по заводу. Першим ділом зауважив доставку продукції. Пригадалось, що і я колись працював у відділі збуту та організовував логістику фур (з реалу). Десь заразом пригадався колега (так само, зі свіжої розмови), який дев'ять років працював на одному й тому ж заводі завідуючим складом, а помилився лише раз і його звільнили. Тепер я подумав про себе, що будуть мене шукати. Скажу, що пішов у туалет, а по дорозі поставив на зарядку телефон. На голові дивна пов'язка з рушника дещо зсунулася, отож, я її зняв. Не бачачи себе в дзеркалі, припустив, що бажаного ефекту так і не вдалося досягти. Тепер бачу під ногами іграшковий потяг, який за своєю логікою існування саме до цього місця - є органічним, як та ж дивна ідея, як накласти на голову рушника (прихований, але ще не усвідомлений уві сні гумор).

Аналіз сну ::

Ключові слова: кастинг, неочікуване, робота, підігрування, волосся, дзеркало, направляти, неприйняття, іграшковий потяг.

Висновки :: Сон із прихованим гумором, з одного боку акцент на волоссі, яке є невпорядкованим, неслухняним і незвично довшим ніж звично та моє бажання його підкорити - вказує на статус (таким є моє розуміння зачіски), до якого прагнув би, але водночас певне неприйняття дивних правил (наприклад, чому саме рушник?). Скидання з себе (щодо себе) придумане іншим / іншими. Це підсилюється, як повтор початку сну: дивне проходження кастингу. З іншого боку - прихований гумор: ірреальність поведінки інших відповідає ірреальности місця, дії, процесів, які бачу. Якщо завод сприймаю, як місце з максимальною організацією виробничого процесу, для чого все виглядає невідповідним очікуванням? На це вказує узагальнене в одному образі: бачити своє невпорядковане та неслухняне волосся у дзеркалі, яке маю направити в правильну сторону та вимушену фіксацію. У самій своїй суті волосся й так буде таким, яким воно хоче бути на голові - вільним від нашого погляду на себе. Таким і є моя подальша поведінка. Я не підкорююсь системі, як тому не підкорюється видовжене волосся, а лише вдаю, що так має бути. 

Тепер проєкція на реал: вчора отримали інформацію, як будемо з'їжджати з об'єкту. Дехто, випереджаючи події, уявили, що всі поїдуть до Польщі, а згодом знову змушені будуть їхати на новий об'єкт чи до Франції чи Нідерландів, а того не хочуть. Я ж маю іншу філософію: не "бабки панікерки", адже фірма краще знає, як і коли нам треба працювати, тим більш взаємно хочемо максимально винести з цього вигоду. Все одно, навіть якщо і "розчесати волосся", буде на голові так, як воно захоче.

Чому назва "Ст(р)а(т)ус"? Тут не лише гра слів, але мій гумор із еклектикою: статус, наче страус, який є великим, швидким і високим, який чомусь для мене до сміху органічно поєднується з російською приказкою: "Он ґалавнєй - єму віднєй" - це при тому, що голівка є маленькою у співвідношенні до розмірів тіла.

Понтуаз - Париж, Франція 

P.S. 1300 публікація на цьому блозі.

Сон 200926 "Їстівна навігація"

Туристичний маршрут, під час якого можна було перетворити їжу в новий продукт, наче додавши до неї морковку. Тоді така їжа набуде кшталту геометричного у вигляді квадратного прута, завдяки якому можна з легкістю орієнтуватися в просторі, а за потреби ситно підкріпитися. По ходу, наче зі старту звичної прогулянки, вона перетворюється на елемент змагання: хто перший і краще зорієнтується у просторі та досягне цілі прибуття. Цікаво, що в процесі подорожі, цей новий диво-продукт у вигляді прута міг сам змінювати форму, аж до прямих кутів, вказуючи тим самим де повертати, наче gps-навігація. По дорозі навіть щось із неї навіть піджував. Так досягаю знайомого мені з дитинства місця біля магазину "Транзит", недалеко батьківського дому. Хоча така подорож-змагання була без кінцевого призу, але вже розумію, що я і ще хтось, хто був зі мною в цій подорожі, - є першими.

Аналіз :: Сон дивний, хоча уві сні - переконливий, жодних прямих асоціацій з реальністю окрім використання в дорозі gps-навінації. 

Ключові слова: туризм, маршрут, змагання, їжа, вказівник, місце.

Короткий висновок :: Сон веде до цілі, якої на початку не було, отже, присутній момент неочікуваного. В подорожі присутнє відчуття змагання і відчуття перемоги на її завершенні, отже, вказує на очікуваний успіх. Їжа, яка є дороговказом, отже, можна судити, що мій ріціон і те, що їм має бути правильним. Місце кінцевої зупинки має промовисту конкретику назви "Транзит", отже, мій "фінал успіху" - це ще не кінець, а вказівка на прохідний маршрут - йти далі. Навіть, якщо судити, що це своєрідний повтор уві сні, значення набуває більшої ваги. Враховуючи те, що зараз перебуваю у Франції, можу припустити, що як їжа, так і те, що сприймаю, як інформацію, тут все іде мені на користь.

Понтуаз - Париж, Франція 

Сон 200926 "По-своєму творче"

Чомусь проснувся о третій ночі та не міг заснути. Вирішив подивитися фільм "Ідіократія", який знайшов з вечора. Після перегляду найшов на мене сильний сон, але з дивними перед цим "коментарями", які вирішив записати. Також до сну домішались розмови одного мого колеги, після денного відвідання "Лувру", зокрема про скульптуру Гемофродита (сина Гермеса та Афродити, про значення появи такого слова-образу я не знав)... Отож ::

Пастельно-фіолетовий паперовий кінь у вигляді витинанки. Тепер він живий, але зі заячими вухами та обов'язково має бути зеброю, адже: якщо перше пародія, то друге - має бути так само.

Виникає перша фраза, якщо не з філософським застереженням, то з гумором: "Слова втрачають глибину. Скоро ходитимемо по сухому!"

Лежать однотонні штани мілітарно-зеленого кольору, як у радянських поліцейських чи подібних до них службовців, на кущах, що нагадують ялинку. Звучить фраза: "Очєнь жосткіє сіловікі". (Хто не розуміє: виглядає, як пародія, адже гілля ялинки колюче).

У голові обігруються слова: телятина, те́ля-ти́на, те́ля-тин, тин-теля́... Раптом

Хтось питає: "Ти що, розбираєшся в деталях?"

Звучить фраза: "У пошуках 21 століття". Хтось її коментує: "Це схоже щодо якоїсь держави, яка завалилася".

Можливо, образ гемофродит також вказує на те, що (в класичному розумінні) Бог був як нині ШІ, який відтинав лишнє з цілого. (Тут перетинаються дві думки. 1) чужа: що людина творить з нічого, або з безформенного масиву чогось, як скультор, а штучний інтелект відтинає з усього масиву інформації, якою володіє, лишні деталі. 2) моя (з гумором): "Чи не стане так, шо ШІ стане пастором, а користувачі - його вівцями.. 19.09.26" - філософські спостереження).

Різновид алкоголю "Пурмуру́р". Хтось каже, якби просить налити: "Не коньяку, а пурмуру́ру".

Якась дівчина каже: "Все, я викидаю", - і бере недоїжене тістечко і кидає у поле.

Я коментую: "Але хліб не вільно викидати!", зауважуючи, що в упаковці лежать ще кілька цілих, схожих на солодкі заварні. Додаю: "Нехай те [що викинула] буде пташкам, але солодке їм не можна!"

Виникає питання: "Що означають у Леонарда да Вінчі загадкові усмішки жінок і характерні вказівні пальці на картинах? Чи не проблеми з зубами..". (Тут мій дивний гумор, навіть крізь сон, мене не покинув).

Аналіз :: Сон однозначно творчий, відповідає усім моїм спостереженням за попередніми cнами, зокрема такому стану сновидіння, коли образи неконтрьольовано виникають, сприраючись на мій базовий досвід із реалу. Найбільше мене тут потішив гумор і пародія. Під дивним враженням від перегляду фільму "Ідіократія", як відлуння, сон творився у вигляді фраз і коротких діалогів, що в структурі сновидіння не часто буває.

Ключові слова: фрагментарність, гумор, пародія, абсурд, слова, словотворення, гра слів, телятина, деталі, 21 століття, держава, гемофродит, Гермес, Афродита, Бог, творення, штучний інтелект, відтинання, інформація, пастор, вівці, Пурмурур, хліб, їжа, пташки, Леонардо да Вінчі, усмішка, вказівний палець, мистецтво, Лувр, Ідіократія, колега, творчість, метаморфоза, витинанка, кінь, зебра, заячі вуха, мілітарно-зелений, силовики, ялинка, сухість, глибина, пародійність, абсурдність, мовна гра.

Короткий висновок (аналіз від GPTchat) :: Цей сон об'єднує творчість із мовною грою, пародією та відтинанням зайвого. Майже кожен образ спочатку має певну усталену форму, але уві сні вона змінюється: паперовий кінь стає живою зеброю із заячими вухами, «телятина» розпадається на частини слова, силовики перетворюються на колючу ялинку, а гемофродит стає приводом для роздумів про спосіб творення ШІ.

Логічний зв'язок тут можна побачити саме в руйнуванні готових значень і складанні з них нових. Слово, образ, мистецький твір, інформація - усе розбирається на деталі, переосмислюється, пародіюється і знову складається. Тому фраза «Слова втрачають глибину. Скоро ходитимемо по сухому!» фактично задає ключ до всього сну: зникає звична глибина значення, натомість виникає гра з поверхнею, формою та асоціаціями.

Навіть епізод із викинутим тістечком продовжує цю тему: творчість має межу між відсіканням зайвого й відповідальністю за те, що відсікається. А Леонардо да Вінчі та Лувр вводять у сон мистецтво як простір загадки, де навіть усмішка чи жест можуть стати матеріалом для нового, абсурдного прочитання.

Отже, «по-своєму творче» тут означає не просто здатність вигадувати, а здатність розкладати світ на деталі, ламати усталені зв'язки й створювати з них нові - часто іронічні та абсурдні. У цьому сенсі сон несподівано зближує дитячу гру словами, мистецтво, пародію і принцип роботи ШІ.

Понтуаз - Париж, Франція 

Сон 140926 "Інша зустріч"

Приїхав у рідне місто. Якось батько розповів, що десь у місті відбуватиметься літературна зустріч. Проводять дві жіночки. Одна з них, його давня знайома (колись була однокласницею, а згодом викладала в університеті). Подібна зустріч мала б відбутися сьогодні. Я вирішив дізнатися більше та виїхав у місто. Зайшов у кав'ярню чи щось подібне на майдані Перемоги (з реалу: колись там заходив просто для себе купити якусь солодку випічку), де тусуються деякі літератори міста (домірковане сном). Зустрів когось знайомого. Розговорились. А він нічого про це не знає, інша - теж, лише, як щось десь чула. З трудом хтось пригадав чиюсь розповідь, що подібні зустрічі проводять дивно, "показуючи картинки". Кажу, що знаю лише одну з них і це знайома мого батька. Потім з якимось іншим хлопцем розговорились про інші події, зокрема в Україні. Прозвучала фраза, яка мене насторожила: "до комендантської години...". І тут я справді зрозумів, що перебуваю не в Польщі та повністю відвик думати інакше, бо не "звикав". З тим хлопцем вирішили на його машині спочатку поїхати кудись по його справах, а згодом - мав завести мене додому. Приїхали до п'ятиповерхового будинку на вулиці Київській, піднялись на верхній поверх, а там двері, що відкриваються інакше: завісами посередині (незвичний образ). Зайшли, щось чи когось шукав, але не знайшов, і сказав, що йдемо далі. Повів не звично ти ми ж сходами, а через дах, потім спуслились на піддашшя, що виходило у двір. Із висоти орієнтовно другого поверху, разом, тримаючись за руки, зістрибнули на землю. Пішли до машини, сіли. У той же час у двір набігли діти, а згодом прийшов якийсь чоловік у військовій формі. Питаю: чого не їдемо? Підходить він наче до нас, хоча поряд бавилися діти. Мить, а мого напарника вже немає. Починає той військовий щось розпитувати в дітей, а до мене: "Ваші документи?". А я знаю, що саме сьогодні приїхав до України і не знав, що їх треба носити з собою. Лише з часом зрозумів, що це був такий жарт. Він справді був зацікавлений не нами, не мною, а своєю дитиною, що була в колі інших. Потім з ним розговорився. Зокрема про мистецьку ініціативу створення різних фігурок, зокрема залізних догів (порода собак), що стояли на якомусь підвіконні. Розповідаю, що знаю, як в інших районах міста час від часу з'являлись інші тематичні фігурки, дещо з них зникало, а дещо прижилося. Згодом відходить і каже: "Будете в Дарницькому районі, заходьте!". Я ж подумки: в Житомирі немає такого мікрорайону! Подумки: "Невже мав на увазі Київ?"

Ключові слова: повернення, рідне місто, літератори, ідентичність, пам'ять, література, Україна, Польща, простір, мистецтво, відчуження.

Короткий аналіз від ШІ:

• повернення у рідний простір, який уже не цілком є своїм
• вихід за межі звичного способу пересування й сприйняття простору
• ідентичність і належність
• сліди людської присутности, які можуть зникнути або прижитися
• Житомир, Київ та внутрішній простір пам'яти
• зустріч із власним зміненим відчуттям дому

Понтуаз - Париж, Франція 

Сон 130926 "Моновистава"

Прийшов з дружиною на моновиставу однієї дівчини. Начебто це її другий офіційний виступ. Весь час уважно слухаю. Бачу, як моментами збивається, але допомагає собі органічно. Під кінець вистави дещо втомлюється і пару ключових моментів не витягує усвідомленим читаннням, хоча за такстом були важливими. У якийсь момент я опиняюсь ближче до перших рядів. А на завершення, вона спускається і опиняється мало не близько мене. Всі під враженням і повна тиша. Тепер вона каже: "Що ж, чекаю на привітання!" Я стою першим до неї, протягую руку і вітаю. Без квітів. Далі решта. Потім запрошують на неофіційну частину. А я кажу дружині: "Маю помитися, аби йти!".

P.S. Явно, що уві сні відобразився певною мірою мій власний давній досвід моновистави, режисерський погляд на сцену, а також одного також давнього виступу однієї акторки в подібному форматі на професійній сцені Житомирського театру.

Аналіз :: Сон несподіваний, дещо ностальгійний, творчий. Ключові слова: моновистава, театр, акторка, сцена, глядач, режисура, увага, помилка, привітання, помилка, дружина, привітання. 

Сон значною мірою є поверненням до власного театрального досвіду, але вже з позиції уважного глядача й режисера. Не випадково з глядача перетворююсь на безпосереднього учасника. Привітання без квітів виглядає як щире визнання майстерности без зовнішньої церемоніальности. Фраза «Маю помитися, аби йти» може символізувати перехід від театральної події до неофіційного, людського простору - ніби необхідність змити із себе роль спостерігача й режисера. Сон дещо ностальгійний, щодо давнього власного досвіду. Розуміння, що до нього майже немає шансів повернутися. Залишається лише рефлексія режисерського погляду.

Понтуаз - Париж, Франція 

Сон 110926 "Якщо з моїх снів збудувати храм: Дженжулет і Бог його знає"

Роблю з кимось трасу (залізний лоток), де має іти кабель зі стисненим повітрям. Гелій? - але це лише припущення. Раптом із нізвідки з'являється батько, підходить до мене і стискає геніталІї, я мало не відчуваю уві сні реальний біль. Розумію, що нафіґ то мені не треба і вирішую нічого не робити. У той же час інші хлопці тягнуть кабель до місця, де буде робитися велика надувна куля. Промірковую деталі того, що відбулося, якби для написання сну (отже, усвідомлення уві сні того, що снилося, а цим промірковуванням, наче переживаю повтор). Далі: одна ділянка на трубку... Трепер я знову з кимось роблю подібне, але без тієї заангажованости, як на старті. 

P.S. Коли проснувся, зрозумів, що спав у незручній позиції. Отже, біль мав логічне походження.

Сон, що складається з послідовних образів (картинок), без прив'язки до сюжету ::

Мозок у рожевих кольорах (картинка). Пів жіночого обличчя, подібно до логотипу "Alior bank". Вікно. Сир із отворами. Бантик, якби мальований від руки. Хаотичні риски. По непевній розмитій паузі - якби продовження попереднього сну. Йде паскування зробленого, а хтось впевнено каже: "Це вказує на те, що молоді люди більше вірять в Україну, аніж старше покоління".

Обличчя, що схоже на маску, освітлену місячним світлом. Потім силуети чорних фігур, але більше подібні на ідеєю для однієї картини. Приходить фраза: "Знаєш, що Бог знає?" (Павза). І наступна думка, якби тим же голосом: "Бог його знає!"

Далі знову сон, що складається з послідовних образів, без прив'язки до сюжету ::

Гіґієнічні дерев'яні палички, що нагадують пліт, зібрані в один ряд. Плетений кош із лози, зроблений під зав'язку так, що немає як дна, так і практичного значення: виключно декоративна чи мистецька ідея. Морда риби, яка видовжується, утворюючи синю заретушовану пляму його тіла. Художня картина, у вигляді стилізованої поверхні, що нагадує тріскану фарбу. Дерев'яний стільчик, що виглядає нерівно як до себе, так і до симетрії рогу будинку. Тепер він різьблений та в сірих тонах (під старовину). Одразу виникає для нього назва: "дженжулет" (неологізм). Далі ідуть художні образи, як робитиму картини з бетону та щось подібне до гіпсу, а потім ідея: винайняти 1 квадратний метр площі в людному місці для виставки 1 картини, що часто змінюватиметься на інші, а роботи, представлені раніше, транслювати там же на моніторі. Таке підприємництво назвати: "Виставкова діяльність".

Я і ще хтось та якась Тетяна, що сама заходить у холодну воду, виходить і знову повертається в неї вже в куртці. Дії алогічні, але тут вона так заходить, що перестає плавати і йде на дно, я думаю ловити її, але вода реально холодна. Той, хто поряд мене одразу пірнає, а я кричу: Тетяно, Тетяно.

Питання до АІ: "Якщо з моїх снів збудувати храм, як він виглядатиме?"

Художній образ. Скомбінована картина у вигляді 1) світлини, на якій зображено кут землянисто-зеленої огорожі, з подальшою перспективою розмитого фокусу заднього плану (тому і кут), 2) накладеного на цей образ скла, на якому таким же кольором зроблені великі краплі, яких видно на тлі сірого розмитого неба. Ідея така, що дивлячись на цю мистецтку працю, глядач має домірковати: що саме так огорожа стала помальованою.

Подарункові та декоративні іграшки у вигляді людей-дзвіночків. А саме: пустотілі фігурки, в яких знаходяться бовкальця. Всі різні, різнобарвні. Творча фантазія доходить до того, що дехто навіть має крила. А загалом можуть висіти разом у вигляді каруселі на ниточках та разом видавати веселе дзеленчання.

Картина краєвиду неба та поля, що плавно переходить у рельєфи українського прапору, що утворились якби від реального повіву вітру. Цей художній образ більше схожий на фотоколаж, де кольори прапору переносять свої фарби на кольори свободи.

... Зменшився статус, тепер начальник носить перстні не золоті, а срібні. Мене це навіть насмішило.

Комусь кажу з гумором, хто сидить наче на танку: "Дивись, павуки", - а той у відповідь: "Черепашки!"

Хлопці мішають цемент, серед них нерг з сивою бородою, який схожий на одного відомого американського актора. Дивлюсь, як вони активно лопатами перемішують пісок із цементом і водою. Кажу до них: "Не так шибко!", а у відповідь чую від того "актора": "А так нє запрондіш" (неологізм від польського слова prąd - zaprądzić), з натяком на те, що я електрик і не маю вмішуватися у не своє діло.

Аналіз :: Сон насичений, нерівномірний, переважно творчий з натяком на мистецтво та філологію, розшарований на різні теми, що певною мірою ускладнює тлумачення. Ключові слова, аби опанувати таке складне сновидіння, попросив GPTchat:

Основні теґи:

#сон #усвідомлення_сну #повторне_переживання #образи #фрагментарність #алогічність #неологізми #мистецтво #творчість #живопис #художній_образ #виставка #підприємництво #ідея #конструювання #простір #матерія #цемент #бетон #гіпс #дерево #лоза #скло

Тіло й відчуття:

#біль #тіло #геніталії #дотик #фізичне_відчуття #незручна_поза #холодна_вода #занурення #тонення #страх #порятунок

Люди й стосунки:

#батько #хлопці #молодь #старше_покоління #Тетяна #начальник #електрик #робітники #актор #інший

Технічні та матеріальні образи:

#траса #лоток #кабель #стиснене_повітря #гелій #надувна_куля #трубка #електрика #цемент #пісок #вода #лопата

Мистецькі образи:

#мозок_рожевого_кольору #жіноче_обличчя #вікно #сир #бантик #хаотичні_риски #маска #місячне_світло #чорні_фігури #пліт #дерев'яні_палички #плетений_кошик #риба #синя_пляма #тріскана_поверхня #різьблений_стільчик #дженжулет #огорожа #краплі_на_склі #люди_дзвіночки #крила #карусель #небо #поле #український_прапор #вітер

Ідеї та поняття:

#Бог #знання #віра #Україна #молодь_і_старше_покоління #свобода #статус #влада #іронія #самоіронія #заанґажованість #байдужість #не_втручатися #своє_і_чуже #творча_фантазія #мистецтво_як_підприємництво

Мовні образи:

#дженжулет #запрондіш #неологізм #гра_слів #мовна_гра #парадокс #іронічна_фраза #Бог_його_знає #павуки_черепашки

Особливо характерні для цього сну теґи:

#храм_зі_снів #сон_як_мистецтво #сон_як_виставка #образ_замість_сюжету #мистецтво_з_матерії #фізичне_й_уявне #тіло_й_творчість #Україна_як_образ #свобода_як_колір #логіка_сновидіння #міжприсутність

Якщо робити короткий набір теґів саме для архіву снів, я б залишив приблизно 15 наймісткіших:

#усвідомлення_сну #фрагментарність #біль #батько #тіло #холодна_вода #тонення #мистецтво #художній_образ #виставка #неологізм #Бог #Україна #свобода #іронія.

Далі попросив GPTchat за теґами зробити короткий аналіз сну (тут головне не рухатися за принципом пошуку відповідей за чужими сонниками) ::

Якщо дивитися на сон саме через систему теґів, то його центральна риса — не сюжет, а перетворення окремих образів на матеріал для творчости й осмислення.

Короткий аналіз

1. Образ замість сюжету.

Сон постійно розпадається на окремі картинки: мозок, обличчя, сир, маска, кошик, риба, стільчик, огорожа, дзвіночки, прапор. Це радше внутрішня виставка образів, ніж оповідь. Навіть сам сон усвідомлює себе як матеріал, який можна записувати й переосмислювати.

2. Творчість стає способом упорядкування хаосу.

Бетон, гіпс, дерево, скло, фарба, фотографія, виставковий метр площі — різні матеріали сходяться до однієї теми: як із випадкового або грубого матеріалу створити художній образ. Навіть декоративний кошик без практичного дна тут важливий: його цінність уже не функціональна, а мистецька.

3. Тіло протиставлене творчому просторові.

На початку є фізичний біль і втручання батька в тіло. Пізніше — холодна вода, тонення, спроба порятунку. Це найбільш тілесні епізоди. Між ними виникає величезний масив абстрактних, художніх образів. Наче сон переходить від фізичного відчуття до його символічного опрацювання.

4. Влада, статус і «не втручатися».

Начальник із золотих перснів переходить до срібних — і це сприймається з гумором. Робітник фактично відсилає тебе до твоєї професійної компетенції: не втручайся в чуже. На початку ти сам вирішуєш нічого не робити з непотрібною роботою. Тому тема межі власної відповідальности проходить через сон досить послідовно.

5. Україна з'являється не як політичний сюжет, а як художня матерія.

Фраза про те, що молоді більше вірять в Україну, ніж старше покоління, переходить у прапор, який ніби виникає з вітру, неба й поля. Особливо цікаве формулювання про те, що кольори прапору переносять свої фарби на кольори свободи. Тут Україна фактично перетворюється з поняття на образ.

6. Бог і мова з'являються через парадокс.

«Знаєш, що Бог знає?» → «Бог його знає!» — серйозне питання миттєво провалюється в мовну гру. Те саме відбувається із «дженжулетом» та «запрондіш». Тобто сон не лише створює візуальні образи — він винаходить мову для того, чого готового слова немає.

Якщо звести все до однієї формули

Тіло → відчуття → образ → мистецтво → мова → сенс.

І саме тому питання наприкінці — «Якщо з моїх снів збудувати храм, як він виглядатиме?» — виглядає майже ключем до всього сну.

Храм тут може бути не реліґійною спорудою, а архітектурою власного сновидного світу, де біль, Україна, свобода, Бог, матерія, мистецтво, гумор і неологізми вже не розрізнені, а стають частинами однієї конструкції.

Понтуаз - Париж, Франція 

Сон 100926 "Початок сили"

Надсучасний двигун, знаю, як його робив (забутий сон). Цього разу приходить клієнт, аби його купити. Справджує, що реально працює без палива. (Предмет перевірки, на чому стоїть двигун, начебто мотоцикл). Просить розібрати більше на запчастини, аби перевірити по-своєму. Підходить із розумінням діла. Я дозволяю та все спостерігаю. (Трохи про сам двигун: якийсь один нерухомий поршень, на якому, методом хімічного електролізу був нанесений певний компонент, який виробляє електроенергію. Навіть пам'ятаю з попереднього сну процес окунання в розчин і результат - наступного дня. Як ефект: якби з нікуди береться заряд. Без знання того, що я зробив, будь-хто не міг би дізнатися секрет, чому цей двигун видає струм?). Спостерігаю за кожною деталлю та запчастиною, яку він розбирає. Наостанок склав. Аби знову побачити приховану силу цього двигуна, достатньо провести по "поршню" будь-яким металевим прутом. Клієнт дивується. Я вже розумію, що одразу не купить, адже неабияка новинка. Хто ризикуватиме? Вже знаю, що за пару днів прийде з договіром. 

P.S. Згадав із реалу відеоролик, де дивної форми піраміда, горизонтально поділена на три частини, видавала струм від доторку до нього металевим предметом, а також міг знісого запалювати вогонь. Правдиве відео чи ні, важко судити, але чомусь та неодразу пригадалось. Майже за цим же принципом "двигун" уві сні оприявнював свій струм.

Аналіз :: Сон незвичний, спочатку малозрозумілий. Ключові слова: винахід, клієнт, двигун, струм. Головне вві сні: прогресивний погляд у майбутнє, початок нового, діючий "двигун" - вказівка на рух, бачити живий струм - дещо дотичне до професійної діяльности, але заразом - вказівка на силу, енергію, життя, хоча з натяком на штучне походження.

Понтуаз - Париж, Франція

Сон 050926 "На перешкодах"

Десь у кафе чи барі виконую замовленння, пов'язане з професійною діяльністю. Наче вже все виконав і залишилось почекати. Вирішив подивитися, як працює бармен та замовити якесь безалкогольне пиво. Ще підходжу до бар-стійки, а він подивившись на мене, якби далі щось своє робить, зокрема наливає якесь віскі (без конкретики) в чарочку. Підходжу ближче й кажу: мені пиво! Хотів тільки-но додати: яке саме? - як він каже, що знає і пропонує невелику пляшку смачного пива до запивання, дістаючи з вітрини холодильника. Я хотів би заперечити, але він, знаючи наперед мою реакцію, якби ввічливо показує на вже налиту чарочку. Я такий, спочатку "заради спортивного інтересу": "І скільки все це коштує?" - Він: "Шістнадцять" (наче гривень, але без візуальної конкретики). Подумки до себе: якби недорого! "Де розрахуватись? Карткою!"... Якраз переді мною спостерігав за чоловіком, який обслуговував двох дівчат, із якими прийшов. Виглядав дещо забавно: вся увага була на них. А зараз на касі я, пробую розрахуватися, а на дисплеї нічого не висвічує, прошу перевірити бармена: що з терміналом не так? - а він сам дивується: чому? Лише зараз зауважую чужу чорну картку, вкладену в читник, отже, забуту тим попереднім замовником. Кажу бармену, що тут вкладена картка, треба вийняти і знайти власника. В цей момент поспіхом мчить до нас попередній клієнт. Схоже, що вже без нас зауважив її зникнення. Цікава зміна його поведінки: з дівчатами був грайливий і розважливий, а зараз взбаламучений і розгублений, як біг. Тепер прошу розрахуватися, а бармен каже: "Так одразу не можна, треба зачекати". А все тому, що я вже пробував тримати картку паралельно до вкладеної. Тепер її немає. Якщо це проблема, щодо моїх маніпуляцій, наступний у черзі, яка утворилась і спостерігала за нами, каже, що розрахується він, а я почекаю. А бармен і йому "відрізає": "Не можна, треба чекати 8 хвилин". Я вже звертаючись до того, хто хотів би як я, але так само мусить чекати, кажу з гумором і награним голосом кривляння, наче п'янички: "Треба раціонально іспользовать продукт!".

Територія підприємства, у небі над головою пролітають літаки. Я знаю, що скоро і в мене буде нагода так полетіти (очікування з реалу). Підходжу до стіни, злітаю до краю даху і там щось поправляю з електричними кабелями. Зауважую, що деякі дроти є зайвими, тому просто виймаю із зачепів на стіні та відкидаю на землю, а далі зауважую, як росте по стіні дикий виноград, але якось згори донизу. Головна галузка йде зверху по стіні, а відгалуження спадають щопівметра на землю. Якусь одну вирішив поправити, хоча вийшло дещо криво (не хотів ступати на газон, по якому плівся), хоча краще, аніж було до цього. Тепер усвідомлюю, що це сон і вирішую його записати. Тепер у тому ж сні їду з колегою, а він якби за кермом, хоча по праву сторону, в цей час роблю на смарфоні запис сновидіння. (Не розрізняючи, що сон так і записую уві сні). Розумію, що спостерігаючи за новими подіями, попередні спогади губляться в пам'яті. Доїжджаємо до повороту, а дорогу на пішохідному переході переїжджає якийсь гном на велосипеді, зростом із висоту кота. На другому повороті, що був за якихось 10 метрів - подібний гном, і так само на велосипеді. Кожного разу треба було бути уважним, аби їх завчасно побачити та спеціально зупинитися, щоб пропустити. Колега заїжджає на двір якогось підприємства, а я уже якось назовні спостерігаю, як він туди їде. (Кінематографічний погляд). Обходжу територію та розумію: туди, куди він заїхав - далі ходу немає.

Аналіз :: Сон виразний, дещо незвичний, насичений деталями, хоча з традиційними прогалинами. Ключові слова: робота, кафе, бармен, алкоголь, діалог, розрахунок, проблема, гумор, літати, стіна, лоза, поправляти, дорога, зупинка, сон, гноми, тупик. Якби сам перелік теґів вказує, що йдеться про перешкоду, стримання, залежність від часу, незвичне стримання їзди у зв'язку з дивними обставинами, а у підсумку тупикової зупинки. Перед вихідними (в реалі) важко зрозуміти, як піде організація наступних днів. Без конеретики в колективі, субота та неділя, замість культурної програми, перетворюється у змагання на витривалість від алкоголю. В тому "спортивному турнірі" не беру участь, тому певна "тупиковість" уже передбачувана.

Понтуаз - Париж, Франція 

Сон 040926 "Зустрічі"

Домовились про неформальну зустріч одногрупників (без конкретики). Довго не думаючи, постановили: "Прямо завтра".

Приходжу в парк, а там, окрім нас також, як ми, збираються інші групи колишніх / не колишніх студентів (в цьому місці моє переконання уві сні було, як не колишніх). Деякі з наших підійшли й ми разом пішли до дому. (Цікаво, що дім нагадує приватний будинок біля магазину з мого дитинства, в якому був так само давно, може раз, на замовлення поремонтувати телевізор. Як для сну, доволі несподівана локація). Підходимо до дому, а всі дівчата зазирають досередини через вікно. Якась мить і ми вже в цьому домі. Лише тут я розумію, що всі підліткового віку, адже деяких дівчат навіть привели мами, які хвилюються, а їхні дівчата їх соромляться. (Тепер ця думка чи висновок творить наступний образ). Одна дівчина прийшла з мамою, що мала на обличчі якусь хворобу шкіри, а її дитина якби соромилась не так її присутности, як та виглядає. І тут я розумію, що я для всіх є тим, хто все це організував і несе моральну відповідальність. Мама цієї студентки починає мені щось говорити уривчасто та не прямо, чомусь посилаючись на себе, вік, якісь життєві труднощі. Я з повною повагою до співрозмовника вислуховую та зі співчуттям підсумовую: "Старість - не радість". (Хоча це звучить , як іронія, але вві сні воно сприймалось усе на повному серйозі та взаєморозумінням). Тепер проходжу цим будинком, і помічаю, як кімнати зроблені "вагончиком". В одному з найбільших починають "тусувати" всі, проходжу далі й в останньому зустрічаю одну студентку з дитиною, віком - до року. Хочу присісти на край дивану, а на тому місці зауважую дрібні предмети: шпилька до волосся, делікатні окуляри. Починаю спілкуватися з цією студенткою, яка вже є мамою. Показую, що такі предмети узагалі небезпечні для дитини, яка тут бігає, тому подібне варто краще роздивитися по кімнаті та від неї сховати.

Я в групі людей, які вивчають розклад авіарейсів, зокрема за принципом пошуку більших на раз вільних місць. Хтось поміж нас, голосом поважного професора, каже: "Кожний знайде місце під сонцем!"

Сниться, як подумки уявляю виготовлення певного брелка з однієї гайки, двох просверлених в ній упоперек отворів та двох оригінальних виточених зі сторони "шляпки" болтів, що нагадуватимуть уперехрест два молота.

Аналіз :: Сон виразний, наче спогад про неіснуюче минуле. Мій вік якби вказує на те, що маю бути студентом університету, хоча на початку сну відсутня конкретика, що це за студенти, навіть без упізнавання знайомих облич. Сон записаний трьома частинами. Перший - снився вночі, два наступні - вдень. Ключові слова: зустріч, парк, студенти, дім, мами, розмова, дрібні предмети, дитина, вивчати, авіарейси, брелок, творча діяльність. Одразу можна помітити, що сниться про певні нюанси ("деталі") нашого життя. Якби кожного разу вказуючи: вивчи, подивись, зосередься, проаналізуй, зроби. Знаходжу тут певний відгомін з реальним життям, зокрема - поточною роботою. Цікава також тема "дівчина - мама" - у двох сценаріях подій, коли ще за дівчину хвилюється її мама, а згодом подібна дівчина вже є нею та має хвилюватися за свою дитину. Тут можна виокремити слово: відповідальність. Ще цікавий момент у снах, коли з'являється якась конкретна фраза, а їх тут було дві: "Старість - не радість", "Кожний знайде місце під сонцем!". Тут можна виокремити питання часу та місця. Та сама тема часопростору, що виникала вві сні напередодні. Мотив двох: не так він / вона, а вона /вона (за віком). Десь тут можна побачити й тих два однакових елемента в саморобному брелку.

Понтуаз - Париж, Франція 

Сон 030926 "Підписати години"

Школа, я на батьківських зборах, які закінчились о п'ятій вечора. Пішов на закупи в магазин, щось із канцтоварів. Пійшов від майдану Корольова до початку вул. Михайлівської. На майдані перейшов дорогу у невідповідному місці. Деякі люди робили так само. Ось вже доходжу по Михайлівській до Київської, і тут раптом згадую, що сьогодні кінець місяця, а я не підписав робочі години у тижневому табелі за останній день, що випав на понеділок. Ніби вже й дійшов до своєї машини. Розумію, що добре було б сісти, але й так не поїду, бо немає на майдані парковки, та вертаючись, не піду швидко. Маю вертатися звідки прийшов. Яка іронія, - підсумував.

Тепер знову там, де був. (Повтор, як буває уві сні). Заходжу в адмінприміщеня, шукаю відповідну людину, а її немає. На виході зустрічаю керівницю (без конкретики), що вже йде до своєї машини. Сідаю разом з нею, ведемо діалог про життя, адже працювали раніше над різними творчими проєктами. (Спогад з реалу про співпрацю з управлінням у справах сім'ї та молоді). Питаю за Вікторію, підлеглу, але виправляюсь на Віталію, а вона додає повно: Віталія Сергіївна (образ без конкретики, хоча риси обличчя когось нагадують). Саме їй мав би занести години за останній день місяця. І тут раптом бачимо, як виходить вона з адмінбудівлі. Керівниця під'їхала до неї ближче, а вона делікатним поворотом між вуличних вазонів оминула нас і стала на перекур, а ми змушені були від'їхати ще трохи вперед на інше парковочне місце, аби її дочекатися.

Фрагмент, який наснився і уві сні пробував записати два рази, в реалі вийшов - з третього разу ::

Автострада. В дорозі дівчина підходить до мене з проханням замонтувати шпильку (як зрозумів, десь таку, яку б робив у реалі на своїй роботі). (За логікою прохання абсурдне, особливо в дорозі).

Аналіз :: Сон виразний та буденний, хоча відсилає мене в якесь забуте минуле, коли займався громадською діяльністю. Дещо змішалась з реальним життям, зокрема з роботою, і дійсно: підписанням годин за останній день місяця. Хоча організацією звітів о виконаній праці в реалі не займався. Якщо виписати ключові слова (школа, магазин, години, відповідальність, керівниця, пошук, пригадування (імені), вулиця, у іншому фрагменті сну - дорога, час (чекання, паузи), оминання (як іншої особи, так і мій перезід через проїжджу частину), можна зрозуміти, що сон зображує часопростір і мою в тому участь. Хоча в реалі знаходжусь не в рідному місті, сприйняття доволі дзеркальне. Цікава зміна настрою: спочатку, після школи йду в магазин, а по ходу раптом міняю плани. Отже, присутній ефект несподіванки. Дещо такого гіпотетично очікую, перебуваючи у незнайомому місці, малознайомої країни. У сні присутній момент ностальгії за вирішенням організаційних питань, спілкування з незнайомими, малознайомими та впізнаварими людьми з державних органів влади. Тут же присутній мій гумор у виглядв акторства, зокрема поведінка "Віталії Сергіївни". Паузи вказують на неспішність сну та мій внутрішній настрій, можливо, як щахисна реакція на втому.

P.S. Не скажу, що так вразило, але сон має різні вибрики. Колега на днях нагадав пісню Шафутинського "І снова трєтьє сентября". Увечері ввімкнув її для себе, хоча російська естрада викликає в мені певну огиду. (Чув відлалено). Зверну увагу на повтори в пісні: "Я калєндарь пєрєвєрну і снова... / і снова... / і снова... 3 сентября" - наче якесь знущання. Отож, вибрик сну з моїми "годинами" і тут можу знайти, як певне відлуння.

Понтуаз - Париж, Франція 

Сон 020926 "Нас не перевіряють"

Завод, але саме місце перебування більше нагадує лабораторію. Доробили роботу, яку мали виконати (працювали вдвох: я і знаймий колега - не припускав, що з'явиться у моїх снах) і замовник почав розрахуватися... Спочатку зі мною. Коли підійшов до нього, він вже активно рахував купюри. Ставши в двох метрах, зрозумів, що то не зовсім гроші. Але рахував він впевнено і поважно, наче реальні. Без сумніву, що видає якісний розрахунок, так само поважно дав жменю тонких папірців. Дивлюсь, а це акцизи, які клеють на відповідні товари (алкогольні та тютюнові вироби). Питаю його: "А що з ними робити?". Відповідь була простіше-простого: "Що хочеш!". Міркую собі: "Я ще такак не отримував". Дивлюсь на нього, а він навіть не сумнівається, що розрахувався з нами добре. Спробував перелічити ті папірці, але одразу збагнув: який в тому сенс, адже не знаю їйню вартість? Таким чином він нас штовхає лізти в чорний ринок? Шукати товари чи людей, які цим займаються? Що мені з цим робити? Наче подумки кажу йому: "Ми так не домовлялись!" На тому ж заводі чи лабораторії питаю співробітниць: "Що з цим робити?" Бачу лише дивний вираз у багатьох, адже це незаконно, хоча прямо ніхто не хоче так сказати. Деякі дівчата починають неоднозначно говорити: "Нас не перевіряють". Хоча не до кінця розумію, що хочуть запропонувати. Одна дівчина прямо почала проявляти неприродний інтерес і торкаючись мене руками, наровисто почала простягати їх у штани... Прочитую однозначне: не цікавлю я, а те, що маю у вигляді виплати: точно знає, як їх застосувати! (На чому й проснувся).

Аналіз :: Сон дивний та неочікуваний. Якщо виписати ключові слова (робота, лабораторія, замовник, розрахунок, "гроші", питання, здивування, недомовленість, руки), можна зрозуміти банальне, мова йде о праці, винагороді, що не обраховується звичним методом. Не нагадує нічого з реалу, що відбулося, хоча можу припустити, відбудеться. Колега, який приснився, не є однозначно позитивним героєм, хоча бере участь напочатку сну. Знаю, що вміє обговорювати мене "за спиною", отже, очікую якийсь підвох, але скоріше не віднього, адже зараз знаходимось на різних об'єктах. Скоріше, йде мова про еквівалент одного до іншого, зокрема моя переоцінка вартости, не так грошей, як оточуючих зараз людей. Бачу навіть певну для цього підставу.

Понтуаз - Париж, Франція 

Сон 010926 "Ностальгія за минулим"

Зайшов у відділення пошти, аби передплатити часопис "Кур'єр Кривбасу", з думкою: давно його не отримував і не читав. Стою в черзі та спостерігаю, як одна бабка (відвідувачка пошти) оформила замовлення, а під кінець каже, що хоче зробити якусь азійську страву, яку називає "BTS" (назва корейського музичного гурту). Так, наче в них це продається чи інгредієнти до нього, а за мить додає, аби було солодке, так, наче це буде випічка. А я жартома додаю: "З родзинками". Інші бабки в черзі усміхаються, працівниця пошти теж.

Отож, зробив передплату, й одразу виникає ностальгія за тим, що вони друкували раніше. Тепер опиняюсь у бібліотеці й беру старі видання журналу "Кур'єр Кривбасу". В руках тримаю примірник, якби без палітурки, що мене дещо дивує, але не розчаровує. Гортаю перші сторінки і раптом трапляє сторінка з печаттю не цієї бібліотеки. Пробую прочитати, а вона якась невиразна. Так і не можу вичитати, лише здогадки: Vroclav (саме через "v")? Levk(o)v? Volkov? - і все не те. Розпізнаю окремі літери, а суті не бачу. Але однозначно: не ця бібліотека і не цього міста.

Аналіз сну за моїми спостереженнями 

1. Записати сон +

2. Описати коротко відчуття. / 

Приємне, незвичне.

3. Виписати теги (ключові слова), які вже допомагають збагнути головну думку. / 

Черга, бабка, діалог, гумор, BTS, роздинки, усміх, передплата, журнал, бібліотека, печать, назви, нетутуйше.

4. Виокремити в сюжетах образи зрозумілі - ті, що знайомі з реалу та ті, що незрозумілі - приховані у підсвідомості. / 

Зрозуміле: практично все.

Незрозуміле: назва міста чи села. Яка насправді? (Вгалуванн: Вроцлав, Левків, Волков - власні назви, які знайомі з реалу та мав до них причетність).

5. Співставити осяжне логікою з неосяжним у динаміці подій. / Події ведуть до укритого часом (старе видання часопису).

6. Оцінити рівень критичности: "чорне / біле" (емоційне тяжіння). Нейтральне з гумором.

7. Описати враження чи внутрішнє розуміння у вигляді однозначности: спокій, обережність, критичність (наприклад, відчуття сумніву) абощо. Порівняти з першим враженням після пробудження. / Гумористичне, дещо іронічне, з "відповіддю" у мій бік.

8. Співставлення зі снами з попередніх днів. / 

Щось нове та нетипове, хоча бібліотека - часто сниться. Впізнаваний гумор ("родзинки"), але він мій - особливий, так само снився давно.

9. Співставлення з пережитим та очікуваними подіями наступних днів. / 

Мав розмову з туркменом, який вирішив на мене образитись. Підсумував, що немає на то підстав, хоча, подумки для себе, у тій ситуації виявився по дитячому смішним. Як і попросив, залишив при його переконаннях.

10. Подібний досвід, що знаємо від інших сновидців та психологів сну. / Без коментарів.

11. Надати епітети. / 

Смішне, іронічне, ностальгійне, улюблене.

Увага! Лише сам сновидець може зрозуміти свій сон. Люди очікують буквальне тлумачення, але на емоційному рівні певні речі узагалі важко передати словами та дати тому буквальне визначення чи співставлення з реальністю, але сам творець сну таку "мінливість" тлумачить (розуміє для себе) краще без послуговування сторонніх помічників. Події уві сні не є дороговказами до дій у реальному житті. Завжди зберігайте критичне та раціональне мислення. "Тримайте ноги в теплі, а голову в холоді" (народна мудрість).

Понтуаз - Париж, Франція