Прийшов з бабою Марією на пляж. Вона прилягла в одному місці, де були шизлонги незвичної конструкції, а я почав прогулюватися трохи ближче до води. Все спокійно і безтурботно. У мене якась невипадковість перебування на цьому пляжі, так, начебто ведеться підготовка до знімування фільму, в якому є моя участь. Час від часу підходжу до баби Марії. Бачу, що знайшла для себе певне коло співрозмовників. Якоїсь миті, коли я знову звернув на неї увагу, побачив над нею нагромадження людей, які стоять і щось галандають. Пішов і побачив, що бабі Марії стало зле: не витримала перебування на сонці. Дивлюсь на неї, як вона намагається набрати повні груди повітря і не може дихнути, видно, проблеми з серцем. Я їй раджу зібратися і піти... Знову зайнятий чимось своїм, підходжу до вазонів, що асоціативно стоять так само, як шизлонги, на одному з яких відпочивала баба Марія, а їх немає. Отже, підвазонники є, а землі та рослин - немає. Я питаю когось: де? А у відповідь мені пояснюють, що їх забрали, аби нікого з нас вони не відволікали. Тут асоціативний ряд знову проводить паралель між цими вазонами і відпочивальниками. Намагаюсь уяснити: чи все добре з бабою Марією, чи не випадково її забрали? Хтось заспокоює і пояснює, що не треба хвилюватися. 0607'
Немає коментарів:
Дописати коментар