Іду в гості до тітки Т. Маю якийсь скромний подарунок і новеньку купюру в 100 грн. Розумію, що сума смішна, всієї краси, що новенька, і вирішую зайти на базар аби купити квіти. Поки їх шукаю, купую домашній сир, уже примітив ряд, де стоять квіткарі. Іду. Раптом зустрічає мене худорлява жіночка, яка добре мене знає, а я пригадую, що можу знати її по тому, як робив свого часу в неї телевізор. Просить купити у неї домашній сир. Кажу, що вже придбав. Чомусь продає не в рядах, а з рук. Питаю: звідки він? Каже, що батьки тримають корову, і лише так можуть їй допомогти, якщо хоче, може продавати, що вона й робить. Дивлюсь на неї, а вдягнена, хоч і акуратно, але не по погоді: вже холодно, а на ногах благенькі чоботи. Міркую: варто купити, аби підтримати. Тоді розміняю ті 100 грн. Подивлюсь, що залишиться на квіти і дорогу, а в подарунок, видно, що буде домашній сир. Не солідно, але квіти мають якось все прикрасити.
Шукати в цьому блозі
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Річний підсумок спостереження за снами
Вже минув рік, як я веду блоґ "Сни Лоґоса" ("Сни Logos'a"). 13 березня 2018 року був зроблений перший допис, у яком...
-
Повертаюсь з дачі до дому, а в руках несу, як не смішно звучить, і сам собі називаю: зброю і наркотики (візуальна конкретика відсутня). Далі...
-
Фігурки чоловічків у вигляді самбреро, що крутяться навколо себе, але великий капелюх залишається на місці. Їх образи мерехтять, якби в анім...
-
Мешкаю в якійсь тимчасовій квартирі, у якій виявив за дверима вузьке вікно (таких вікон в ряд було кілька), прикрите замість скла дошкою так...

Немає коментарів:
Дописати коментар