Потрапляю у медичне приміщення, в якому на столі лежить тіло без нижніх кінцівок. Лікар (за логікою: патологоанатом) ставить присутнім перше питання, на яке з легкістю я даю відповідь. (Питання не пригадується, але торкається маси тіла і зручности його транспортування). Перекладають тіло (важко стверджувати живе чи мертве, просто "тіло") на інший стіл. Загалом, атмосфера самого місця і те, чим прийшли тут займатися, сприймається, як щось звичне і не викликає жодних огид. Тепер у лікаря друге питання про тіло, яке торкається зеленого кольору біля губів. Тут у присутніх почалися здогадки і припущення. В одного виявилась правильніша за всіх відповідь. Тепер мене перенесло спогадами до розповіді баби Марії за одного чоловіка, який винаймав з дружиною кімнату в їхньому домі у повоєнні часи. Був він без ніг і однієї руки. Якось б.М. застала його за вдаганням протезів і вжахнулась справжньому образу його тіла.
Немає коментарів:
Дописати коментар