Отже, дивлюсь на дзеркало в білій рамі, що стоїть на підлозі. Тепер наче хтось стоїть біля того дзеркала. Раптом вирішую уявно приміряти на себе образ тієї білої рами на грудях. Тепер той хтось, хто був біля дзеркала і є тим дзеркалом, коли я вже уявив, а чи взяв буквально ту рамочку і наклеюю на свої груди. (Тут звична фізика предметів та їх пластика відсутні).
Я за якимось дивним дерев'яним столом, наче поміж фігур намальованих художником, хоча вони чомусь нагадують роботів (схоже, за враженнями від фільму "Край «Дикий захід»"). Сприйняття десь таке, що і я є частиною цієї намальованої картини, що певною мірою навіть нагадує (не буквально) "Таємну вечерю" Леонарда да Вінчі. (Також нагадує повтор забутого сну).
Немає коментарів:
Дописати коментар