Сон 170426 "Прагнення до життя"

Хтось шукає діаманти, а я знаю, що вони є в мене (переконання зі забутого сну). Намагаюсь пригадати: де я поклав маленький пакетик з цим камінням? На думку приходить те, що найменші камінці висипав розсипом у гаманець. Тепер хочу їх сховати. Беру якусь землю з рештками їжі, хочу цим прикрити, але виходить так, що невдало розсипую, утворюючи мішанинку. Починаю вибирати в зворотньому напрямку, але за результатами дій розумію: щось не зовсім виходить. Міркую: фактично вийшло так, що для цього ужив лоток для кота. І цієї ж миті з'являється "пухнасте створіння"... Я про нього вже й забув, адже він загубився так в житті дому, що довгий час не виказував свого існування (вкотре якийсь забутий сон), а тут раптом приходить... мале, худе, наче кимось вилизане так, що шерсть стала засохла, а очі залиплі та сліпі, нявчить і лише кігті, що чіпляються за одяг, виказують в цьому нещасному тілі прагнення жити далі.

Комаха кусає дівчину в праве плече. Спочатку вона її не відчуває, а потім помічає та починає вичавлювати з того місця так, що це почало виглядати так, начк вся комаха впилася, наче кліщ, в її тіло. (Такий яскравий мотив, що виникає переконання: або мені вже снився, або бачив десь у кіно).

Burgh-Haamstede, Національний парк Oosterschelde, Zeeland, Нідерланди 

Сон 250226 "Неспокійне"

Двері, замки́, вулиця, перебігання з місця на місце... Інтернет. В контексті усього з'являється кіт-убивця з інтелектом людини. Погоня...

Якийсь динамічний сюжет, де мене задушили дверима до автобуса. Проснувся від того, як калатає серце, наче при перегляді фільму жахів.

Виходжу з дому в магазин. Купую солодке та дольки тортика. Касирка каже, що все по 5. Заходжу в кав'ярню, п'ю чай. Якась дівчина проявляє до мене інтерес. Якийсь діалог, який без відповіді обриваю і йду по-англійськи. Подумки: до чого це все? - у мене ж сім'я! Обходжу квартал та поветаюсь, аби забрати куплений тортик, а там моя дружина... Хтось питає за чашечку...

Події відбуваються у першому домі, який знімали сім'єю в Польщі. Приходять гості-працівники, а я в кімнаті, що нагадує майстерню. Вона широка, трохи недомітана з останнього разу. Берусь поприбирати грубе, а дрібне попилососити. Тепер ми на вулиці. Колега (без конкретики) каже, що немає де замонтувати елекричну коробку. Дивлюсь уважніше, а мова йде про дивну округлу споруду, виконану з бетону, що дещо нагадує льох. (Тут виникає спогад про забутий сон). Знаю, як його робили на замовлення клієнта, з бетонованим дахом, що складається з двох частин. Саме там колега виявив локальну проблему для замонтування електричної коробки. Бетон у тому місці був крихкий та осипався. Пригадую, як колись ми завершили його будівництво на половині даху. Зокрема чомусь увага прикипіла до дивного кріплення на шурупах, що тримало ту крівлю.

P.S. Загалом сон був неспокійним, з частими пробудженнями і коротким - до 5 годин, саме тому й химерним за логікою подій.

Spijkenisse, Rotterdam, Нідерланди 

Сни 17-181025 "Внутрішня самооцінка"

Мав іти з тортом до однієї бібліотеки, а прийшов до іншої. Знаю, що в головній бібліотеці відбувається ювілейний захід, збираюсь, знаю, що треба туди прийти із солодким, вирішую взяти торт (з часом уві сні він нагадує еклерки, схоже, спогад з реалу). Вже йду на саме святкування, але по дорозі згадую, що це професійне свято і варто прийти до іншої - меншої бібліоткеки, з якою мене об'єднує багато спільного. Так, наче спогад не про обласну бібліотеку, а юнацьку (у сні образи цих закладів перемішані, візуальної конкретики менше, аніж переконання). Заходжу до цієї бібліотеки, яку вважаю, що її своєю увагаю більше оминають, зокрема в такий святковий день (образ ущербности). Заходжу, зустрічаю директорку, саме такою, якою її пригадую (дещо образ в реальній пам'яті заникає), розповідаю, як багато мене поєднує з цим закладом. Виникають якісь конкретні теплі спогади (хоча в реалі мав пару заходів і завдяки зовсім іншій працівниці закладу). Помічаю, що директорка не настільки переймається моїми емоціями, як я сам, і чемно "передає" мене своєму заступнику. Цієї миті відрефлектовую загальний настрій і мені подальша розмова стає не цікавою.

17.10.25

Якась дівчина, з якою маю намір у майбутньому одружитися. Відбуваються між нами розмови, придивляння один до одного, оцінка того, чи ми взамно пасуємо (за відчуттями цей процес видовжений в часі), але десь поза словами існує якась думка, чи дісно ми того варті?

18.10.25

Сон 180525 "Недоконаність"

Прийшов з дружиною і ще кимось із дітей на день народження до двоюрідного брата В.. У нас був торт оформлений білим кремом, а день народження у їхньої дитини. Вся увага на неї. Міркую про себе: щось бідно приходити в гості з одним тортом? Треба було б ще якісь подарунки.

Йду з сином тримаючи його на руках (далеко вже не такий, якби в 5-7 років), він спить, схилившись головою на моє плече, і крізь сон читає вірш, який дещо нагадує з моєї творчости чи Сергія Жадана. Нагадує тим самим якесь незвичне слово, від якого я сам дивуюсь, більше вважаючи за свою творчість. Потім виходимо на поворот парку, а там огорожа школи (така, як в шкільні роки, цю школу я минав кожного дня) та незручний перехід. Випадково уриваю якийсь незначний елемент на огорожі, а згодом виявляється, що це додатковий пристрій до камери. Якась дівчина, що також переходила в цьому місці, з якою не міг розминутися на переході у вигляді баличної конструкції, залучається в цей процес (деталізація призабута).

Тепер якесь місце моєї роботи з офісними столами, які потім нагадують столики в кав'ярні. Слухаю розмови і розумію, що це вкотре додаткове (паралельно до іншої) місце роботи, а головного клієнта (будь-якого з "жирних" для фірми) так і не опрацював. (Повтор переконання з давніх снів - непевність у роботі). З'являється переконання, що в цьому місяці не буде нормальної зарплати, навіть при тому, що фірма і так лояльна до мене. Треба опрацьовувати далі. У одного з працівників день народження. Я його знаю, але з чогось іншого (схоже, забутий сон). Всі його вітають. До мене підходить дівчина, саме та, що переходила дорогу, де ми розминалися та була залучена в момент шкоди чогось, що виявилось камерою. Виявляється, що та поламана камера зафіксувала якусь важливу для неї подію, пов'язану з її працею. Просить подивитися зміст флешки на моєму ноутбуці саме з тієї камери. Розумію, що все це доволі індивідуально і контекст вмісту відео і те, що на моєму ноуті. Раптом помічаю, що всі на робочих місцях виразно поділилися на пари. У одного хлопця прямо на роботі виразна ерекція. Згодом помічаю, що більшість працівників кудись пішла і однозначно по двоє. Біля мене сидить та сама дівчина. Начебто до неї не проявляю якогось інтересу, але раптом я з нею опиняюсь чи якби вдруге зустрічаюсь у машині. Сидить на задньому сидінні, а я попереду. Щось розповідає і я питально до себе відчуваю, що в мене може бути до неї інтерес. Показує мені якусь два в одному чи то ложку чи кулончик і каже, що це з фільму (в стилі фентезі) "Хартія". (Не є прихильником цього жанру). Не розумію таких вподобань, але помічаю, що в тому мені подобаються її манікюр, якась простота у дещо витягнутому обличчі (нікого зі знайомих чи акторів мені не нагадує). Хотів би проявити ще якусь форму симпатії, але просинаюсь на зовнішній шум із реалу. 0530'

м. Бжеґ

Сон 040225 "Для кращої долі треба бути мисливцем"

Містично-релігійний сюжет, де хлопці, аби обрати кращу долю, ходять до лісу, в якому на деревах ростуть залізні тарілки в дещо східному стилі (з реалу чітка асоціація з натюрмортом, на якому один з намальованих моєю донькою предметів саме такий і має вигляд). Але це не все. Такі тарілки іноді недозріваючи падають на землю невеликих розмірів - якщо таку брати, це напряму пов'язано з обранням собі дівчини (можливо, спрацювала простонародна фраза: "як йшов, таку й здибав" - уві сні вона не фігурувала, але має пряме розуміння - краще ті, що просто так падають на землю - не брати!). Для кращої долі треба бути мисливцем і підстрелити на дереві найбільшу тарілку. Але при всьому цьому є переконання: якщо підстрелена залізна тарілка матиме найбільше ушкодження, а саме найбільших отворів, тим доля буде найкраща - в рази і рази краща - дивлячись на тарілку, наче на долоню і читаючи на ній "лінії", а насправді отвори, долі. Цю тарілку беруть із собою додому на видне місце. Отак опиняюсь свідком, як хлопець підстрелює собі одну таку тарілку, а ушкодження на ній чисельне, так, що вибито цілий кавалок металу від центру і аж до краю. Він серед усіх хлопців на полюванні - щасливчик долі. Інші йому навіть дещо позаздрили, в позитивному розумінні цього слова. Раптом, як опиняється у нього в руках та тарілка, з'являється невідь-звідки дівчина, і поводить себе так, наче вони знають один одного вже багато років. Підбігає така ж щаслива до нього, аби розділити з ним його радість. Якби виходить так, що саме ця дівчина і є його найкращою долею - найкращою судженою в усьому світі.

Новий сюжет сну, за переконанням, якби дублюючи сюжет попереднього, але події розвиваються в храмі, де хлопець шикує порох в якийсь саморобний механізм у вигляді шпильки. (Чомусь виникла асоціація з подібним у дитинстві, як між двома болтами і однією гайкою між ними запаковували сірку (попередньо очищуючи їх із сірників) та кидали подалі від себе на асфальт так, що при падінні болти між собою докручувались і відбувався незначний вибух, або ж ефектний хлопок).

P.S. Загалом схоже, що наснилося під певним враженням від польського фільму про сілезькі повстання на початку ХХ ст.: "Sól ziemi czarnej", яку так перед сном і не додивився - відклав на наступний день.

Поряд замку Château d'Avrilly, Trévol, Франція

Сон 030923 "Політ янгола"

Гуляю великим містом і все в якійсь справі. Якоїсь миті виникає переконання, що я знаходжусь у Франції. Заходжу, як турист, у один доволі красивий і великий храм. Взагалі не відзначаю тут якоїсь маси людей. Проходжу зали храму, архітектурно побудовані на зразок традиційних українських (не візантійського стилю) - "вагончиком", але в рази більші за розмірами. Минувши першу залу, потрапляю у другу, в якій олтар для молитви знаходиться по ліву сторону входу. Біля наступних дверей на стіні намальоване одиноке зображення янгола у людський зріст, який наче летить у повітрі з сурмою в руці, лицем до олтаря. На вигляд, малюнок зроблений наче у доволі давні часи, бо не був написаний професійною рукою художника, а щось у стилі примітивізму. У наступній (третій залі) - більший олтар, а там вже присутні біля нього люди в молитві. Я підходжу до тих людей і вже сприймаю так, що знаходжусь в Україні, адже біля мене стоять два чоловіки - українці. Вони приходять сюди часто, але в кожного своя мотивація. Один з них починає розмову: чи немає тут при храмі духовних зборів "за інтересами". Другий чоловік відповідає так, що він тут з іншої причини і не належить до жодних місцевих громад. Чомусь я знаю ту причину: він є батьком дівчини, яка померла прямо тут, біля цього олтаря. Він приходить сюди лише з цієї причини. Приносить квіти, наводить при них лад.

Тепер, продовжуючи подорож містом, я опиняюсь на залізничному вокзалі. По дорозі бачу кінематографічний образ, може поринаю у спогад, як дівчина танцює з манекеном. Його лице доволі реалістичне і подібне на живу людину, кольору волосся блонд. Переїжджаю з вокзалу одного міста на вокзал іншого. Образ про дівчину з манекеном повторюється так, наче вона з ним усюди. Чомусь цей образ мені нагадує кліп, або короткі відеоролики, які проріджують наше життя відвертанням нашої уваги. Спочатку вона з ним танцює, потім сидить на якійсь каруселі, який їх крутить по колу, як у тому ж танці. Тепер вони танцюють наче в повітрі. (Після пробудження чомусь нагадав образ намальованого янгола в храмі. Уві сні майнула думка, що в чеській мові дівчина-модель називається "манекенка"). Тепер наче показують, як цей "кліп" знімався на відео "в реалі": показують двох чоловіків, менший з них раз похожий на образ дівчини, а другим - того манекена. Дивлюсь уважніше, але справді - це не дівчина, а якийсь смуглявий хлопець. Здивувало й те, як справно вони в парі танцювали. Раптово той хлопець припиняє танець і йде геть.

Сон 050223 "Несумісне в очікуванні"

Я на якомусь багатому весіллі в ролі поважного спостерігача, з таким відчуттям, що найголовніша організаційна робота вже зроблена, а залишилось слідкувати за процесом його перебігу. Перед цим я проходив якоюсь вуличкою і намагався зазирнути за огорожу, але даремно. Поряд проходила якась жіночка, яка також проявила той самий інтерес. Якоїсь миті простір видозмінюється і огорожа стає умовністю. Переді мною відкритий простір. Отже, бачу публіку, яка спокійно але незвично відпочиває на весіллі без традиційної організації "всі разом за одним столом", з'являється скрипалька Ванесса Мей. Робить промову, в якій виникає гра слів, щось на зразок: ви знаєте, що існує БетМен, а від мене вам ВентМен. (Явно якась гра слів із азійською мовою: Вен Ван Вей Мей Ман Мен...: Най Вей в Май? - нехай дорога триває аж до травня). Готується до виконання. Під'їжджає на незвичному мотоциклі (якийсь із різновидів мотобайку) якийсь індус, сходить з нього, сідає поряд свого транспорту і починає на ньому грати, як на барабані. Незвично, його звуки справді мені знайомі та подібні до народних ударних інструментів, на яких грають різним положенням рук: долоня-пальці. Під музику виконується якась пісня. Подумки: дивно, але від Ванесси Мей я очікував скрипку?! Хоча, слідкуючи за індусом, вже не шукав поглядом солістку. Індус їде, але показово повільно: виявляється до мотоцикла припнутий парашут із чимось округлим у його куполі, який поволі протягнув по землі та зупинив перед глядачами. Вголос без конкретики до слухача я жартую: ось і лелека щось принесла! З'являється наречена, але не в білому платті. Просто я знаю, що це має бути вона. Їй щось віддають, а вона гірко ображається: називає щось по імені і притуляє до себе. Дивлюсь уважніше, а це крокодил! Кудись ображено йде, тримаючи його поперед себе доволі смішно: хвостом і задніми лапами догори. 0430'

Йду по вулиці та мимохідь звертаю увагу на людей. Нарапт дивуюсь побаченому образу, аж затримався в погляді: молода дівчина з чорними вусиками та борідкою. Відчув, як у моїй голові розвіяна увага сконцентрувалась на "второпанні" побаченого образу з несумісних речей. На мій здивований погляд ця дівчина навіть усміхнулась. Пролетіли питальні думки: так, я десь це бачив (схоже, що подібне було у забутому сні); вона звернула увагу на мене, адже я також маю борідку; вона є артисткою, що придумала собі такий імідж; так, але вона реально акцентує увагу, що є дівчиною, а не хлопцем... Подумки роблю висновок, яким сам себе дивую: як не крути, але образ реально цілісний, гарний, хоча й незвичний.

Пішов у новини анонс, що Святослав Вакарчук записав сатиричну пісню. Міркую: це щось не характерне у порівнянні з його попередньою творчістю! цікаво, а як вона сприйметься в умовах війни? як два рази сходив у політику, все менше доводиться його розуміти.

Сон 230223 "Лідія"

Почуваю себе молодим хлопцем, що знаходиться в пошуку дівчини. Якоїсь миті зустрічаю дівчину, яка співає. Мені дуже подобається її спів із піснею на народний мотив. (Конкретика відсутня). Вирішую цю дівчину провести додому. Виникає навіть якась взаємна симпатія. По ходу виявляється, що живе недалеко від мене. Подумки: дивно, навіть ніколи не зустрічав її раніше! Десь тієї миті з'являється давня знайома Т.Ш., яка виявляється є її подружкою. Подумки знаходжу логічні зв'язки, адже таке цілком можливе, враховуючи її певну громадську активність. Доходимо разом до дому тієї дівчини. У просторі зору помічаю за кілька городів обриси свого будинку (натяк на батьківський дім, хоча нічого спільного з реальністю, навіть щодо ландшафту доріг, якими йшли та вулиці, на якій спинились). Стоїмо та розмовляємо. Якоїсь миті з'являється баба Марія (давно померла) і каже щось із ноткою злості, де з усього ясно почулося слово "пиво". Здивовано перепитую, адже "пиво" - це не не про неї. Коли йшла і це сказала, то виявилось так, що наче й не йшла далі, а затрималась так, наче спеціально, аби роздивитися: із ким я розмовляю? Дівчина ловить підозрілий настрій бабці та починає щось до неї говорити співом. Вдруге чую і вкотре відзначаю, що дуже подобається її голос. Бачу, як такий підхід покращує настрій ситуації. Вирішую одразу познайомити, але раптом усвідомлюю, що не можу пригадати її імені. А чи взагалі ми їх називали один одному? Відчувається заминка моєї розгубленості, адже саме почав речення: "знайомтесь, а це...". Мозок активно працює, як вийти з цієї дивної ситуації. Чую, наче хтось підказує, чи сама ідея імені з'являється в голові: "Лідія". А щоб узагалі "перестрибнути" в майбутньому можливі формальності додаю: "моя наречена". Чим дивую усіх: і бабцю, і Т.Ш., і саму "Лідію".

Сон 030223 "Коли грім реве..."

Двоюрідний брат М. по маминій лінії повертається з фронту і вирішує одружитися. (В реалі одружений). Мене запрошує на весілля. Я погоджуюсь. Після цього дізнаюся, що весілля відбудеться десь на Закарпатті, бо дівчина звідти. Міркую: і навіщо було робити йому такий складний вибір? Від моєї сторони їдуть ще мати та сестра. Всіх разом везуть автобусом. Так би мовити, я ще свідомо витримую якусь зайву паузу, аби не поспішати їхати. Адже виникає таке відчуття, що у двоюрідного брата з цієї миті змінюється все подальше життя.

Я в товаристві робітників. Один чоловік дивно представляється іншому, називаючи своє прізвище уривчастими складами, в яких домінує "ци", "це". Я його знаю, але не виказую цього. Впізнав по прізвищу (таке переконання). Ми з одного міста, колись я навіть був раз у його домі: коли в шкільні молодші роки зі своєю сестрою ходив до її подружки робити новорічну стінгазету. Далі цей чоловік продовжує спілкуватися зі своїм колегою чи то англійською, чи то німецькою. Вирішую, що він родом зі Шльонська. Тепер більшає в приміщенні народу. Раптом за своєю спиною відчуваю легкий лоскіт. Обертаюсь, а за мною стоїть блондинка, яку знаю (таке переконання, як свою дівчину), і каже: "Треба буде виконати пісню "Коли грім реве..." (Просинаюсь на будильник).

Сон 151122 "У жартівливому тоні"

Починаю проявляти інтерес до однієї дівчини. Себе почуваю самотнім хлопцем. Якось невимушено, але розвиваються стосунки у більш серйозні. Раз, без домовлености, прогулюючись у центрі рідного міста, приходжу до її дому. Якийсь час стою під вікнами її квартири (перетин вулиць Л.К. - Ф.-Ч.). Вечір, пізно, темно, вона виходить на прогулянку. Якось ідемо компанією її друзів. Відчутно почуваю себе іншим від решти тусівки. Жартома кажу, що можна вважати нас парою, а вона майже так само віджартовується, що маю до неї підрости. А я у тому ж жартівливому дусі: то скільки тобі років? - 19-ть! (Хоча виглядає дорослішою). - То я за тебе в рази старше! - А я ще не розлучена! - Нічого, я вмію чекати!.. Потім помічаю в компанії її друзів неоднозначні погляди між іншими парами. Потім опиняємось на якійсь терасі, де біля кількох людей із нашої групи починає проходити якась стороння жіночка, створюючи незручности з ризиком мало не випасти з тієї висоти. Помічаю, що спілкується українською. Роблю їй зауваження рідною мовою, адже більшість розмовляють польською. Для її ж "зручности" пройшлась із поверненням тим же маршрутом. Прочитав це, як специфічний гумор з її сторони. З висоти тієї ж тераси звертаю увагу, як на траві пасуться "зайончки і крулічки", хоча реально відрізняються за зовнішнім виглядом між собою, але діють, як одна команда. Десь поміж них лежить у траві середнього розміру помаранчевий м'яч. Загальний образ усіх тішить. 0230'

Сон 130922 "Приховане значення"

Займаюсь впорядкуванням своїх речей у батьківському домі, більше пов'язаних із технікою. Приходять батьки і починають розповідати за родичів ув Ізраїлі, зокрема згадують двоюрідного брата, який міркує: чи залишитися в Ізраїлі чи переїжджати в Україну? Усе зводиться до того, що житло купити в Ізраїлі нереально дорого. (В реалі: давно взяли в кредит). Я ж дивуюсь постановці цього питання: стільки зусиль вкласти в освіту, вивчення мови, адаптації тощо і ще вагатися: чи залишатися в Ізраїлі? - щось тут не так! Сперечаюсь із батьками, зокрема у спробі їхньої інтерпретації проблеми.

Переглядаю якісь відеоролики, а тут раптово з'являється реклама презервативів. Я б сказав: навіть з гумором. (На якомусь неправдоподібному засобі показують появу ерекції і принцип одягання захисту). З правого боку біля мене опиняється сестра і невимушено цікавиться, що ж я дивлюсь? Початок ролику настільки невиразний по суті, хоча можна вже здогадатися, що сходу каже, що не розуміє про що йде мова. Про себе міркую, що вже давно не дівчинка, має власну сім'ю, дітей... Чомусь ролик повторюється і вона вдруге намагається його зрозуміти... Тепер одразу бачу, що їй все стає ясно! (На цій повторювальній ноті конкретно просинаюсь). 1245'

Працюю на заводі, і випала нагода взяти щось із собою. Напакував торбу корисними відходами, відставив у сторону. В колеги виявилось більше. Трохи "душила жаба", доклав. Навіть заваляв у якийсь зелений бруд (земля з травою). Весь час слідкував, аби ніхто не помітив. Кінець дня, торбу треба якось винести. Підніс ближче до виходу, залишив ближче до брами. Пішов до машини (буса), вже звідти помічаю дивний образ. Якась дівчина в еротичній поведінці стала при тій брамі, подивилась із звідти в мою сторону. Хоч і помітив: від себе - нуль уваги. Думаю про своє. Вона вийшла за прохідну, знову "поза для фотографа". Хоча й помічаю, ігнорую так, що мене це не стосується. Підходить до машини, біля якої пораюсь. Представляється якоюсь "лівою" дівчиною. Я ж дивлюсь на неї і кажу: Агентка Мідл(тон)? - показую на собі уявно її примітну велику родимку біля лівого ока. - Працювали (особисто до неї) на виборах, агітуючи за Зеленського! - Вона ж розчаровано, що не є тим ким себе нав'язувала, покидає свій образ і сідає в машину. Тоді я йду по торбу, забираю біля брами і несу в машину. Торба важка. Хтось з хлопців, вже в машині просить взяти її на руки. Я відмовляю, але він все-одно бере. Міркую: важка, довго на колінах не протримає!

Сон 150622 "В гостях у тирана"

Начебто я парубок і в мене закохані деякі дівчата. Буквальний інтерес я не проявляю, але деякі з них рішуче налаштовані і, як мовиться, беруть бика за роги. Отже, она з них мала такий на мене вплив, що випадком притягла на прийом до путіна. (Важко розтлумачити такий до неї інтерес, аби я ще й захотів потрапити до тирана). Так, наче вона в нього в хатніх помічниках (служанка, канцеляристка?), а мене взяла з собою допомогти виконати деяку хатню працю. Як на диво, я так і до кінця не зрозумів її ролі в дивніх зустрічах із п. Склалась дивна підозра, що він до неї має якийсь драконячий вплив, а вона, хоч і грає роль "вгодительки побажань", переслідує якісь свої цілі, маніпулюючи по-своєму своїм становищем. Коли з'явився п. атмосфера в тому місці, в якому ми були (наче це його дім) перетворилась у неймовірно важку: спостерігалась за кожним з присутніх внутрішнє пригнічення. Поки та дівчина десь ходила, я вже замислився було тут переночувати. Зібрався на високе підвіконня і вже почав міркувати: як на ньому спатиму, з думкою: аби посеред сну не впасти. Але дівчина повертається і веде за якийсь стіл, прохаючи ще трохи зачекати, а до себе промовляючи робочу фразу: "Я не заспокоюсь, піду розбиратися!".

Сон 120622 "Лінії долі"

Гуляючи по місту, на внутрішній хвилі спостереження за новими образами, наче знаходжусь на виставці під відкритим небом, натрапляю на будиночок із метр-півтора у висоту, з відсутнім дахом і однією стіною. Все виглядає так, що можна оглянути весь інтер'єр ізсередини. Задня зовнішня стіна цілком глуха, а бокові мають вікна, такого розміру, що можна просунути руку. Оглядаючи конструкцію, припустив, що вона нагадує шопку для свого роду театрального вертепу, але під зовсім інший сюжет, про що висловлюю вголос таку думку комусь із присутніх глядачів, який підійшов із дитиною. Чую на моє припущення схвальний відгук. Чомусь виникають асоціації цього будиночка з невеликим метеоцентром. Намагаюсь зрозуміти хто це зробив і разом із тим, на озвучене вголос прагнення знайти на об'єкті якісь вказівки авторства, чую у відповідь про якусь дівчину, яка працює в бібліотеці. Здогадуюсь, що я її добре знаю. Пригадую, як свого часу їздив на дивному транспорті, що складається із круглих причепів, начебто ідейно розроблених нею, на якому збирав показники погодніх і атмосферних умов. (Видно, відсилання до інформації із забутого сну). Отже, авторство як будиночка, так і диво-машини належить одній людині, тій самій дівчині. Тепер я опиняюсь у згаданій бібліотеці, яка нагадує обласну універсальну наукову... мого міста. Спочатку знаходжусь у шумі розмов її працівників, а згодом опиняюсь тет-а-тет із авторкою. Про щось тематичне, дотичне до згаданого будиночка, говоримо, і я звертаю увагу на її долоні та красиві, чіткі на них лінії долі. Для себе зауважуюю на якійсь винятковій лінії, якої взагалі, що пригадую, може не існувати. Починаю розмову про ці лінії та заходжу на особисте в житті цієї дівчини. Чи то тлумачу, чи разом із тим у процесі розмови дізнаюсь, що її коханий далеко від неї і приїжджає доволі рідко, але їхній зв'язок доволі сильний, і в майбутньому так нічого і не зміниться, а вона, як зовні стійка жінка, мусить приховувати переживання та емоції пов'язані зі своїм коханням і надалі. Тепер якимсь човном допливаю до якогось незнайомого місця,  який згодом трансформується у батьківську кімнату дому батьків. Цьому місцю перебування спрямована якась військова загроза. (Деталі розвитку подій призабулись). У підсумку, на завершальному етапі подій, я щось складаю до човна, до якого мали сісти інші бажаючі з присутнього натовпу, що стояв на бетонованому березі (дивна асоціація зі згаданими працівниками бібліотеки). Лише згодилась їхати зі мною одна людина, яка і допомагала все організовувати. Тепер я в новому місці, хочу з'їсти яблуко. Оцінюю його ззовні, навіть якимось дивним поглядом зазираю усередину і бачу під колись ураженою шкіркою пару хробаків. Обрізаю неїстівні ділянки. Тепер я в кімнаті (як і згадувалось, асоціація з батьківським домом), перевдягаю труси. (Начебто тема спіднього одягу ще була присутня, коли вантажив човен). В цей момент чую, як якісь люди приходять додому, і разом із розмовами наближаються до мене, хоча їх не бачу. Підходять до дверей кімнати і хочуть поставити дивне запитання, що значить назва якогось рільничого інструменту. Те слово тлумачу для себе, як один із видів сапи або мотики. Разом із тим чую готову відповідь від когось, хто супроводжував цих людей, з-поза їхніх спин.

Сон 260322 "Зміна положення"

Опиняюсь у невеликій студентській групі якогось мистецького закладу. Зайшли в авдиторію, сіли за парти. Мали з собою взяти аркуші різного розміру. Всі призабули, а в мене якраз завбачливо їх було багато. Викладач бере одного студента і йде в невелику майстерню, що поряд, показує, що робити, а сам іде за чимось іншим у кабінетик із протилежної сторони цієї ж авдитрії. По ходу спілкується з нами, ставить якісь питання та відкоментовується. З одного боку я, наче в фільмі, дивлюсь, що робить той студент, з іншого, мало не за всіх спілкуюсь із викладачем. У розмові з ним застосовую своєрідний гумор, граючи на тому, що він нас не знає, пропонуючи ідеї для першого студента, але з озвучкою викладачеві. Що ж там робить наш "колега по парті"? Mає вирізані кружечки з паперу.  Кладе їх на диск програвача платівок і дві частини по одній розмальовує фарбою. 

Наче якийсь фрагмент фільму. Дівчина низького зросту грає роль бородатого араба у військовій формі. Що ж робить? Ходить між людьми і щось винюхує, мабуть, диверсантів. Доволі смішний образ.

Підходжу з якоюсь екскурсійною групою до храмового комплексу. Сьогодні якесь велике свято. Багато народу. Але в той же час на храмовій споруді знаходяться якісь будівельники і щось ремонтують. Один із робітників тримається на елементах споруди мало не на шпагаті. Це мене однозначно дивує. Хочу цей неповторний образ сфотографувати, але раптом він змінює положення і якось невдало повертається, що врешті падає. Куди падає не бачу, але помічаю пожвавлення інших робітників, аби йому допомогти. 1100'

Сон 161121 "Ручка"

Цілий сюжет, в якому головною героїнею є дівчина. Запам'ятався лише фрагмент. Тікаючи від небезпеки, потрапляє в приміщення, в якому сидить у ванній чоловік, обернутий від неї і маше перед собою рукою створюючи віяло. У нього щось із сприйняттям реальности: видно природне або штучне порушення мозкової діяльности. Раз маше рукою, а в нього маленька долонька і пальці. Співставляє з другою рукою. Знову маше, а тепер у нього тоненькі видовжені пальці, а їх більше п'яти... Так і сидів, махаючи перед очима рукою.

Другий фрагмент сну співобразний з попереднім.
Стою перед дверима і тривалий час займаюсь вивченням роботи дверної ручки. Щось не все так просто. Це не просто ускладнений замок, який варто розібрати, аби зрозуміти його "секрет". "Зависаючи" на тому, так і проснувся.

Сон 231021 "Преображення"

Опиняюсь у товаристві людей із неприродними здібностями. Спочатку спілкування між ними ведеться у звичному форматі. Одна дівчина сидить біля трьох людей, а фліртує з одним хлопцем. Якоїсь миті їй щось не подобається у сказаному і її "заклинює": раптово перетворюється в якогось робота. Начебто в обличчі нічого і не міняється, але на долонях з'являються дві величезні круглі пили, які, прокручуюючись, можуть будь-кого порізати. Я аж шарахнувся, так як сидів недалеко. А вона каже до того хлопця: "Диви, зі мною небезпечно, можеш порізатися!" Так, начебто його бачу трохи травмованим: також тієї миті преображеним у робота, а її - без пальців, адже, за логікою, маючи такі пили, вони обов'язково мають бути ними відрізані, - вказуючи на них під час своєї репліки. За мить повертається у звичний образ здорової дівчини. Поряд мене, з іншої сторони, сидить ще одна дівчина, яка захотіла сфліртувати зі мною. Дівчина як дівчина, поки на раз у неї не почали мінятися очі різними кольоровими колами (доволі оригінально), але, як на мене мало зворотній ефект: враження, що вся її сутність - штучна. Інший хлопець став так, аби дивитися близько до екрану відео, яке було б доступне лише йому. Там показували людей, які перетворювалися з нормальних зі звичною поведінкою в голих, з певним по сюжету еротичним натяком, але якоїсь миті поверталися в таких, якими були від початку. 0400'

P.S. Цікаво, що перед сном почав дивитися серіал "Гра в кальмара". Єдиний момент, який прямо-таки асоціативно співвідноситься із сюжетом, так це травмовані пальці одного з випадкових героїв. Інше, що міг би відзначити, так це "перевтілення" - "преображення" героїв - себе в себе іншого, які мусять змиритися (навчитися жити) зі своєю правдивою сутністю.

Сон 180821 "•Прихований• зміст"

З родиною, або групою осіб маємо піти в храм. Має відбутися якась урочистість або ж святкова літургія. Я ж уже зібраний, отож кажу, що "йду, а зустрінемось там". Дивлячись на метушню зборів, вирішив перепитати: чи почули мене? Так, наче почули. Приходжу в храм (на вигляд костьол). Заходжу й одразу сідаю на першу лавку справа від дверей. Недалеко від мене, зліва, якась молодь богонатхненна, а разом із тим десь із гумором і сміхом (у доброму розумінні слова). Зліва від мене стоїть дівчина з розгубленим поглядом. Зауважив для себе її темно-чорний колір очей. Підходить ксьондз і рекомендує їй сісти. Дехто прочитав це, як зауваження. Таким же нефіксованим поглядом на конкретних предметах, пробує сісти. Лише тоді розумію, що вона має проблеми з зором. Розвертаючись, звернув увагу на її одяг, зокрема на тому, що прийшла дивно вдягненою: є верх, є якісь чорні модні панчохи на ногах, але в трусах. І вся якось так, що зі спини і збоку не скажеш, що "гола", а подивившись прямо, "немає слів". Акуратно вказую цій дівчині на одяг, а вона наче і не знала цього. Звісно ж, що незрячою не подивиться на себе в дзеркало. Поряд жіночка пропонує так само коректно відійти в сторону і вирішити це питання. І надалі спостерігаючи за поведінкою цієї дівчини, відзначаю присутність її мами, яка сиділа окремо від неї. Дівчина відходить зі згаданою жіночкою і вже в нормальному образі повертається до свого місця, нарапт кидаючи репліку до своєї мами: "Навіщо взагалі така ти в мене є?". Дівчина сідає так само недалеко і зліва від мене, а її мама, у пару кроків справа, від почутого починає займатися словесним самобічуванням. 0450'

Сон 310721 "Довге, велике, далеке..."

Розглядаю громезний завод, який має цікаву архітектурну будову: частково вибитий у скалі, а частково - в червоній цеглі. Завод давній, його робота пов'язана із переробкою каменю. Звідти такі й масштаби в самій скелі. Разом із якоюсь дівчиною-екстремалкою опиняємось на вершині-виступі однієї з його архітектур. По ходу розмови дізнаюсь, що за пару днів вона поїде з експедицією в Арктику. Про те, що не боїться пригод і таких вершин, на якій ми опинились. З висоти розглядаю архітектуру і розмірковую на різні теми. Як, наприклад, міг добудовуватися цей завод на такі висоті? - розглядаючи кладку з червоної цегли, виконаної сходинками (за темним кольором видно, яка ця архітектура давня); як ми звідси зліземо?.. Роззираюсь і бачу якісь старі звисаючі дроти, подібні до кабелів, але доволі легкі. Спробував потягнути, виявилось, що вони ніяк не закріплені. "Нічого! Це лише початок!" - міркую собі далі. Далі асоціація запропонувала використати довжину кос цієї дівчини. (В природі такої довжини не існує, а уві сні як ідея, так і реалізація не здивувала). Так, аби закріпити за підніжжя стовбура у берези і якогось стовбура виконаного з дубу, які стояли поряд, і поволі, наче на канаті, зійти з вершини. Тепер я опиняюсь внизу, біля річки зустрічаю "движ": організована група людей збирається на завтра ("в понеділок") їхати в Арктику. Розумію, що до цієї групи належить моя компанійка "з вершини", але її ще немає (як зійшла, або має зійти? - уві сні чомусь питань не виникає, наче так: як ми опинилися на тій вершині?). Згадую, що вона мені казала: має ще піти до перукаря, а часу обмаль. Благо, що серед цієї групи є перукарі-аматори, отже, все вирішиться, якщо не в дорозі, то вже на місці.

Сон 020721 "Житлові справи"

Чужа дівчина поселяється в нашому домі... Вся історія виглядає таким чином, що виходить за межі раціональности і прав будь-якої родини: в Україні змінився політичний лад, вся приватна власність перейшла до рук держави. Політика щодо постійних мешканців майже не змінилась, хто мешкав у своїх домах, квартирах тощо, так і залишався у них мешкати. Право на проживання гарантоване законом, але з певним нюансом, який може торкнутися будь-кого: у вашу оселю, наприклад, з огляду на зайву житлову площу, можуть доселити ще когось, хто того потребує. Так для нас сьогоднішньою несподіванкою стало поселення в нашому домі (асоціація з батьківським будинком) незнайомої дівчини, без права на оскарження подібного рішення. Якесь певне відчуття безвиході при тому, що все життя сприймав власне житло, як багаторічне приватне надбання однієї родини.

4 фрагменти сну 13-20.04.21

У якомусь маленькому будиночку (~1.5х1.5) розширюю вікно, вибиваючи робочими інструментами кавалок за кавалком шматки матеріалу.
13.04.21

Проходжу тест на певні знання за посередництвом якогось гаджета. Знаю, як хтось його не здав. Доходжу до питання, яке в собі має потребу лічби. Вмикаю калькулятор, так, наче в самій програмі і вона на мить зависає, а в результаті видає, що врешті я взагалі не пройшов заданий тест.
16.04.21

Таке переконання, що та дівчина, яка поряд мене, і є моїм коханням. Дивлюсь на неї і подумки порівнюю з дружиною. Розумію, що риси обличчя цієї дівчини мені не подобаються. Вкотре роблю висновок, що моя дружина краще! Але чому маю думати про неї, поряд цієї дівчини в минулому часі?
P.S. Видно, що цей сон має певні асоціативні паралелі з переглянутим напередодні фільмом: "Вчора 13, завтра 30".
20.04.21

Міркую, як заплести дружині косички. Поряд її образу з натуральним кольором волосся, тримаю спогад (належний до реального часу), коли має заплетене волосся, пофарбоване в рудий колір.
21.04.21