Сон 180820 "Добре, що не гірше"

На другому поверсі дому (образ аналогічний з батьківським) замешкали корейці. Донька, полюбляючи їхню культуру, просто в захваті. Іноді у них виникають доволі дивні побажання. Ось вони попросили ходити в туалет не на вулицю, а прямо вдома, де мешкають, і не в унітаз, якого немає, а в якесь рядно. Тепер настав час виносити за гостями чималий туалетний вузлик. Спускаюсь по дерев'яних сходах, а вони благенькі: перша, друга, третя... і кожна наступна - вужча і слабша за попередню. Дивлюсь, а під сходами стоїть якась згорблена бабка. Кутнім зором помічаю, як на неї з того вузлика ледь скрапує. Придивляюсь: аби не суттєво! Констатую: добре, що не гірше.

Сон 160420 "Час, конспірологія, геополітика"

Приходить у гості до баби Марії дв. сестра, а на вигляд - це зовсім незнайома мені людина - чужа, із дивним шрамом на носі, наче вирвано шматок шкіри. Ведеться розмова ні про що, ініціатором якої виступає вона, я ж зайнятий якимись хатніми справами. По ходу розмови виймає паяльник на два жала, щось починає мені про них говорити, вмикає, вони гріються і трохи піддимлюють. Час від часу я обриваю подібний діалог, який перетікає лише в її спіч.
- Знаю, як він працює! - кажу.
- Ти не знаєш, де вони застосовуються! - стверджуючи з притиском. І тему розмови переводить на якийсь збочений інтим.
Дивлюсь уважніше на її шрам на носі, який, видно, був залишений подібним паяльником. Знову обривою монолог:
- Тобі це подобається?
Без відповіді розумію, що "так" і додаю:
- Мені це не цікаво! Прошу піти і більше з таким до мене не підходити!
Вона йде. Дивлюсь на годинник і розумію, що пора буде прибратися, адже скоро прийдуть "свої", а цю половину хати краще - до приходу б.М. Поле діяльности: дві кімнати і кухня. Знаходжу в кутку вітальні, за шафою, в'язку бананів, загорнуту в пакет, але в значенні: рівно зв'язаних із колись розрізаних половинок. Пробую рукою, а вони всі з'їжені (пусті зсередини), а разом із ними записка: "Нехай буде зв'язаний, як я зв'язала вас, той, хто дав мені ці банани". І я пригадую, що ними свого часу пригощала моя сестра (бабина онучка). Дивуюсь б.М., як вона могла піти на таке чародійство? (Пригадування торкається якогось фрагменту забутого сну). Зіжмакую ті рештки, які, як на диво, виглядали доволі свіжими, хоча, за логікою часу, таке не можливе, і залишаю лежати з тією ж запискою в пакеті, у тому ж кутку кімнати. Прибираю на швейній машинці нитки з голками, дрібні рештки від тканин, переставляю на свої місця інші малі й великі предмети, зокрема стільці, з яких тільки-но виявив, було пару поламаних. Максимально ставлю все так, як було, а місцями навіть краще. Зіпсуті стільці відставляю убік від столу. Дивлюсь у вікно, бачу, як хтось із малою дитиною вже повертається додому, іде до воріт і вже їх відчиняє. Я наводжу останні штрихи. А в голові гуляють фрази: "Час, аби все встигнути", "Теорія змови - теорія позиційної руки". 0101'
P.S. Поняття "Теорія змови" (конспірологія) фігурує вже у кількох снах підряд, день за днем. "Теорія позиційної руки" співзвучна з іншим терміном, який постфактум знайшов у інтернеті: «Збігнєв Бжезінський сказав дуже цікаву фразу: "Геополітика – це теорія позиційної гри, яка відбувається на світовій шахівниці"». Отже, залишаються основні слова: "час", "конспірологія" та "геополітика".

Сон 060220 "Відчуття часу"

На вулиці зима, багато снігу, йду із раптовим візитом до батьків, які мене, із нічним попередженням, підготувались чекати. Ще крізь вулицю бачу, як вогник ліхтарика просвічується зрізь двері сараю. Прямую туди. Так, мене зустрічають мати і батько, вони облаштували собі ліжко десь у другій кімнаті, перша повністю пішла для тварин, але яких? - кози!, які чомусь нагадували мені більше овечок, за своєю кучерявістю та поведінкою. У тій же другій кімнаті показують: де я буду спати. Все неймовірно тісно: люди, кози, сіно, тваринняче гівно. Дивлюсь під ноги, а останнього стільки, що воно прилипло до взуття. Не повертатися ж на вулицю, у мороз! А тут такі милі тваринки, зокрема молодняк. 0030'

Маю вчасно зайти в кабінет лікаря, до якого затримує справа, за якою не помічаю, як збігає час. Від поліклініки недалеко, тому похапцем збираю речі і оперативно йду до лікаря. Маю до нього прийти з якимись паперами і в результаті забрати готові медвисновки. По дорозі несу дрібний одяг, гублю шкарпетки, піднімаю. Приходжу вчасно, але затримуюсь на 7 хвилин. Хтось з черги каже, що прийом ведеться 15 хвилин, тому добре, що встиг, а то довелося б ставати заново, а на нову чергу пішло б кілька днів.

Похід на пляж. (Мотив, який повторюється в кількох останніх снах).

Мешкаю на зйомній квартирі у приватному домі, в якому живуть також господарі. Одного дня телефонує мені колега по перу Б.Г. і проситься, аби він разом із дружиною і ще декількома знайомими міг переночувати в господірів цього дому. Це виглядало трохи в терміновому порядку, тому господарі погодились, назвали ціну, яка їх влаштувала. Приїжджають увечері трохи запізно. Загалом десь п'ятеро осіб. Разом зі знайомим та його дружиною, кого я знав, був ще один колега по перу П.К., якого знаю заочно (в реальному житті навіть був на його виступі, а з Б.Г. + 1 автор, мають спільну збірку). Поки розселились минув час. Дехто вже приліг спати, зокрема дружина знайомого та згаданий колега. З Б.Г. продовжуємо спілкуватися. Зайшла мова за його дружину, зокрема про те, що в неї є сестра-близняшка: повна її протилежність за характером. Наприклад, якщо його дружина творча, а таким людям властиво залишати по собі побутовий безлад: творчі справи переважають над рутиною, - має більш незалежний характер, із чим доводиться миритися тощо. Доспілкувалися до того, що посеред ночі, ближче до ранку, підривається П.К. і починає збиратися, за ним починають збиратися всі. Так, у них виїзд! А я собі міркую: чи вони розрахувалися з моїми господарями?.. Покидають помешкання, а я дивлюсь і розумію, що за ними треба прибрати й починаю це робити. У підсумку змітаю невідь-звідки узяті дерв'яні ошурки. 0345'

Сон 270719 "Інший погляд на речі"

Якийсь навчальний заклад, щось середнє між садочком і майстернею для підлітків. Я з якоюсь жіночкою, чия дитина ходить у цей заклад, вирішили поприбирати в майстерні, яка чимось нагадує їдальню. Кажу, що треба було б дотягти до останнього навчального дня, аби так якісно почати прибирання. Приходять два хлопця-підлітка з гуртка "Електроніка" й перепитують в один одного за мідну плату (для витравлювання доріжок): її наявність. Я ж дивлюсь у відро й бачу щось подібне неформатного розміру, якісь інші елементи з металу. Міркую собі: казати їм чи ні, що тут є? Так, як у своїй розмові взагалі на нас не зважали, вирішив не ініціювати діалог. Тим більш, один з хлопців перейнявся наявністю цигарки.

Чоловік дивиться на зерно поглядом ящура: козяча зіниця співпадає за формою зернятка соняшника на відстані витягнутої руки. Виглядає це, як художній прийом, який, як міркую собі, можна було б використати в рекламі.