Сон 200324 "Викривальна стаття"

Приходжу до бібліотеки і, маючи на руках якусь давню викривальну газетну статтю про дружину Алєксєя Навального Юлію, чекаю своєї черги, аби запитати у бібліотекаря, що вони ще мають на подібну тему? Дещо внутрішньо злий, адже існує недосліджена тема, про яку ніхто не згадує і навіть ніколи широко не обговорював. Поки стою в черзі, приходить усвідомлення, що українські бібліотеки вже давно перестали передплачувати російськомовну періодику, отже, просити її - дивна штука. Практично на цьому моменті, коли я вже формулюю своє питання, мої думки, які це усвідомили, збігаються з висновками бібліотекарки. Аби не залишити мене без поради, рекомендує знайти десь у холі тієї ж бібліотеки узагальнену виставку, присвячену нещодавній смерті Навального: "Може там знайдеться те, що ви шукаєте"? 

Зрозумів, що у своїх снах я ні з ким не сперечаюсь. Отже, я не маю конфлікту з оточуючими, мене не мучають суперечливі думки та емоції, не маю роздвоєння особистості тощо. Це каже про те, що сон - це виключно продукт нашої мозкової і душевної діяльности, а не кого-іншого.

Сон 030320 "Дивні вчинки"

Читаю статті десятирічної давності про минуле, зокрема про національно-визвольний рух, часи козацтва. Натрапляю на назву статті: "Давнє поховання у тіла батьків". Міркую собі: що за дивна назва? Певною мірою проводжу паралель зі своїм авторством, що свого часу і я міг би таке втнути. Подумки виправляю: "Давнє поховання біля тіл батьків", але розумію в тому всю неоковирність, та й тему якусь обрано дивну, аби про неї щось писати. 0150'

Польський магазин у невеликому місті. Консультуюсь і в результаті купую універсальний пульт до телевізора, який має підходити до зовсім іншого електрообладнання. Десь у той же час отримую зарплату. Перераховую гроші - від чого відчуваю задоволення. Міркую про надійність банківської системи. Довго консультуюсь який пульт узяти, навіть приміряв у той час навушники, поки не прийняв остаточного рішення - беру. Розраховуюсь, дивлюсь у чек - 107 злотих. Виходжу на вулицю, а там жіночка, у якої питаю, як не забути цей магазин, коли знадобиться гарантія? Вона відмахується: "Що за дивне питання?" - хоча приділяє увагу. Показує на будинку назву вулиці: "Żytomirska, 10(?)". Я дивуюсь і кажу: а ви знаєте, що це за місто? А вона, якось так невиразно: колись розповідали, що знаходиться в Туреччині. А я виправляю: ні, це в Україні! Тільки пишеться інакше. І намагаюсь роз'яснити: де воно розташоване. На якомусь етапі помічаю її байдужість до даної тематики і я її покидаю, висловлюючи, що їхнє місто цікавіше, хоча, подумки про себе, розумію, що будували його пруси. 0310'

Затягую в навчальному закладі кабеля, разом із тим поспішаю послухати лекції. Записую якісь спостереження та думки. Навіть доходить до того, що пишу чим є під руками, аби не згубити думку.

Іду по вулиці, а мене спиняє якась бабка і просить допомоги. Поки слухав і казав: "так, так", як раптом до неї "ні!" - на конкретні слова: зайти в якусь хату і щось для неї взяти. Чим її дивую. Пояснюю, що вчусь і поспішаю на лекцію.

Вихідний день, 9:00. Приходжу в магазин. Одна частина магазину відчинена, а друга - побутової техніки - ні! Ще не час - треба зачекати. А мені саме туди. Сидять у великій аудиторії якісь люди і щось ждуть. Десь в розмові зайшла мова про "PIT" (бухгалтерський документ річного обліку по зарплаті в Польщі). Виходжу, повертаюсь знову. Нарешті відчинились, а тут, одразу при вхідних дверях, чоловік запрошує в цей магазин. А я дивлюсь і кажу, що ви вже були о 9:00? Сиділи і нічого не казали, а тепер так мило запрошуєте. Дивлюсь ще на двох: і ви теж там були?  Подумки: які підстави були не почати працю, коли клієнт о 9:00 вже тут? Разом із тим дивуючись зміні зовнішнього образу. 0400'

Тюнінг і заміна оливи в машині, ключі до якого підходять від мотоцикла. В розмові хтось питає, а яка його назва?
- "Хав'єр".
- Але ж немає такої техніки!..
0500'

Річний підсумок спостереження за снами

Вже минув рік, як я веду блоґ "Сни Лоґоса" ("Сни Logos'a"). 13 березня 2018 року був зроблений перший допис, у якому я описав сон. Разом із тим, цим же днем дописав кілька збережених за різний період та відтворенних по пам'яті снів. Записувались вони майже кожного дня.

Нині архів блогу (вибачте за статистичне марудство, але, для осягнення процесу їх з'яв, навіть самому цікаво) виглядає так: березень 2019 - поки 13 дописів; лютий 2019 - 25 дописів; січень 2019 - 23 дописів; грудень 2018 - 29 дописів; листопад 2018 - 22 дописів; жовтень 2018 - 22 дописів; вересень 2018 - 28 дописів; серпень 2018 - 21 дописів; липень 2018 - 20 дописів; червень 2018  - 26 дописів; травень 2018 - 26 дописів; квітень 2018 - 23 дописів; березень 2018 - 27 дописів. Отже, дві третини місяця - це можливість мого сну (як процесу) творити повноцінні сновидіння, а свідомості, в стані пробудження, їх фіксувати уважним записуванням.
Серед 305 дописів наявні 17 статей на цю тему, у підсумку - це 288 снів за цілий рік, а точніше ночей, протягом яких могло наснитися й по кілька сюжетів. Усереднюючи число, може вийти більше 500. Але не в кількості справа! Привчивши себе не лінуватися системно фіксувати і відтворювати в стані бадьорості сни, довів собі здатність людської свідомості звершувати подібне.
На майбутнє, не прагну спинятися на досягнутому, адже сон дозволяє мені краще збагнути свій внутрішній світ, пізнати мінливі процеси, які "протікають" протягом життя, досягти гармонії душевного й внутрішнього станів, розкрити в собі нові потенціали - пізнати себе!
Аби дізнатися про мої досягнення в розумінні даної тематики, запрошую переглянути написані статті цього блоґу за згаданий період.

Чому нам сняться сни? Власні спостереження

Особливості сновидіння

Тлумачення снів

Про організацію часу на сон і вміння записувати побачене

Чому важливо записувати сни?

Сім причин, чому я записую сни?

П'ять штрихів про вміння запам'ятовувати сни

Сон як інструмент пошуку правди про себе

Як зрозуміти сон? Спроба осягнення процесу його творення

Сприйняття появи сну за аналогією з відтворюванням почутого тексту

Чому уві сні ми проявляємо активність?

Сон як інструмент стабілізації психо-фізичного стану людського організму

Коли легко розтлумачити сон?

8 причина, чому я записую сни?

Сон на межі бажань і можливостей

Рекомендації, щоб бачити сни

Рекомендації для розвою позитивних снів

Приємних сновидінь!

Сон 050319 "Обвинувачений тандем"

Сон з кримінальним мотивом. Двоє героїв стають активними учасниками продуманої босом схеми. Отримують нове завдання, ціна якому власне життя. Герої, не довго думаючи, дають рішучу відмову. Перший за непослух отримує кулю в живіт, другий ще стоїть, піднявши руки догори. Я стою і дивлюсь на перебіг подій очима першого героя, який уже нічого не втрачає: відкриває шухляду, дістає ексклюзивну пігулку... мабуть, вона призначена для боса. 0309'

Другий сон із натяком на кримінал. Потрапляє до рук газета, де мене зацікавлює одна стаття, в якій мова йде про якусь близьку людину. Отримана з неї інформація спонукає в подальшому до рішучих дій.
Працюю в спорті: лижником. Маю щоденні тренування. Викрадають людину. Я стаю учасником його звільнення.
По дорозі порвані пакети зі сміттям, там я бачу багато домашніх речей, які для мене цінні, як пам'ять: писанки, люлька, два чупа-чупса обсмоктані наполовину... Подумки: як дружина таке могла викинути?
На мене і колегу, що був зі мною вішають обвинувачення. Я виходжу сухішим із води, а йому важче - він не знає, як поводитися. Приходимо до висновку, що нас завідомо дезінформували, згаданою вище статтею, і наша поїздка "на поміч" була кимось запланованою пасткою.
Знаю, що маю з'явитися на роботі хоча б десь о 15:00 інакше можна (сьогодні) не приходити. Несподівано для мене роблять пропозицію стати тренером.
Я маю відвідати свого колегу, думаю купити йому цигарки. По дорозі, де я мешкаю, зустрічаю прихмелених ксьондза і черницю, які йдуть наче сімейна пара й весело спілкуються, але мені до них жодного діла. 0430'

Сон 171218 "Наші лаваші сильно хороші, щоб..."

Я працюю в редакції газети. Мій кабінет знаходиться за прохідним, де сидить секретар. Сьогодні на її робоче місце повернулась давня працівниця, яка пропрацювала тут мало не все життя. Заходжу за свій стіл, сідаю до роботи. У цій же кімнаті працює ще одна співробітниця, на яку цієї миті не зауважив. Її стіл стоїть осібно від мого, біля вікна. Лунає стаціонарний телефон. Беру слухавку. Дзвонить жіночка, яка почала розповідати, що при написанні статей треба уважно ставитися до перевірки поданої інформації. Розумію, що хтось зі співробітників газети допустився помилки, яка пішла в друк. Але чому ж цей дзвінок перекинули на мене? Може, мали до когось іншого? - виникають внутрішні запитання. Тон у цієї жіночки не агресивний, з пошуком порозуміння. Починає входити в деталі тієї статті, розповідаючи, що в давні часи не тільки цінували воду і нею вмивалися, а ще й хлібом. Потім починає розповідати про лаваші і як до них ставилися. Слухаючи її монолог, бачу сюрреалістичну картинку: якась жіночка бере загорнутий лаваш, пригортає його до свого обличчя і ним вмивається. Чую слова співрозмовниці: "Наші лаваші сильно хороші, щоб..."