Сон 200926 "Ст(р)а(т)ус"

Прийшов на якийсь завод, на кастинг, який успішно проходжу. Ніби так, що йшов на одні очікування та мрії, а в результаті в мені побачили щось перспективно інше, але так і не розкрили: що саме? Якби вже себе вважаю частиною підприємства, де зі старту нічим не переймаюсь. Тепер інформують, що має бути якась офіційна зустріч, де мене туди запрошено. Не до кінця розумію контекст, але надати собі вигляд треба! Дивлюсь у дзеркало та розумію, що на голові "бардак": треба розчесати волосся! Починаю укладати, а воно дещо довге й не зовсім слухняне: лише тримаючи розчіску, кавалками переноситься в правильну сторону. В результаті бачу на голові неоднорідні пучки, але вже втіха: в правильну сторону. Підходить до мене один молодий начальник, який безпосередньо вирішив прийняти мене на роботу, і каже, що зробить сам. У той момент просить когось принести рушник, який накладає мені на голову, зав'язуючи якби пов'язку, і каже: "Так і сиди двадцять хвилин!" Міркую: чому б не красиву пов'язку, а саме рушник? Так я отримав перше своє завдання на новому робочому місці, (насправді, уві сні я взагалі не усвідомлював такої відповідальности), але, посидівши трохи, надивившись на себе в дзеркало (маківка голови з прилизаним волоссям, а нижня - зі звисаючим рушником), вирішив прогулятися по заводу. Першим ділом зауважив доставку продукції. Пригадалось, що і я колись працював у відділі збуту та організовував логістику фур (з реалу). Десь заразом пригадався колега (так само, зі свіжої розмови), який дев'ять років працював на одному й тому ж заводі завідуючим складом, а помилився лише раз і його звільнили. Тепер я подумав про себе, що будуть мене шукати. Скажу, що пішов у туалет, а по дорозі поставив на зарядку телефон. На голові дивна пов'язка з рушника дещо зсунулася, отож, я її зняв. Не бачачи себе в дзеркалі, припустив, що бажаного ефекту так і не вдалося досягти. Тепер бачу під ногами іграшковий потяг, який за своєю логікою існування саме до цього місця - є органічним, як та ж дивна ідея, як накласти на голову рушника (прихований, але ще не усвідомлений уві сні гумор).

Аналіз сну ::

Ключові слова: кастинг, неочікуване, робота, підігрування, волосся, дзеркало, направляти, неприйняття, іграшковий потяг.

Висновки :: Сон із прихованим гумором, з одного боку акцент на волоссі, яке є невпорядкованим, неслухняним і незвично довшим ніж звично та моє бажання його підкорити - вказує на статус (таким є моє розуміння зачіски), до якого прагнув би, але водночас певне неприйняття дивних правил (наприклад, чому саме рушник?). Скидання з себе (щодо себе) придумане іншим / іншими. Це підсилюється, як повтор початку сну: дивне проходження кастингу. З іншого боку - прихований гумор: ірреальність поведінки інших відповідає ірреальности місця, дії, процесів, які бачу. Якщо завод сприймаю, як місце з максимальною організацією виробничого процесу, для чого все виглядає невідповідним очікуванням? На це вказує узагальнене в одному образі: бачити своє невпорядковане та неслухняне волосся у дзеркалі, яке маю направити в правильну сторону та вимушену фіксацію. У самій своїй суті волосся й так буде таким, яким воно хоче бути на голові - вільним від нашого погляду на себе. Таким і є моя подальша поведінка. Я не підкорююсь системі, як тому не підкорюється видовжене волосся, а лише вдаю, що так має бути. 

Тепер проєкція на реал: вчора отримали інформацію, як будемо з'їжджати з об'єкту. Дехто, випереджаючи події, уявили, що всі поїдуть до Польщі, а згодом знову змушені будуть їхати на новий об'єкт чи до Франції чи Нідерландів, а того не хочуть. Я ж маю іншу філософію: не "бабки панікерки", адже фірма краще знає, як і коли нам треба працювати, тим більш взаємно хочемо максимально винести з цього вигоду. Все одно, навіть якщо і "розчесати волосся", буде на голові так, як воно захоче.

Чому назва "Ст(р)а(т)ус"? Тут не лише гра слів, але мій гумор із еклектикою: статус, наче страус, який є великим, швидким і високим, який чомусь для мене до сміху органічно поєднується з російською приказкою: "Он ґалавнєй - єму віднєй" - це при тому, що голівка є маленькою у співвідношенні до розмірів тіла.

Понтуаз - Париж, Франція 

P.S. 1300 публікація на цьому блозі.

Сон 060925 "Злиття з образом"

Якась серія снів, де відсутня буквальна логіка, яку можна описати...

Отже, дивлюсь на дзеркало в білій рамі, що стоїть на підлозі. Тепер наче хтось стоїть біля того дзеркала. Раптом вирішую уявно приміряти на себе образ тієї білої рами на грудях. Тепер той хтось, хто був біля дзеркала і є тим дзеркалом, коли я вже уявив, а чи взяв буквально ту рамочку і наклеюю на свої груди. (Тут звична фізика предметів та їх пластика відсутні).

Я за якимось дивним дерев'яним столом, наче поміж фігур намальованих художником, хоча вони чомусь нагадують роботів (схоже, за враженнями від фільму "Край «Дикий захід»"). Сприйняття десь таке, що і я є частиною цієї намальованої картини, що певною мірою навіть нагадує (не буквально) "Таємну вечерю" Леонарда да Вінчі. (Також нагадує повтор забутого сну).

Сон 210125 "Своя шкіра - рідніша"

Опиняюсь в якомусь американському селі з презентацією біля кожної хати різноманітної готової їжі. (Можливо, тематика США виникла з переглядом інформаційно-пізнавального відео про їхню економіку). Таке враження, що такого вишуканого асортименту страв ще не бачив! Звертаю увагу, що головний акцент у всьому цьому - це солодощі: рулети, заварні вироби з різноманітними начинками, такими, що навіть в розрізі виглядають по-мистецьки та спокусливо, щоб купити. (Моменту придбання і куштування уві сні відсутній). Один з продавців каже, показуючи рукою на будинок:

- Ми хочемо, щоб так само було там!

Моя ж реакція-відповідь звучить, як взаємопов'язане з тривалістю життя риторичне питання, яке, з огляду на мій гумор, сумніваюсь чи зміг би "розкусити":

- А що з цукром у крові?..

Знаходжусь у ванній кімнаті. Стою голяка перед дзеркалом і зосереджую увагу на одній з частин свого тіла... Ця зосередженість переривається стукотом у вхідні двері квартири. Спохоплююсь і починаю вдягатися, аби вийти з ванної і відчинити ті двері... За якийсь короткий час з реалу лунає будильник. (На цьому і просинаюсь).

P.S. Цікаво, що раніше думав, що перші звуки будильника на телефоні спонукають до відповідного образу уві сні, а тут навіть відчутний був розрив між "дзвінком у двері" і будильником з реалу. Отже, "внутрішній будильник" працює уві сні на випередження).

P.S.2 Щоб краще зрозуміти образ зі сну, досить описати його іншими словами, як ні, спробувати ще раз, і тоді все стає ясно. На прикладі останнього сну: зосередженість на собі - самолюбування - егоїзм - "своя шкіра - рідніша" тощо.

Сон 120222 "Краса, а не хліб всьому голова"

Перебуваю в нічний час у цеху, ще й без його суцільного освітлення. (Деякі асоціації зі свіжою реальністю). Територія цього цеху доволі велика. За атмосферою шумів все вказує на те, що робота закінчена. В якомусь кутку зали лунає музика, а згодом починається розповідь якогось диктора. Тема розповіді доволі філософська, такі речі справді нетипові в форматі радіо. Вирішую піти в сторону того долинаючого звуку. На якомусь етапі почалась оповідь трагічної історії про одну відому жінку. Присутній певній натяк на військову тематику. Спочатку наблизився до того радіо, а згодом відійшов дещо побачити. [Фіксую за собою змішане відчуття: сню, хоча не відрефлектовую, що це сон, і в той же час пробую поворухнутися, а сил на це - немає, хоча сюжет, в якому беру участь, триває далі.] (Як спав, то лежав на спині. Відчуття доволі глибокого сну - характерне важким просинанням). Вирішую повернутися до працюючого радіо, а там вже розповідається про чоловіка, який переживає трагедію втрати згаданої жінки. Підходжу до того місця, де працює радіо, і бачу того чоловіка, який перебуває в глибокій депресії. Аби вирішити проблему свого горя раз і назавжди, бере двома руками пістолет і, стоячи перед дзеркалом, довго не роздумучи, стріляє собі прямо в голову: з маківки в центр тіла. (Такий підхід до самогубства бачу вперше). Дивуюсь: чи насправді це ефективно? Тілом скочується в сторону і падає. По радіо аргументують цей вчинок. 2330'

З дітьми готую чергову солодку страву. Цього разу - торт. Сприйняття учасників процесу, наче мультяшних героїв, зокрема й результату нашої випічки, крему та ягідок на ньому. Діти знімають, по свіжих слідах пробу і виявляють, що ягідки калини не смакують на тому кремові. Сам тортик залишається непорізаним. Дознімали пробу настільки, що виїли разом усі ягідки. Я вже хотів внести пропозицію: прикрасити іншими інгредієнтами! - але діти зібралися й пішли. Тортик так і залишився нерозпробуваним з якости випічки, але сильно поколупаним згори - до накриво голого крему. 0730'

Сон 080220 "Це ж моє!"

Я з дружиною невимушено потрапляємо в один офіс рідного міста, що на початку вул. Перемоги. Слово за слово і нас інформують, що зараз буде відбуватися співбесіда з роботодавцями. Сама ж фірма організовує такі зустрічі, готує необхідні тести для того, попередньо узгодивши із замовником. Цікаво, що ані слова: "кадрова" або ж "рекрутингова" компанія", - не звучало. Приходять учасники зустрічі. За одним столом опиняються різні роботодавці та потенційні працівники. Розмова заходить невимушена: просять всіх представитися, аби познайомитися один з одним. Уже на цьому етапі визначається: хто є хто і які в кого інтереси. Представилась дружина, а разом з тим компанія, діяльність якої пов'язана з психологією. Зокрема, від тієї компанії звучать професійні терміни: психосоматика та семіотика. Дружина, яка стояла за мною, одразу трепетно відреагувала і каже: "Це ж моє!" Сказано було так, що чути-но в залі. От і весь резон такої зустрічі: потенційний роботодавець та працівник знайшли один одного! Ставиться ще пару зустрічних запитань. Виявляється, колись дружина проходила співбесіду в цій фірмі. Це додатково зацікавило роботодавця, в особі двух представників фірми: чоловіка і жінки. Чоловік питає в колеги: чи пам'ятає вона кандидатку? Та дивиться в резюме, видно, що напружує пам'ять, адже це було реально давно і каже, що так, щось таке пригадує. Тепер вони готові наново поспілкуватися по суті. Але спочатку фірма-посередник просить розв'язати тести. Дає нам два теста, з десяток сторінок на кожен, зі словами, що мені - важчий, а їй (дружині) - легший. Спершу відкриваю тести дружини, бачу якісь схеми та формули, от і міркую собі: якщо це "легший", то який вже в мене? 0215'

Прокладаємо кабель, але виглядає так, що знаходимось у машині. Колега на місці водія, я - за ним. Маю можливість дивитися на кабель у руках колеги, який він прикриває своїм тілом, але завдяки дзеркалу заднього виду, ліворуч водія. Це додає певної зручности в роботі. Навіть бачу та можу прочитати етикетки, які вішали з назвою кожного кабеля. Колега навіть висловив власне задоволення зручністю такої роботи, зауваживши на інших перевагах, що в підсумку прозвучало, як "друга половина кабелів далася нам легше за першу". 0500'

Сон 010818 "Бібліотека немовлят"

Бібліотека. Я маю там зробити дві речі: у мене якесь технічне завдання від підприємства. Враження, що ця бібліотека мені знайома, знаю директорку. 

Заходить троюрідна сестра Л. Моя з нею розмова про те, що шукає роботу. Кажу, що якось почув: тут є вільна посада секретаря. Можна поспілкуватися з керівником. Вношу пропозицію: можемо підійти до неї разом. Моя робота і розмова з сестрою забирають час. Я підходжу до внутрішнього вікна бібліотеки, розташованого не на стіні, а нижче підлоги та огородженого окремою стійкою. За тим вікном помічаю немовлят у свого роду спільному інкубаторі. Кажу сестрі: це не складно дивитися за дітьми. Начебто у трудові обов'язки займаної посади входить догляд за немовлятами. Тепер знаходимось біля немовлят. Закричала дитина - треба поміняти підгузник! Дивлюсь на сестру й розумію, що вона це робить вперше. Замащує руки в какусі, які різко відкидає від себе, а в результаті трапляють мені на ноги. Лагідно пояснюю, що так не роблять з підгузником. Починаю показувати як. Прийшла няня показує на іншій дитині. Я заношу какусі і кажу - це ж з грудного молока, як це може бути огидним? Мав повернутися на роботу, але розумію, що не встигну. Вона теж має кудись відійти і повернутися. Домовляємось на відповідний час. При новій зустрічі - це вже не троюрідна сестра, а давній молодий колега, як і в житті: в його образі щось притаманне жіночності. Він каже: "я готовий!", тобто: готовий до такої праці, як догляд за немовлятами. 0310'

Я заходжу в батьківський дім і підходжу до дзеркала. На дворі роздається удар грому. Й одразу чую з майстерні голос середнього віку: як так можна, як так можна? Подумки зазираю за зачинені двері і бачу на робочому столі розкладений касетний магнітофон. Розумію, що в мить блискавки виникла поновна несправність уже в справному магнітофоні. Подумалось, яке ж це марудство ремонтувати стару техніку.