Сни 21-250526 "Повтори: рух, дія, вхід"

Фігурки чоловічків у вигляді самбреро, що крутяться навколо себе, але великий капелюх залишається на місці. Їх образи мерехтять, якби в анімації 3D, спроєктовані в простір розміром з іграшку. Ворухають руками і смішно підтанцьовують. (Образ виник на тлі однієї з прослуханої сьогодні джазової мелодії, подібної до цієї - Jimmy McGriff - All About My Girl).

21.05.26

Магазин (майже такий самий, що і в дитинстві, до якого ходив від батьківського дому на закупи). Сьогодні там зайнятий електроінсталяцією, зокрема дрібними кабелями. (Чітке переконання ще уві сні повтору цього сюжету протягом сновидіння). 

P.S. Схоже на ще несвідоме розуміння структури серіалу "Тремор" або "Остання ніч у Треморі", якого цього дня ще не додивився до фіналу, але наступного - "розкрився" подібністю до побудови повторів у снах.

24.05.26

Їду на місце праці. Спочатку машиною, потім пішки, далі - коридором. Чую дзвінок. Дивлюсь на годинник - 1 ночі. На іншому годиннику дясята ранку. Розумію некоректність. Знаю, що мені на восьму, і все це коментую по телефону. Врешті-решт чую різні голоси і бачу спини людей, вітаюсь із ними в (іншому) коридорі перед входом до фабрики (без конкретики якої, хоча з дивним переконанням, що цей вхід мені не раз знайомий, схоже, що й за іншими снами).

25.05.26

Сон 050222 "Несподівані миті"

Маю причетність до створення великих білих фігур (скульптури з дерева? глини? - детальність фрагменту сну не пригадується). Перебуваю між певною їхньою кількістю.

Опиняюсь у храмі, на якійсь чоловічій вечірці до десяти осіб. Усі вільно сидять за великим столом. Старший за статусом у кілька разів підходить до молитви. Хтось із молодих жартує, що таку вечірку можна перетворити у розвагу. Підтекст видає завбачлива усмішка. Головний (священнослужитель) встає і кудись відходить. За пару хвилин зі сторони "сцени" розкриваються куліси і храм перетворюється в театр: починає розігруватися веселе дійство, як на мене доволі душевне і на професійному рівні. За змістом далеке від храмових інсценізацій, більше схоже на дійство з елементами карнавалу... (Забута частина сну). Тепер я йду мокрою засніженою дорогою. Суцільна хляпа, але більше для автівок, що проїжджають поряд. Кожного разу по проїзду машини, з під її коліс розлітаються кавалки мокрого снігу і трапляють на мій одяг. На якомусь етапі дороги помічаю дерево з горобцями-синичками (важка ідентифікація). Починаю їх фотографувати. Перші світлини виходять вражаюче-гарними. Спочатку вибираю ракурси поодинокі, а згодом вмикаю безперервну фотозйомку і воджу рукою по межах галуззя дерева. Птахи спокійні, неполохливі. Якість світлин надихає до творчости.

Сон 040521 "Геометричні фігури"

Допасковую те, що почав робити ще відучора. (Таке враження, що буквально продовження вчорашнього сну). Події відбуваються біля оригінального металевого столу, на якому в майбутньому має обертатися виробнича продукція (асоціації з автопромисловим заводом). 0140'

На двух подушках викладені прямокутниками (по їх же краях) пелюстки квітів. Фігурує думка: "квіти замість подушки". Одна для мене, друга - для сина. Йому ця пропозиція не подобається і він висловлює свою нехіть. 0350'

Сон 291119 "Сюрреалізм у гіпсі"

Довга дорога додому після закордонної поїздки, тепер уже в Україні. Наближаюсь до рідного міста, крізь вікно автобуса впізнаю знайому архітектуру (в реальности такої немає). Керівник нашої поїздки запрошує до свого офісу. Схоже так, що я вже йду до себе додому, але виходить, що рухаюсь зовсім іншим напрямком: не по горизонталі доріг, а попід якісь металеві конструкції. Віддаляюсь від більшости людей. Хтось іде за мною, видно, що ті, які живуть недалеко від мене... В результаті опиняюсь ув офісі згаданого керівника. Вибачається, що приміщення, в яких розміщено його офіс, ще не доведені до кінцевого ремонту. Але тут мені стає цікаво: на робочих столах стоїть бутафорія офісного приладдя, виконана в грубих мазках білого гіпсу, висить нефункціональне гіпсове дзеркало, помічаю всілякі інші деталі. (Якийсь білосніжний сюрреалізм! У реальному житті це назвали б перформансом.) Керівник запрошує ближче до свого столу. Цієї миті в його манерах спілкування та інтонаціях помічаю певну "єврейкуватість". Починає робити з кожним із нас поіменні записи. Просить підійти й мене, я, як і всі, називаю своє ім'я і прізвище, але виходить так, що несвідомо перемішую його з ім'ям мого сина, лишаючи по-батькові. Ловлю себе на сказаній хибі, пробую виправити, але називаю подібну комбінацію з ім'я та прізвища, але з новою видозміною. Врешті кажу, що правильно буде подивитися в мій документ. А він й питає: "А до якого району міста ви належите?". З метою: аби в державній установі взяти копію мого свідоцтва про народження. Це при тому, що уявляю його не старого, а нового зразка. Відповідаю: "Корольовського". На що він по-своєму радіє й каже до всіх: "Знайте, це найкращий район міста!" - оголюючи при цьому всю свою єврейську натуру, в щирість якої не хочеться й вірити. 0150'

Я на роботі. Австрієць дав мені завдання зробити конструкцію. Як виявилось: не вистачило певної довжини трубки. На виконання завдання визначив стислі строки. Так, як почав робити при ньому, він побачив певну нестачу матеріалу і попросив оперативно її підібрати + аби це не вплинуло на зменшення міцности конструкції. Пішов підбирати матеріали. Тим часом проходить мимо і просить ще раз не затягувати процес, а зробити оперативно, з напутніми словами: "Перекажи іншим!" 0500'

Сон 200319 "Чергові преображення"

Я на робочому місці, щось робимо з кабелями. Спілкуюсь з колегою. Привозять на "Manitou" піддони, до яких треба щось прикрутити, а щось зняти для роботи. Перевдягання з колегою в костюми тварин. Колега під певним наркотичним впливом, про що я дізнають пізніше.

Я на батьківському городі, на якому спочатку гуляю і розглядаю врожай, щось поправляю. Відбувається перше преображення: все, що лежало на землі, тепер бачу в великій кількості води, в якій плаває врожай кабачків, разом зі своїм листям і стеблинами. Деякі кабачки завеликі, приймаю рішення їх зрізати. Якщо спочатку вода чиста і прозора, а врожай схожий на казку, то думка, про відкриті в приватному секторі туалети, змушують підозріло про неї думати. Відбувається друге преображення: виникає переконання, що вода замулена нечистотами.

Робоча поличка, на якій лежать фігурні поробки зроблені з пластиліну дитиною одного з колег по роботі. Переважає космічна та водна тематики: живі істоти, короблі, медузи. Я кажу колезі, нехай би він їх забрав додому або компактно виклав, звільнивши тим місце, а він їх розклав так, що все звільнене місце стало зайнятим сюжетністю між образами, чим наповнені були фігурки. Головне: красиво!
0205'

Сон 041018 "Священна вада"

Я на десятому поверсі багатоповерхового будинку. Підходжу до вікна і дивлюсь з нього на великий історичний будинок. Хтось зі сторони, а, можливо, так чується в голові, каже про цю споруду, як про бібліотеку, яка переживає ряд криз, пов'язаних зі збереженням книжкового фонду та якихось історичних артефактів. Дах цього будинку прикрашений фігурами апостолів, але завершуються вони, по праву сторону від мене, білою фігурою священника, виконаного в камені нижче решти фігур і під склом, у ніші тієї споруди. (Цей фрагмент мені вже знайомий з якогось давнішого сну). Так як ця фігура, виконана в завсім іншому стилі від решти, невимушено привертає додаткову увагу. Придивляюсь уважніше до сусідніх вікон від неї. В одному з них побачив чоловіка в білому одязі, який стоїть завмерлою фігурою біля дверей, відмінною від згаданої статуї. Руки має якось дивно простягнуті в сторони. У правій руці тримає щось на зразок лабораторної колби. До нього звучить голос із-за дверей. Він їх відчиняє. Дивлячись за його жестами, я розумію, що він має ваду пов'язану з ДЦП або іншою хворобою, яка обмежує можливості тіла, що виражається надзвичайною повільністю в рухах. Зліва і майже при дверях стоїть стіл, за ним сидить священнослужитель і "медитує" над тарілкою з супом. Підійшовши до нього, цей прислужник наливає з колби, яку тримає в руці, в згадану тарілку, прозору, як вода, рідину. Священник, який мав їсти суп, дивиться, як долита рідина розчиняє всі інгредієнти (картоплю, капусту) в суцільну прозору воду. Дивлячись у свою тарілку, і погойдуючи її вміст зі сторони в сторону, з розчарування починає плакати і вити. Я розумію, що він не здатен їсти взагалі! Вдивляючись у обличчя, здивувався, адже він не був худорлявим, що зовні виказувало б якісь вади по здоров'ю.