Сон 250820 "Забута історія"

Я знаю родину (таке переконання уві сні), в якій мешкають двоє-троє сестер. Якось я у них, в якості ремонту, підключав і налаштовував телевізор до тюнера на нові канали. Якогось дня приходить до мене їхня мама і приносить новину, яка стосувалася й мене: "В новинах чую, що викрита оборудка, спланована однією дівчиною, в якій були виготовлені фальшиві гроші, на яких були зображені Р.З., І.С. - на одній купюрі та моє - на іншій." Цей сюжет я маю нагоду переглянути в Ютубі. Р.З., І.С. (давні знайомі по літературній ниві) на виготовлених купюрах мали вигляд у профіль, а я - на повний зріст - у цеху ливарного заводу, з якого нещодавно звільнився (таке переконання уві сні). Цікавий зміст фото: за мною, на другому плані чаша розплавленого металу, яка переливається у якусь форму. Я розумію звідки походять ці світлини. Єдине, чого не розумію: який доспуп отримано до моєї? Може, узято зі facebook? Дивно, але купюри були виготовлені на копіювальній машині, яка друкує лише чорним, так, що від її продукції мастилися пальці. Певною мірою починають складатися пазли подій: розуміти кому це було потрібно, можливі від того наслідки. У такому дивному намірі: надрукувати свідомо фальшиві та відредаговані гроші, - виникло в нашої спільної знайомої Л.С. Цим кроком вона спробувала помститися за якусь давню і всіма нами забуту історію. Тим більш, щоб компенсувати свої моральні витрати, звідти, де працювала (на копіювальному апараті), змогла якось унести (укатити?) важеньку катушку кабеля. Тепер я з кимось у дитячому садочку на кухні. Дивлюсь на різні страви, які мають подаватися дітям: доволі оригінальні солодкі та желейні вироби. (Зміна кадрів). Знову з'являється мати дівчат, згаданих напочатку оповіді, і розповідає, що незнайома їй дівчина, згадана в розмові - Л.С. спробувала підпалити двері до будинку їхньої бабусі. Зрозуміти наміри цього залякування нам не вдалося, але цим інцидентом, як і першим, продовжила займатися поліція. Я віддаю цій "мамі" якусь торбу з речами, а вона, по якомусь часові приносить її з виноградом, який, як мені пригадалося, лежав там відпочатку, але на самому дні. Усе закручується до такої логічної послідовности, що молодий грузин сватається до однієї з доньок цієї "мами" - майбутньої, в його розумінні, тещі - зі словами: "Я хотів би придбати землю для своїх дітей!" - поєднуючи сказане з масажем її плечей. Дивлячись зі сторони, виникає кілька думок: 1) її доньки такі чорняві, що мають у собі щось кавказьське, таке виразне, як і в ньому; 2) що за дивна культура: входити в довіру до тещі, масажуючи їй плечі, та ще з такими далекоглядними словами про внуків? 0420'

Сон 040220 "Відкрита вдячність / Прихована образа"

Сиджу на зупинці з дружиною. Недалеко від нас відбувається студентська вечірка, організована на рівні університету, але місцем проведення обраний вечірньо-розважальний заклад "Каньйон". Сам захід відбувається вдень. Від зупинки видно, як вибігають на вулицю студенти, які беруть участь у виступах і серйозно за кожним разом переймаються правильністю підготовленого номера. При вході в заклад можна прочитати його назву: "Дякуємо, Раю!" Як знаю, це ім'я носить голова студентського братства, яка багато зробила і робить для організації студенського життя у ВНЗ. Назва також вказує на те, як колеги-студенти хочуть їй віддячити за її роботу. Я міркую собі: на цьому святі кому-кому, а саме цій дівчині випало нести подвійну відповідальність за якість проведеного заходу, саме тому й видно, як всі стараються на повну силу. "І навіщо такі нерви, заради свого імени", - минає мій внутрішній монолог. Лунає музика Оксани Білозір, Ірини Шинкарук... Прислухають до текстів і зауважую для дружини:
- Знаєш, що мені подобається в тому сценарії? Те, що тексти скомпільовані з розумом: куплет однієї пісні гарно поєднується з куплетом іншої. 0100'

Приходжу з дому в якийсь гуртожиток. Мені треба щось покласти в квартирі однієї господарки, яку я знаю (таке переконання уві сні), але її немає вдома. Ключ до квартири висить на шнурівці для білизни посеред коридора. Беру і заходжу в помешкання, залишаю необхідне. Увагу привертає кишеньковий записничок чорного кольору, що лежав на столі. Взявши до рук, виявив, що він був цілковито мокрим. Пробую дещо прочитати і виявляю, що записи зроблені дивною абеткою, яка схожа на суміш кирилиці та латиниці, можливо ще й зі старих кирилічних букв, які вийшли з ужитку. Останнє стверджувати складно, адже запис був зроблений скорописом. Запам'яталось, щось на зразок: "ходиť тіњ", прописні яті. Сусідкою по кімнаті є інша спільна знайома Н.Ш., про яку відпочатку навіть і не здогадувався, що тут мешкає, поки не перестрів у коридорі. Заходжу до неї в гості, аби щось перепитати, але слово за слово й вона мене питає за художнього героя, якому я мігби дати оцінку. Спочатку не зміг второпати про що йде річ, але витримавши певну паузу і поміркувавши, зрозумів, що йдеться про героя її роману з книжки, якою нещодавно поповнив свою бібліотеку.
- Вибачаюсь за прикрість, але я нічого не можу сказати за того героя: сподобався він мені чи ні? - адже твою книгу так і не прочитав.
Вона ж ображено:
- Звісно ж я пом'ятаю, як ти її забирав з друкарні й клав у машину!
- Я - не забирав! - ошелешений сказаним.
Вона ж розгублено згадує хто і вибачається. - Щось було не так?
- Як він безбожно клав мої книги в багажник...
Цієї миті я помічаю, наскільки ця знайома, відколи її знаю, постаріла. Не помічав до останнього, поки не висловила образу і не поринула у світ відчутної прикрости.
- Куди покласти ключ від сусідської кімнати? - перепитую й кладу на звичне місце: у пакетик і на шнурівочку. 0230'

Я з якимось чоловіком експерементую з аматорськими схемами з розробки пезперебійного альтернативного джерела живлення. В результаті дійшли до найпростішої схеми, яка складається з діода та світлодіода з'єднаного паралельно, але дзеркально один до одного + якась невелика індукція. Все мало бути ідеально підібраним один до одного. Що ставало причиною генерації енергії? - до кінця не було зрозумілим, але схема працювала. Підходжу до холодильника вимикаю з розетки, підключаю до схеми, а він, як працював, так і працює далі. Підходить напарник із певним відчуттям ревности до винаходу, я переводжу намір "поговорити" на тему, що тестовий період винаходу ще не завершився. 0500'

Сон 171119 "З'ясування стосунків"

Дивлюсь на морську свинку, яка сидить у клітці, а на вигляд якась замучена, за поведінкою: хвороблива. Міркую: що це могло трапитись? Дивлюсь на порядок, а пелети більшою мірою вживані, лежить велика морквина абстрактного розміру. З іншого погляду, наче в повторі сну, в іншому кутку клітки: імбир (нехарактерна для таких тваринок їжа). Питаю себе: чому так? Вчора син розповідав мені, що в неї все поприбирав, отже, все має бути в кращому стані, ніж нині? Вирішую додати сіна, якого там не було і зателефонувати, аби розпитати в рідних: чому морська свинка поводиться хворобливо? Чи не помічали вони цього раніше? Може старість? Але ж ні! А якщо помре? От і буде наочний приклад для дитячого усвідомлення, що таке смерть...

Видно, під впливом попереднього сну, сниться хворобливою дружина: у поведінці зів'яла, апатична, фригідна. Пробую її "розбудити", проявити до себе інтерес. І це мені вдається! Але раптом, ліжко, на якому лежить, тепер стоїть не ближче вікна, а притуляє якісь прохідні двері, у які стукають і перешкоджають нашому мовчазному діалогу. Я ж відсовую ліжко і пропускаю незнайомих мені чоловіків, які усміхаються і виходять іншими дверима. Міркую собі: треба ж так трапитись, що ми опинилися у прохідній кімнаті?

Колись мав нагоду відвідати один організаційний захід, у якому випадково образив якихось дівчат необережним висловлюванням. Характерно, що це було ненавмисно, а з їхнього боку вийшло так, що це торкалось діяльности всього колективу, в якому вони працювали. Щось відповіли, але на тому й розійшлися. Причиною їхнього невдоволення стали мої короткі зауваження їхньої акторської майстерности. Під кінець того "знайомства" з'явилась давня знайома Т.В., із якою в реальному житті намагався організувати виконання авторської пісні. Її поява органічно лягла на той випадок колективної "образи", адже моя з нею остання зустріч була пов'язана із потлумаченою з її боку, як творче приниження, моїм небажанням виконати ліричну пісню в стилі рок, тим молодим колективом, в якому вона була солісткою. Отже, цей подвійний конфлікт з'являється знову. Тепер я не у вузькому творчому колективі, а на повноцінному масовому заході. На якомусь етапі підходять до мене ті ж дівчата, які не забули нещодавню "образу" і сходу вирішують продовжити з'ясовувати стосунки: довисловлюванням недоказаного. Видно, що час пішов тій групі осіб не на користь, він лише розвив їхню агресію до мене. Я ж став і почав все по порядку вислуховувати, без прагнення когось словесно перебити й прийняти сказане, як урок на майбутнє. Ці галасливі з боку дівчат "стосунки" почали привертати сторонню увагу, від чого навколо нас почало утворюватися велике коло ґав, аби розібратися у причині конфлікту. Звісно ж, слухаючи лише їх, почали недовірливо дивитися на мене. "Вишенькою на тортику" стала поява згаданої знайомої, яка вирішила долити і своєї оливи до вогню жаги: "провчити негідника". Цікаво, що її образа виношувалась мало не більше половини її життя, відколи ми розійшлись. Зі сторони: це взагалі неспівмірні речі, але лягли в одній площині часу. Раптом все це припиняється голосною музикою у приміщенні телецентру, в якому ми всі знаходимось. Увага перемикається на великий екран, на якому показують історичні кадри життя цього закладу, зокрема директора компанії, який, як було видно за чорно-білою кінохронікою, сідає в президіум під оплески. Він схожий на велику гору людського тіла з горбом за плечима і, сідаючи, маленькою головою, яка опускається на місце грудей, ще більше увиразнює той горб. (Цікаво, що цей образ мені вже знайомий, можливо, бачив його в одному з попередніх снів, але однозначно, що чимось схожий на героя з мультфільму "Монстри на канікулах"). Цей образ ліг ув основу скульптури, яку відтворили в тому ж президіумі. А так, як цієї людини вже нема серед нас, всі заходи проходять за, умовно, його присутністю. Дивлюсь уважно на скульптуру, а вона мені чомусь нагадує образ-мем Ждунá, схожу на пародію (з реальности), яку нещодавно побачив на сфотошопленому зображені великого каменю, як символ заснування рідного міста. 0430'