Сон 241225 "Всупереч системі"

Як один із учасників потрапляю до військового вишколу: в басейні (нормативи на воді), в сауні (нормативи на витривалість температури). Все на повному серйозі. Одна дівчина відбиває мої досягнення: показує, що йде на рівні зі мною. Потім усі учасники мають згодитися на здачу нормативів для екзамену. (Я щось подібне пригадую, наче забутий сон). Потім знаходжу дерев'яні таблички, а вони без надставок (мали бути подвійними). На них повинні бути назви посад. (Схоже, так само: або повтор, або забутого сну). Їх мені колись дав директор обласної бібліотеки В В., аби я написав заяву на очоленя хору (схоже на забутий сон). В.В. питає мене за аспірантуру і можливе обіймання мною такої посади. Кажу, що її не закінчив. Він усміхається і каже: "чудово". Продовжую: "Не хочу ані очолювати хор, ані щось інше пов'язане з системою". Відчуваю, як під час розмови у мене заникає (німіє) нижня губа в судомі дивної усмішки, а так маю говорити далі. Тепер в ліжку з якоюсь дівчиною, а нижня губа в тій самій судомі. Раптом розумію, що поряд тієї дівчини лежить ще моя сестра. 

Зловили правоохоронці мене і ще якогось хлопця за ухилення від служби в армії. Привезли до якогось місця з транспортом та людьми. Якась жінка, що займалась нами від початку, одразу зобов'язала того хлопця почати читати присягу вірності Україні. Не дочитуючи якісь останні слова вона каже йому інше закінчення тексту, щось на зразок: "Визнаю всі скоєні мною злочини і свідомий нести за це покарання". І після притиску, що він має це сказати, він це говорить, приходить поліція, одягає кайданки і забирає його з собою. Я залишаюсь сам, так, наче весь цей "театр" був організований виключно для того хлопця.

Десь посеред дня раптом дивлюсь за вікно, а на ялинках багато снігу. Комусь коментую таку раптовість.

Хтось на паркінгу розповідає, що він на своїй машині "Мерседес" проїхав сто 1000 км. Дивлюсь, а його лице мені знайоме (без буквальної конкретики). Комусь він розповідає, що їздить по всій Польщі і "замазує дюри". І тут я згадую його за останнім об'єктом, на якому працював (так, як у реалі). Потім із кимось їдемо у гори, аби дивним чином провести дослідження шляхом скидання великих камінь із верхівки вниз, де один з них виявився начебто метеоритом. З'являється додаткове зацікавлення в подальшому дослідженні, але наближається зима і хтось із керівників каже, що подальші "розкопки" треба буде заморозити до наступного року.

Сон 300924 "Дивні скарби"

Якимось чином я опиняюсь у стародавньому місці України на горі Ільяс-Кая, що височіє над містом Форос. (Колись давно, до війни з росією я там відпочивав, саме в місті, але на саму гору не піднімався. Двоюрідна сестра якраз вперше тоді розповіла про те священне місце - "Храм Сонця". Чомусь воно уві сні звучить, як антична назва міста Білгород-Дністровськ - Аккерман). Тут же, уві сні згадую історію про Юрка Ґудзя, який випадково у землі знайшов там старовинний артефакт, який не забрав із собою, а знову закопав у землю - зі слів його сестри). На цих "інтересах" поряд мене невідь-звідки виникає путін. (Однозначно під враженням від перегляду перед сном серіалу "Punkty zwrotne / Bomba : Zimna vojna"). Спочатку, розчищаючи рукою землю, дістаю пару вилитих зі срібла кулонів у вигляді звиклого двоголового римського орла, якого вкрали собі на герб московити. Потім кілька кулонів цього ж орла, але вилитого зірочкою у вигляді злитого по центру тулуба - "монстра", якби в 3D, так, що можна ставити таку мініатюру висотою до 3 см на рівну поверхню (цікава мистецька ідея, ніколи і ніде її не зустрічав). Потім почав вигрібати із землі такі ж вироби зі срібла, та не лише кулони, але й брошки: тварин та комах. Як пригадується, це були: ящірка, крокодил, можливо змія, жук-скарабей, але з поламаним вусом, цикада, рачок. Знаю, що цей раптовий "гість", який сів поряд мене і дивиться на мої руки, все вважає своїм, тому висловлюю думку, що з усього цього хочу лише (для дружини) взяти пару брошок.

Руан (Rouen, Korny - Frenelles-en-Vexin), Франція