Звучить пісня, яку виконує головний герой фільму "Гості з майбутнього". Виникає думка: "Яка ж вона актуальна! І як я її забув?" (У реальності такої пісні не існує). Якоїсь миті, міркуючи на тему фільму, мене "осяває": відкидаючи негативи радянського минулого, ідея фільму має "чистий образ" майбутнього, або ж погляду в нього.
P.S. Крізь сон майнув образ літаючих тарілок срібного кольору.
Мешкаю в домі, в якому пісюари мають вигляд пральних машин із відкритими дверцятами, хоча за розмірами - з невисокий холодильник.
Обрізаю верхні гілляччя грушки, яка в нашій розмові має уособлення соцпартії, яку очолював Олександр Мороз. Хтось каже, що в мене не вийде це зробити, а я вперто дотягуюсь сікатором на довгому патичкові й обрізаю: раз, другий... Коли різав, не дивився вгору, а тепер піднімаю голову й оцінюю: моя робота виглядає примітно, побільшало неба, поменшало галуззя. А куди вони звалилися?.. Добре, що не на голову! Коментатори вимовкли. Дивлюсь, що залишилось обрізати ще одну галузку - центральну.
Шукати в цьому блозі
Показ дописів із міткою соцпартія. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою соцпартія. Показати всі дописи
середа, 2 вересня 2020 р.
Підписатися на:
Дописи (Atom)
Річний підсумок спостереження за снами
Вже минув рік, як я веду блоґ "Сни Лоґоса" ("Сни Logos'a"). 13 березня 2018 року був зроблений перший допис, у яком...
-
Повертаюсь з дачі до дому, а в руках несу, як не смішно звучить, і сам собі називаю: зброю і наркотики (візуальна конкретика відсутня). Далі...
-
Фігурки чоловічків у вигляді самбреро, що крутяться навколо себе, але великий капелюх залишається на місці. Їх образи мерехтять, якби в анім...
-
Мешкаю в якійсь тимчасовій квартирі, у якій виявив за дверима вузьке вікно (таких вікон в ряд було кілька), прикрите замість скла дошкою так...
