Повертюсь з Польщі додому і першим ділом, по дорозі, заходжу в університет. Зустрічаю І.В., яка запрошує до себе і каже, що передумала, я маю йти на захист. Пояснюю, як це буде важко, називаючи ряд причин. Вона наче розуміє, але озвучує по-бюрократичному: "Треба йти! Пиши заяву". Пояснюю, що поновитися буде складно, а вона впевнено: "Тепер процедуру спростили". Беру листок іду в сусідню кімнату, в ній зо п'ять столів, на них безліч паперів і жодної людини, сідаю за стіл, пишу шапку і початок речення: "Прошу мене поновити...", спиняюсь і міркую: як же вона пишеться?.. Взагалі, чи траба те все мені? Варто обміркувати до завтрашнього дня?! Зіжмакую аркуш і виходжу з кімнати. 0408'
Шукати в цьому блозі
Показ дописів із міткою аспірантура. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою аспірантура. Показати всі дописи
Підписатися на:
Дописи (Atom)
Річний підсумок спостереження за снами
Вже минув рік, як я веду блоґ "Сни Лоґоса" ("Сни Logos'a"). 13 березня 2018 року був зроблений перший допис, у яком...
-
Повертаюсь з дачі до дому, а в руках несу, як не смішно звучить, і сам собі називаю: зброю і наркотики (візуальна конкретика відсутня). Далі...
-
Фігурки чоловічків у вигляді самбреро, що крутяться навколо себе, але великий капелюх залишається на місці. Їх образи мерехтять, якби в анім...
-
Мешкаю в якійсь тимчасовій квартирі, у якій виявив за дверима вузьке вікно (таких вікон в ряд було кілька), прикрите замість скла дошкою так...
