Сон 260325 "(Не)безвихідь"

Людне місце. Озвучуються вироки: кому і за що - "па понятіям". Усе виглядає, як народний суд і всі наміри - за справедливість. Один з тих, хто отримав покарання, знадиться тут же і висить на мотузку. Він один з тих, хто зрадив клятві. Обговорюються інші злочинці... Раптом приїжджає поважний чоловік і каже, що є велика і невідкладна справа: треба їхати до однієї доволі поважної особи! Тепер усі учасники дійства в кабінеті цього чоловіка. Одразу видно, що це поліцейський при доволі високих погонах. Але є один нюанс, його лице побите до синьоти. Він поважно зачитує лист від вищого за себе керівництва, яке уповноважує когось знайти та затримати, а підпорядковуватися саме його особі. Після прочитання мені стає смішно, а тим, хто поряд, ще ні. Я комусь коментую: це вони звернулися до вас, як до крайнього методу, а завдання таке, що ті, хто співпрацювали з ним до, залишили "вдячність" за співпрацю на його обличчі... Мене це так смішить, що аж просинаюсь.

 

У магазині беремо товар і завозимо клієнтам. Перший отримав тільки одне - макарони... варені на довжину. (Чомусь саме так). Виходимо з його дому, але, аби вийти з двору, треба перелізти механічну установку, яка тільки-но зараз виявилось, що рухається. Як на неї виліз, так почала повільно рухатися по колу. Тепер навіть відчуваю животом, наскільки нагрітий метал. Подальша непередбачуваність подій дещо лякає, адже зауважую, що не так стає просто з неї зійти. Разом із тим у тій же ситуації зауважую, що не сам...

Поряд замку Château d'Avrilly, Trévol, Франція

Сон 090220 "А насправді (по суті)..."

Приїджають з Ізраїлю зведені родичі. Вибрали для себе спеціальний маршрут подорожі. Хтось каже: "Ти навіть не сумнівайся: д.Л. ще й поїде в Таллінн!" Ще один фрагмент, дотичний до цього ж сюжету, пов'язаний з іншістю єврейського письма, начебто він і є текстом, але насправді (по суті) певним шифром цифр.

Я в Польщі. Заходжу в магазин купити пару видів товару. Але перед тим все детально вивчаю, аби все було по суті. Разом зі мною ходить син, який запримітив у вітрині "чарівні крейди" й почав випрошувати їх купити. Зорієнтувавшись в ціні: за 7 злотих, - погодився. Якщо на вітрині була представлена лише ціна і опис товару, то тут нам винесли цілий пластиковий чемоданчик, чорного кольору, розміром 30×40, в якому лежали великі кольорові крейди, наче олівці для малювання на асфальті.

Замовив книжку на сайті, чекав з тиждень, поки не купив її в книгарні, в яку я трапив випадково. Прийшовши додому і вивчивши ціну, я так і не зрозумів ціноутворення. Вся складність виявилась в тому, що магазин мав свою акцію, а на сайті була інша. І при тому, що я купив у магазині, товарний листок формату А4 вказував, що книжка походить саме з мого замовлення в інтернеті. Склалось враження, що інтернет-опаратор, просто шукав мене завдяки стеженню за GPS, щоб продати замовлену книжку, яка виявилась на складі найближчого магазину, в який трапив долею випадку. Приходжу вдруге, аби з'ясувати ціноутворення, щоб продавець-менеджер могла мені все пояснити. По суті: вона сама була від того в шоці, але з'ясувавши деталі, виявилось, що в продажах запроваджена новинка, що не лише клієнт шукає товар, але й сам товар шукає клієнта. А з ціною виявилась певна накладка: акція від магазину наклалась на акцію з інтернету, тому виявилось не дешевше, а трохи дорожче. При всьому тому вловив ще один нюанс, який мене здивував: зачитуючи роз'яснення послуг за товар з цінового листка (чеку в ф. А4), я говорив українською, плюс так само читав з написаного, хоча обслуговувала мене полька, де з нею переходив на польську, отже, інтернет-магазин вирахував, що мені треба надати товарний чек моєю рідною мовою, незважаючи на те, що я перебуваю в Польщі. Оце-то пішли технології!

Сон 160719 "Афера з викрадення продукту"

Я з колегою по роботі вчинили якусь аферу з викрадення якогось харчового продукту. Практично, ініціатором і виконавцем був він, а моя місія була: завезти той товар до нашого винайманого помешкання. Вже наче все ним скоєно, а я сиджу в спецмашині-пилососі й отримую від нього інструкції: "Зустрінемось удома за 45 хвилин. Став його (продукт) варити". (По пробудженню, так і не пригадався вид продукту, смішно, але чомусь ввижається, що це могли бути яйця). Довго не зрушую з місця, займаючи частину проїздної дороги. Під'їжджає до мене поліцейська машина і зауважує, що нема чого мені вагатися: для такої спецмашини, як моя, достатньо місця для розвороту. Тоді ж розвертаюсь і рушаю, аби не викликати зайвих до себе підозр. Приїжджаю до винайманої нами квартири. Заходжу та сідаю біля столу. Вдруге нікуди не поспішаю: думаю над чимось своїм. Отямлююсь від того, що пригадую за сказані 45 хвилин, які скоро мають спливти. Кладу продукт у каструлю і починаю варити. В цей же час лунає дзвінок у двері: відчиняю і, так, як знаю: хто це, - свідомо різко вигукую, у раптовий момент відкривання: "У!", чим лякаю колегу. Він свідомий такого жарту, каже, що налякав по-справжньому і заходить у квартиру. Кажу, що тільки-но поставив варитися, а ще добре було б зготувати до того картоплю, якої немає. 0345'
P.S. Насправді, "колега", образ якого сплив уві сні не викликає в мене симпатій і все через його пожиттєвий пофіґізм - і це м'яко кажучи. Те, що його образ постав у вигляді співавторства якогось злочину, мене дивує врази.