Сон 210125 "Своя шкіра - рідніша"

Опиняюсь в якомусь американському селі з презентацією біля кожної хати різноманітної готової їжі. (Можливо, тематика США виникла з переглядом інформаційно-пізнавального відео про їхню економіку). Таке враження, що такого вишуканого асортименту страв ще не бачив! Звертаю увагу, що головний акцент у всьому цьому - це солодощі: рулети, заварні вироби з різноманітними начинками, такими, що навіть в розрізі виглядають по-мистецьки та спокусливо, щоб купити. (Моменту придбання і куштування уві сні відсутній). Один з продавців каже, показуючи рукою на будинок:

- Ми хочемо, щоб так само було там!

Моя ж реакція-відповідь звучить, як взаємопов'язане з тривалістю життя риторичне питання, яке, з огляду на мій гумор, сумніваюсь чи зміг би "розкусити":

- А що з цукром у крові?..

Знаходжусь у ванній кімнаті. Стою голяка перед дзеркалом і зосереджую увагу на одній з частин свого тіла... Ця зосередженість переривається стукотом у вхідні двері квартири. Спохоплююсь і починаю вдягатися, аби вийти з ванної і відчинити ті двері... За якийсь короткий час з реалу лунає будильник. (На цьому і просинаюсь).

P.S. Цікаво, що раніше думав, що перші звуки будильника на телефоні спонукають до відповідного образу уві сні, а тут навіть відчутний був розрив між "дзвінком у двері" і будильником з реалу. Отже, "внутрішній будильник" працює уві сні на випередження).

P.S.2 Щоб краще зрозуміти образ зі сну, досить описати його іншими словами, як ні, спробувати ще раз, і тоді все стає ясно. На прикладі останнього сну: зосередженість на собі - самолюбування - егоїзм - "своя шкіра - рідніша" тощо.

Сон 180223 "У рази краще"

Беру участь у колективному виготовленні великого торта, розміром десь із пів кімнати. Для декоративного оформлення солодкими надконструкціями використовуються вже драбини. Дотримується цілковита гігієна праці та чистота в приміщенні. На завершення виготовлення приходить на допомогу моя мати. Дивлюсь на неї, а сам поки подумки: а чому не в спецодязі, а в куртці? (Може, не так допомогти, як забрати замовлення?).

Впорядкування речей. Зокрема фігурує золото. Якийсь єврейський хлопчик отримав від мами прикраси з ерзац-золота. Вдвох стоять і коментують їх. Я ж краєм ока помічаю їхню необережну якість. (Якось у цьому контексті, але окремим кадром). Моя дружина показує мені свої прикраси, які одразу видно, що в рази акуратніші, кращі та зі справжнього золота.

P.S. Дружина перед сном показала куплені прикраси від "Оріфлейм".

Сон 060822 "Налагоджувати зв'язки"

Беру участь у будівництві через річку якогось моста або каналу. 0130' 050822

Працюю в офісі. За одним довгим столом, як і я, сидять багато працівників. Колега навпроти сидить із аркушем паперу, на якому відібрані мною потенційні клієнти. (Пригадую, як я готував на комп'ютері інформаційну табличку з ними - уривок із забутого сну). Розповідаю по ній особливості кожного клієнта. Дивуюсь своїй візуальній пам'яті: він тримає аркуш, а перед очима я знаю, як і де що написано. Проходить шеф (жодних асоціацій зі знайомими людьми із реальности) і починає роздавати упаковані солодощі, які нагадують за формою родзинки (раніше такого не зустрічав). Охарактеризував би їх, як висушені яблука, порізані невеликими квадратиками. (Видно, прив'язка до того, що в реальності я з дня в день приварюю до готовности яблучне варення). Пригадую, що раз уже їх їв - сподобались (забутий сон). Відзначаю, що шеф чомусь почав роздавати їх із мене. Міркую: видно бачить добрий потенціал у роботі: знаюсь на клієнтурі, навчаю молоді кадри. У тій ситуації мало не почуваю себе вальяжно, сиджу відкинувшись на крісло-стільчик, ноги розставлені, рукою щось доповнюю свої коменти для колеги. 0500' 060822

Сон 291220 "Чорне та рожеве"

Спускаюсь у вугільну шахту. В обличчя вдаряє гаряче повітря з чорної куряви вугілля, так, що немає чим дихати. Згадую про маску і тепер я з нею. (Увесь сон - це вагонетки та вугілля). Хтось розповідає, що в ліфтах, які опускають по декілька людей в шахти, трапляються такі поломки, що вивертає всередині весь його метал, і люди гинуть. Це стає настільки звичним, що працівники починають лише сухо констатувати такі події.

Святковий стіл у домі (наче мій, але геть не знайомий). Серед їжі багато солодкого. Зефірні солодощі різних видів, переважно рожевого кольору. (Певна асоціація з нещодавнім сном у джунглях і рожевим тортом, що їв перед сном). За столом багато євреїв старшого віку, про яких лише знаю, що є далекими родичами родини Л. Кінець застілля. Ось уже остання пара йде з дому. Кажу до них услід: "Л. вітання!" 0330'

Сон 191020 "Тіло залишиться нетронутим"

 У домі батьків, але в одній з неіснуючих кімнат, помирає дівчина середніх років. Ця людина для мене малознайома, схожа на гостю, місце і час, що звели нас у той день, стали випадковими. Почався день з того, що я завіз до самої дачі свою сестру. Повертаючись додому, заїхав у магазин. На прохання згаданої гости мав купити в магазині якесь печиво, сухарики і ще пару товарів кондитерського виробництва. Вистояв чергу і повернувся додому. Дівчина пригостилась солоденьким, запиваючи чаєм, і раптом повідомляє, що їй стає зле і одразу прилягає на ліжко, а по тому й ні пари з вуст. Тепер маю дилему: що робити в такій ситуації, коли на моє переконання, людина померла? Намагаюся зв'язатися з батьками, щось пояснити, як це трапилось, пробую відтворити деталі подій. Найважливіше: останні хвилини життя! Постає наступне питання: що робити з тілом? У такій ситуації ми опиняємося вперше! У міркуваннях заходимо до того, що, припускаючи один із варіантів подальших дій, ми так нічого і не зробимо до початку наступного дня. В результаті тіло так і залишиться нетронутим. 0330'

Сон 250820 "Забута історія"

Я знаю родину (таке переконання уві сні), в якій мешкають двоє-троє сестер. Якось я у них, в якості ремонту, підключав і налаштовував телевізор до тюнера на нові канали. Якогось дня приходить до мене їхня мама і приносить новину, яка стосувалася й мене: "В новинах чую, що викрита оборудка, спланована однією дівчиною, в якій були виготовлені фальшиві гроші, на яких були зображені Р.З., І.С. - на одній купюрі та моє - на іншій." Цей сюжет я маю нагоду переглянути в Ютубі. Р.З., І.С. (давні знайомі по літературній ниві) на виготовлених купюрах мали вигляд у профіль, а я - на повний зріст - у цеху ливарного заводу, з якого нещодавно звільнився (таке переконання уві сні). Цікавий зміст фото: за мною, на другому плані чаша розплавленого металу, яка переливається у якусь форму. Я розумію звідки походять ці світлини. Єдине, чого не розумію: який доспуп отримано до моєї? Може, узято зі facebook? Дивно, але купюри були виготовлені на копіювальній машині, яка друкує лише чорним, так, що від її продукції мастилися пальці. Певною мірою починають складатися пазли подій: розуміти кому це було потрібно, можливі від того наслідки. У такому дивному намірі: надрукувати свідомо фальшиві та відредаговані гроші, - виникло в нашої спільної знайомої Л.С. Цим кроком вона спробувала помститися за якусь давню і всіма нами забуту історію. Тим більш, щоб компенсувати свої моральні витрати, звідти, де працювала (на копіювальному апараті), змогла якось унести (укатити?) важеньку катушку кабеля. Тепер я з кимось у дитячому садочку на кухні. Дивлюсь на різні страви, які мають подаватися дітям: доволі оригінальні солодкі та желейні вироби. (Зміна кадрів). Знову з'являється мати дівчат, згаданих напочатку оповіді, і розповідає, що незнайома їй дівчина, згадана в розмові - Л.С. спробувала підпалити двері до будинку їхньої бабусі. Зрозуміти наміри цього залякування нам не вдалося, але цим інцидентом, як і першим, продовжила займатися поліція. Я віддаю цій "мамі" якусь торбу з речами, а вона, по якомусь часові приносить її з виноградом, який, як мені пригадалося, лежав там відпочатку, але на самому дні. Усе закручується до такої логічної послідовности, що молодий грузин сватається до однієї з доньок цієї "мами" - майбутньої, в його розумінні, тещі - зі словами: "Я хотів би придбати землю для своїх дітей!" - поєднуючи сказане з масажем її плечей. Дивлячись зі сторони, виникає кілька думок: 1) її доньки такі чорняві, що мають у собі щось кавказьське, таке виразне, як і в ньому; 2) що за дивна культура: входити в довіру до тещі, масажуючи їй плечі, та ще з такими далекоглядними словами про внуків? 0420'

Сон 101019 "У доброму гуморі"

Я у столиці Польщі - Варшаві. Маю дивне сприйняття часопростору: все, що я роблю, має в цілих предметах узагальнений вигляд зменшеного масштабу вулиць і будинків, виражені в кабельних трасах. Важко роз'яснити, але піднімаюсь над містом на "другий поверх", а там: о диво, Німеччина - по вулицях ходять німці, зовсім інше життя. Міркую собі: "як же так: над Варшаваю Німеччина?.. Головне про це не казати полякам, аби не образити їхню національну гордість."

Йду з якогось заходу додому по центральній вулиці рідного міста в сторону автовокзалу. По дорозі купую щось перекусити. Зазираю то в одні, то другі торгові вікна з виходом на центральну вулицю, де можна придбати дещо смачненьке. Кожного разу беру щось цікаве, аби втішити довге бажання поїсти: якісь оригінальні крендельки з французького тіста, гарячий шоколад. У кишені грає музика. Коли проходжу біля хлопців, які сидять густо біля однієї кав'ярні довгим рядом, починає грати нова мелодія гурту "Плач Єремії", зокрема, всім впізнавану пісню з геть переробленими словами, так, що дехто, зачувши її, пробує наспівати, але розуміє, що йому це не вдається. Варто зауважити, що сама мелодія звучить неймовірно гарно. Щоб не дражнити, зменшую гучність до мінімуму. Так, що для декого, вже невідь-звідки грає мелодія. Навіть чую, як перешіптуються "звідки ця мелодія?" Вже відчуваю, що всілякими крендельками і гарячим шоколадом цілком ситий. З огляду на гарну прогулянку, почуваю себе в доброму гуморі. Муркую: прийду додому, а невідомо: чи є що їсти, а як дружина запитає: що купив?.. Вирішую зайти в магазин, аби взяти хліб, оселедець... обов'язково оселедець... Що ще? Жартую сам над собою, якщо оселедець, тоді ж, "логічно", й молоко?.. 0440'

Сон 050719 "Шоколадне м'ясо"

Якась історія, в якій розповідається, що люди в давнину жили в одній великій хаті, в якій мешкало по кілька сімей, грілись одним багаттям, яке знаходилось у центрі домівки, народжували дітей, які росли і гралися разом.
Якийсь митець-дослідник вивчає рештки цієї культури, перебуваючи в подібному домі аборигенів. Цікавиться побутом, їжею. Звертає свою увагу на зимовий період: щоб пережити його, господарі сушили м'ясо, розвішуючи його на гаках, прибитих до стіни. Так воно могло зберігатися доволі довго, що й рятувало велику родину в скрутні часи.
На все дивлюсь очима цього митця, зокрема на ту стіну, увішану м'ясом. З оповіді однієї мешканки цього дому, почув, що такі зими не всі мали можливість пережити, зокрема діти.
Головний герой виходить із цього дому з приємним відчуттям, що зумів зробити "відро фотографій".
Міркує: аби скласти повну картину їхнього життя, треба побачити їхні могили.
У глибині двору (на уборі) бачить згадану господиню, яка хоче чи відрубати, чи то відрізати голову тваринці, яка схожа більше на морську свинку, хоча герой подумки називає її "мишка". Дивлячись на цю істоту, чує її голос: "Покажи мені то, у що я стала?" По сказаних словах темніючи в колір шоколаду. (Шоколадний заєць?) Пробігає знайома асоціація зі сушеним м'ясом. "А в що ж ти маєш стати?" - перепитує подумки в неї. Вона ж з докором і сумом за все своє життя, безглузду жертовність і його вузьколобість: "В гівно!"

Приходжу до когось у гості, та й не сам. На столі стоїть наш тортик, акуратно покраєний на дольки. Я ж кажу: "А що ж ми постійно приходимо і не приносимо солодощі?" (Маючи на увазі фрукти). На що чую чиюсь відповідь, незалежну від моєї репліки: "А тортик - смачненький!" 0500'

Сон 020119 "Оригінальне печиво "Брелок""

Я на роботі. Обідній час. Стою до туалета. Доводиться ждати то одного, то другого, поки хтось вийде. Якась додаткова ускладненість, навіть коли потрапив до кабінки. Час йти до праці. Треба поспішати: вже 20 хв по обіді. Треба ж, згаяти його очікуванням! По дорозі до робочого місця, побачив на великому столі багато новорічного печива у формі чоловічків та різних геометричних фігур, доволі приємних на вигляд. Один з видів печива був зроблений, як брелок. Навіть висіло на ньому металева застібка з ланцюжком. Деякі інші печенюжки були зроблені з вушками для такого ж використання. Знаю, що печиво тут лежить не випадково: поряд працює на всю потужність пекарня. А ці вироби на столі - для таких працівників, як я. Беру пару "брелків" для своїх дітей. Ще дві для проби, навіть надкусив їх, одна з них кругленька, з кавовим смаком. Поспішаю, треба ще дійти до місця праці.
P.S. Напередодні планувалось, що треба буде зробити печиво та з дітьми використати до нього "цукрові олівці".

Снився ще один сон, в якому фігурувала велика собака. Одразу проводжу паралель з переглядом на ніч фільму "Miłość Od Pierwszego Szczeknięcia".

Сон 061018 "Закопаний храм"

Я з двома чоловіками десь посеред лісу і каміня. Один чоловік, за фахом історик, розповідає, що на цьому місці - покинутого кладовища, знаходиться храм, який він колись, але не так давно, віднайшов. Починає перекидати масивні камені різної форми: один, другий... і от під землею ми бачимо контур не просто підмурку, а "закопані" храмові стіни.

Батько розповідає про книгу "4 класу". Ремонт радіотелевізійної апаратури.

Школа. Великдень. Святковий стіл із різними солодощами, зокрема - цукерками. Присутні за столом їдять великодні яйця.

Сон 130718 "Шуми в інтернеті"

Підключення дротів до малих шаф. Певна повторюваність у кольорах і кількості...

Захожу в магазин, аби купити щось для перекусу. Вибрав солодке тістечко, більше схоже на тонкий торт, але без нанесеного поверх крему. Менеджер з функціями касира, яку я знаю (уві сні), розраховує і видає мені два чека. Відходжу в сторону і починаю вникати в суть. У другому чекові написано, що я оплатив послуги по усуненню шумів в інтернеті. Я оборююсь: що це за послуга? Знайомої вже немає, є якийсь менеджер, якому я висловлюю незадоволення. Тістечко за ціною близько 70 грн і ця послуга, майже, за тією ж ціною. Я йду на конфлікт, адже я не хочу оплачувати цю загадкову послугу. Менеджер стоїть рогом. Я кажу, що буду викликати поліцію. Він відходить у сторону, до кладової і копирсається серед товару на поличці. Я його бачу проз відчинені двері. Підходить і дає, як компенсацію, до десятка кулькових ручок, двух-трьох видів. Дає просто, без лишніх слів. Я беру, дивлюсь на них і кажу: ще дві моїм дятям і дві - колегам, з якими я прийшов (вибрик сну: стійка переконаність, що був з двома колегами). Він беззаперечно додає сказану кількість. Я вже збираюсь іти, як приходить згадана знайома. Я їй коротко розповідаю про їхню дивну послугу і шукаю на підлозі свої речі, щоб йти. Мало бути дві каски, які залишив, як заходив (хоча, знову ж таки, на початку сну їх не було). Знайома каже, що каски на вулиці, їх взяли колеги з якими я був, і ждуть мене там. 0410'