Сон 07-080526 "З наближенням незвичного"

Пробігає кіт (домашній, як у реалі) зі світлої кімнати в темну, якщо не чорну. (Примішення нагадують батьківську майстерню на другому поверсі). Раптом я бачу, що в темній кімнаті живуть маленькі котенята. Якоїсь миті вони вже якось не геть маленькі, а дещо середнього зросту. Якось в уяві (після сну) домальовую, що вийшовши з темної кімнати, котенята мали б бути чорними й такими їх сприймаю. Беру одного до рук і відчуваю, що хутро в різних місцях має певні грудки. Чомусь подумалось про кліщів, хоча це не зовсім буквально та страшно виглядає. Чомусь мені це знайоме, навіть на дотик. Дещо незрозуміло і тому огидно-лячно: що це таке?.. (Пізніше після сну я згадав цей знайомий мені образ із реалу: доглядаючи в дитинстві та підлітковому віці за нутріями, зрідка на їх шкірі спостерігав певні грудки шерсті, які пізніше легко було вичесати).

P.S. Сам сон насправді справив хоча й короткочасне, але неприємне враження.

07.05.26

Аби отримати нове житло, вирішив скористатися давньою "схемою": фіктивне розлучення. Переконання, що маю куплене житло, а друге - хотів би отримати від держави... Приходжу до юриста, аби отримати консультацію. Без конкретики: до якого спеціаліста маю прийти? - а трапляю на прийом до якоїсь юристки. По ходу розмови розумію, що вона не просить від мене жодних документів і тому все це вже виглядає підозріло. Під кінець розмови починаю про себе міркувати: чи справді варто на це йти?..

(Переконання, що подальший сон є логічним продовженням попереднього).

Піднімаюсь із кимось на гору. Знаємо, що йдемо в невідоме, адже цей маршрут ніхто не знає. Піднімаємось довго, майже доходимо до вершини, і тут надходить пропозиція спуститися крутою стежкою, а що неправдоподібно - викладена вона червоною бруківкою але з доволі крутим спуском. Кажу, що це стрьомно, хоча ще сам не знаю, що буде по іншу сторону гори: чи не такий самий спуск, а мо' гірше?

P.S. Дивно, але сьогоднішній сон мав у собі щось незвично приємне на відміну від вчорашнього.

08.05.26

P.S. Завтра їхатиму до Польщі.

Oudekerk ad Amstel - Amstelveen, Amsterdam, Нідерланди

Сон 270226 "Як впало - підняти"

Повертаюсь з дачі до дому, а в руках несу, як не смішно звучить, і сам собі називаю: зброю і наркотики (візуальна конкретика відсутня). Далі та за інших обставин - повтор того, що несу а руках...

Ранок. Після сну. (Сон уві сні). Збираюсь їхати. За плечима рюкзак. Мав зайти за донькою. Пішов за будинок. Знаю, що через вікно мене могли бачити, адже звернув на себе увагу, зокрема у мить, коли дитина їла за столом.

Маю їхати на весілля. Виходжу в сад, ближче до дороги і збираю яблука. Семе дерево огороджене тепличною фолією. Там збираю перші падані плоди, більшою мірою розбиті. Беру все в оберемок. Несу додому, де хазяйнує теща... Чомусь всі подумали, що я поїхав сам.

Вивчаю будинок в якому живу, зокрема підлога - стара. Навіть бачу, як бігають мурахи. Ця споруда - це частина території заводу де живу та є ще тут інші об'єкти, які для декого є екскурсійними. Бачу, як велика група людей рухається в сторону головної вулиці, а починають вони свою екскурсію з того, що заходять і йдуть по промисловій трубі, потім виходять горищем на дах будинку і спускаються з іншої сторони споруди на згадану дорогу, що врешті-решт є для них прямою та широкою. Спостерігаючи за вервечкою тих людей, що певною мірою нагадують мурах (оціночне судження після сну), з погляду безпеки все це виглядає жахливо: ось бачу, як двоє дітей бавляться на висоті згаданої труби, одна з них падає, а я кричу... хтось теж, а хтось інший ловить її на землі. (Певний стрес). Тепер бачу якби сусідку, яка живе на цій самій території. Якийсь захід, а я сиджу у притул її дверей. Вона заходить раз, за нею хтось другий і залишає привідчинені двері... а я так і сиджу на стільчику зовні будинку і бачу, що в домі - пухнастий килим і велика іграшка у вигляді декоративної білої пухнастої вівці. Бачу сусідку, що сидить на канапі, а на ній рель'єфно на светрі вишитий пес. Я навіть починаю розуміти певну пухнасту символічність між овечкою та собачкою...

Spijkenisse, Rotterdam, Нідерланди

Сон 230321 "Завершення екскурсії"

Усією родиною відвідуємо музей, якісь храмові та історичні комплекси. На виході з одного з них відбувається моя словесна розмова з дружиною, в якій недозрозуміли один одного (щось на зразок гри слів або перекручених виразів, так би мовити "недочув і переінакшив по-своєму"). Дружина ображається, а я ще мимохідь коментую, як на мою думку: безпідставну образу, якійсь працівниці музею. Десь у цій дискусії виходимо за старовинні ворота, які травянистим крутим пагорбом виводять (буквально бігом) за межі комплексу. Перед цим дружина дала мені речі, які всі за раз із своїми зніс із того пагорба. Озираючись, помітив, що згубив червоний клубок ниток, видно доньки, який розплутався по землі геть. Залишив торбу (хоча за логікою мав тримати декілька) при воротах. Дружина з дітьми пішла далі, а я поліз на пагорб, щоб змотати клубок наново. Щось неналегко йшов початок під'йому вгору, земля осипалась, якась була нерівна і неоднорідна: упереміш із травою та камінням. Піднявшись і почавши скручувати нитку, побачив неподалік екзотичні квіти. Раптом, наче хтось вирішив їх прокоментувати, так, якби поряд була дружина. Навіть звучить їх назва. Разом із тим чую гомін, як хтось із наступних туристів прагне вийти з цього музейно-храмового комплексу, смикаючи за ручки масивних дверей, і це їм чомусь не вдається. Подумалось: відчинити?.. Вони ще не знають, якого формату тут вихід, хоча єдиний з тих, які знайшли. 0130'

P.S. Чомусь, як проснувся, калатало серце.

Сон 240419 "Воскресіння з "мертвих""

Лежу в закритій труні. Перше враження: глухо, як під землею. В руках тримаю жовто-зелену ізоленту. Обриваю її шматочками. (Дивно, але свідомість домальовує світло, яке дозволяє бачити деталі). Розумію, що ще трохи і повітря не вистачить. Відчуваю, як настає брак кисню. Одразу не приймаю рішення тиснути на віко зсередини: припускаю, що наді мною лежить ймовірна товсть землі. Пора! Руками й ногами тисну на віко. На диво: землі виявилось небагато, складність - незначною, порода - сипучою. Піднімаюсь на ноги. Першої ж миті приходить думка, яка ув'язується з подіями, які були до того, як я опинився в труні (витіснилось з пам'яті, хоча, інтуїтивно, залишилась прив'язка до якогось діалогу): от прийду додому, а мене почнуть вичитувати: чому я долежався до того, що стало бракнути кисню? - з наступним підтекстом: чого не прийшов раніше?

Сон 220318

Драбина приставлена до драбини.
Підніматися вгору по цій драбині...

Різав довгим і рівним ножем короби (лотки). Насправді такі короби ріжуть болгаркою. Ніж такий, як для хліба, але без зубчиків.

Точив цього ножа...

P.S. Образи скомпільовані з побаченого на роботі. Образ, пов'язаний з ножем, не прив'язаний до жодних конкретних асоціацій. Загалом, образи не настільки виразні - не вражаючі, за перебігом дій як буденні.