Сон 140226 "Забуте місце"

Приїжджаю до міської ради, паркую машину і йду до будинку. (Якщо описувати з позиції реалу, то це мішана конкретика архітектури: житомирської міськради, обласної ради та адміністрації. Уві сні - це одна невелика дво-трьоповерхова споруда). При виході з будинку зауважив, що під'їхала поліція до паркінгу. Вирішив одразу відігнати свій транспорт, поки вона до неї ще не підійшла. Хто знає: за що червоні картки почали виписувати та класти під двірник? - що й побачив з вікна міськради. Тепер шукаю свою машину. Там, де був переконаний, що стояла, тепер її не бачу та не знаходжу. (Знайоме відчуття з реалу, коли паркуєшся біля якогось гіпермаркету). В процесі пошуку, паспорт, який тримав у руках, впав відкритими сторінками на землю і не куди-небудь на сухе, а прямо в липовий цвіт. Піднімаю, здуваю та здряпую рештки квіту, який виявився дуже медовим, розуміючи, що він зіпсув не пусті, а саме інформаційні сторінки паспорту. Продовжую шукати свій автомобіль біля міськради, якого так і не знаходжу. Цікаво, що переходжу з одного кінця паркінгу на другий, якби через саму будівлю ради. В цей момент дзвонить мені чоловік, який хоче собі зробити вентиляцію. (У даному випадку з ним спілкуюсь польською). Колись він мені вже дзвонив. Була довга розмова, і що тоді, що зараз ця розмова - це не діалог про конкретику, а якась технічна ну́да ні про що. Пояснюю і завершую розмову, що першим ділом треба зробити "помя́ри", а потім вирішувати, яким буде неохідне обладнання. Я дуже сильно хотів скоротити наш діалог, адже і далі треба шукати свою машину... Раптом здогадуюсь, що весь час ходив перед будинком і що сам себе заплутав, бо перший намір поставити машину на паркінгу, як і зробив, вирішив змінити на той, про який конкретно забув, а зорова пам'ять запам'ятала лише перший намір. Так і не покидає думка, що міг бути штраф за неправильне паркування, іду за будинок, де обок дороги стоять поодинокі машини...

P.S. Схоже, що деякі проблеми з пошуком паркінгу, після приїзду в Голандію, знайшли своє місце уві сні.

Spijkenisse, Rotterdam, Нідерланди 

Сон 080424 "У невластивий спосіб"

Їду польською дорогою і помічаю перед собою машину, яка причепом везе коня у дивному положенні. Щось на зразок: "у позі лотоса". Їх помічає поліція і впроваджує на знайому мені зупинку. (Переконання знайомости лише уві сні). Я ж вирішую так само зупинитися на тому пункті контролю. Тієї ж миті відзначаю, що та поліція зупинила ще одного правопорушника, який перевозив корову у "невластивий спосіб': права задня нога була піднята на 90° і прив'язана до хвоста. У якийсь момент хвіст корови почав бути схожим на хвіст коня: таким довгим, щоб зв'язати ногу. Виник спір: чи може поліція оштрафувати порушників, коли в правилах дорожнього руху не вказано, у який "властивий спосіб" (юридичний шаблон з польської мови) мають перевозитися тварини. (До слова: усюди в розмовах спілкуюсь польською). Я ж пригадую, що тут через дорогу є приватна клініка і я у ній недавно був. Можливо там є ветеринари. Запропонував туди піти і дізнатися, аби спеціаліст дав оцінку: чи можна так перевозити тварин? Поліція дає згоду. Приходжу до них і формулюю своє питання, яке звучить вже дивно, адже клініка обслуговує людей. Раптом виявляється, як я й подумав (саме так і буває уві сні), що серед них є спеціаліст із дипломом ветеринара. Спеціалістом виявилась дівчина. Попросила описати проблему, адже оглянути може, але не лікувати, що й треба було тієї миті. Дівчина просить мене принести відповідне взуття: гумаки. Іду в сарай на їхньому подвір'ї і бачу їх кілька видів. Вирішую взяти три різні на вибір, може й по розміру. Приношу і чую, що я перестарався. Приводжу її до коня і корови, а сам іду у приміщенні де сидить поліція. Бачу, що по суті проблема вже була розв'язана: виконали одне з побажань, яке виявилось моїм: уклали угоду, де кожна сторона буде зобов'язана прийняти юридичну поразку у випадку її доведення. Усе цікаво "на папері", але проблему з перевезенням тварин у "невластивий спосіб'" таким папірцем так і не розв'язано, тим більш, якщо спеціаліст визнає, що кінь і корова таки зазнали відповідної "наруги" і "страждають" під час перевезення. Отож, за справу береться спеціаліст... далі мені вже не цікаво, рахунки постараються виписати сердечно!

Сон 030723 "На стороні природи"

Міркую над образом тварини, що активно використовувалась років 100 тому в рільництві України - яком. Тепер бачу його, наче бика, не в загоні, а таким, що щойно випустили на волю. (Певні асоціації з нещодавно переглянутим відеоуривком із кориди). Влада приймає рішення, що ця тварина являє небезпеку для суспільства, отож, мають його знову узяти в неволю. Тепер виникає образ чорношкірих студентів-поліцейських, які більшістю стають на захист цієї тварини. Вони бачать в ній символ: прагнення до волі! Спорідненість намірів спонукає скинути зі себе форму і бути на стороні природи.

Сон 081112 "Виловлювати рибу"

Проходжу водний став, а в одному місці час від часу помічаю людей, які приходять до нього покупатися. Хоча зима і вся його поверхня покрита льодом, люди спускаються з пагорба десь у зарості, які мило гублять людей з поля зору, враховуючи цікавий ландшафт. Проходжу мимо того місця і за сьогодні вже вдруге помічаю одного й того ж чолов'ягу. Він виходить з якимись речами та пакетом, своїм образом сильно нагадуючи любителя "моржового" купання. Ще одним спостереженням стали повні пакети, із якими піднімаються звідти інші люди. Підходжу ближче і з нового для мене ракурсу помічаю, як він, піднявшись нагору, полишив за собою у воді щось біле. Може, це мені здалося: адже спочатку в тій воді нічого не було? Придивившись ближче, побачив не лише стрімкий струмінь води, що витікає із-за стіни... Так, дивно, але біліє в тому струмені риба, яка випливає разом із тим потоком. І що найцікавіше: вона напівжива, тому легко її звідти виловлювати. Десь недалеко того місця зустрічаю дружину, яка вирішила підкріпити моє сьогоднішнє припущення. 

- А ти знаєш, що там роблять люди?.. Ловлять рибу!
Ось уже я спускаюсь до того місця, аби забрати з води велику рибу (така нагода трапляється не часто). Ось уже знизу з води виловлюю ще одну - в рази меншу. Тут головне виждати, коли вони випливуть. З'являється якась жіночка і каже, аби я вже йшов, бо й вона хоче собі наловити. Цікаво! - подумав я. Донедавна біля цієї водойми не було сторонніх людей, а зараз тут невідь-хто. Звісно! Якщо вже дружина мені напряму розповіла, то можна уявити від кого почула і скільки людей рознесли цю інформацію між інших. Це не моє банальне спостереження!  Дивлюсь на дзюркотливий потік, на цю жіночку, на мою рибу... не поспішаю і вирішую прокоментувати:
- Тут "наше" не написано! - Показуючи на бетоновану стіну над цим потоком і йду, тримаючи в руках пакет з уловом.
Приходжу додому, а це моя половина дому (від б.М.), а при вході до моїх дверей стоїть поліція. Найхарактерніше: поліціянтки. Заходжу в дім, а вони нічого не коментують і не перепитують. Видно, не до мене! - подумав і пішов за двері. Вдома зустрічаю б.М. (врп). 0405'

Згадую про знайому М.Р. і той факт, що з тим, як померла (в реалі - жива), перестали їздити на могилу Ю.Ґ. А я в Польщі... Роблю висновок: ось так і зникають чудові наміри і традиції!

Приїхав на роботу в якийсь великий приватний будинок. Маю робити якісь будівельні роботи, але для початку я просто знаходжусь, як гість. Користуюсь увагою.

Розповідаю комусь за попередній об'єкт, на якому господар не приховував приватних фотографій. З них можна було дізнатися все і про всіх. 0610'

Майбутній туалет у вигляді ями. Видно, що господар хотів розділити його на чоловічий і жіночий.

Вчителька та її робота. А в паралель із нею наша важка праця. Звучить фраза: "Хто на шо вчився!" (Саме "шо").

Оглядаю тільки-но пророблену роботу. Довгі відрізки свіжопрокладених кабелів пролягають крізь глибокі отвори. Приходять дві дівчини і дивляться щось своє, як раптом їм не пасує один кабель і одна з них змотує його так, що  спускає його додолу - в яму - і він меншає. Отже, на кінець дня моєї кінцевої роботи не видно... Я висловлюю обурення. Звертаюсь українською, але розумію що до неї треба по-польськи. В результаті: вона не розуміє проблеми, адже на її думку: "Має все вистачати!" Показую і пояснюю: "Треба дзвонити керівникові та питати. Можливо, варто буде перетягнути кабель наново". 0728'

Сон 260120 "Клямка фіксації"

Їду в машині з трьома хлопцями. Я сиджу позаду за водієм. На руках, у того, що поряд мене, дитина років двох-трьох. Вона заснула. Аби їй не заважати, її поклали якось поперек в салоні, між першими сидіннями. Біля мене зліва якась коробка, що заважає пристібнути нормально пасок безпеки. Заводжу на цю тему розмову і разом із тим пробую якось пристібнутися. Раптом бачимо, що на дорозі стоять кілька поліцейських, які спиняють машини для перевірки. Зупиняють і нашу. Я ще намацую клямку фіксації паска, але ще не вдається. Притримую лівою рукою, аби зімітувати, що все тримається на місці. Один поліцейський зазирає до водія, а другий відкрив двері до нас із правого боку. Лише тієї миті я тихо "заклацую" безпеку. Але тут вони щось повідомляють і хлопці виходять з машини. Таких, як ми, стоять кілька машин, причина мені ще не ясна. 0700'

Проговорюю про себе якісь польські висловлювання. За тим чую фразу, обіграну з російською мовою: "Вам очень PowięЗло".

Сон 310719 "Тримати язика за зубами"

За всіма обставинами, куди я потрапив, можу судити, що є працівником поліції. До нас у відділок прийшов один начальник у нецілковитій свіжості духу і як з кілочка почав розповідати про те, як "вчора бухав". Інший керівник пальцем біля уст та іншими жестами показує йому, щоб не тріпався, адже в сусідній кімнаті "вище керівництво".
У тому ж місці я залишаюсь сам на сам із неприємним для мене чоловіком. Все зводиться до того, що в своїх висловлюваннях він не вміє тримати язика за зубами. У мене виникло раптове відчуття вдарити по його довгому худорлявому носу... і я це роблю. Раз, другий, третій... Він маше у відповідь, але в мене удари хоч і не професійні, але точні. Доводжу його мало до непритомности. Останній удар і він вилітає у вікно, в якусь воду, якою був заповнений кузов спецмашини. Я міркую, а, може, це не вода, а якась кислота, або ж небезпечна хімія?.. Міркуючи про себе, я вже засумнівався в доцільності того удару, навіть у факті його існування, припускаючи, що це є можливою моєю фантазією, констатацією прикрого висновку, ймовірного сценарію по відношенню до інших.

Сон 020818 "Аеропорт"

Аеропорт посеред масових закладів культури. Я з ще кількома особоми тікаємо від секретної поліції. Доводиться міняти зовнішність. Місця подій - арабські. Наше завдання стати в таку чергу, якою можна було б швидше пройти на виході контроль і не видати себе справжніх. Відчуваємо, як за нами йдуть по слідах. Щоразу вигадуємо нові методи маскування: одяг, обличчя, походження. 2311'

Сон 050518 "Операція《махінація》"

Два героя придумали махінацію, як розводити на гроші, поки самі не стали об'єктом уваги для певних осіб. Один герой схожий на П'єра Рішара, інший - повнуватий та вайлуватий чоловік. Я час від часу дивлюсь на речі очима "П'єра Рішара". Ми (тобто, згадані герої) мешкаємо в приватному секторі, у домі, схожому на дім моїх батьків. Ми настільки захоплені своїми планами, що тільки й встигли помітити, як по нас приїхала машина. Спочатку вона проїхала повз вікно.  "Вайлуватий" дав мені сигнал "шухер", коли її побачив і ми "зашифрувались" під вікном аби нас не було видно. Машина зупинилась на певній віддалі навпроти вікна. Я визирнув і побачив червону машину, старої моделі. Із неї вийшли четверо чоловіків і направились до наших дверей. Я в оперативному порядку почав зачиняти двері на два наявних замка. Можливо, тим самим видав свою присутність. Вони почали пробувати їх відчинити, але я підтримував двері з середини, плюс: докручував другий замок на них. Ті непрохані гості почали зламувати двері... Можливо, до того - вони ще пробували стріляти по вікнах, або я цього боявся, зрештою, осколків я не бачив.
Пауза. Сцена друга.
Побиті, обкрадені герої, майже бомжі. Смішний "П'єр Рішар" має кепський вигляд. Його напарник - не ліпше. У хаті безлад, нелюдські умови для існування. До них приходять дві дівчини. Гарно вдягнені, привабливі, з жестами в поведінці, що викликають довіру та симпатію. У "П'єра" виникає питання: що вони тут роблять? Трохи потусивши, дівчата кажуть: пішли працювати!.. Як виявилось, дівчата працюють по закладах харчування, підсідаючи до незнайомців і згодом, у різний спосіб розводячи їх на гроші, але вже в інших місцях, поза межами ймовірних камер спостережень.
Свято художників у центрі міста. Ми потрапили лише на рештки присутності свята...
Тепер уже "махінатори" ("П'єр Рішар" і вайлуватик) розводять на гроші не гірше за цих дівчат, але в спілці з ними.
Сцена: весілля, одна зі згаданих дівчат в образі вагітної нареченої. Красива довга біла машина прибрана по-святковому, усі при наряді. Наречена з квітами. Хлопці одягнені стильно і надзвичайно елегантно. Я дивлюсь і думаю: у чому чергова махінація? Таке враження, що тут всі, хто вийшов з цієї машини вагітні або повнуваті - з характерним животиком. У нареченої щось падає з рук, вона пробує підняти, але в неї не виходить... Це початок їхньої афери. І от починається дія: торт падає на "вайлуватого"... 0450'

Дорога. Я їду з напарниким. Як людина, він мені не знайомий. Підїжджаємо до річки. Підходимо до води. Дивимось на неї, чи не видно риб. Щось дрібне із живності плаває... Каже він, що щось побачив. Я нахиляюсь до води ближче, мало не присідаю, бачу течію. Споглянувши уважніше, побачив, що потік іде із-за рогу берега, зліва від мене.
Їдемо далі. На якомусь етапі дороги захотілось напарнику зійти в туалет. Не одразу йому це вдалось. Трапилась якась літня база. Все було замкнено. Хоча на територію вхід невідомо чи був забронений.
Напарник смикається за ворота - замкнено.
Проходить далі, смикається за двері... Якось проходить на територію. Я з ним, але відгороджений парканом. Бачу, як невтримно шукає туалет. Я кажу, чому б не там де був?.. Він не відповідає, робить по-своєму. Поводиться вперто. Від необережності розбиває якісь скляні двері до будинку. Я розумію, що звідси пора йти. Дивлюсь, а він наче порізав руку, але не сильно. Приспічує його й далі до туалету. Крутиться. Десь зникає. Я йду до виходу, адже розумію, що ось-ось буде поліція. За воротами, повертаюсь назад, як їхали. Обходжу огорожу бази відпочинку. Багато зон із насадженими деревами. Бачу по ліву сторону житловий район, по праву сторону - житомирську фірму: Будерос-Житомир. Я навіть подивувався: в  Польщі? Біля офісу великий зразок опалювальної техніки. Я відійшов далі - в лісову зону, а там мало не цілий музей опалювальних конструкцій. Хтось нас почав консультувати, за компетентністю, наче директор фірми. Як виявилось - це готові системи опалення максимальних потужностей. Що мене подивувало, окрім незвичних форм баків, там стояли системи опалення у вигляді ракет, по кілька вряд. Далі, як консультувала нас людина, ми підійшли до звареної конструкції, у вигляді фонтату, але, як розповів "інформатор", то - є частиною системи опалення. Як похвалився наш співбесідник, що це він сам зробив. Ця конструкція мала вигляд трьох дзьобатих шоломів, що дивилися врізнобіч. Ми відчували, що треба йти далі, адже поліція все одно ходитиме далі. Ми знайшли лавку, на якій присіли. В руках мій напарник тримав зварену конструкцію у вигляді решітки, нерівно зігнутої по краях. Поки спілкувались, до нас підійшов поліцейський, розпитати чи не чули, не бачили чогось підозрілого? Ми не маючи жодного хвилювання віднікувались, хоча розуміли, що шарварок влаштовано нашою появою. Поліцейський попросив подивитися ту зварну конструкцію, що тримав мій колега в руках. Придивляючись до неї, побачив свіжі зварні шви. Попросив сидіти і нікуди не йти, а сам побіг з нею справдити підозру.