Сон 090220 "А насправді (по суті)..."

Приїджають з Ізраїлю зведені родичі. Вибрали для себе спеціальний маршрут подорожі. Хтось каже: "Ти навіть не сумнівайся: д.Л. ще й поїде в Таллінн!" Ще один фрагмент, дотичний до цього ж сюжету, пов'язаний з іншістю єврейського письма, начебто він і є текстом, але насправді (по суті) певним шифром цифр.

Я в Польщі. Заходжу в магазин купити пару видів товару. Але перед тим все детально вивчаю, аби все було по суті. Разом зі мною ходить син, який запримітив у вітрині "чарівні крейди" й почав випрошувати їх купити. Зорієнтувавшись в ціні: за 7 злотих, - погодився. Якщо на вітрині була представлена лише ціна і опис товару, то тут нам винесли цілий пластиковий чемоданчик, чорного кольору, розміром 30×40, в якому лежали великі кольорові крейди, наче олівці для малювання на асфальті.

Замовив книжку на сайті, чекав з тиждень, поки не купив її в книгарні, в яку я трапив випадково. Прийшовши додому і вивчивши ціну, я так і не зрозумів ціноутворення. Вся складність виявилась в тому, що магазин мав свою акцію, а на сайті була інша. І при тому, що я купив у магазині, товарний листок формату А4 вказував, що книжка походить саме з мого замовлення в інтернеті. Склалось враження, що інтернет-опаратор, просто шукав мене завдяки стеженню за GPS, щоб продати замовлену книжку, яка виявилась на складі найближчого магазину, в який трапив долею випадку. Приходжу вдруге, аби з'ясувати ціноутворення, щоб продавець-менеджер могла мені все пояснити. По суті: вона сама була від того в шоці, але з'ясувавши деталі, виявилось, що в продажах запроваджена новинка, що не лише клієнт шукає товар, але й сам товар шукає клієнта. А з ціною виявилась певна накладка: акція від магазину наклалась на акцію з інтернету, тому виявилось не дешевше, а трохи дорожче. При всьому тому вловив ще один нюанс, який мене здивував: зачитуючи роз'яснення послуг за товар з цінового листка (чеку в ф. А4), я говорив українською, плюс так само читав з написаного, хоча обслуговувала мене полька, де з нею переходив на польську, отже, інтернет-магазин вирахував, що мені треба надати товарний чек моєю рідною мовою, незважаючи на те, що я перебуваю в Польщі. Оце-то пішли технології!

Сон 051118 "Невиправдані очікування"

Сидимо за столом із Біл. На перекур вийшов Р.З. Я кажу: а ти на перекур хочеш? Мацаю кишені, наче відчуваючи пачку. Біл. жаліється, що зараз багато курить, навіть забагато, тому й не носить із собою цигарок. Але вирішує вийти зі мною на двір. Я біля вікна шукаю в кишені уявну пачку, а в результаті викладаю на підвіконня упаковки скоб для степлерування різних розмірів. Кажу: нема! Він іде, згодом я зрозумію, що одразу позичив у Р.З. Я стою на сходах того дому, з якого вийшли. На зустріч іде незнайомий мені чоловік, видно, один із гостей свята. Кажу до нього: можеш пригостити двома цигарками: мені і другу? Спочатку, крізь темряву пізнього вечора, він з гумором каже мені: "не дам - це не є добре!" А потім простягує руку і каже "на", а в руці тримає олівці. І так заохочувально: ну бери, бери... 0033'

У мене роль у якійсь постановці. Усі починають готуватися до виїзду з концертною програмою. Кожен іде збирати ті речі, з якими працюватиме на виїзді. Я іду розбирати пересувну огорожу: знімаю сітку за сіткою, складаю на різні купи, в залежності від її протяжності. Підходить якась жінка, причетна до організації поїздки. Щось для себе відзначає, щось коментує, на що відповідаю невпевненістю: чи взагалі це моя робота? - хоча продовжую почату справу. 0600'

Сон 140418

Казковість. Я знаходжусь в родині, дім якої розташований за межами міста. У місті йдуть якісь розборки чи то якась війна: чути постріли. Присутня невпевненість і розуміння дезорієнтованості в подіях. Ми слухаємо радіо, аби зрозуміти що нині коїться. Господар дома - кроколил, і це його друге втілення. Від стороннього ока це приховує. Його донька також має казкове втілення, але це втілення приховано від мене. Дім - це певного роду фортеця. Так, як у місті жити непевно, то я, мешкаючи там, дуже насторожений. Було так, що хтось дзвонить у двері, а я кажу його донці - не відчиняти. Вона усміхалась і тільки підходила до дверей і йшла. Були інші мешканці дому, які з'являлись несподівано і раптово зникали. Якогось разу мене взяли з собою в якусь іншу реальність: місце, де лежав на землі великий округлий камінь. Із нього (в ньому / на ньому) були висічені частини фігур тварин і фантастичних істот, наприклад, акули (кита?), що пірнає в воду. І це виглялало не як в 2D, а в 3D - хвіст тварини стирчав з каменя, наче від стрибка в воду, а навколо нього були утворені хвилі, наче кола на воді. І все доволі реалістично і хвіст, і стрибок, і кола. Як мені прояснилось, господар, який нас привів на це місце, є відаючим більше за інших. За ставленням до нього інших, він був свого роду королем, але без нашарувань нашого стереотипного розуміння цього слова, ту вищу іншість виражали його знання. Він каже, що ці завмерлі в камені істоти - це ті, що заблукли в іншій реальності, але її не досягли... Їм можна допомогти... Якоїсь миті камінь починає міняти кольори та оживати...

У Житомир, з робочою поїздкою приїжджає Арсеній Яценюк. Це його новий тур по Україні в рамках передвиборної програми. Я з дружиною йду на зустріч з ним. Він спочатку дає інтерв'ю на вулиці, сидячи за столиком з кількома людьми. На питання - підглядає в листочок, який спочатку був білою і порожньою тарілкою. На якомусь етапі "Остапа понесло" - почав читати з листка цілі афоризми. Люди його не сприймали і в тому бачили "повний нуль" - це вже був не той Сеня, що раніше. Потім він дає вечірнє інтерв'ю - в приміщенні. Але він вже не зовсім він, а поет Сергій Жадан, який і на себе не схожий. По вулиці він ішов в темних окулярах, тому вгадати було важко. Як ішов, можна було його побачити в відеокамери, що транслювали все на зупинці. На вечірній зустічі з ним, я з дружиною так само слухали його месіджі, і на якомусь етапі зі шкільного портфеля, що був у мене на руках, дружина взяла кольорові олівці і, в знак протесту тупості, висипала їх на голову політикові. Скандал привернув до себе увагу преси і, як виявилось, додав політикові певного електорату. Навіть прозвучало, що його нудні зустічі з виборцями, прикрасив цей інцидент. Зміна декорацій, фраґмент: ці новенькі і насвіжо заточені двосторонні кольорові олівці валяються в смітнику... Намагаюсь переглянути на відео, як він йшов вулицею, як так відбулось, що олівці, які були в шкільному портфелі, потім опинилися... в смітнику. І фінальна думка: Сергій Жадан, в ролі політика Яценюка, геть на себе не схожий, якийсь високий, як Кошовий, і постарів...
Час просинатися, але сплю далі. Знаю, що маю записати сон... і починаю його записувати уві сні, але недовго.