Шукати в цьому блозі

Показ дописів із міткою велосипед. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою велосипед. Показати всі дописи

пʼятниця, 23 січня 2026 р.

Сон 22-230126 "Незручне місце"

Якийсь многолюдний захід. Тепер з кимось із незнайомого мені міста виїжджаємо на велосипедах за його межі. По прямій дорозі доходимо до кругового перехрестя, на якому видніються напрямки подальшої дороги: Писковіце, Пижовіце, (третє забув). Розумію, що обрали неправильний шлях. Повертаємось, аби визначити маршрут. Вивчаю мапи виїзду з міста в різних ракурсах: зблизька, здалеку, на паперових носіях та на GPS. (Цей момент сну доволі цікавий, адже почав розуміти, що звичними дорогами на велосипедах нам їхати просто буде невигідно довше; наприклад, одна головна дорога йшла в ліс, там розверталась мало не до того ж місця, звідки треба було визначитись після згаданого перехрестя). Тепер довга розмова хто з нами їде ще. Утворився цілий "консиліум", який перетворився в повний бардак: багато лишніх розмов, незадоволеність, люди, яких узагалі не знаю, що впливало на процес прийняття рішення. Аби покинути це місто, мені вже не ясно чи взагалі я повертаюсь чи вже їхатиму не велосипедом, а якимсь автом.
22.01.26

Я в якійсь лікарні, що має актову залу, де відбуваються зібрання незнайомої мені релігійної громади. Подумки відзначаю незвичне поєднання таких структур. (Іронія буквальна). Зазираю до зали, що має вигляд амфітеатру, де починають збиратися люди, а десь там по середині зліва (поглядом від мене) сидить моя дружина. Прошу, аби вона мене побачила і підняла руку. Чую чийсь впізнаваний мені голос-вигук: здивування від моєї тут присутности. Раптом пригадую, що якраз десь вчора тут був із інших причин. (Схоже, на уривок забутого сну). Піднімаюсь, аби сісти поряд дружини, а там - малі та вузькі парти-лавки, так, що я зі своїм зростом міг би сидіти лише боком, зайнявши два місця. Думаю сісти біля неї на ряд нижче...
23.01.26

понеділок, 16 серпня 2021 р.

Сон 160821 "Веном-2"

Виїхав з дому на дорогу і заблукав у розгалуженнях трас. Вирішив повернутися додому і поїхати власним транспортом за колегою, якого обіцяв забрати вчасно, ще й з самого ранку. (Асоціація з очікуваною реальністю). Приходжу до магазину. А в мене до себе питання: як же я доберусь додому? (Так, наче в мене вже немає авта, і змушений був його десь покинути й іти пішки). Побачив у однієї жіночки дитячі велосипеди, хоча й маленькі, але доволі міцні.. Вирішую підійти до неї і запропонувати дати мені цей "транспорт", а як гарантія моєї вдячности, купити мені в магазині жуйку. Так, начебто на чекові будуть вказані мої персональні дані, за якими я в подальшому зможу із нею розрахуватися. Вислухавши прохання, купує мені жуйку і я беру велосипед.

Тепер дитячим велосипедом пробую доїхати до дому. Перше, що розумію, що сісти в нього так, аби крутити педалі, нереально. Тепер опиняюсь на ринку, де біля якоїсь жінки утворилась громадна черга. Вона приймає метал дивний на вигляд і походження. Дає йому оцінку і видає гроші. Контингент людей доволі бідний. Подивився і я в те відро, в якому лежали шматки металу, незвичне і неприємне навіть на вигляд, деякі навіть із землею, що в'їдався в структуру металу, видно, з роками. Але нічого, приймає, навіть уважно розглядає. Цього разу вона вийняла чи то метал, чи дивної форми каменюку, схожу віддалено на сокирку на дві сторони ручок (незвичний вигляд). Питає у власниці про походження, а вона сміється, каже, що таке диво знайшла в чоловіка, і звідки він таке притяг додому? - не знає. Цей дивний сміх переходить до скупниці "металу", який стає поодиноким кашлем, а врапт виривається дивним одиночним криком, і з неї усієї вилітає якась незалежна від неї істота. Невідь звідки, у мене, як глядача, виникає ефект перегляду тізера до фільму, де під кінець сцени звучить фраза: "Веном-2".

P.S. Цікаво, що реклами згаданого фільму не бачив, якесь специфічне захоплення - не маю. Лише на днях, можу констатувати, що чув від своїх дітей якусь репліку щодо цього фільму.



понеділок, 24 червня 2019 р.

Сон 240619 "Ексклюзивні обставини"

У вечірній час завітали в маленький магазин. Я ж у форматі супровідника. Маємо купити, щось таке, що є ексклюзивне і чого, як виявилось, й не було в ньому.

Спілкуюсь з батьком. Розмова виявилась краща, аніж попередні: приємний рівень довіри і бажання мене зрозуміти. Я ж питаю: то ж навіщо ви затіяли те будівництво хати? Домовлялись лише на фундамент? Я розумію, що це мамина ініціатива, а ти хотів би врешті-решт спокійно відпочивати?

Їхав на велосипеді разом із напарником понад річкою і лісом. Приїхали до його батька на корабль, де той був мало не військовим капітаном. Сам ж він круглолиций із вусиками. Йому віддають честь менші за званням. Він ж дав команду обслужити нас "по повній". Ми спускаємось на нижню палубу, де якась дівчина в формі готує нам на двох натуральну каву.

Я на велосипеді заводжу в кіоск преси свіжу газету. Бачу, що подібна до неї лежить, згорнута в пару старих номерів і не продається. Віддав і відійшов, але одразу повернувся, аби виписали відомість на отримання товару. Хтось, стоючи за мною з аналогічною доставкою, вже підготувався на отримання аналогічної відомости, тому й розвернув я себе, вже відступивши від кіоска на пару кроків. 0430'

Я з колегою-поляком проходжу певну відстань, наче коло в порожньому спотривному залі. Та відстань, що була найдальшою, являла глибокий сон, коли я підійшов ближче до тих дверей, якими ми ввійшли, я пробудився. Цікаво, що ані зала, ані двері не є буквальними - це певні точки траєкторії моєї з ним подорожі в "підсвідоме" - занурення в сновидіння.

неділя, 16 червня 2019 р.

Сон 160619 "Взаємозалежне керування"

Сиджу в майстерні. На прохання батька пробую відремонтувати плату до телевізора.
М. (колега по роботі) робить коло на широкій ґрунтовій ділянці між приватними будинками, сидячи на сидінні біля водія і лівою ногою тиснучи на газ, а я певною мірою (невідомо яким робом) дістаю правою - гальмо. На місці водія відсутній хто-небудь. М. заїждає машиною задом до одного приватного дому, який стоїть у глибині довгого двору, метрів зо двадцять від дороги. Біля дому чуємо, як батько в хаті зачиняє робочий чемодан. Виходить з квартири усміхнений, це означає, що телевізор відремонтовано славно не лише для господарів, але й для самого майстра. У машину сідають батько і М. Я іду за нею пішки, піднімаюсь вузьким заїздом, яким спускалися до згаданого дому. Розумію, що земля, по якій я йду - це своєрідний город, на якому була висаджена розсада огірків, які ще не так сильно розрослися, але нашим заїздом їхнє листя місцями потовчене колесами авто.
Батько і М. виїхали машиною, і проїхали трохи вперед, так би мовити, залишаючи мене самого, зупиняються і сміються: показують на червоний велосипед, яким я маю доїхати додому сам. Вони не знають, що я не настільки сміливо можу на ньому їздити на оживлених дорогах поміж машин. Оце то гумор! - подумав я собі. У руках я чомусь тримаю порожню темнокоричневу скляну пляшку з-під пива. Віддаю їм. Хтось проходить мимо каже: правильно, навіщо везти на велосипеді, коли для таких речей є машина! 0456'

середа, 6 лютого 2019 р.

Сон 060219 "Ой, не подумайте, що я відмовляю!"

Два хлопця заходять у магазин. Я стою біля них. Вони друзі. Навчаються і живуть разом. Молоді для розмов з дівчатами, соромляться і загалом важко встановлюють з ними контакти. Я знайомлю з продавчинею, яка має непогані пропозиції по товарах. Вони кажуть, що будуть до неї приходити не раз. Міркую, що їм реально легко буде її запам'ятати: все обличчя веснянкувате, так, наче це якась засмага. Кажу: "А доставка до них (до дому) у вас існує?" Вона також жартує: "Можна організувати в позаробочий час!" Щось у неї присутнє в діалозі з ними на тему, що вони з села, отже, про те, про що вона говорить, вони добре знають. Щось пов'язане ще з краєвидами за околицею міста.

Я йду з дружиною і донькою в сторону музею. Там є магазин канцелярської продукції та невелика книгарня. Для дитини треба докупити зошити, подивитися книги.
Чи в розмові, чи я так думаю про себе: згадується Р.З., що з другом гралися синхронно в "російську рулетку" чи у "вішальника" і так само синхронно покінчили з життям. Дурний вчинок - грати зі смертю!
Підходимо до музею. Питаю, наближаючись до парадних дверей: чи не хочете до нього зайти? І чую відповідь у формі питання від працівниці, що стояла при вході: "Що, і ви-и хочете в музей?.. Ой, не подумайте, що я відмовляю! У мене закінчились квитки, а я муші тут стояти..." Дружина каже мені: ми вже там були! І на тому його минаємо, про себе оцінивши "заохочувальний" музейний маркетинг. Прямо по курсу, за десяток кроків, заходимо в магазин. 0230'

Велосипед українського виробництва. Оригінальні написи на ньому приховані німецькомовними наклейками. 0500'

середа, 12 вересня 2018 р.

Сон 120918 "Організація руху в просторі"

Жінка-криміналіст розповідає, що бувають в роботі різні випадки: наприклад, дівчина карлик, влізши до когось у дім, починає тероризувати якусь самотню людину, вдягнувши собі на голову страхітливу маску. Поліцейський приїжджає і має зрозуміти, яка то особа є вдома. Виманює терориста на вулицю. Ловить, знімає маску. Я подумки: і як це він не злякався, коли на нього з криком вибігла карлик в масці злого клоуна? Поліціант відвозить терористку до відділення. Залишаюсь я і оповідач. (Цікаво й те, що оповідь у сні - наочна). Повітряна куля чи навіть кран підіймає нас цілим будівельним блоком із майданчика в небо. 2345'

Зелений кран, що переміщує колоди дерева з машин на вільну ділянку землі. 0208'

Відповідаю за забір свіжого повітря в приміщення, куди заведений шланг відкачування каналізаційної рідини. 0227'

Для конспірації треба взяти маленький велосипед. Я показую руками: такий? Колега, повторюючи за мною, вказує на менші розміри: такий! 0517'

Річний підсумок спостереження за снами

Вже минув рік, як я веду блоґ "Сни Лоґоса" ("Сни Logos'a"). 13 березня 2018 року був зроблений перший допис, у яком...