Сон 011026 "Очікування нового"

Щось пов'язане з літаками та перельотами. Після наступного фрагменту сна, описаного нижче, якби повтор цього ж сюжету, але тут я стою біля пункту контролю документів, наче перед виходом на літак.

Якби народилась у мене дитина, а вона геть лялькова (в розмірах). (Для сну узагалі відсутня конкретика чи то хлопчик, чи дівчинка). Те, що це не буквально новонароджена дитина, а більш правдоподібність до неї (така ж правдоподібність як у театрі), вказує на те, що на голівці волосся було зібране у формі цибулинки. (Це дещо нагадує героїв сучасних аніме, коли волосся - це якийсь пучок степір'я). Другим разом дивлюсь на неї, а хтось її тримає на руках і коментує, як вона підросла. Беру на свої руки і теж зауважую ці зміни. Чомусь подумалось, що саме від того волосся вона живиться (без конкретики) та підростає. Придивляюсь до тендітних рис обличчя, які мене дивують своєю досконалістю. Притуляюсь до обличчя цієї дитини, аби відчути її подих. Чую тихе і рівне дихання, що мене також приємно вражає.

Ключові слова: аеропорт, літаки, очікування, народження, немовля, незвичне, волосся, тендітне.

Аналіз :: Сон приємний, початковий фрагмент частково забутий, але з конкретикою, щодо немовля - враження незвичне. Однозначне: народження (поява) нового (сьогодні дізнався, що за тиждень з Франції з'їжджатиму до Польщі - до дому; очікування змін передбачуване, але міркувалось дещо інакше: продовження праці вже в Нідерландах). Отже, сон констатував лише факт змін. Приємне враження від сну вказує на те, що в подальшому має бути не гірше, аніж до цього. Народження дитини - для мене - це завжди щось на добре. Ніколи не вважав, що "дитина - це клопоти" (таке тлумачать більше до конкретики бачити хлопця: поверховість тлумачення зв'яжуть зі співзвуччям слів в російськомовному розумінні "хлопоти / хлопець" - у моїй системі сприйняття таке поєднання відсутнє). Дитина більше була схожа на живу ляльку. Такий образ більше подібний на те, аби мене здивувати. Враховуючи свій життєвий досвід, я б мало чому дивувався, але сон витворив для мене те, чому б зміг. Якщо співставити з напівзабутими образами "в аеропорту", це здивування має в'язатися з дорогою, і тут все стає на свої місця. Якщо в наступні дні буде сон, який скоригує це розуміння, варто буде співставити для нових висновків.

Понтуаз - Париж, Франція 

Сон 280125 "Вороже очікування ззовні"

Я з другом на початку дня спостерігаю в місті хімічний викид в атмосферу. Тепер я з дружиною виходимо на закупи. Супермаркет за архітектурою схожий на давній храм. Коли з нього вийшли, раптом побачили руйнування цієї споруди, а зокрема починаємо розуміти причину: стався якийсь неймовірний вибух десь за ним. Високо до неба почала підніматися чорна хмара, що стала видовжуватися в нашу сторону, набуваючи подіби лисиці, зокрема виразно проглядались риси голови. Це нас страшенно лякає і ми починаємо втікати. На шляху виникають довжелезні та широкі сходи вниз. По якій дорога вела кудись у парк. Зустрічаємо якогось чоловіка, який, як ні в чому не бувало, йде на закупи до того ж супермаркету. Всі біжать, як і ми, а він безтурботно йде "проти течії". Це нас трохи дивує. Прибігаємо додому, аби зібратися і виїхати з міста. Дізнаємось, що з транспортним сполученням починається колапс. Навіть для літаків скасували всі рейси, настільки небо зчорніло після того вибуху. Люди починають формувати мінігрупи для захисту. Дехто коспірологічно доходить до того, що одягає "маскарадні" маски аби приховати своє обличчя. У мене виявилась маска у вигляді малюнку приспущеної медичної маски, як то дехто носив при ковіді, де наче було видно лише ніс. У колеги (без конкретики), який з'явився біля нас знову - маска була з намальованими чорними вусами. В суспільстві наростає ворожість. Ми виходимо з дому тікаємо через вікно, а про ходу починаю пригадувати вулиці міста, як краще покинути місто в такий непевний час.

Колега (без конкретики), як знавець довго щось розповідає і доходить до такого висновку, що "зараз все більше колекціонери купують довгі літаки. І чим довші - тим краще користуються попитом". Зі сказаного підсумовує: "Напрошується висновок, що у чоловіків зараз щоразу стає менший пеніс".

Фрагментарно: опиняюсь на даху ангару для невеликих приватних літаків і вирішую ще раз поправити сигнальні червоні лампи. (Незаперечний повтор з реалу, але поправок на думку начальства начебто не потребували).

Готується літак. Групою маємо летіти до Франції. (Очікування поїздки - з реалу, хоча атотранспортом). Помічаю, що колега чомусь узяв із собою багато помідорів. По дорозі зустрічаємо групу з району, яка починає до нас кидати понти. Як продовження: показувати ставлення, розтираючи на асфальті умовний окурок. Один з них вирішує публічно в нашу сторону справити малу потребу. Я його заламую і веду в поліцію. Минає час і я отримую телефонний дзвінок, де той же колега раптом інформує: "Сьогодні ми нікуди не їдемо - я ще не вивіз з городу всі помідри!"

Сон 060422 "Перфекційні очікування"

Написав бригадиру, що не йду до праці. (Так було в реалі, але це ж сниться, як повтор). Разом із тим поїхав до нього додому аби сказати особисто. Стою, аналізую логіку таких дій. Виходить він до мене на двір, а я пояснюю наскільки дивно себе почуваю, якщо вже дійшло до того, що вважаю за потрібне, окрім повідомити письмово, ще й приїхати особисто розказати за свій стан здоров'я. (Характерно, що до, як і під час сну в мене не переставала боліти голова). Дивлюсь, як біля його будинку сідають доволі низько літаки, зокрема хвостову частину, а він недовго думаючи, іде за ріг свого дому, а там ціла парковка моторних літаків, що щільно стоять один до одного. Хоча з першого погляду літаки виглядали звичними, але в небі виявилось, що на половину схожі з водним катером. Сідає в одну з них і злітає в небо, але незвично: падає трохи на асфальт, легко вдаряться, знову підлітає і сідає на водний простір. Після чого пливе до якоїсь пристані з дерев'яним будиночком, де має комусь пояснювати свої дії. (Чомусь це мені нагадало абсурдну ситуацію з моїм до нього приїздом). 2300'

У якомусь студентському колективі проваджу режисерську роботу. Дозволив самим учасникам вибрати твір, розібрати ролі і почати їх самостійно вчити. Моя ж місія полягала в роботі зі сценічною майстерністю. Проходить перша репетиція, а за ним показ; проходить друга репетиція, врешті - другий показ. Під час репетиції комусь зауважую на довгі паузи в діалогах і грі. Загалом із чергуванням: репетиція-показ, у мене виникає відчуття пришвидшености подій: тільки-но працював з виконавцями, як уже вони показують матеріал "на чисто". Мені дещо в тій грі не подобається, дивуюсь також незавершености вистави. Перший показ, наче перша серія, другий - передбачає, що буде й продовження. Прошу в одного з акторів текст вистави, а він написаний від руки так, що не вдається прочитати. Згадую, що ця постановка за творчістю М.Гоголя і в мене вдома є збірник його творів, а там має бути цей текст. Вирішую обов'язково його перечитати цілком. Сам захід завершується святково: студенти щасливі, парадно вдягнені, ходять групками і весело спілкуються. Покинувши приміщення зі сценою, ходжу по двору між тим студентством. Когось шукаю з учасників вистави, але не знаходжу. Насправді, доволі перейнятий якістю вистав... Мимохідь у натовпі помічаю якусь дівчину, яка на відміну від інших, йшла по вулиці і доволі сильно плакала, причина була не ясна. Дивно, але зі спини мала такі штани, що на дупі була використана шкіра тілесного кольору, ще й вилискувала. Загадкове перше враження... Хоча і звернув на це увагу, але так і залишався перейнятим виставою та пошуком учасників вистави.

Сон 090718 "Порох і вода" або "Вбивство ритуального 'Пуделя' "

Хтось кріпить вирізані грубі та еластичні гумові світло-сині листки на "карту" імен, що майже ідентично співпадають з іншими датами та постатями: Цой, Висоцький... але все це нові імена. Краї таких листків доволі близько лягають один до одного, наче відтворюють історію. Той, що клеїть, має зошит скручений в рулон і олівець. Таких фігур - шість, а саме 5+1, який ще треба туди доставити. 0253'

Вода. Робочі каски...

Якась суєта, а насправді: вбивство ритуального "Пуделя". Так звали корову.

По небу кружляють літаки незвичної форми: широкі, трохи приплюснуті, повільні в леті, і розсіюють сірий порошок, з коричневим відтінком, що як-не-як падає дрібними грудками на землю, на мене, перехожих. По ньому одразу починав капати дощ. Я забігаю в приміщення і по енерції, знаю, що маю піднятися на третій поверх, а піднімаюсь на другий. Заскочив у перші, другі двері, і розумію, що я не там, куди мав зайти, то якась телевізійна студія, я знаю тих людей, вибачаюсь і йду до виходу. При повороті до дверей, обходжу художника, що розклався з мольбертом. Перемальовував картину з маленького листочка на великий холст. Минувши його, помічаю, що випадково зачепив біля нього воду, яка розлилась по підлозі, але запідозрив, що це могла бути й олія. Питаю: чи не її розлив? - він заспокоює, що все добре. 0415'