Їду в Канаду зі сторони Росії. Наскільки все в Росії бідно і сіро, а як тільки переплили човном, наскільки в Канаді все краще і в рази по-іншому. (За логікою короткого маршруту мала б бути Аляска, США). Спочатку цей маршрут проробив по GPS, але якось інтегровано з YouTube, або щось близько до того. Другим разом фізично. Знаю, що разом зі мною в подорожі є дружина, але на найцікавіших моментах показую синові. Наприклад, по перетину водного кордону між країнами - привабливий пристанок, який починається мало не з Діснеївського замку: парадні ворота, вежа, атракціони. Знаю, що в подорожі із нами була птаха, хочеться назвати папуга, але в своїй поведінці більше нагадувала якогось милого і пухнастого хом'яка або котика. Із першою подорожжю ця птаха замешкала на вежі разом із поважним орлом, навіть здружилися. Отже, другим разом я, так само, повільно пропливаючи в повітрі разом із сином (не можу стверджувати яким це так могли робити повітряним судном) наблизились до цієї папужки. Син навіть взяв її на руки, адже птаха впізнала його, але мусили повернути на місце. (Прощальна зустріч). Важко подорожувати разом із такою тваринкою. Я згадую, що в Канаді маю деяких знайомих. На ці роздуми раптом опиняюсь із дружиною у однієї знайомої (асоціативно міркував про сестру Ю.Ґ.), а тут виявилось середніх років особа, яка, сидячи в якомусь чарівному домашньому куточку, зробленому прямо в стіні, почала розповідати про свої переживання та любов до свого чоловіка і все це зайшло, в форматі монологу, так далеко, що від емоцій навіть розплакалась. За собою чую чоловічий голос вибачення, і що ми підемо, нехай так і сидить, а ми самі закриємо за собою вхідні двері. Останнім поглядом на цю жінку, згорнуту в клубочок, у позі обіймання власних ніг та приховування обличчя, оцінив наскільки має довгі коси кольору блонд, що ними мало не по-художньому був підкреслений контур її образу та того затишного місця, в якому сиділа. 0111'
Написавши цей текст і заплющивши очі, раптом постали образи гілок синьої сосни, які доповнились образом пагони алое, а врешті преобразились у листя коноплі. Так і подумалось: всі рослини із візуальними голками. (Видно, таке постсприйняття друкованого тексту). Ці образи змінились у графічний візерунок, більш схожий на сіро-чорний художній орнамент з ідеєю запозичення з якоїсь геометрично правильної вишивки. Чомусь подумалось: як варіант можливого татуювання. 0122'
