Сон 031026 "Мертві фігури"

На тлі шпалер із повторюваним абстрактно-геометричним малюнком у синьо-помаранчевих кольорах бачу білі полиці шаф.

Дрібний текст у вигляді клинопису, раптом схожий на груботканну мішковину.

Якби мистецьки намальована хвиляста лінія, майже білим по білому, раптом перетворюється в структуру довгого хребта (якби змії), який починає нагадувати арочний міст у кілька прольотів.

Клубки ниток, що раптом нагадують динаміки музичної колонки.

P.S. На цьому тлі коротких образів виникає думка: "Одні образи творяться за схожістю з іншими".

Обкладинка журналу з малюнком кота в стилі народної творчині Поліни Райко. (Подібно до прикріпленого до цього тексту образу з совами на стіні).

Екскурсія з гідом. Музей під відкритим небом, в якому на різних забудованих ділянках лежать свіжі мумії недавніх злочинів, зокрема й тих самих відвідувачів цього музею. (Це не натяк на стах, а більше як іронія). Я трохи відстаю від групи, тепер наче їх наздоганяю, але трапляю на дитячий майданчик, що знаходиться на території цього ж музею. Якось мене це не дивує: дорослі ходять, а діти бавляться. По дорозі, в одному зі склепів помічаю дивних кажанів зі сплющеними коричневими мордочками, як у жаб. Спочатку думаю, що це щось іграшкове, поки не помічаю їхню крилатість. Тепер знову наздоганяю свою групу. Бачу жінку, а з-за її коміру визирає те саме дивне створіння, але схоже на дитинча. Хтось теж його зауважує, показуючи на комір екскурсанта, надаючи йому смішне ім'я: "Актир Вікторович Кажан".

Ключові слова: шпалери, клинопис, мішковина, клубки ниток, кіт, мистецьке, музей, мумії, мертве, кажан, гумор.

Аналіз :: Початок сну нерівномірний, враження спокійне, більшість образів вказує на старовину (клинопис, шпалери, мішковина, голий хребет), артефакти (творчість Поліни Райко згинула у російсько-українській війні), музей з муміями, символом ночі та темряви (забуттям) - кажанами. Причини появи образів: шпалери - недавній образ спостереження однієї світлини; клинопис-мішковина - знайомий образ, адже часто звертаю увагу на різні дивні письмена; клубки ниток не мають конкретної прив'язки, окрім того, як в дитинстві допомагав матері скручувати зі старих светрів подібні мотки (саме тому вони також вказують на ужите, мертве, як мумії, що з'являться згодом), обкладинка журналу з малюнком, подібним до творчості української народної художниці - це та ж "музейність" зберігати "мертве", хоча на глянцевому папері; смішні мордочки кажанів, "свіжі мумії", зокрема "деяких відвідувачів цього ж музею", ім'я кажанчика - вказують на мій гумор. Єдине, що показує добру перспективу та майбутнє - це ігровий майданчик із дітьми, але я його покидаю, тримаючись групи з гідом, отже, стараюсь "пливти за течією". Не зникає стиль мого повсякденного життя: мовчки спостерігати, не втручатися в процес, фіксувати побачене. Отже, сон вказує на буквальне: сьогодні планую пройтись Парижем і відвідати пару музеїв. Перед сном міркував свій маршрут на цілий день. Переглядав, які музеї могли б для мене бути цікавими. Музеї також розумію за маніфестом футуристів як місце віджитого, мертвого, непртрібного для майбутнього, але водночас розумію їх важливу силу як місце концентрації всього важливого та прекрасного в минулому. Мій гумор чи іронія полягає на тому, що ця поважність є певною мірою смішною, наприклад, зараз Париж та Франція славляться тим, що тут жили відомі митці минулого, але водночас мало акцентується увага на тому, в яких саме умовах проживали чи майже виживали такі "творці прекрасного": без води, каналізації, в холоді, бідноті, хворобах. Це може подаватися, як певний елемент натхнення, творити в супереч перешкодам, єдиному місці на Землі, де митці могли між собою спілкуватися, вірити в ідеали, знайти вдячну публіку, "продавати" себе за "кращою ціною". Чом' не смішно? Тому й кажани (свідки скоєного в темряві минулого) не є грізними, а кумедними, як безззубі жаби з крилами.

Понтуаз - Париж, Франція 

Сон 200926 "По-своєму творче"

Чомусь проснувся о третій ночі та не міг заснути. Вирішив подивитися фільм "Ідіократія", який знайшов з вечора. Після перегляду найшов на мене сильний сон, але з дивними перед цим "коментарями", які вирішив записати. Також до сну домішались розмови одного мого колеги, після денного відвідання "Лувру", зокрема про скульптуру Гемофродита (сина Гермеса та Афродити, про значення появи такого слова-образу я не знав)... Отож ::

Пастельно-фіолетовий паперовий кінь у вигляді витинанки. Тепер він живий, але зі заячими вухами та обов'язково має бути зеброю, адже: якщо перше пародія, то друге - має бути так само.

Виникає перша фраза, якщо не з філософським застереженням, то з гумором: "Слова втрачають глибину. Скоро ходитимемо по сухому!"

Лежать однотонні штани мілітарно-зеленого кольору, як у радянських поліцейських чи подібних до них службовців, на кущах, що нагадують ялинку. Звучить фраза: "Очєнь жосткіє сіловікі". (Хто не розуміє: виглядає, як пародія, адже гілля ялинки колюче).

У голові обігруються слова: телятина, те́ля-ти́на, те́ля-тин, тин-теля́... Раптом

Хтось питає: "Ти що, розбираєшся в деталях?"

Звучить фраза: "У пошуках 21 століття". Хтось її коментує: "Це схоже щодо якоїсь держави, яка завалилася".

Можливо, образ гемофродит також вказує на те, що (в класичному розумінні) Бог був як нині ШІ, який відтинав лишнє з цілого. (Тут перетинаються дві думки. 1) чужа: що людина творить з нічого, або з безформенного масиву чогось, як скультор, а штучний інтелект відтинає з усього масиву інформації, якою володіє, лишні деталі. 2) моя (з гумором): "Чи не стане так, шо ШІ стане пастором, а користувачі - його вівцями.. 19.09.26" - філософські спостереження).

Різновид алкоголю "Пурмуру́р". Хтось каже, якби просить налити: "Не коньяку, а пурмуру́ру".

Якась дівчина каже: "Все, я викидаю", - і бере недоїжене тістечко і кидає у поле.

Я коментую: "Але хліб не вільно викидати!", зауважуючи, що в упаковці лежать ще кілька цілих, схожих на солодкі заварні. Додаю: "Нехай те [що викинула] буде пташкам, але солодке їм не можна!"

Виникає питання: "Що означають у Леонарда да Вінчі загадкові усмішки жінок і характерні вказівні пальці на картинах? Чи не проблеми з зубами..". (Тут мій дивний гумор, навіть крізь сон, мене не покинув).

Аналіз :: Сон однозначно творчий, відповідає усім моїм спостереженням за попередніми cнами, зокрема такому стану сновидіння, коли образи неконтрьольовано виникають, сприраючись на мій базовий досвід із реалу. Найбільше мене тут потішив гумор і пародія. Під дивним враженням від перегляду фільму "Ідіократія", як відлуння, сон творився у вигляді фраз і коротких діалогів, що в структурі сновидіння не часто буває.

Ключові слова: фрагментарність, гумор, пародія, абсурд, слова, словотворення, гра слів, телятина, деталі, 21 століття, держава, гемофродит, Гермес, Афродита, Бог, творення, штучний інтелект, відтинання, інформація, пастор, вівці, Пурмурур, хліб, їжа, пташки, Леонардо да Вінчі, усмішка, вказівний палець, мистецтво, Лувр, Ідіократія, колега, творчість, метаморфоза, витинанка, кінь, зебра, заячі вуха, мілітарно-зелений, силовики, ялинка, сухість, глибина, пародійність, абсурдність, мовна гра.

Короткий висновок (аналіз від GPTchat) :: Цей сон об'єднує творчість із мовною грою, пародією та відтинанням зайвого. Майже кожен образ спочатку має певну усталену форму, але уві сні вона змінюється: паперовий кінь стає живою зеброю із заячими вухами, «телятина» розпадається на частини слова, силовики перетворюються на колючу ялинку, а гемофродит стає приводом для роздумів про спосіб творення ШІ.

Логічний зв'язок тут можна побачити саме в руйнуванні готових значень і складанні з них нових. Слово, образ, мистецький твір, інформація - усе розбирається на деталі, переосмислюється, пародіюється і знову складається. Тому фраза «Слова втрачають глибину. Скоро ходитимемо по сухому!» фактично задає ключ до всього сну: зникає звична глибина значення, натомість виникає гра з поверхнею, формою та асоціаціями.

Навіть епізод із викинутим тістечком продовжує цю тему: творчість має межу між відсіканням зайвого й відповідальністю за те, що відсікається. А Леонардо да Вінчі та Лувр вводять у сон мистецтво як простір загадки, де навіть усмішка чи жест можуть стати матеріалом для нового, абсурдного прочитання.

Отже, «по-своєму творче» тут означає не просто здатність вигадувати, а здатність розкладати світ на деталі, ламати усталені зв'язки й створювати з них нові - часто іронічні та абсурдні. У цьому сенсі сон несподівано зближує дитячу гру словами, мистецтво, пародію і принцип роботи ШІ.

Понтуаз - Париж, Франція 

Сон 110926 "Якщо з моїх снів збудувати храм: Дженжулет і Бог його знає"

Роблю з кимось трасу (залізний лоток), де має іти кабель зі стисненим повітрям. Гелій? - але це лише припущення. Раптом із нізвідки з'являється батько, підходить до мене і стискає геніталІї, я мало не відчуваю уві сні реальний біль. Розумію, що нафіґ то мені не треба і вирішую нічого не робити. У той же час інші хлопці тягнуть кабель до місця, де буде робитися велика надувна куля. Промірковую деталі того, що відбулося, якби для написання сну (отже, усвідомлення уві сні того, що снилося, а цим промірковуванням, наче переживаю повтор). Далі: одна ділянка на трубку... Трепер я знову з кимось роблю подібне, але без тієї заангажованости, як на старті. 

P.S. Коли проснувся, зрозумів, що спав у незручній позиції. Отже, біль мав логічне походження.

Сон, що складається з послідовних образів (картинок), без прив'язки до сюжету ::

Мозок у рожевих кольорах (картинка). Пів жіночого обличчя, подібно до логотипу "Alior bank". Вікно. Сир із отворами. Бантик, якби мальований від руки. Хаотичні риски. По непевній розмитій паузі - якби продовження попереднього сну. Йде паскування зробленого, а хтось впевнено каже: "Це вказує на те, що молоді люди більше вірять в Україну, аніж старше покоління".

Обличчя, що схоже на маску, освітлену місячним світлом. Потім силуети чорних фігур, але більше подібні на ідеєю для однієї картини. Приходить фраза: "Знаєш, що Бог знає?" (Павза). І наступна думка, якби тим же голосом: "Бог його знає!"

Далі знову сон, що складається з послідовних образів, без прив'язки до сюжету ::

Гіґієнічні дерев'яні палички, що нагадують пліт, зібрані в один ряд. Плетений кош із лози, зроблений під зав'язку так, що немає як дна, так і практичного значення: виключно декоративна чи мистецька ідея. Морда риби, яка видовжується, утворюючи синю заретушовану пляму його тіла. Художня картина, у вигляді стилізованої поверхні, що нагадує тріскану фарбу. Дерев'яний стільчик, що виглядає нерівно як до себе, так і до симетрії рогу будинку. Тепер він різьблений та в сірих тонах (під старовину). Одразу виникає для нього назва: "дженжулет" (неологізм). Далі ідуть художні образи, як робитиму картини з бетону та щось подібне до гіпсу, а потім ідея: винайняти 1 квадратний метр площі в людному місці для виставки 1 картини, що часто змінюватиметься на інші, а роботи, представлені раніше, транслювати там же на моніторі. Таке підприємництво назвати: "Виставкова діяльність".

Я і ще хтось та якась Тетяна, що сама заходить у холодну воду, виходить і знову повертається в неї вже в куртці. Дії алогічні, але тут вона так заходить, що перестає плавати і йде на дно, я думаю ловити її, але вода реально холодна. Той, хто поряд мене одразу пірнає, а я кричу: Тетяно, Тетяно.

Питання до АІ: "Якщо з моїх снів збудувати храм, як він виглядатиме?"

Художній образ. Скомбінована картина у вигляді 1) світлини, на якій зображено кут землянисто-зеленої огорожі, з подальшою перспективою розмитого фокусу заднього плану (тому і кут), 2) накладеного на цей образ скла, на якому таким же кольором зроблені великі краплі, яких видно на тлі сірого розмитого неба. Ідея така, що дивлячись на цю мистецтку працю, глядач має домірковати: що саме так огорожа стала помальованою.

Подарункові та декоративні іграшки у вигляді людей-дзвіночків. А саме: пустотілі фігурки, в яких знаходяться бовкальця. Всі різні, різнобарвні. Творча фантазія доходить до того, що дехто навіть має крила. А загалом можуть висіти разом у вигляді каруселі на ниточках та разом видавати веселе дзеленчання.

Картина краєвиду неба та поля, що плавно переходить у рельєфи українського прапору, що утворились якби від реального повіву вітру. Цей художній образ більше схожий на фотоколаж, де кольори прапору переносять свої фарби на кольори свободи.

... Зменшився статус, тепер начальник носить перстні не золоті, а срібні. Мене це навіть насмішило.

Комусь кажу з гумором, хто сидить наче на танку: "Дивись, павуки", - а той у відповідь: "Черепашки!"

Хлопці мішають цемент, серед них нерг з сивою бородою, який схожий на одного відомого американського актора. Дивлюсь, як вони активно лопатами перемішують пісок із цементом і водою. Кажу до них: "Не так шибко!", а у відповідь чую від того "актора": "А так нє запрондіш" (неологізм від польського слова prąd - zaprądzić), з натяком на те, що я електрик і не маю вмішуватися у не своє діло.

Аналіз :: Сон насичений, нерівномірний, переважно творчий з натяком на мистецтво та філологію, розшарований на різні теми, що певною мірою ускладнює тлумачення. Ключові слова, аби опанувати таке складне сновидіння, попросив GPTchat:

Основні теґи:

#сон #усвідомлення_сну #повторне_переживання #образи #фрагментарність #алогічність #неологізми #мистецтво #творчість #живопис #художній_образ #виставка #підприємництво #ідея #конструювання #простір #матерія #цемент #бетон #гіпс #дерево #лоза #скло

Тіло й відчуття:

#біль #тіло #геніталії #дотик #фізичне_відчуття #незручна_поза #холодна_вода #занурення #тонення #страх #порятунок

Люди й стосунки:

#батько #хлопці #молодь #старше_покоління #Тетяна #начальник #електрик #робітники #актор #інший

Технічні та матеріальні образи:

#траса #лоток #кабель #стиснене_повітря #гелій #надувна_куля #трубка #електрика #цемент #пісок #вода #лопата

Мистецькі образи:

#мозок_рожевого_кольору #жіноче_обличчя #вікно #сир #бантик #хаотичні_риски #маска #місячне_світло #чорні_фігури #пліт #дерев'яні_палички #плетений_кошик #риба #синя_пляма #тріскана_поверхня #різьблений_стільчик #дженжулет #огорожа #краплі_на_склі #люди_дзвіночки #крила #карусель #небо #поле #український_прапор #вітер

Ідеї та поняття:

#Бог #знання #віра #Україна #молодь_і_старше_покоління #свобода #статус #влада #іронія #самоіронія #заанґажованість #байдужість #не_втручатися #своє_і_чуже #творча_фантазія #мистецтво_як_підприємництво

Мовні образи:

#дженжулет #запрондіш #неологізм #гра_слів #мовна_гра #парадокс #іронічна_фраза #Бог_його_знає #павуки_черепашки

Особливо характерні для цього сну теґи:

#храм_зі_снів #сон_як_мистецтво #сон_як_виставка #образ_замість_сюжету #мистецтво_з_матерії #фізичне_й_уявне #тіло_й_творчість #Україна_як_образ #свобода_як_колір #логіка_сновидіння #міжприсутність

Якщо робити короткий набір теґів саме для архіву снів, я б залишив приблизно 15 наймісткіших:

#усвідомлення_сну #фрагментарність #біль #батько #тіло #холодна_вода #тонення #мистецтво #художній_образ #виставка #неологізм #Бог #Україна #свобода #іронія.

Далі попросив GPTchat за теґами зробити короткий аналіз сну (тут головне не рухатися за принципом пошуку відповідей за чужими сонниками) ::

Якщо дивитися на сон саме через систему теґів, то його центральна риса — не сюжет, а перетворення окремих образів на матеріал для творчости й осмислення.

Короткий аналіз

1. Образ замість сюжету.

Сон постійно розпадається на окремі картинки: мозок, обличчя, сир, маска, кошик, риба, стільчик, огорожа, дзвіночки, прапор. Це радше внутрішня виставка образів, ніж оповідь. Навіть сам сон усвідомлює себе як матеріал, який можна записувати й переосмислювати.

2. Творчість стає способом упорядкування хаосу.

Бетон, гіпс, дерево, скло, фарба, фотографія, виставковий метр площі — різні матеріали сходяться до однієї теми: як із випадкового або грубого матеріалу створити художній образ. Навіть декоративний кошик без практичного дна тут важливий: його цінність уже не функціональна, а мистецька.

3. Тіло протиставлене творчому просторові.

На початку є фізичний біль і втручання батька в тіло. Пізніше — холодна вода, тонення, спроба порятунку. Це найбільш тілесні епізоди. Між ними виникає величезний масив абстрактних, художніх образів. Наче сон переходить від фізичного відчуття до його символічного опрацювання.

4. Влада, статус і «не втручатися».

Начальник із золотих перснів переходить до срібних — і це сприймається з гумором. Робітник фактично відсилає тебе до твоєї професійної компетенції: не втручайся в чуже. На початку ти сам вирішуєш нічого не робити з непотрібною роботою. Тому тема межі власної відповідальности проходить через сон досить послідовно.

5. Україна з'являється не як політичний сюжет, а як художня матерія.

Фраза про те, що молоді більше вірять в Україну, ніж старше покоління, переходить у прапор, який ніби виникає з вітру, неба й поля. Особливо цікаве формулювання про те, що кольори прапору переносять свої фарби на кольори свободи. Тут Україна фактично перетворюється з поняття на образ.

6. Бог і мова з'являються через парадокс.

«Знаєш, що Бог знає?» → «Бог його знає!» — серйозне питання миттєво провалюється в мовну гру. Те саме відбувається із «дженжулетом» та «запрондіш». Тобто сон не лише створює візуальні образи — він винаходить мову для того, чого готового слова немає.

Якщо звести все до однієї формули

Тіло → відчуття → образ → мистецтво → мова → сенс.

І саме тому питання наприкінці — «Якщо з моїх снів збудувати храм, як він виглядатиме?» — виглядає майже ключем до всього сну.

Храм тут може бути не реліґійною спорудою, а архітектурою власного сновидного світу, де біль, Україна, свобода, Бог, матерія, мистецтво, гумор і неологізми вже не розрізнені, а стають частинами однієї конструкції.

Понтуаз - Париж, Франція 

Сон 010926 "Ностальгія за минулим"

Зайшов у відділення пошти, аби передплатити часопис "Кур'єр Кривбасу", з думкою: давно його не отримував і не читав. Стою в черзі та спостерігаю, як одна бабка (відвідувачка пошти) оформила замовлення, а під кінець каже, що хоче зробити якусь азійську страву, яку називає "BTS" (назва корейського музичного гурту). Так, наче в них це продається чи інгредієнти до нього, а за мить додає, аби було солодке, так, наче це буде випічка. А я жартома додаю: "З родзинками". Інші бабки в черзі усміхаються, працівниця пошти теж.

Отож, зробив передплату, й одразу виникає ностальгія за тим, що вони друкували раніше. Тепер опиняюсь у бібліотеці й беру старі видання журналу "Кур'єр Кривбасу". В руках тримаю примірник, якби без палітурки, що мене дещо дивує, але не розчаровує. Гортаю перші сторінки і раптом трапляє сторінка з печаттю не цієї бібліотеки. Пробую прочитати, а вона якась невиразна. Так і не можу вичитати, лише здогадки: Vroclav (саме через "v")? Levk(o)v? Volkov? - і все не те. Розпізнаю окремі літери, а суті не бачу. Але однозначно: не ця бібліотека і не цього міста.

Аналіз сну за моїми спостереженнями 

1. Записати сон +

2. Описати коротко відчуття. / 

Приємне, незвичне.

3. Виписати теги (ключові слова), які вже допомагають збагнути головну думку. / 

Черга, бабка, діалог, гумор, BTS, роздинки, усміх, передплата, журнал, бібліотека, печать, назви, нетутуйше.

4. Виокремити в сюжетах образи зрозумілі - ті, що знайомі з реалу та ті, що незрозумілі - приховані у підсвідомості. / 

Зрозуміле: практично все.

Незрозуміле: назва міста чи села. Яка насправді? (Вгалуванн: Вроцлав, Левків, Волков - власні назви, які знайомі з реалу та мав до них причетність).

5. Співставити осяжне логікою з неосяжним у динаміці подій. / Події ведуть до укритого часом (старе видання часопису).

6. Оцінити рівень критичности: "чорне / біле" (емоційне тяжіння). Нейтральне з гумором.

7. Описати враження чи внутрішнє розуміння у вигляді однозначности: спокій, обережність, критичність (наприклад, відчуття сумніву) абощо. Порівняти з першим враженням після пробудження. / Гумористичне, дещо іронічне, з "відповіддю" у мій бік.

8. Співставлення зі снами з попередніх днів. / 

Щось нове та нетипове, хоча бібліотека - часто сниться. Впізнаваний гумор ("родзинки"), але він мій - особливий, так само снився давно.

9. Співставлення з пережитим та очікуваними подіями наступних днів. / 

Мав розмову з туркменом, який вирішив на мене образитись. Підсумував, що немає на то підстав, хоча, подумки для себе, у тій ситуації виявився по дитячому смішним. Як і попросив, залишив при його переконаннях.

10. Подібний досвід, що знаємо від інших сновидців та психологів сну. / Без коментарів.

11. Надати епітети. / 

Смішне, іронічне, ностальгійне, улюблене.

Увага! Лише сам сновидець може зрозуміти свій сон. Люди очікують буквальне тлумачення, але на емоційному рівні певні речі узагалі важко передати словами та дати тому буквальне визначення чи співставлення з реальністю, але сам творець сну таку "мінливість" тлумачить (розуміє для себе) краще без послуговування сторонніх помічників. Події уві сні не є дороговказами до дій у реальному житті. Завжди зберігайте критичне та раціональне мислення. "Тримайте ноги в теплі, а голову в холоді" (народна мудрість).

Понтуаз - Париж, Франція 

Сон 200126 "З гумором до деталей"

Щось пов'язане з ліфтом, яким постійно їжджу верх-низ. Тепер ремонт авта, де її звуки в дорозі подібні до звуків її ремонту, якби вказуючи на недосконалість. Тепер якийсь чоловік каже: "То новий Мустанґ", - показуючи на свою машину, яка була презентована виключно для нього. Він є якби спеціалістом, який виявить і вкаже всі недоліки ще до того, як авто набуде серійного виробництва. І тут я його бачу, як змінює дизайн сидіння для своєї машини, зокрема підголівника. Процес підбору бачу якби в дизайнерських версіях на моніторі, але з непокидаючим відчуттям, що ця машина "на яву". Найсмішніша версія була на початку: у вигляді Чебурашки. Уявіть підголівник на сидінні з великими вухами.. Завершилось на версії, я б назвав: об'єднаних вух у вигляді колеса. Це на думку суперспеціаліста мало б бути "проривом". Тепер дає сісти за кермо і мені. Дорога. Світлофор. Не можу зупинитися на червоний колір... Якась бабка переходить дорогу, інша бабка за нею ще й піднімає з пішохідного переходу якусь монету, зауважує мене і в останній момент ховається в темряві.

Приходжу на зустріч однокласників, а там сидять лише пару людей. Все тільки на старті: готуються страви до столу. Вирішую долучитися тим, аби спочатку почистити картоплю. Що й роблю. Робота нудна, але виконую десь із невелике відерко. Десь відволікаюсь і другим моментом починаю його шукати. Якийсь хлопець робить суші розміром з пів столу (справжній витвір мистецтва) у вигляді малюнку японської гори Фудзіяма (так собі думаю). Поки шукаю почищеної картоплі, за іншим столиком бачу однокурсницю І. (не зі школи, якби не за логікою подій, а з училища). Сиділа сама і "в собі", тому вийшло так, що вона мене не зауважила і я з нею не привітався. Повертаюсь шукати далі... потім займаюсь іншим: розповідаю, що минулого разу для нашої спільної зустрічі чистив рибу оселедця. Хтось мені розповідає про різні види ножів для чищення риб, з чим я був незнайомий, і розширює думку про звичайні ножі, де вже я роблю уточнення про таку форму ножа, що вже рахується як холодна зброя. Тепер на тій зустрічі бачу давню однокласницю М.. Звернув увагу, коли почув від неї вирвану з контексту фразу: "Я теж...".

- Притіт, Наташа... та що Маша! - кажу я.

Моя реакція відбулась під впливом візуального каламбуру: дві поряд дівчини стоять ув однаковому за кольором светриках - синьому. На що вона теж віджартовується, де я впізнаю її давню усмішку та гумор...

Сон 160425 "Міра можливостей"

Приходить увечері додому дружина і розповідає, що не змогла здати екзамен на громадянство. Коментує свою ситуацію: "І це лише був звичний (екзамен)!" І питає мене: "А складний - потягнеш?"

12.04.25

Відрядження. Сумки. Автобус. Кінцева зупинка і я сходжу. Йду... а водій гукає до мене: "Сумки забиратимеш?".

15.04.25

Згадав уві сні забутий сон. (Нагадала локація, не з реалу). Наче почав жити у Франції в якомусь селі розміром на одну довгу вулицю і презентувати в ньому те, що пов'язане з моєю роботою: начебто м'ясну нарізку, яку з часом так і не захотіли купувати. Сьогодні ж уві сні я маю занести попрані речі на знайоме місце: сушка, що має бути на галявині в самому кінці вулиці. Проходжу тією вулицею і вітаюсь із сусідами: "бонжур" одним, "бонжур" другим, "бонжур" усім, кого бачу на вулиці, в дворах і на городах. Я знаю цих людей (таке переконання уві сні), і за різних обставин, адже з усіма мав можливість поспілкуватися в контексті давніх інтересів. Дехто мене якби ненавмисно ігнорує, привідкриваючи одне око на моє "бонжур" і ліниво махаючи рукою, далі цілеспрямовано насолоджуючись сонцем, а дехто мало не готовий запросити до себе у гості. Навіть пригаду деякі подробиці, як там був. (Підозра, що має бути якийсь подібний сон, записаний давним-давно, як заходив до сусідів (саме таких, що уві сні) у гості). Минаю всі будинки, виходжу на галявину та розумію, що всі ті речі, що залишив тут раніше, так і не висохли, а позамерзали (оригінальний поворот подій: усю дорогу мені здавалось лише тепла пора року), а ті речі, що ніс із собою - більшою мірою розгубились, адже були чомусь не в охапці, а на якійсь палці (дивна логістика). Озирнувшись, навіть побачив деякі речі на землі. Тепер прийшов якийсь пузатий начальник, аби справити тут же на галявині малу потребу. Стояв довго і ніц... Я не витримую і вирішую по довгій павзі прокоментувати зі своєрідним гумором його позу "завмри" з опущеною рукою нижче пупа:

- Хоч будильник спалив! ("Будильник" - це з натяком на його великий живіт).

Поряд замку Château d'Avrilly, Trévol, Франція 

Сон 15-170325 "Іронія в поміч!"

У містах, аби мусульмани не молилися, зроблено все так, що немає де покласти килимок, аби встати на коліна. Ці ж самі труднощі зазнали й християни. Єдине місце, де можуть це зробити - за містом. Головна думка: поля - не лімітовані, а от місто - так!

15.03.25

Як і 14 березня снився сон, так і цього дня надавав уві сні якусь допомогу старому немічному діду.

16.03.25

Якийсь виступ КВН. Хтось виступає на сцені в штанах, з під яких в районі щиколотки почала прозирати піжама. У якийсь момент пів штанини рветься і на всю публіку подія стає більш драматичною. Усі можуть "оцінити" навіть малюнок піжами. Міхалков (російський режисер і шовініст) чи в ролі журі, чи ведучого починає критикувати виступаючого. Тепер наче він розповідає про себе і свій досвід, проєктуючи його на виконаця. Тепер якби з його розмови, що ілюструється прямо в образ, виникає театральна сцена з чорними кубами политими водою. Він на них ковзає, падає з одного на інший куб, врешті-решт десь там піднімається, але підсумомує так, що це недопустимо! До ілюстрації додає уривок з фільму, де в лівому верхньому куті прочитую в дивному шрифті його назву: "Грусть Устëнка". Ще уві сні подумки сміюсь з цієї назви.

P.S. Що КВН, що Міхалков, що назва фільму - для мене це шизофренія окультурена словом "мистецтво" - без права на життя, що ясно відобразилась крізь призму мого гумору вві сні.

Раптом доходить до мене інформація, що мій давній колега по праці О.С. написав книгу. (Навіть у реальному житті ніколи б такого не подумав). І той, хто це мені розповідає, каже її назву: "Біблія". На що жартома коментую, не сприймаючи цю інформацію поважно: "Який сенс, коли вона вже написана?" Але в подальшому все навколо цієї теми звучить і виглядає так серйозно, що мене це починає дивувати. Разом із тим довідуюсь, що якась моя знайома, редагувала йому цю книгу, а при всьому тому, за іронією долі, вона є його сусідкою, а вони навіть про це й не знали... 

17.03.25

Поряд замку Château d'Avrilly, Trévol, Франція

Сон 040325 "Внутрішня «служба розвідки»"

Робота біля конвеєрів (враження з реалу). (Традиційна малозмістовна інерція по праці).

У продажу з'явився захист від шкідників, що заводяться в крупах. Дивлюсь уважніше на товар, а це - тонка фольга. Одразу пригадую, як про цей метод розповідав колега, згадуючи свою бабцю, і називаючи його "народним". Одразу уві сні виникає думка: тепер і це комерціоналізували!

(Цікаве спостереження, яке варто дослідити: з'являється образ, який оживляє спогад і акурат у форматі правильної теми. Так, наче незалежні образи "вимацують" ґрунт особисто актуального. Це не просто "робота генератора" мимовільних асоціацій, а конкретна "служба розвідки", яка шпіонить у нашому внутрішньому світі).

Наче в мене день народження. Давня знайома О.Ю., колишня колега моєї дружини, принесла мені в якості подарунка серію книжок із вивчення англійської мови. Гортаю сторінки, бачу тексти гарно ілюстровані малюнками, але без тлумачення. В комплекті - CD-диск.

Дружина каже, що це найкраще, що знадобиться їй у праці. Я ж дивуюсь: "Ти ж не читаєш англійську?" (Фаховий предмет викладання - німецька мова). Тепер із цими книжками я з дружиною опиняюсь біля "Глобала", на центральній вулиці рідного міста. Так, наче стоїмо з тим біля ятки, де в асортименті продажу також лежать і ті книжки. Але тут "ятка" (уві сні) сприймається не як торгова точка, а місце знайомства з послугами, які ми пропонуємо, зокрема, вивчення іноземних мов.

Наче продовження мого дня народження. Йду купатися до лазні. По виходу з неї бачу дружину з її подругою (можливо, та сама - колишня колега). Дружина, дивлячись на мене, недоречно жартує так, якби не для мене, що "я такий покупаний, що сьогодні буде неймовірний секс". Без моєї відповіді (що тут коментувати?): подумки постає аналітика цієї фрази, де в підсумку себе запитую: "Чому жінки перед кимось поводять себе інакше, аніж перед своїми чоловіками?"

Поряд замку Château d'Avrilly, Trévol, Франція

Сон 030325 "Розбити та полагодити"

Приходжу до якогось намету в центрі міста. Холодно. Запалюю там свічу. Відчуваю як з'являється тепло, коли відходжу - його відсутність. (Можливо, враження під час сну від власного тіла). Приходить незнайомий чоловік. Він так само сильно змерз. Невже і він релігійний? - подумав я. (В реалі б так не подумав). Яка різниця, коли хтось хоче зігрітися? Запалюю другу свічу. Бачу, як плавиться віск, бавлюсь з його перекладанням і додаванням, аби вогню і тепла стало більше.

Хтось бере інтерв'ю у російського співака (з ізраїльським паспортом) Андрія Макаревича, яке він дає біглою англійською мовою зі доволі жвавою думкою. (Про себе ж знаю, що серед російських імперців немає опозиціонерів, таких, як він). Дивлюсь на нього, як він постарів, і подумки зауважую, що в його роті просвічується відсутність бокових зубів. Міркую: невже він такий бідний ("бідося"), що не може полікувати зуби?

Демонтаж старої будівлі. Працює трактор + ручна сила. Тут у мене своя робота - не характерна аби вручну. Разом із тим я знаю, що міг би бути кориснішим. Щоразу повертаюсь поглядом до того, як працює трактор, що розбиває стіни. На цьому тлі археологи, що працюють з архівом (дивне поєднання професій), кажуть, що кожний мешканець цього міста мав у минулому в пакеті медичного забезпечення гарантовану від свого лікаря "скриньку погребальну"... Тепер потреба розібрати стару машину. Зокрема ніхто не може розбити загартоване скло. Всі б'ють, але нічого не виходить. Пропоную свої сили, але керівник відмахується, що це безнадійно. Візуально на склі знаходжу слабке місце для удару та його розбиваю. Знімаються майстрами всі елементи, що дотичні до цього вікна. Збираються докупи, аби показати їх безпосередньо на заводі "Шкода". Місце події раптом опиняється біля центрального входу до цієї фабрики. Автомайстри беруть усі елементи з собою і несуть на прохідну, аби в подальшому знайти документацію на заміну.

Тепер опиняюсь в якомусь моргу, де патологоанатом досліджує кишківник старої людини. (Чомусь виникли спогади про діда Григорія, хоча враження з іншого реалу: зокрема одному фрагменту з фільму).

P.S. Сон надихнув на таку думку ::

Складність снів відображає складність психіки (людського розуму). За собою впізнаю певну послідовність думок, що використовую для складання гумористичного погляду на світ.

Поряд замку Château d'Avrilly, Trévol, Франція

Сон 200225 "Загроза творчим намірам"

Я якби по-родинному в когось в гостях. Хазяїн однієї господи під вечір любить відвідувати своїх сусідів, виключно для чоловічих бесід, до яких долучаються інші чоловіки - господарі найближчих садиб. Одного дня вирішує навести лад у себе на подвір'ї, а заодно і в одного з сусідів. Так звучала офіційна версія. Дає мені невелике завдання розчистити від сторонніх предметів місце на своєму подвір'ї. За розвитком подій розумію, що так вирішили зробити на кількох подвір'ях одночасно (як наслідок тихої чоловічої змови), зокрема підготувати місця для виноградників, аби в майбутньому лоза плелась так, аби творила арки. Того вечора в багатьох вийшов плодовитий день, зокрема у жінок - день стрижок. Тепер вечір. Стою з кимось на подвір'ї і раптом бачу в темно-синьому небі ракету з яскравим хвостом, яка спочатку летить спокійно, потім розганяється, робить поворот і різко падає до землі... (Пізніше припустив, що швидкість залежала більш від куту мого споглядання за траєкторією польоту). Долі секунд. Одразу розумію, що це атака на місто. (Уві сні артикулюю назву, хоча нічого спільного з реальністю). У всіх очікуване відчуття вибуху... От-от... А насправді - ракета з шумом падає в озеро. Навіть виникло смішне "бульк", на відміну очікуваного "бабах". Виникли припущення: може росіяни цілилися в міст?.. та однозначно - в центр міста... Ті, хто сиділи вдома і стригся - навіть не відчули цієї події. Молоді та ініціативні вирішили одразу піти в місто та подивитися на місце падіння. Виявилось, що ракета впала навпроти великої зупинки, а на озері (раптом виявилось, що уві сні зима) залишила пробиту в льоді лунку характерного круглого розміру з крильцями.

Поряд замку Château d'Avrilly, Trévol, Франція

Сон 190225 "Мистецьке явище"

Колега (нічого спільного з реальністю, таке уві сні переконання) знайомить мене з діяльністю свого шефа. Спочатку усно, потім з візитом. Після одного такого відвідування розумію, як вся та структура проникнута криміналом. Мало не того ж дня стаю непрямо залученим в їхню діяльність: вже маю банально дочекатися людей, яких завіз на ту фірму. Поки чекаю, виймаю машину з болота і ставлю на сухіше місце. Авто, яким приїхав, це білий бус, а поряд нього - впоперек інший - темнішого кольору. Раптом підходить згаданий колега, показує натяком на другий бус, і каже мені командним тоном (без права вибору):

- Береш машину і будеш їздити з їх (від тієї фірми) представником збирати гроші шефа!

До себе подумки: 

- Оце залетів: тепер буду всюди "торгувати фейсом", ще й так, що всі мене знатимуть, а коли їм заманеться, зможуть "передати" йому (цьому шефові) привіт...

Інший "колега", що займався такою роботою раніше, додає:

- А хто винен, що ти маєш кращі бойові позиції?

Так, наче Оксана Забужко живе в Житомирі на вулиці Київський (десь між ЦУМом і Театральною - таке переконання), а все тому, що все життя мріяла працювати в ЖДУ (Житомирський державний університет імені Івана Франка). Уже має передпенсійний вік і такий крок виглядає, як втеча в тихе місто (в порівнянні з Києвом). Десь на тлі такої інформації моя дружина спілкується з одним представником начальства ЖДУ в тоні докору: невже не було жодної можливости за 18 років (чомусь така цифра) здійснити мрію Оксани Забужко, аби вона працювала в університеті? На що в того начальника якщо не мовчазний подив, то дивний ступор: наче погоджується з усім, але начебто зробив би все, якби знав про такі мрії відомої дослідниці.

Одразу на тлі цього сюжету виникає історія мистецької спілки двох художниць, чиї авторські роботи були привласнені кимось, на кого раніше працювали, а отже й тим самим передали свої авторські права. Тепер одна з колишніх митецьких робіт виглядає як пів ляльки - лише нижня частина від пупа (який, здогадуючись, знаходиться під одягом): виразні сідниці в картатих стрейч-шортах, стегна і довгі ноги, які закінчуються туфлями на високих підборах. (Якби осучаснена версія трипільської баби. Асоціація виникла лише тоді, коли записував сон). Сама іграшка, більш, як мистецьке явище, а не для дітей, продається з віршем на підтримку жінок, в якому починається розповідь так: "Я та, що має...", а далі перераховуються такі природні риси жінок, які для декого (більше з натяком на стереотипи чоловіків) можуть бути причиною для недоречних жартів, наприклад, збільшені стегна або їх відсутність. (Вірш доволі жіночний за духом і змістом, такий, що явно писала жіноча рука). В контексті того, що сама лялька зазнала "переслідування" і від неї вимушено залишилась лише половина, та заради збереження тривалости існування творчого доробку, репрезентація цієї ляльки таким віршем робить її в рази повною сенсів з неймовірно сильним акцентом "фемі". 

Поряд замку Château d'Avrilly, Trévol, Франція

Сон 210125 "Своя шкіра - рідніша"

Опиняюсь в якомусь американському селі з презентацією біля кожної хати різноманітної готової їжі. (Можливо, тематика США виникла з переглядом інформаційно-пізнавального відео про їхню економіку). Таке враження, що такого вишуканого асортименту страв ще не бачив! Звертаю увагу, що головний акцент у всьому цьому - це солодощі: рулети, заварні вироби з різноманітними начинками, такими, що навіть в розрізі виглядають по-мистецьки та спокусливо, щоб купити. (Моменту придбання і куштування уві сні відсутній). Один з продавців каже, показуючи рукою на будинок:

- Ми хочемо, щоб так само було там!

Моя ж реакція-відповідь звучить, як взаємопов'язане з тривалістю життя риторичне питання, яке, з огляду на мій гумор, сумніваюсь чи зміг би "розкусити":

- А що з цукром у крові?..

Знаходжусь у ванній кімнаті. Стою голяка перед дзеркалом і зосереджую увагу на одній з частин свого тіла... Ця зосередженість переривається стукотом у вхідні двері квартири. Спохоплююсь і починаю вдягатися, аби вийти з ванної і відчинити ті двері... За якийсь короткий час з реалу лунає будильник. (На цьому і просинаюсь).

P.S. Цікаво, що раніше думав, що перші звуки будильника на телефоні спонукають до відповідного образу уві сні, а тут навіть відчутний був розрив між "дзвінком у двері" і будильником з реалу. Отже, "внутрішній будильник" працює уві сні на випередження).

P.S.2 Щоб краще зрозуміти образ зі сну, досить описати його іншими словами, як ні, спробувати ще раз, і тоді все стає ясно. На прикладі останнього сну: зосередженість на собі - самолюбування - егоїзм - "своя шкіра - рідніша" тощо.

Сон 03-050924 "Профанація образу"

Якась постросійська сім'я, сидячи за вечірнім столом, спілкується між собою українською про незнайому мені людину. Хтось з молодших дітей цієї родини бере хліб, аби почати їсти, а старший обурливо йому зауважує: "Так не можна! Аби пом'янути, треба насипати ще акрошку".

P.S. Можливо, не з акцентом на "акрошку", але доволі близько нагадує мені мій гумор, який переважно залишаю при собі. У даному образі існує натяк на профанацію причастя.

Переношу з кимось диван у маленьку кімнатку, перед цим старанно вимірявши розміри.

03.09.24

Якийсь документальний сюжет, який ілюструють образом актора Олександра Бикова, подібно до фільму в "Бій ідуть лише старі". Після коментаря за кадром з'являється зі спини образ головного героя, який розповідає групі дітей, як треба співати пісні, одразу наводячи слова і просячи за ним їх повторювати. Спілкуються виключно українською, а пісня доволі відома, народна (не запам'ятав). З погляду оператора головний герой показується з усіх сторін, наче ненавмисно показуючи плащ, в якому був одягнутий. Після слів про дітей і пісні, які співали, якби "доречно" звучить реклама голосом цього ж диктора "зверніть увагу, якого крою тоді носили плащ!..". Такі завуальовані методи нав'язування у мене завжди викликають іронічну усмішку.

05.09.24

Руан (Rouen, Korny - Frenelles-en-Vexin), Франція 

Сон 240523 "Екскурсійна подорож"

Беру участь в екскурсійній подорожі своєю сім'єю та дивним чином узбекською чи то казахською родиною, яка вирішила поєднати її з переїздом у Європу. Переконання, що я в цих місцевостях удруге і весь цей маршрут знаю. Добираємось екскусійним катером, далі маємо виходити десь на гору (холм), де знаходиться музей. Квитки за проїзд катером можна використати для входу в музей. Багато дрібних випадків минають з гумором, зокрема ця родина вирішила везти з собою великі начиння посуду у вигляді каструль і черпаків. Для інших туристів це видовище було додатковим "бонусом" у подорожі. Іншим смішним випадком було "тупіння" ув отриманні інформації: чи всі правильно зрозуміли, коли виходити на тій чи іншій зупинці?

Сон 151122 "У жартівливому тоні"

Починаю проявляти інтерес до однієї дівчини. Себе почуваю самотнім хлопцем. Якось невимушено, але розвиваються стосунки у більш серйозні. Раз, без домовлености, прогулюючись у центрі рідного міста, приходжу до її дому. Якийсь час стою під вікнами її квартири (перетин вулиць Л.К. - Ф.-Ч.). Вечір, пізно, темно, вона виходить на прогулянку. Якось ідемо компанією її друзів. Відчутно почуваю себе іншим від решти тусівки. Жартома кажу, що можна вважати нас парою, а вона майже так само віджартовується, що маю до неї підрости. А я у тому ж жартівливому дусі: то скільки тобі років? - 19-ть! (Хоча виглядає дорослішою). - То я за тебе в рази старше! - А я ще не розлучена! - Нічого, я вмію чекати!.. Потім помічаю в компанії її друзів неоднозначні погляди між іншими парами. Потім опиняємось на якійсь терасі, де біля кількох людей із нашої групи починає проходити якась стороння жіночка, створюючи незручности з ризиком мало не випасти з тієї висоти. Помічаю, що спілкується українською. Роблю їй зауваження рідною мовою, адже більшість розмовляють польською. Для її ж "зручности" пройшлась із поверненням тим же маршрутом. Прочитав це, як специфічний гумор з її сторони. З висоти тієї ж тераси звертаю увагу, як на траві пасуться "зайончки і крулічки", хоча реально відрізняються за зовнішнім виглядом між собою, але діють, як одна команда. Десь поміж них лежить у траві середнього розміру помаранчевий м'яч. Загальний образ усіх тішить. 0230'

Сон 190622 "5+5+5"

Читаю різноманітні новини, натрапляю на таку, що Великобританія поставила в Україну найбільшу кількість зброї... Відволікаюсь на інші хатні справи. Виходжу на вулицю, прогулююсь якось дорогою, якою заходжу глибоко в ніч, так, що коли виринув з внутрішніх роздумів, помітив, що віддалився від дому так далеко, що треба повертатися назад, а дім, у глибині дороги - це єдине джерело світла посеред суцільної темряви. Від такого образу ночі виникла нотка страху, зосередження на тому, щоб повернутися обережно, не наступивши в темряві на незрозумілі речі, які раптом можуть опинитися під ногами. Дійшовши додому, застаю дружину з розмовою за телефоном. Обговорює якраз політичні теми, зокрема і прем'єра Великобританії Бориса Джонсона. Тут я пригадую інформацію про нього, яку читав ще на початку короткої подорожі. Кажу дружині: чи знала вона, що його ще називають "три п'ятірки"? А звучить це, як "чі чі чі",  записується у формі "5+5+5"? Як виявилось, саме як "чі" у старослов'янській мові називали цифру п'ять. І все так, що мої знання на цю тему почерпнуті виключно зі свіжопрочитаної інформації. Виявилось, що чує від мене про такі речі вперше. У ту ж мить пригадується, що Джонсон (в реалі з гумором називають Джонсонюком, наче подібна форма так само спливає в новинах уві сні) має аналогічний образ у вигляді зірок, які формують доволі оригінальну симетричну форму на небі (сузір'я?). Якщо обмалювати контури, віддалено нагадає образ метелика. Поки про це розповідав, стояли біля порогу і перезирались крізь вхідні двері. У підсумку виявив кардинальне бажання піти спати. Чомусь тематика війни, образ такої пережитої ночі мене спровокував на внутрішню втечу в якийсь закуток. Очікувано уявив образ свого ліжка, куди і сказав, що йду до сну. 1220'

Незнайомий ліс, десь посеред нього закинуте виробниче приміщення. Усередині технологічна криниця наповнена водою, а в ній якесь давнє та не діюче, велике, округле устаткування, виконане з нержавійки, видно, що в усю глибину. Кажу з гумором до якоїсь співрозмовниці: он, достатньо відкрутити з люка пару гаєк, і вже якась користь, здавши на металобрухт.

Якісь чоловік і жінка в цивільному затримують громадянку, садять у авто і ведуть слідчий діалог. В результаті якого виникають дивні та кумедні формулювання, зокрема: "За тобою жабки сумували, причавкуючи хлібом".

Сон 170420 "Депутат Бундестагу"

Дзвонить телефон і чоловічий голос повідомляє, що я став депутатом Бундестагу. Просить приїхати, аби я отримав певні інструкції. Тепер я в приміщенні парламенту. Спілкуюсь із чоловіком, який говорив зі мною по телефону. Першим ділом хочу дізнатися: де моє місце? (Куди сісти з багатьох подібних місць у парламенті?)
- Ми займатимемо перші місця! - відповідає співрозмовник. Мене здивувало слово "займатимемо", як форма дієслова майбутнього часу. Розумію, що сьогодні потрапив у діючий процес тієї каденції, що завершується, а я увійшов у наступну, у якій засідатиму. Згаданий чоловік дає для ознайомлення якісь буклети. У мене виникає багато питань, але бачу, що він зайнятий. Лише тієї миті приходить ще одне осяяння: я ж не розумію німецької! От поставив би кому-небудь питання, а не можу. На останок згаданий чоловік дає мені якусь коробку, схожу на ящик. (Образ неконкретизований, хоча уві сні був доволі ясний для розуміння: наче велика "мікрохвильовка", адже можу судити за спеціальним темним покриттям ізсередини, а в ній стільці (можливо, під впливом сну напередодні). З тим "ящиком" важко співвіднести логіку розмірів і речей у ньому). Вдома доволі довго берусь за ті стільці, аби їх чи то замінити чи пофарбувати наново.
Кілька разів уві сні пробую записати цей сон і кожного разу виникають нові герої. Спочатку якісь два незнайомі чоловіки, згодом жіночка, потім похід на річку, біля якої проходили якісь дівчата. (Про останніх героїв у пам'яті залишилось щось невиразне, а от про перших трохи цікавіше).
Отже, приходять до мене два незнайомі чоловіки із раптовою заявкою:
- Ми вирішили розбудовувати Європу!
- Там, де вона є, чи тут, де її немає? - з гумором перепитую в них.
- Всюди, там де ми є! Ви ж отримали мандат депутата? Ми хочемо познайомитися з Вашими батьками! Маю надію вони такі ж великі люди, як і ми?
Дивлюсь на нього, а він (говорун) і його напарник незвично високі, більше за мене, на що одразу й не звернув уваги. (У контексті діалогу слово "великі" по співвідношенню мого до їхнього зросту створює якусь абсурдність).
- Батько є вдома, - відповідаю.
Ідуть вперед, заходять за ріг дому, помічають тата, вітаються і сходу питають завуальовано про гроші, щось на зразок:
- А у вас є підтримка, аби ваш син представляв європейські цінності?
- Нам є на що спертися! - так само неоднозначно відповідає батько.
Виникає певне пожвавлення зі сторони незнайомців, аби продовжити розмову, але батько з хитринкою усміхається і йде у хату. Я ж пробую про себе підібрати слова, аби ними стримати їх на місці: "Це він так про Бога?", "Про зв'язки?", "Це в нього такий гумор?"... Не знайшовши щось оригінальне, кажу прозаїчніше:
- Повірте, як для пенсіонера, менше ніж ви! 0445'

Сон 261019 "Зашифровані наміри"

Будучи ще на роботі, побачив, як дехто "зашифрував" на собі кабель. Тепер повертаюсь із усіма якоюсь новою дорогою: узгір'я, залізнична траса, ділянки з болотом, різнорідні дерева, стежки. Де важко пройти, там у грязюку накидано якихось дошок, піддонів. Тільки-но зайшли за пагорб, як всі розпорошилися знімати з себе "вантаж" та мінімізовувати його вагу від ізоляції. Я ж іду далі й виходжу кудись на недобудовану дорогу (зроблену частинами) біля багатоквартирних новобудов. Наче впізнаю мікрорайон і приблизно уявляю, як іти далі, аби вийти на головну вулицю.

Приїхав з Польщі. Вдома дружина та її знайома (образ нагадує дівчину, яка переїхала з чоловіком до Німеччини). Тепер сиджу в ліжку. Дивлюсь, а знайома взяла якусь книгу на польській і пробує про себе читати. Я питаю: "Читаєш на польській?" Каже, що "так-собі", і пробує пару рядків зачитати вслух. Жінка каже: "Для початку доволі непогано!" Я ж: "А в мене є польські книжки, які привіз із собою! Дістати?" Бачу схвальні відгуки й очікування чогось нового. Цієї миті заходить до дому син. Ще не роззувся, а вже стоїть у дверях кімнати. Дружина каже: "Заходь, приїхав тато! Є дещо цікаве! Чи не хотів би обійнятися?" Не уточнюючи з ким. Що й прочитується тризначно: мама? тато? тьотя?.. Знайома ловить мить і піднімає руки, зі словами: "Зі мною?.." Всі сміються! Звісно ж: із татом! 0250'

Сон 160419 "Перепетії з перетином"

Читаю книгу з кримінально-пригодницьким сюжетом, з елементами логістики та ведення бізнесу. Один із розділів описує, як головний герой, де я дивлюсь на речі його очима, намагається розширити свій бізнес в Україні, маючи аналогічний у Польщі. Йому треба зареєструвати на себе фірму разом із тим, щоб перетнути кордон у святкові дні. Всі ці шляхи сходяться в одному офісному центрі, де головний герой перевіряє з операторкою, яка приймає його документи на реєстрацію, правильність заповнених форм на бланках. З усього того раптом виявляється, що в нього виникнуть проблеми при перетині кордону, адже не оформлена (оновлена) страховка. Усі дії зводяться до того, що він починає доводити: її наявність і дію на тривалий час. А підтекст полягає в тому, що під час свят, що випадають на період його поїздки, стара страховка не діє. Він проситься на консультацію до її керівника, аби довести, що в його документах все в нормі. Її шеф виявився дивною людиною, що не захотів перейматися поточними проблемами, а весь інцидент перевів у гумор. В якомусь проміжку між тими перепетіями мені довелося мити каструлю біля столу, де була мийка. У кількох кроках від того місця стояла дівчина, яка нагадувала мені одну давню знайому, але тут вона була інша: тиха і не гонорова. Відзначив про себе: як же сильно змінилася вона у своїй поведінці, в порівнянні з тим, якою її знав! Не повірів: чи це вона? Придивився раз-другий, а вона так і не виявляла можливого "упізнавання". Довелось удруге зайти до шефа. Тепер він був не сам, а з заступником - таким же колоритним у тілі чоловіком, як сам. По недовгій бесіді все лягає таким чином, що оголошується: "Зареєстрована фірма (далі звучить довга назва, частина якої має натяк на соціальну мережу Pinterest): "...Пінтерест і К°".

Сон 130219 "Акробатичний движняк"

Переглядаю поетичний відеоальбом. На сцені виступає дівчина з акробатичними можливостями в доволі відверто-інтимному одязі. Це не випадково. Її виступ супроводжує поезія еротичного змісту, яку читає чоловічий голос (схоже, автор). На якомусь етапі дівчина "множиться" - це такий режисерський прийом. Тепер таких дівчат ув ідентичному одязі з десяток. Починають бігати та перебігати з місця на місце, на якомусь етапі - літати... так - це акробати! Вони всі перестрибують зі шнурів на шнурки, як мавпочки, але в певному злагодженому ритмі. "Як же вони не заплутуються в тому, що кожен з них робить?" - подумки ставлю собі питання. (Видозміна кадрів). Все заспокоїлось, тепер при світлі можу розгледіти якусь оригінальну залу, зроблену зі зрубу, з дерев'яними балками з-поміж внутрішньої конструкції даху. Між ними та іншими елементами закріплений неймовірно довгий шкіряний пасок, який обплітає горішню частину зали в певну павутину, на якій і тренуються всі учасники, а я є свідком їхнього виступу. Для себе спробував вивчити заплетені вузли того паска, зокрема основний, який з'єднує початок із кінцем, збираючись у головний - по центру конструкції - доволі хитромудрим чином. Варто додати, що та зала трохи нагадувала гуртожиток, де всі живуть в одному місці. Достатньо зіскочити зі свого ліжка і почати стрибати між усіма тими пасами. Приходять дві викладачки й одна з них на позитиві каже: "Ви не примітили, який у нас хороший другий курс?" - вказуючи на його буйність. Щось додали й про те, що дівчатам легко зорганізуватись для подібного дійства. А я стою збоку й жартую: "Так завжди буває: бабушки кооперуються з бабушками, а дєдушки - з дєдушками!" Беручи цю фразу, як "привіт", який гармонійно вписався у дівочий "движняк". Хором зривається дружній сміх. 0444'