Сон 181122 "У тісному просторі"

Живу у такому домі, в якому багато людей  і всі щось шумлять, ходять. (Почуваю себе одинаком, без сім'ї). Вирішую знайти якесь інше помешкання. Тепер на вулиці, пораюся біля машини, помічаю якогось малого і жвавого хлопця, в якого вирішую запитати: чи не знає він, щоб у когось було житло, бажано на одну особу? Хлопець проявляє активність і каже, що знайде! Домовляємось, що я поки припаркую зручно авто біля будинку, поки він шукає. Побіг він ув одну сторону. Туди я під'їхав і, трохи помарудившись з паркуванням, поставив машину під вікнами незнайомого дому. Загалом, містечко виглядає як курортне, будинки набудовані тісно: одне біля одного, людей багато, весь час видається, що якщо не ти комусь заважаєш, то заважають тобі. Прибігає хлопець уже з іншої сторони. Каже, що знайшов. Треба йти пішки, адже не знає автомобільних доріг, знає лише, як зрізати вуличками. Отож, ідемо. По дорозі бачу якийсь кущ, який вирішую прибрати від сміття, а це виявляється два молодих дерева, що ростуть разом, один із них горіх (цей мотив колись був у моєму сні). Чомусь вирішую обламати гіллячки, які ростуть донизу: все одно з них у майбутньому не буде сенсу! По ходу про це й розповідаю цьому хлопцю. Ідемо далі. За пару кроків зустрічаємо когось із білим пухнастим песиком на руках. Я вирішую його погладити (в реалі: ніколи не проявив би такого бажання). Тепер чомусь зайшла з кимось мова за військові батальйони, їх комплектацію, шеврони, символи, загалом: суцільна військова тематика. 0430'
P.S. Перед сном замовляв квитки на перший день відкриття виставки трьох польських сюрреалістів. Так як особливо не люблю згромадження людей, як на базарі, про себе програв сценарій можливого розвитку подій. Схоже, що відчуття тісного міста іде звідти.

Сон 210522 "Голий щуропес"

Дивлюсь на малюнок, виконаний олівцем, а на ньому зображена лиса (гола, без шерсті) собака з обличчям путіна, обернута дупою до глядача. Видно, що тварина чоловічої статі. Дивлюсь уважніше, бо привертає увагу незвична форма хвоста: він прямий і за кольором у чорні та сірі рисочки, як у щура. 

Як підсумок: путін - голий щуропес.

Сон 110921 "Раптовий поворот подій"

Пишу нескінченно довгій вірш на змонтованих лотках. Що не поворот - нова строфа. Дійшло вже до того, що героїчний зміст цього вірша все ніяк не міг скінчитися: останні повороти все дороблялися на одному місці і дороблялися. І тепер важко було зрозуміти: чи це потреба для майбутнього в них кабеля, чи то ніяк не може завершитися мій твір? 2309'

Я на городі. (Батьківське обійстя). Час збору врожаю. Дивлюсь на голі ділянки землі і помічаю як росте біла редька. Пригадую, як випадково вона сюди насіялась. Приємно з того подивований. Починаю її виривати, але розумію, що буде багато і вирішую піти по ємність для неї. З краю городу сидить кіт і щось вигризає. Дивлюсь уважніше, а він старається видобути язиком серцевину з горішка. І щось у тому в нього виходить. Коли обійшов дім в сторону двору, побачив: наскільки сильно змінився весь город, з'явилась по середині огорожа, поменшало дерев, багато ораних ділянок. А куди ж ділась лазня? (Видно, що свідомість використовує давні образи, адже думки про те, що на городі нині будується ще один дім, як не існує. Свідомість її ще не прийняла). Підходить батько. Я ж у нього питаю за це, і озираюсь ще раз. Відзначаю зміну візуалізації. Лазня є, але якось ближче до двору. Дивуюсь уголос своїй просторовій розгубленості. Біля батька бігає чорний акуратно вичесаний пес. Згадую давнього пса цієї ж масті. Питаю: чи не його потомство? Отримую схвальну відповідь. Тепер я біля вхідних воріт. Підходжу до батька і перепитую: то скільки в нас машин? Пам'ятаю, що купували не одну, але всі були до ремонту. Так і підтверджує. Вношу пропозицію їх відремонтувати і позбутися, адже час іде, і вони марально старіють. Скоро на такі взагалі не дивитимуться! 0445'

P.S. Цікаво, що тема купівлі машин виникала й у давніших снах (саме такі, які бачив на спільному подвір'ї), важко стверджувати чи належать до записаних чи забутих, але цього разу, видно, прийшов час їх продавати.

Сон 230920 "Атмосфера старечости"

 У тьоті Тані день народження. Прийшов до неї в гості з бабою Марією (в реалі - померла). У її домі, який узагалі незнайомий, зібралося багато родичів. Ми подарували песика, який проявив себе, як доволі розумна тварина. Б.М. каже, що приходитиме до них додому, аби з ним гратися. Чомусь всі гості раптом вирішили по всьому лягти спати. Поприбирали ліжка, вже начебто й лягли, але змушені були встати: то одному, то другому щось не пасувало, а тут ще й песик, який доволі серйозно відбирає на себе увагу. Наймилішим образом виявилось, як він утворив для свого сну кубельце з якихось речей. Тепер наступає другий етап того ж застілля, а серед гостей - коло давніх літераторів із клубу "Перевесло". Перші гості встають, на їхнє місце сідають нові. Один із літераторів виявився певного роду "прошеним" (змішаний образ М.Х. і Б.В.): очікував коли до нього звернуться приблизно зі словами: "пригощайтесь, шановні гості!". Цікаво, що я тієї миті відзначив для себе в усіх присутніх своєрідну атмосферу старечости. 

Сон 110320 "Пухнасті форми"

Сиджу десь з донькою і спілкуюсь. Раптом заходить розмова про мою роботу і я вживаю нецензурне слово, яке, як і інші, не допускаю у своїй лексці, тим більш в її присутності. Пояснюю, що так на роботі гостро висловлюються хлопці, хоча, по тексту сказаного, була наявна деяка іронія на серйозне.

Якийсь фрагмент, пов'язаний з їжачком.

Повертаюсь автобусом з якогось свята, різношерстним, але переважно творчим колективом, до дому - в рідне місто. По дорозі зупинилися з певних причин десь у лісі і я вийшов. Як виявилось, посеред дерев було дивне місце, хаотично сповнене покинутими давніми меблями і м'якими об'ємними речами. Посеред того всього запримітив білого пухнастого кучерявого цуцика, який, як видно, був голодний і потребував їсти. Взяв його на руки, пішов до автобуса і попросив для нього якихось харчів, аби нагодувати. Хтось дав рисової каші, яку він почав їсти з рук із великим апетитом. Пішов у ліс, аби залишити його на тому ж місці, де і взяв. По дорозі, раптово для себе виявив з десяток таких же тваринок, але померлих від голоду, які лежали хаотично в ямі. Вже почав міркувати: чи не взяти його додому? Як трохи далі, в іншому місці, побачив дорослу собаку, за породою схожого на цуцика, видно, що його матір. У будь-якому випадку, в лісі їм обом є шанси вижити. Залишив і пішов. З'явилось відчуття, що минуло забагато часу і автобус міг рушити без мене. Приходжу, а він стоїть і люди все ж таки мене очікують. Заходжу в салон, підходжу до умивальника, мию руки, кажу, що з тваринкою все добре. Повертаюсь до людей, а мені вже звітують про плани на сьогодні: кому де зійти та завтрашній день: куди ми їдемо далі. Тітка Тетяна каже, що їй треба на вул. Селецькій і т.п. Дивлюсь на обличчя колеги, а воно засмагле. Міркую: от що значить цілий день бути на сонці! 0250'

Бригадиру розповідаю про можливі мої варіанти поїздки додому. Прошу вислухати уважно, тому що питання цього потребує.

Вішаю досушуватися рибу. 0500'

Сон 090319 "Контури часу"

Приходить до батьківського дому (у сні він зовсім інший) давня знайома В., у якої й донині не відаю чи склалося щось ув особистому житті. Знаю її по літературних зустрічах і більших інтересів між нами не існувало. Я ще парубок, тому батьки на прихід дівчини відреагували позитивно, навіть не захотіли втручатися в його деталі. Для себе не зрозумів такого візиту, але вже вирішив: як є - не проганяти ж людину! Залишив у кімнаті, а сам пішов на кухню щось приготувати. Тим часом вона почала розглядати якісь предмети побуту та сувеніри. (У сні відбувається певний часовий злам: я вже не парубок, а одружений чоловік. Цей самий дім - не батьківський, а мій, обстановка й цього разу незнайома). Заходить до дому дружина. З порогу починає щось говорити й одразу йде в кімнату. Я навіть не встигаю попередити, що у нас гостя, яка тим часом взяла до рук книгу і напівприлягла на диван, так, наче "вся своя". Коли залишив її саму, мала зовсім інший образ - доволі скромний. Дружина застає її в тому дивному для нас положенні. Я ж не маю часу щось пояснювати, лише: "Прийшла десять хвилин тому". Навіть не вийшло познайомити їх між собою. Дружина виходить з кімнати і, логічно, виказує неподобство. (У сні знову виникає часове прискорення: у мене двійко дітей, такого віку, якими є зараз). Коли дружина заспокоюється, з сусідньої кімнати виходить донька і каже: "Тато, а давай я поїду в Польщу лише після твоєї смерті?" Ловлячи себе на тому, що сказано некоректно, пробує виправити репліку, щось на зразок: "Давай я взагалі не поїду, як час, коли невідомо, коли помрем!" Поряд неї стоїть син і доповнюючи сказане мовчазним виглядом, очікують від мене відповідь. 0330'
P.S. Сон навіяний фрагментами з польського фільму, який не довелось переглянути цілком, лише частинами по кілька хвилин. Там обігрувались родинні колізії між чоловіком і дружиною, дітьми, які ставали невільними учасниками їхньої драми. Між деякими кадрами з фільму і мізансценами у моєму сні знаходжу навіть образну подібність.
P.S.P.S. Цікаво й те, що в цьому сні я спостеріг часове прискорення. Усе відбувається наче в один день, але, якщо проводити паралель із реальним життям, час можна розкласти у двадцять років. Цей сон зайвий раз підтверджує тезу, що часу вві сні не існує, можливе лише його розуміння і дивна інтерпретація.

По мірі виконання певної роботи переглянув по телевізору фрагмент авангардового фільму. Частково події відбуваються в парковій зоні, на якій знаходяться скульптури різних тварин, виконананих наполовину. Наприклад: збережена лише нижня частина собаки. Підбігає до тієї скульптури живий пес, зіставляє морду свою з парковим образом, після чого виходить певний симбіоз подібності - співпадіння. Разом із тим у тому фільмі другим фрагментом виникає жива постать, до якої накладеним кадром з'являється фотографія цієї події, наче вирвана за долю часу із майбутнього. Із самої фотографії вирізано контур постаті, яка, як і в першому фрагменті з псом, співпадає один до одного по контуру накладеного кадру з кінофільму. Але це лише миті (секунда-дві) і живі образи продовжують жити самостійним життям. 0500'
P.S. Подібне співставлення контурів одного образу до іншого вже виникало в якомусь забутому сні. Сама "магія" відеомонтажу, хоча подібне (уві сні) бачу вперше, завжди проявляла в мені нескромний інтерес.

Сон 030319 "Білі мотиви"

З дня в день робота, але тут приїжджають до мене дружина і діти. Беру пару днів на відпочинок, аби побути з дітьми. У дружини свої справи, які має вирішити без нашої участі. Зустрічаю по дорозі до бібліотеки земляка, який каже, що в Ружині буде відбуватися "Всеукраїнське свято шанувальників [творчості Т.] Шевченка". Знаючи мене по організації певних літературних заходів, просить поїхати разом із ним. Додає, що автобус буде десь за півгодини. Ще говоримо на різні теми, зокрема про мою біографію та поїздку машиною на те свято. Так, наче він міг би поїхати й на своїй, але тут не ризикує, адже має власного водія, якого з ним немає, з дивною фразою роз'яснення: "Я можу проїхатися лише до під'їзду". Перепитує в мене, чи не брав випадково я свої права? Я не встигаю відповісти: лунає дзвінок. Маю зустріти дітей. Разом із тим чоловік показує, що мешкає тут - "у готелі, номер кімнати 33 - заходь!" Я маю йому відмовити, але разом із тим спокушає така поїздка: давно не був на урочистих святах такого рівня. Разом із тим, не відриваючись від телефону, де жінка розповідає, як маю забрати дітей, свідомість "атакують" ряд образів, які важко зліпити до логічної купи. Тут думаю про дітей, а в голові зринає спогад про те, як грався з ними між засніженими деревами, і десь у паралель думаю про те, що треба знайти кімнату #33 і чемно відмовити в поїздці. Заходжу в готель, що тепер стоїть на місці бібліотеки і бачу, що нумерація має ще й буквенну частину, разом із тим порушена між поверхами і на самих секціях. Думаю: добре було б подзвонити, але номер телефону так і не встиг взяти. З усіх готельних номерів  знайшов лише напис, приблизно UYJ/33, якому вкрай був подивований. Недалеко по сусідству були відчинені двері до іншої кімнати. Зайшов туди і запитав за нумерацію і чи знають: хто мешкає в тому номері, що поряд? Якийсь поодинокий чоловік не вніс жодної конкретики, лише чомусь відгорнув на сусідньому до нього ліжку простирало і загорнув на місце. Біля дверей ще опинилась якась мовчазна дівчина. Вирішив іти на вулицю. Подумки збагнув, що на рецепції так само не дадуть мені ради, як і та вигадана ними нумерація, яку важко передати словами. На дворі зустрічаю людей, що збираються на свято. Вибігає білий пухнастий пес і лягає на капот машини, весело перегортається, лягає на спину - радіє життю. Дивлюсь у сторону і здалеку бачу якогось чоловіка, схожого на того, із ким мав побачитися, але з загримованим обличчям із вусами в білий колір. 0333'

Рештки попереднього сюжету перетікають у застілля, на якому якийсь чоловік робить порівняння з Ліваном і Алжиром.

Дивна фраза: "Створити "бордель" для читання книг". Знаходжу дві книжки з однієї серії (#1 і #3), бракує третьої (#2). Кажу собі, що її треба докупити. Протягом сновидіння займаюсь книжними справами.

Змотую переноску, віддаю сину. Хтось поряд коментує про виконану роботу. На що я відповідаю: "А що поробиш! Гробóве має бути без світла?" 0530'

Сон 100219 "Грайливий пес"

Гуляю в парку з якоюсь дитиною. Потроху до нас наближається чоловік із великою рудою собакою. У співвідношенні до тіла, голова видавалась замалою: добре розгодований! Шерсть середньої довжини, груба, неоднорідна, з натяком на кучерявість. Я кажу: "Подивись, яка собака!" І питаю дозволу в господаря, аби її погладити. Він дозволяє. Акуратно глажу. Бачу, собаці це подобається. Пробую її обійняти. Вона починає приймати мене, як свого. Дивуюсь: невже він знайшов у мені споріднену душу? Отак просто прийняв, як власного господаря? Пес починає зі мною гратися. Враховуючи його масу тіла, повороти геть не верткі. Але настрій "гратися" - присутній. Тут я вже лежу на землі, а він став на мені лапами. Міркую собі: от би з рота нічого не капало, як то буває в собак! Й потроху спостерігаю, як починає стікати слина прямо мені на лице. Перестаю грати, хоча пес розіграний. Щось пояснюю про собак тій дитині, з якою гуляв парком. Собака якоїсь миті каже мені коротку фразу, яку не згадаю. 0555'