Уривок з якогось сюжету, який виводить головного героя на простір городу, подібного до батьківського обійстя. Його погляд керується припнутими до зіниць прямими, тонкими та надзвичайно довгими тросами, які дозволяють йому бачити навколишній світ у кращому "світлі": більш кінематографічно та комп'ютеризовано. Головний герой розуміє, що від нових можливостей виникатиме певний дискомфорт у зіницях і побоювання, що так він може взагалі згубити зір. Найбільш насторожує некерованість тих прямих тросів, так, наче він потрапив у їхню залежність, наче риба, яка хотіла їсти, а він - бачити.
Шукати в цьому блозі
Показ дописів із міткою зіниці. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою зіниці. Показати всі дописи
Підписатися на:
Коментарі (Atom)
Річний підсумок спостереження за снами
Вже минув рік, як я веду блоґ "Сни Лоґоса" ("Сни Logos'a"). 13 березня 2018 року був зроблений перший допис, у яком...
-
Після перегляду фільмів (в реалі) про інопланетян і археологічне переосмислення історичних пам'яток, наснилось, як я вдивляюсь у небо і ...
-
Як майстер, повертаюсь на знайоме мені місце, ставлю валізку з інструментом так само, як і попередього разу. Беру з неї лише три знаряддя до...
-
Велика вода посеред дерев у великому парку. (Деякі асоціації з вчорашнім сном і тим парком, що зі шкільних років). Йду спочатку якби по сухо...
