Сон 071026 "Поза контекстом змін"

Приїжджаю якби з відрядження до батьківського двору, а там багато родичів, а вони всі з'їхалися на день народження баби Марії (давно померла). Я тут давно не був. Половина хати зазнала ремонтів (так само в реалі, але знаю лише по світлинах). Отож, заходжу в гості, як і самі родичі з цікавістю та здивуванням. Вітаю бабу М. з днем народження. Вона хвалиться, що їй зробили різноманітні подарунки та показує монети різного номіналу, різних країн та навіть якісь нумізматичні, яких я ще не бачив. Мені зараз немає, що їй дати. Міркую, що треба подивитися в машині, там можуть бути євроценти, аби поповнити таку колекцію, але в той же час вибачаюсь, що прийшов без подарунка. Баба М. навіть не ображається, вона щаслива як дитина, не так від "презентіа", як з нашої присутности. Я обходжу гостей, вітаюсь та по ходу оглядаю дім, як він змінився після ремонту: кухня, велика кімната (узагалі з тим, що мені відомо, сон конкретно все "домалював"), за вікном помічаю двоюрідну сестру, як вона звідкись виходить із-за рогу будинку, а зі слів матері пригадую, що там вони зробили туалет; кухня завершується наступною кімнатою з котлом і майбутньою ванною кімнатою. Далі я чомусь не можу ув'язати логіки перебудови кімнат, так, наче одна увійшла в простір іншої (викривлення часопростору, як то завжди буває уві сні). На цьому завершую екскурсію. Подумки про себе є сильно здивованим подібним ремонтом, хоча більшість із того, що побачив, виглядає пристойно, а дещо навіть зручно. Приємно вражений зустріччю з багатьма родичами, що як колись, так само збиралися в її хаті. Загалом усі ці зміни зроблені для б.М., хоча відлалено розумію, що до всього цього безпосередньо прикладась у роботі моя мати (з реалу: ремонтні роботи робила вона для себе та мого батька).

Ключові слова: відрядженя, баба Марія, дім, кімнати, монети, подарунок, родичі, ремонт, зміни, простір, приємне, разом.

Аналіз :: Сон повертає мене в минуле, а заразом транслює цей досвід у майже реальний. Реконструкція спогадів (знайомий досвід, коли ми всі збиралися в б.М.) переплетена з незвичною модернізацією будинку. Найбільше подивувало: щасливий, дещо дитячий образ б.М. "Монети" - це якби вартість всього: ніколи велика рідня (дядьки, тітки, двоюрідні) не зберуться разом в одній хаті. Як не міняли "обличчя" дому зсередини та дещо ззовні, все буде варте копійок, хоч би екзотичних чи навіть рідкісних; є завжди щось, що залишиться в минулому та ніколи не відтвориться в найближчому майбутньому. Вже майже немає всього, що було колись, а є щось нове, яке уві сні також недооцінюю, міркуючи, що на подарунок до свята може стати рівнозначне за умовною вартістю доповнення "за залишковим принципом" - якісь "євроценти, що лежать десь у машині" - повна профанація свята. На цьому тлі - щаслива баба Марія (давно померла) - як іронія над нашим майбутнім. 

P.S. Дещо перегукується цей сон із попереднім: "Зустріч із минулим у новому форматі". Там так само присутня "вартість речей", "їх цінність", "зустріч (крізь спогади) з минулим", але в контексті одного - житлове питання та облаштування дому, а (дещо іронічне) щасливим є той, хто не залежить від спогадів, а лише від факту присутности найближчих.

Понтуаз - Париж, Франція 

Сон 041026 "Життя між минулим і майбутнім"

Я з сім'єю мешкаємо в багатоквартирному будинку, але за атмосферою чомусь нагадує гуртожиток. Наче своє, акурат займаємось облаштуванням, але присутнє щось невловиме, що нагадує общак. Розставляємо та розпаковуємо речі. Десь із поміж всього кожний предмет, що дістається з торб, нагадує: як заселялися то в одну, то в іншу квартиру чи хату. Десь поміж нас весь час ходить син та дещо старається допомагати. Я розповідаю історії предметів, як вони мігрували з квартири на квартиру чи залишались на основній хаті "до зберігання". Деякі речі вирішуємо викинути. Дружина теж згадує своє та доповнює розмову. Раптом каже, що сусідній будинок - це саме той колишній гуртожиток, в якому вона жила, будучи студенткою. (Якщо порівнювати з реалом - конкретика абстрактна). Зайшла мова за ванну та душ, у порівнянні зі спогадами каже, що в тому гуртожитку скоріше за все так нічого не змінилося. Пригадую, що я також там був і пам'ятаю про те, про що говорить. Згадую товстий шар фарби, який поновлювався з року в рік, кахлі на стінах, що пам'ятають ті часи, коли на таких об'єктах для масового ужитку дещо економили, душові кабінки в ряд, що розділялись бетонно-цегляними стінами. Саме на цих спогадах, які слухав і син, у дружини виникає ідея відвідати той давній гуртожиток, аби переконатися, що за весь час, як до неї, так і після, аж до цього часу так нічого й не змінилося. Син також коментує й за свої речі, де поміж тим щось згадує про покупку. А десь з поміж тих слів, якби дедуктивним методом дружина робить швидкий висновок і зі здивуванням ставить до сина питання:

- Ти мені, що... так [банківську] карту не віддав?

- Нє-є... (Після чого мало б послідувати звична для нього самоіронія: "Прикинь"). Але тут я вже проснувся.

Ключові слова: сім'я, дружина, син, житло, розкладання речей, гуртожиток, спогади, старі речі, цінність, давнє, покупка, банківська картка, повернення.

Аналіз :: Сон важкий, скоріше із-за втоми (вчора мало не цілий день гуляв по Парижу); ключові слова дозволяють виокремити головне: спогади про минуле, упорядкування простору, співставлення дійсного з минулим, усе минуле як непевність у завтрашньому дні, вартість речей, позбавлення себе старого, оцінка: наскільки давнє має залишитись ветхим, покупка нового сином як перспектива, навіть питання з карткою як те, що все має бути на своїх місцях. Сон вказує на наведення порядку, хоча роздуми та відчуття непевности - як енерція з перебігу минулого життя; викидання старих речей вказує на однозначне оновлення. Отже, цей етап життя, якби чергове переосмислення, преображення та переродження. Так як це мій сон, він більше вказує на мене: пошук нових сил, переоцінка вартости, розставляння нажитого "по поличках", сегрегація: що варто, а що ні. Якщо брати попередній сон про музей, а ще мою свіжу прогулянку Парижем з відвіданням музею образотворчого мистецтва Petit Palais, сон однозначно співставив образи сьогоднішнє / минуле, вартість старого, бажання залишити найцінніше, фіксація: що я маю зараз.

Понтуаз - Париж, Франція 

Одна з картин, яку побачив напередодні у згаданому музеї: Клод Моне "Схід сонця".

Сон 011026 "Очікування нового"

Щось пов'язане з літаками та перельотами. Після наступного фрагменту сна, описаного нижче, якби повтор цього ж сюжету, але тут я стою біля пункту контролю документів, наче перед виходом на літак.

Якби народилась у мене дитина, а вона геть лялькова (в розмірах). (Для сну узагалі відсутня конкретика чи то хлопчик, чи дівчинка). Те, що це не буквально новонароджена дитина, а більш правдоподібність до неї (така ж правдоподібність як у театрі), вказує на те, що на голівці волосся було зібране у формі цибулинки. (Це дещо нагадує героїв сучасних аніме, коли волосся - це якийсь пучок степір'я). Другим разом дивлюсь на неї, а хтось її тримає на руках і коментує, як вона підросла. Беру на свої руки і теж зауважую ці зміни. Чомусь подумалось, що саме від того волосся вона живиться (без конкретики) та підростає. Придивляюсь до тендітних рис обличчя, які мене дивують своєю досконалістю. Притуляюсь до обличчя цієї дитини, аби відчути її подих. Чую тихе і рівне дихання, що мене також приємно вражає.

Ключові слова: аеропорт, літаки, очікування, народження, немовля, незвичне, волосся, тендітне.

Аналіз :: Сон приємний, початковий фрагмент частково забутий, але з конкретикою, щодо немовля - враження незвичне. Однозначне: народження (поява) нового (сьогодні дізнався, що за тиждень з Франції з'їжджатиму до Польщі - до дому; очікування змін передбачуване, але міркувалось дещо інакше: продовження праці вже в Нідерландах). Отже, сон констатував лише факт змін. Приємне враження від сну вказує на те, що в подальшому має бути не гірше, аніж до цього. Народження дитини - для мене - це завжди щось на добре. Ніколи не вважав, що "дитина - це клопоти" (таке тлумачать більше до конкретики бачити хлопця: поверховість тлумачення зв'яжуть зі співзвуччям слів в російськомовному розумінні "хлопоти / хлопець" - у моїй системі сприйняття таке поєднання відсутнє). Дитина більше була схожа на живу ляльку. Такий образ більше подібний на те, аби мене здивувати. Враховуючи свій життєвий досвід, я б мало чому дивувався, але сон витворив для мене те, чому б зміг. Якщо співставити з напівзабутими образами "в аеропорту", це здивування має в'язатися з дорогою, і тут все стає на свої місця. Якщо в наступні дні буде сон, який скоригує це розуміння, варто буде співставити для нових висновків.

Понтуаз - Париж, Франція 

Сон 200926 "Їстівна навігація"

Туристичний маршрут, під час якого можна було перетворити їжу в новий продукт, наче додавши до неї морковку. Тоді така їжа набуде кшталту геометричного у вигляді квадратного прута, завдяки якому можна з легкістю орієнтуватися в просторі, а за потреби ситно підкріпитися. По ходу, наче зі старту звичної прогулянки, вона перетворюється на елемент змагання: хто перший і краще зорієнтується у просторі та досягне цілі прибуття. Цікаво, що в процесі подорожі, цей новий диво-продукт у вигляді прута міг сам змінювати форму, аж до прямих кутів, вказуючи тим самим де повертати, наче gps-навігація. По дорозі навіть щось із неї навіть піджував. Так досягаю знайомого мені з дитинства місця біля магазину "Транзит", недалеко батьківського дому. Хоча така подорож-змагання була без кінцевого призу, але вже розумію, що я і ще хтось, хто був зі мною в цій подорожі, - є першими.

Аналіз :: Сон дивний, хоча уві сні - переконливий, жодних прямих асоціацій з реальністю окрім використання в дорозі gps-навінації. 

Ключові слова: туризм, маршрут, змагання, їжа, вказівник, місце.

Короткий висновок :: Сон веде до цілі, якої на початку не було, отже, присутній момент неочікуваного. В подорожі присутнє відчуття змагання і відчуття перемоги на її завершенні, отже, вказує на очікуваний успіх. Їжа, яка є дороговказом, отже, можна судити, що мій ріціон і те, що їм має бути правильним. Місце кінцевої зупинки має промовисту конкретику назви "Транзит", отже, мій "фінал успіху" - це ще не кінець, а вказівка на прохідний маршрут - йти далі. Навіть, якщо судити, що це своєрідний повтор уві сні, значення набуває більшої ваги. Враховуючи те, що зараз перебуваю у Франції, можу припустити, що як їжа, так і те, що сприймаю, як інформацію, тут все іде мені на користь.

Понтуаз - Париж, Франція 

Сон 200926 "По-своєму творче"

Чомусь проснувся о третій ночі та не міг заснути. Вирішив подивитися фільм "Ідіократія", який знайшов з вечора. Після перегляду найшов на мене сильний сон, але з дивними перед цим "коментарями", які вирішив записати. Також до сну домішались розмови одного мого колеги, після денного відвідання "Лувру", зокрема про скульптуру Гемофродита (сина Гермеса та Афродити, про значення появи такого слова-образу я не знав)... Отож ::

Пастельно-фіолетовий паперовий кінь у вигляді витинанки. Тепер він живий, але зі заячими вухами та обов'язково має бути зеброю, адже: якщо перше пародія, то друге - має бути так само.

Виникає перша фраза, якщо не з філософським застереженням, то з гумором: "Слова втрачають глибину. Скоро ходитимемо по сухому!"

Лежать однотонні штани мілітарно-зеленого кольору, як у радянських поліцейських чи подібних до них службовців, на кущах, що нагадують ялинку. Звучить фраза: "Очєнь жосткіє сіловікі". (Хто не розуміє: виглядає, як пародія, адже гілля ялинки колюче).

У голові обігруються слова: телятина, те́ля-ти́на, те́ля-тин, тин-теля́... Раптом

Хтось питає: "Ти що, розбираєшся в деталях?"

Звучить фраза: "У пошуках 21 століття". Хтось її коментує: "Це схоже щодо якоїсь держави, яка завалилася".

Можливо, образ гемофродит також вказує на те, що (в класичному розумінні) Бог був як нині ШІ, який відтинав лишнє з цілого. (Тут перетинаються дві думки. 1) чужа: що людина творить з нічого, або з безформенного масиву чогось, як скультор, а штучний інтелект відтинає з усього масиву інформації, якою володіє, лишні деталі. 2) моя (з гумором): "Чи не стане так, шо ШІ стане пастором, а користувачі - його вівцями.. 19.09.26" - філософські спостереження).

Різновид алкоголю "Пурмуру́р". Хтось каже, якби просить налити: "Не коньяку, а пурмуру́ру".

Якась дівчина каже: "Все, я викидаю", - і бере недоїжене тістечко і кидає у поле.

Я коментую: "Але хліб не вільно викидати!", зауважуючи, що в упаковці лежать ще кілька цілих, схожих на солодкі заварні. Додаю: "Нехай те [що викинула] буде пташкам, але солодке їм не можна!"

Виникає питання: "Що означають у Леонарда да Вінчі загадкові усмішки жінок і характерні вказівні пальці на картинах? Чи не проблеми з зубами..". (Тут мій дивний гумор, навіть крізь сон, мене не покинув).

Аналіз :: Сон однозначно творчий, відповідає усім моїм спостереженням за попередніми cнами, зокрема такому стану сновидіння, коли образи неконтрьольовано виникають, сприраючись на мій базовий досвід із реалу. Найбільше мене тут потішив гумор і пародія. Під дивним враженням від перегляду фільму "Ідіократія", як відлуння, сон творився у вигляді фраз і коротких діалогів, що в структурі сновидіння не часто буває.

Ключові слова: фрагментарність, гумор, пародія, абсурд, слова, словотворення, гра слів, телятина, деталі, 21 століття, держава, гемофродит, Гермес, Афродита, Бог, творення, штучний інтелект, відтинання, інформація, пастор, вівці, Пурмурур, хліб, їжа, пташки, Леонардо да Вінчі, усмішка, вказівний палець, мистецтво, Лувр, Ідіократія, колега, творчість, метаморфоза, витинанка, кінь, зебра, заячі вуха, мілітарно-зелений, силовики, ялинка, сухість, глибина, пародійність, абсурдність, мовна гра.

Короткий висновок (аналіз від GPTchat) :: Цей сон об'єднує творчість із мовною грою, пародією та відтинанням зайвого. Майже кожен образ спочатку має певну усталену форму, але уві сні вона змінюється: паперовий кінь стає живою зеброю із заячими вухами, «телятина» розпадається на частини слова, силовики перетворюються на колючу ялинку, а гемофродит стає приводом для роздумів про спосіб творення ШІ.

Логічний зв'язок тут можна побачити саме в руйнуванні готових значень і складанні з них нових. Слово, образ, мистецький твір, інформація - усе розбирається на деталі, переосмислюється, пародіюється і знову складається. Тому фраза «Слова втрачають глибину. Скоро ходитимемо по сухому!» фактично задає ключ до всього сну: зникає звична глибина значення, натомість виникає гра з поверхнею, формою та асоціаціями.

Навіть епізод із викинутим тістечком продовжує цю тему: творчість має межу між відсіканням зайвого й відповідальністю за те, що відсікається. А Леонардо да Вінчі та Лувр вводять у сон мистецтво як простір загадки, де навіть усмішка чи жест можуть стати матеріалом для нового, абсурдного прочитання.

Отже, «по-своєму творче» тут означає не просто здатність вигадувати, а здатність розкладати світ на деталі, ламати усталені зв'язки й створювати з них нові - часто іронічні та абсурдні. У цьому сенсі сон несподівано зближує дитячу гру словами, мистецтво, пародію і принцип роботи ШІ.

Понтуаз - Париж, Франція 

Сон 140926 "Інша зустріч"

Приїхав у рідне місто. Якось батько розповів, що десь у місті відбуватиметься літературна зустріч. Проводять дві жіночки. Одна з них, його давня знайома (колись була однокласницею, а згодом викладала в університеті). Подібна зустріч мала б відбутися сьогодні. Я вирішив дізнатися більше та виїхав у місто. Зайшов у кав'ярню чи щось подібне на майдані Перемоги (з реалу: колись там заходив просто для себе купити якусь солодку випічку), де тусуються деякі літератори міста (домірковане сном). Зустрів когось знайомого. Розговорились. А він нічого про це не знає, інша - теж, лише, як щось десь чула. З трудом хтось пригадав чиюсь розповідь, що подібні зустрічі проводять дивно, "показуючи картинки". Кажу, що знаю лише одну з них і це знайома мого батька. Потім з якимось іншим хлопцем розговорились про інші події, зокрема в Україні. Прозвучала фраза, яка мене насторожила: "до комендантської години...". І тут я справді зрозумів, що перебуваю не в Польщі та повністю відвик думати інакше, бо не "звикав". З тим хлопцем вирішили на його машині спочатку поїхати кудись по його справах, а згодом - мав завести мене додому. Приїхали до п'ятиповерхового будинку на вулиці Київській, піднялись на верхній поверх, а там двері, що відкриваються інакше: завісами посередині (незвичний образ). Зайшли, щось чи когось шукав, але не знайшов, і сказав, що йдемо далі. Повів не звично ти ми ж сходами, а через дах, потім спуслились на піддашшя, що виходило у двір. Із висоти орієнтовно другого поверху, разом, тримаючись за руки, зістрибнули на землю. Пішли до машини, сіли. У той же час у двір набігли діти, а згодом прийшов якийсь чоловік у військовій формі. Питаю: чого не їдемо? Підходить він наче до нас, хоча поряд бавилися діти. Мить, а мого напарника вже немає. Починає той військовий щось розпитувати в дітей, а до мене: "Ваші документи?". А я знаю, що саме сьогодні приїхав до України і не знав, що їх треба носити з собою. Лише з часом зрозумів, що це був такий жарт. Він справді був зацікавлений не нами, не мною, а своєю дитиною, що була в колі інших. Потім з ним розговорився. Зокрема про мистецьку ініціативу створення різних фігурок, зокрема залізних догів (порода собак), що стояли на якомусь підвіконні. Розповідаю, що знаю, як в інших районах міста час від часу з'являлись інші тематичні фігурки, дещо з них зникало, а дещо прижилося. Згодом відходить і каже: "Будете в Дарницькому районі, заходьте!". Я ж подумки: в Житомирі немає такого мікрорайону! Подумки: "Невже мав на увазі Київ?"

Ключові слова: повернення, рідне місто, літератори, ідентичність, пам'ять, література, Україна, Польща, простір, мистецтво, відчуження.

Короткий аналіз від ШІ:

• повернення у рідний простір, який уже не цілком є своїм
• вихід за межі звичного способу пересування й сприйняття простору
• ідентичність і належність
• сліди людської присутности, які можуть зникнути або прижитися
• Житомир, Київ та внутрішній простір пам'яти
• зустріч із власним зміненим відчуттям дому

Понтуаз - Париж, Франція 

Сон 130926 "Моновистава"

Прийшов з дружиною на моновиставу однієї дівчини. Начебто це її другий офіційний виступ. Весь час уважно слухаю. Бачу, як моментами збивається, але допомагає собі органічно. Під кінець вистави дещо втомлюється і пару ключових моментів не витягує усвідомленим читаннням, хоча за такстом були важливими. У якийсь момент я опиняюсь ближче до перших рядів. А на завершення, вона спускається і опиняється мало не близько мене. Всі під враженням і повна тиша. Тепер вона каже: "Що ж, чекаю на привітання!" Я стою першим до неї, протягую руку і вітаю. Без квітів. Далі решта. Потім запрошують на неофіційну частину. А я кажу дружині: "Маю помитися, аби йти!".

P.S. Явно, що уві сні відобразився певною мірою мій власний давній досвід моновистави, режисерський погляд на сцену, а також одного також давнього виступу однієї акторки в подібному форматі на професійній сцені Житомирського театру.

Аналіз :: Сон несподіваний, дещо ностальгійний, творчий. Ключові слова: моновистава, театр, акторка, сцена, глядач, режисура, увага, помилка, привітання, помилка, дружина, привітання. 

Сон значною мірою є поверненням до власного театрального досвіду, але вже з позиції уважного глядача й режисера. Не випадково з глядача перетворююсь на безпосереднього учасника. Привітання без квітів виглядає як щире визнання майстерности без зовнішньої церемоніальности. Фраза «Маю помитися, аби йти» може символізувати перехід від театральної події до неофіційного, людського простору - ніби необхідність змити із себе роль спостерігача й режисера. Сон дещо ностальгійний, щодо давнього власного досвіду. Розуміння, що до нього майже немає шансів повернутися. Залишається лише рефлексія режисерського погляду.

Понтуаз - Париж, Франція 

Сон 110926 "Якщо з моїх снів збудувати храм: Дженжулет і Бог його знає"

Роблю з кимось трасу (залізний лоток), де має іти кабель зі стисненим повітрям. Гелій? - але це лише припущення. Раптом із нізвідки з'являється батько, підходить до мене і стискає геніталІї, я мало не відчуваю уві сні реальний біль. Розумію, що нафіґ то мені не треба і вирішую нічого не робити. У той же час інші хлопці тягнуть кабель до місця, де буде робитися велика надувна куля. Промірковую деталі того, що відбулося, якби для написання сну (отже, усвідомлення уві сні того, що снилося, а цим промірковуванням, наче переживаю повтор). Далі: одна ділянка на трубку... Трепер я знову з кимось роблю подібне, але без тієї заангажованости, як на старті. 

P.S. Коли проснувся, зрозумів, що спав у незручній позиції. Отже, біль мав логічне походження.

Сон, що складається з послідовних образів (картинок), без прив'язки до сюжету ::

Мозок у рожевих кольорах (картинка). Пів жіночого обличчя, подібно до логотипу "Alior bank". Вікно. Сир із отворами. Бантик, якби мальований від руки. Хаотичні риски. По непевній розмитій паузі - якби продовження попереднього сну. Йде паскування зробленого, а хтось впевнено каже: "Це вказує на те, що молоді люди більше вірять в Україну, аніж старше покоління".

Обличчя, що схоже на маску, освітлену місячним світлом. Потім силуети чорних фігур, але більше подібні на ідеєю для однієї картини. Приходить фраза: "Знаєш, що Бог знає?" (Павза). І наступна думка, якби тим же голосом: "Бог його знає!"

Далі знову сон, що складається з послідовних образів, без прив'язки до сюжету ::

Гіґієнічні дерев'яні палички, що нагадують пліт, зібрані в один ряд. Плетений кош із лози, зроблений під зав'язку так, що немає як дна, так і практичного значення: виключно декоративна чи мистецька ідея. Морда риби, яка видовжується, утворюючи синю заретушовану пляму його тіла. Художня картина, у вигляді стилізованої поверхні, що нагадує тріскану фарбу. Дерев'яний стільчик, що виглядає нерівно як до себе, так і до симетрії рогу будинку. Тепер він різьблений та в сірих тонах (під старовину). Одразу виникає для нього назва: "дженжулет" (неологізм). Далі ідуть художні образи, як робитиму картини з бетону та щось подібне до гіпсу, а потім ідея: винайняти 1 квадратний метр площі в людному місці для виставки 1 картини, що часто змінюватиметься на інші, а роботи, представлені раніше, транслювати там же на моніторі. Таке підприємництво назвати: "Виставкова діяльність".

Я і ще хтось та якась Тетяна, що сама заходить у холодну воду, виходить і знову повертається в неї вже в куртці. Дії алогічні, але тут вона так заходить, що перестає плавати і йде на дно, я думаю ловити її, але вода реально холодна. Той, хто поряд мене одразу пірнає, а я кричу: Тетяно, Тетяно.

Питання до АІ: "Якщо з моїх снів збудувати храм, як він виглядатиме?"

Художній образ. Скомбінована картина у вигляді 1) світлини, на якій зображено кут землянисто-зеленої огорожі, з подальшою перспективою розмитого фокусу заднього плану (тому і кут), 2) накладеного на цей образ скла, на якому таким же кольором зроблені великі краплі, яких видно на тлі сірого розмитого неба. Ідея така, що дивлячись на цю мистецтку працю, глядач має домірковати: що саме так огорожа стала помальованою.

Подарункові та декоративні іграшки у вигляді людей-дзвіночків. А саме: пустотілі фігурки, в яких знаходяться бовкальця. Всі різні, різнобарвні. Творча фантазія доходить до того, що дехто навіть має крила. А загалом можуть висіти разом у вигляді каруселі на ниточках та разом видавати веселе дзеленчання.

Картина краєвиду неба та поля, що плавно переходить у рельєфи українського прапору, що утворились якби від реального повіву вітру. Цей художній образ більше схожий на фотоколаж, де кольори прапору переносять свої фарби на кольори свободи.

... Зменшився статус, тепер начальник носить перстні не золоті, а срібні. Мене це навіть насмішило.

Комусь кажу з гумором, хто сидить наче на танку: "Дивись, павуки", - а той у відповідь: "Черепашки!"

Хлопці мішають цемент, серед них нерг з сивою бородою, який схожий на одного відомого американського актора. Дивлюсь, як вони активно лопатами перемішують пісок із цементом і водою. Кажу до них: "Не так шибко!", а у відповідь чую від того "актора": "А так нє запрондіш" (неологізм від польського слова prąd - zaprądzić), з натяком на те, що я електрик і не маю вмішуватися у не своє діло.

Аналіз :: Сон насичений, нерівномірний, переважно творчий з натяком на мистецтво та філологію, розшарований на різні теми, що певною мірою ускладнює тлумачення. Ключові слова, аби опанувати таке складне сновидіння, попросив GPTchat:

Основні теґи:

#сон #усвідомлення_сну #повторне_переживання #образи #фрагментарність #алогічність #неологізми #мистецтво #творчість #живопис #художній_образ #виставка #підприємництво #ідея #конструювання #простір #матерія #цемент #бетон #гіпс #дерево #лоза #скло

Тіло й відчуття:

#біль #тіло #геніталії #дотик #фізичне_відчуття #незручна_поза #холодна_вода #занурення #тонення #страх #порятунок

Люди й стосунки:

#батько #хлопці #молодь #старше_покоління #Тетяна #начальник #електрик #робітники #актор #інший

Технічні та матеріальні образи:

#траса #лоток #кабель #стиснене_повітря #гелій #надувна_куля #трубка #електрика #цемент #пісок #вода #лопата

Мистецькі образи:

#мозок_рожевого_кольору #жіноче_обличчя #вікно #сир #бантик #хаотичні_риски #маска #місячне_світло #чорні_фігури #пліт #дерев'яні_палички #плетений_кошик #риба #синя_пляма #тріскана_поверхня #різьблений_стільчик #дженжулет #огорожа #краплі_на_склі #люди_дзвіночки #крила #карусель #небо #поле #український_прапор #вітер

Ідеї та поняття:

#Бог #знання #віра #Україна #молодь_і_старше_покоління #свобода #статус #влада #іронія #самоіронія #заанґажованість #байдужість #не_втручатися #своє_і_чуже #творча_фантазія #мистецтво_як_підприємництво

Мовні образи:

#дженжулет #запрондіш #неологізм #гра_слів #мовна_гра #парадокс #іронічна_фраза #Бог_його_знає #павуки_черепашки

Особливо характерні для цього сну теґи:

#храм_зі_снів #сон_як_мистецтво #сон_як_виставка #образ_замість_сюжету #мистецтво_з_матерії #фізичне_й_уявне #тіло_й_творчість #Україна_як_образ #свобода_як_колір #логіка_сновидіння #міжприсутність

Якщо робити короткий набір теґів саме для архіву снів, я б залишив приблизно 15 наймісткіших:

#усвідомлення_сну #фрагментарність #біль #батько #тіло #холодна_вода #тонення #мистецтво #художній_образ #виставка #неологізм #Бог #Україна #свобода #іронія.

Далі попросив GPTchat за теґами зробити короткий аналіз сну (тут головне не рухатися за принципом пошуку відповідей за чужими сонниками) ::

Якщо дивитися на сон саме через систему теґів, то його центральна риса — не сюжет, а перетворення окремих образів на матеріал для творчости й осмислення.

Короткий аналіз

1. Образ замість сюжету.

Сон постійно розпадається на окремі картинки: мозок, обличчя, сир, маска, кошик, риба, стільчик, огорожа, дзвіночки, прапор. Це радше внутрішня виставка образів, ніж оповідь. Навіть сам сон усвідомлює себе як матеріал, який можна записувати й переосмислювати.

2. Творчість стає способом упорядкування хаосу.

Бетон, гіпс, дерево, скло, фарба, фотографія, виставковий метр площі — різні матеріали сходяться до однієї теми: як із випадкового або грубого матеріалу створити художній образ. Навіть декоративний кошик без практичного дна тут важливий: його цінність уже не функціональна, а мистецька.

3. Тіло протиставлене творчому просторові.

На початку є фізичний біль і втручання батька в тіло. Пізніше — холодна вода, тонення, спроба порятунку. Це найбільш тілесні епізоди. Між ними виникає величезний масив абстрактних, художніх образів. Наче сон переходить від фізичного відчуття до його символічного опрацювання.

4. Влада, статус і «не втручатися».

Начальник із золотих перснів переходить до срібних — і це сприймається з гумором. Робітник фактично відсилає тебе до твоєї професійної компетенції: не втручайся в чуже. На початку ти сам вирішуєш нічого не робити з непотрібною роботою. Тому тема межі власної відповідальности проходить через сон досить послідовно.

5. Україна з'являється не як політичний сюжет, а як художня матерія.

Фраза про те, що молоді більше вірять в Україну, ніж старше покоління, переходить у прапор, який ніби виникає з вітру, неба й поля. Особливо цікаве формулювання про те, що кольори прапору переносять свої фарби на кольори свободи. Тут Україна фактично перетворюється з поняття на образ.

6. Бог і мова з'являються через парадокс.

«Знаєш, що Бог знає?» → «Бог його знає!» — серйозне питання миттєво провалюється в мовну гру. Те саме відбувається із «дженжулетом» та «запрондіш». Тобто сон не лише створює візуальні образи — він винаходить мову для того, чого готового слова немає.

Якщо звести все до однієї формули

Тіло → відчуття → образ → мистецтво → мова → сенс.

І саме тому питання наприкінці — «Якщо з моїх снів збудувати храм, як він виглядатиме?» — виглядає майже ключем до всього сну.

Храм тут може бути не реліґійною спорудою, а архітектурою власного сновидного світу, де біль, Україна, свобода, Бог, матерія, мистецтво, гумор і неологізми вже не розрізнені, а стають частинами однієї конструкції.

Понтуаз - Париж, Франція 

Сон 100926 "Початок сили"

Надсучасний двигун, знаю, як його робив (забутий сон). Цього разу приходить клієнт, аби його купити. Справджує, що реально працює без палива. (Предмет перевірки, на чому стоїть двигун, начебто мотоцикл). Просить розібрати більше на запчастини, аби перевірити по-своєму. Підходить із розумінням діла. Я дозволяю та все спостерігаю. (Трохи про сам двигун: якийсь один нерухомий поршень, на якому, методом хімічного електролізу був нанесений певний компонент, який виробляє електроенергію. Навіть пам'ятаю з попереднього сну процес окунання в розчин і результат - наступного дня. Як ефект: якби з нікуди береться заряд. Без знання того, що я зробив, будь-хто не міг би дізнатися секрет, чому цей двигун видає струм?). Спостерігаю за кожною деталлю та запчастиною, яку він розбирає. Наостанок склав. Аби знову побачити приховану силу цього двигуна, достатньо провести по "поршню" будь-яким металевим прутом. Клієнт дивується. Я вже розумію, що одразу не купить, адже неабияка новинка. Хто ризикуватиме? Вже знаю, що за пару днів прийде з договіром. 

P.S. Згадав із реалу відеоролик, де дивної форми піраміда, горизонтально поділена на три частини, видавала струм від доторку до нього металевим предметом, а також міг знісого запалювати вогонь. Правдиве відео чи ні, важко судити, але чомусь та неодразу пригадалось. Майже за цим же принципом "двигун" уві сні оприявнював свій струм.

Аналіз :: Сон незвичний, спочатку малозрозумілий. Ключові слова: винахід, клієнт, двигун, струм. Головне вві сні: прогресивний погляд у майбутнє, початок нового, діючий "двигун" - вказівка на рух, бачити живий струм - дещо дотичне до професійної діяльности, але заразом - вказівка на силу, енергію, життя, хоча з натяком на штучне походження.

Понтуаз - Париж, Франція

Сон 040926 "Зустрічі"

Домовились про неформальну зустріч одногрупників (без конкретики). Довго не думаючи, постановили: "Прямо завтра".

Приходжу в парк, а там, окрім нас також, як ми, збираються інші групи колишніх / не колишніх студентів (в цьому місці моє переконання уві сні було, як не колишніх). Деякі з наших підійшли й ми разом пішли до дому. (Цікаво, що дім нагадує приватний будинок біля магазину з мого дитинства, в якому був так само давно, може раз, на замовлення поремонтувати телевізор. Як для сну, доволі несподівана локація). Підходимо до дому, а всі дівчата зазирають досередини через вікно. Якась мить і ми вже в цьому домі. Лише тут я розумію, що всі підліткового віку, адже деяких дівчат навіть привели мами, які хвилюються, а їхні дівчата їх соромляться. (Тепер ця думка чи висновок творить наступний образ). Одна дівчина прийшла з мамою, що мала на обличчі якусь хворобу шкіри, а її дитина якби соромилась не так її присутности, як та виглядає. І тут я розумію, що я для всіх є тим, хто все це організував і несе моральну відповідальність. Мама цієї студентки починає мені щось говорити уривчасто та не прямо, чомусь посилаючись на себе, вік, якісь життєві труднощі. Я з повною повагою до співрозмовника вислуховую та зі співчуттям підсумовую: "Старість - не радість". (Хоча це звучить , як іронія, але вві сні воно сприймалось усе на повному серйозі та взаєморозумінням). Тепер проходжу цим будинком, і помічаю, як кімнати зроблені "вагончиком". В одному з найбільших починають "тусувати" всі, проходжу далі й в останньому зустрічаю одну студентку з дитиною, віком - до року. Хочу присісти на край дивану, а на тому місці зауважую дрібні предмети: шпилька до волосся, делікатні окуляри. Починаю спілкуватися з цією студенткою, яка вже є мамою. Показую, що такі предмети узагалі небезпечні для дитини, яка тут бігає, тому подібне варто краще роздивитися по кімнаті та від неї сховати.

Я в групі людей, які вивчають розклад авіарейсів, зокрема за принципом пошуку більших на раз вільних місць. Хтось поміж нас, голосом поважного професора, каже: "Кожний знайде місце під сонцем!"

Сниться, як подумки уявляю виготовлення певного брелка з однієї гайки, двох просверлених в ній упоперек отворів та двох оригінальних виточених зі сторони "шляпки" болтів, що нагадуватимуть уперехрест два молота.

Аналіз :: Сон виразний, наче спогад про неіснуюче минуле. Мій вік якби вказує на те, що маю бути студентом університету, хоча на початку сну відсутня конкретика, що це за студенти, навіть без упізнавання знайомих облич. Сон записаний трьома частинами. Перший - снився вночі, два наступні - вдень. Ключові слова: зустріч, парк, студенти, дім, мами, розмова, дрібні предмети, дитина, вивчати, авіарейси, брелок, творча діяльність. Одразу можна помітити, що сниться про певні нюанси ("деталі") нашого життя. Якби кожного разу вказуючи: вивчи, подивись, зосередься, проаналізуй, зроби. Знаходжу тут певний відгомін з реальним життям, зокрема - поточною роботою. Цікава також тема "дівчина - мама" - у двох сценаріях подій, коли ще за дівчину хвилюється її мама, а згодом подібна дівчина вже є нею та має хвилюватися за свою дитину. Тут можна виокремити слово: відповідальність. Ще цікавий момент у снах, коли з'являється якась конкретна фраза, а їх тут було дві: "Старість - не радість", "Кожний знайде місце під сонцем!". Тут можна виокремити питання часу та місця. Та сама тема часопростору, що виникала вві сні напередодні. Мотив двох: не так він / вона, а вона /вона (за віком). Десь тут можна побачити й тих два однакових елемента в саморобному брелку.

Понтуаз - Париж, Франція 

Сон 030926 "Підписати години"

Школа, я на батьківських зборах, які закінчились о п'ятій вечора. Пішов на закупи в магазин, щось із канцтоварів. Пійшов від майдану Корольова до початку вул. Михайлівської. На майдані перейшов дорогу у невідповідному місці. Деякі люди робили так само. Ось вже доходжу по Михайлівській до Київської, і тут раптом згадую, що сьогодні кінець місяця, а я не підписав робочі години у тижневому табелі за останній день, що випав на понеділок. Ніби вже й дійшов до своєї машини. Розумію, що добре було б сісти, але й так не поїду, бо немає на майдані парковки, та вертаючись, не піду швидко. Маю вертатися звідки прийшов. Яка іронія, - підсумував.

Тепер знову там, де був. (Повтор, як буває уві сні). Заходжу в адмінприміщеня, шукаю відповідну людину, а її немає. На виході зустрічаю керівницю (без конкретики), що вже йде до своєї машини. Сідаю разом з нею, ведемо діалог про життя, адже працювали раніше над різними творчими проєктами. (Спогад з реалу про співпрацю з управлінням у справах сім'ї та молоді). Питаю за Вікторію, підлеглу, але виправляюсь на Віталію, а вона додає повно: Віталія Сергіївна (образ без конкретики, хоча риси обличчя когось нагадують). Саме їй мав би занести години за останній день місяця. І тут раптом бачимо, як виходить вона з адмінбудівлі. Керівниця під'їхала до неї ближче, а вона делікатним поворотом між вуличних вазонів оминула нас і стала на перекур, а ми змушені були від'їхати ще трохи вперед на інше парковочне місце, аби її дочекатися.

Фрагмент, який наснився і уві сні пробував записати два рази, в реалі вийшов - з третього разу ::

Автострада. В дорозі дівчина підходить до мене з проханням замонтувати шпильку (як зрозумів, десь таку, яку б робив у реалі на своїй роботі). (За логікою прохання абсурдне, особливо в дорозі).

Аналіз :: Сон виразний та буденний, хоча відсилає мене в якесь забуте минуле, коли займався громадською діяльністю. Дещо змішалась з реальним життям, зокрема з роботою, і дійсно: підписанням годин за останній день місяця. Хоча організацією звітів о виконаній праці в реалі не займався. Якщо виписати ключові слова (школа, магазин, години, відповідальність, керівниця, пошук, пригадування (імені), вулиця, у іншому фрагменті сну - дорога, час (чекання, паузи), оминання (як іншої особи, так і мій перезід через проїжджу частину), можна зрозуміти, що сон зображує часопростір і мою в тому участь. Хоча в реалі знаходжусь не в рідному місті, сприйняття доволі дзеркальне. Цікава зміна настрою: спочатку, після школи йду в магазин, а по ходу раптом міняю плани. Отже, присутній ефект несподіванки. Дещо такого гіпотетично очікую, перебуваючи у незнайомому місці, малознайомої країни. У сні присутній момент ностальгії за вирішенням організаційних питань, спілкування з незнайомими, малознайомими та впізнаварими людьми з державних органів влади. Тут же присутній мій гумор у виглядв акторства, зокрема поведінка "Віталії Сергіївни". Паузи вказують на неспішність сну та мій внутрішній настрій, можливо, як щахисна реакція на втому.

P.S. Не скажу, що так вразило, але сон має різні вибрики. Колега на днях нагадав пісню Шафутинського "І снова трєтьє сентября". Увечері ввімкнув її для себе, хоча російська естрада викликає в мені певну огиду. (Чув відлалено). Зверну увагу на повтори в пісні: "Я калєндарь пєрєвєрну і снова... / і снова... / і снова... 3 сентября" - наче якесь знущання. Отож, вибрик сну з моїми "годинами" і тут можу знайти, як певне відлуння.

Понтуаз - Париж, Франція 

Сон 020926 "Нас не перевіряють"

Завод, але саме місце перебування більше нагадує лабораторію. Доробили роботу, яку мали виконати (працювали вдвох: я і знаймий колега - не припускав, що з'явиться у моїх снах) і замовник почав розрахуватися... Спочатку зі мною. Коли підійшов до нього, він вже активно рахував купюри. Ставши в двох метрах, зрозумів, що то не зовсім гроші. Але рахував він впевнено і поважно, наче реальні. Без сумніву, що видає якісний розрахунок, так само поважно дав жменю тонких папірців. Дивлюсь, а це акцизи, які клеють на відповідні товари (алкогольні та тютюнові вироби). Питаю його: "А що з ними робити?". Відповідь була простіше-простого: "Що хочеш!". Міркую собі: "Я ще такак не отримував". Дивлюсь на нього, а він навіть не сумнівається, що розрахувався з нами добре. Спробував перелічити ті папірці, але одразу збагнув: який в тому сенс, адже не знаю їйню вартість? Таким чином він нас штовхає лізти в чорний ринок? Шукати товари чи людей, які цим займаються? Що мені з цим робити? Наче подумки кажу йому: "Ми так не домовлялись!" На тому ж заводі чи лабораторії питаю співробітниць: "Що з цим робити?" Бачу лише дивний вираз у багатьох, адже це незаконно, хоча прямо ніхто не хоче так сказати. Деякі дівчата починають неоднозначно говорити: "Нас не перевіряють". Хоча не до кінця розумію, що хочуть запропонувати. Одна дівчина прямо почала проявляти неприродний інтерес і торкаючись мене руками, наровисто почала простягати їх у штани... Прочитую однозначне: не цікавлю я, а те, що маю у вигляді виплати: точно знає, як їх застосувати! (На чому й проснувся).

Аналіз :: Сон дивний та неочікуваний. Якщо виписати ключові слова (робота, лабораторія, замовник, розрахунок, "гроші", питання, здивування, недомовленість, руки), можна зрозуміти банальне, мова йде о праці, винагороді, що не обраховується звичним методом. Не нагадує нічого з реалу, що відбулося, хоча можу припустити, відбудеться. Колега, який приснився, не є однозначно позитивним героєм, хоча бере участь напочатку сну. Знаю, що вміє обговорювати мене "за спиною", отже, очікую якийсь підвох, але скоріше не віднього, адже зараз знаходимось на різних об'єктах. Скоріше, йде мова про еквівалент одного до іншого, зокрема моя переоцінка вартости, не так грошей, як оточуючих зараз людей. Бачу навіть певну для цього підставу.

Понтуаз - Париж, Франція 

Сон 29-300826 "Властивості незвіданого"

Фрагмент ::

Знайомий професор П.Б. каже мені, аби я подивився на замки́ і зробив ремонт того, на чому вони висять. Підходжу до того, про що він каже, і бачу дивну металеву конструкцію у вигляді перевернутого дерева, що складається з хаоточного набору металевих галузок, на яких висять замки́. Тепер вертаюсь у майстерню, обідній час і обговорення, що треба з тим зробити.

29.08.26

Якась лабораторія, що досліджує світло. Виглядає так, що я там чи працюю, чи просто спостерігаю з дня на день за процесами. Спеціалісти працюють над новими властивостями шкла. В якийсь момент один із них каже, що видається, досягли певних характеристик, яких прагли. Залишилось перевірити на практиці. Тепер один зі спеціалістів констатує: "Прилади показують відсутність світла, але ми його бачимо". І дійсно, дивлячись на те шкло, я бачу в ньому світло, а якщо створити для нього "темну кімнату", світла не випромінює, на приладах параметри (в люксах) - нуль. А як знову дивишся на нього - кожен бачить в ньому світло. Я розумію, що це пов'язано більше на зоровому сприйнятті та особливостях нашого мозку. Раптом цю внутрішню зосередженість у науковому колі порушує якийсь зовнішній шум і незначне стрясіння землі. Дивлюсь за вікно, а в далині бачу частковий обвал зовнішньої стіни будинку. Чомусь знаю, що це залізничний вокзал. Туди прилетіла ракета. Для ворога - це стратегічний об'єкт, а наш для нього теж є таким... Отже, ми працюємо під постійною загрозою? Тепер ми тестуємо шкло далі. Працюючи обок спеціалістів, розумію, що його можна увімкнути з бажаними характеристиками та вимкнути. Коли шкло працює, колега з легкістю просовує крізь нього руку, що в цей момент і робить. Проявляю інтерес побачити, що буде по другу сторону? як виглядатиме його рука? - але щось не до кінця второпав те, що побачив. Якби і з'являється, але якби з мерехтливих кадрів чорно-білого фільму.

Якогось дня з'являється крадіжка цієї технології. Дослідне шкло зникає. Щодо документації - мені не відомо. (Уві сні вся увага зосереджена саме на матеріалі дослідження). Чую обговорення між колегами, що буде призначена зовнішня комісія, яка вивчатиме обставини зникнення. (На тому і просинаюсь).

30.08.26

Аналіз сну за моїми спостереженнями 

1. Записати сон +

2. Описати коротко відчуття. / Незвичне.

3. Виписати теги (ключові слова), які вже допомагають збагнути головну думку. / Професор, конструкція, дерево, замки́, лабораторія, шкло, науковці, досліди, експеримент, вибух, крадіжка, перевірка.

4. Виокремити в сюжетах образи зрозумілі - ті, що знайомі з реалу та ті, що незрозумілі - приховані у підсвідомості. / Зрозуміле: масив замкі́в - згадував напередодні з кимось у розмові, конструювання - близько до професійної діяльности, шкло - наперрдодні трапило коротке відео з експериментом із дзеркалами, виглядало доволі містично; вибух - розуміння різних бомбардувань України з боку росії, можливо, почув шум чи храп. Незрозуміле: чому дерево із замка́ми? Чому саме шкло та світло, яке видно наочно, але не світиться у темряві? Чому крадіжка?

5. Співставити осяжне логікою з неосяжним у динаміці подій. / Події ведуть до загадкового та незрозумілого.

6. Оцінити рівень критичности: "чорне / біле" (емоційне тяжіння). Нейтральне з тяжінням до світлого та незвіданого. 

7. Описати враження чи внутрішнє розуміння у вигляді однозначности: спокій, обережність, критичність (наприклад, відчуття сумніву) абощо. Порівняти з першим враженням після пробудження. / На порозі незвіданого.

8. Співставлення зі снами з попередніх днів. / Очікування нового, розібратися з нюансами, вібрація і звучання, пошук і пізнавальний інтерес.

9. Співставлення з очікуваними подіями наступних днів. / Перебуваю зараз у Франції, очікую на вихідних нових вражень від побаченого.

10. Подібний досвід, що знаємо від інших сновидців та психологів сну. / Без коментарів.

11. Надати епітети. / Незвичне, пізнавальне, дещо вражаюче, дещо очікуване (знайоме з інших снів, зокрема: розібратися в структурі певної кострукції), небезпечне, перехідне, межове.

Увага! Лише сам сновидець може зрозуміти свій сон. Люди очікують буквальне тлумачення, але на емоційному рівні певні речі узагалі важко передати словами та дати тому буквальне визначення чи співставлення з реальністю, але сам творець сну таку "мінливість" тлумачить (розуміє для себе) краще без послуговування сторонніх помічників. Події уві сні не є дороговказами до дій у реальному житті. Завжди зберігайте критичне та раціональне мислення. "Тримайте ноги в теплі, а голову в холоді" (народна мудрість).

Понтуаз - Париж, Франція 

Сон 27-280826 "Шок і успіх"

Спочатку очікування приїзду родичів. Батьківський двір. Тепер їх візит, зокрема двоє двоюрідних братів О. і М., а з ними ще двоє людей, яких не знаю. Спочатку бачу старшого брата О., в одній машині, а в другій - меншого - М., а він в якомусь дивному скафандрі, що я й одразу не зрозумів і не второпав загалом, адже був наповнений холодною водою так, що по краях вже утворився лід. Дивлюсь на нього і не розумію, як в такому можна не лише працювати, але і вижити? А він ще щось робить у своєму бусику (так наче це був невеликий рефрижератор). Вітаюсь з ним, а сам мало не в шоці та зі співчуттям від побаченого розвертаюсь і йду в напрямку вхідних дверей батьківського дому.

27.08.26

Беру участь у конкурсі по перенесенню дров. Для переможця - велика фінансова винагорода. Учасники носять мішки від школи до якоїсь сцени з публікою. Більшість зійшла з дистанції, залишилось троє учасників. Так виглядає, що тепер кожен носить ро черзі. (Схоже на паузи для відпочинку, що роблять інші учасники, але я цього не бачу). Ось вже всі втомились остаточно і наближається закінчення тієї купи дров. Заразом відбувається пряма телевізійна трансляція. Знаю, що все це вже триває п'ять годин. Беру мішок і вкотре накладаю колоди та галуззя і несу, в цей момент розумію, що треба увімкнути не фізичну силу, а логіку. Ось я вже наблизився до сцени, на мене дивляться камери, а по дорозі вже зрозумію, що решту донесуть ті двоє і хтось з них буде переможцем, але не я. Отож, повертаюсь з тии мішком до школи та маю намір за раз забрати все. По дорозі зустрічаю якихось перехожих. Високий чоловік, який йде з групою людей якби невимушено фотографує мене срібним смартфоном. Біля школи бачу дітей, якась дівчинка в мало напівпрозорих штанцях бавиться на землі з іншими дітьми. Тепер підходжу до решти дров, а їх немає. Все чисто та підмітано. Як? Спочатку якась паніка, але усвідомлюю найголовніше: якщо повертаюсь із тим самим мішком дров, отже, він є останнім, а перемога логічно має бути за мною.

28.08.26

Понтуаз - Париж, Франція 

Сон 210826 "Ідзев"

Я з дитиною, що лежить у колясці. Сідаю в житомирський тролейбус на зупинці "Східна". Підходжу до водія, аби запитати: як оплатити за проїзд? Підходить до мене кондуктор, а я перепитую: як заплатити карткою? - подумки: адже давно не був в Україні, і не знаю, чи діє тут іноземна банківська карта. А вона каже, що так не можна, лише готівкою. Оцінює мене і чомусь розуміє, або так вважаю, що я з-за кордону, каже: "45 євроцентів". Я кажу: "Мені одна зупинка - до автовокзалу ", але в той же час виймаю гаманець і починаю відраховувати монети. Насправді, візуально беру три рази по одному євро, а решта по 50. Перший погляд на неї, що вона щаслива, але раптом під'їжджаючи до зупинки, вона сходить із тролейбуса та кидає всі монети на підлогу. Хтось вирішив підібрати пару монет. Питаю в людей: як зараз ходить тролейбус? - адже виникає переконання, що не поїхав прямо, а має ще якийсь заїзд убік і тоді десь до вокзалу. Хтось мені пояснює, що під'їхавши до автовокзалу, треба буде пройтись дещо від зупинки.

Кілька разів у розмові з дружиною згадується слово "підвушко". (Згодом це слово "відлунить" у іншому - "навушник"). Дружина готується до уроку та перечитує "Іліаду" в перекладі російською. Я питаю: чому? Могла б взяти книжку з бібліотеки польською. Відповідає: "Wszystko jedno", - і тепер розумію, що читатиме в технікумі не українською, а польською, та якою мовою читати, щоб відтворити сюжет в пам'яті, немає різниці. Зачитує якісь уривки, просить оцінити. Вважаю, що переклад справді гарний, звучить дуже по-російськи. Навіть добре запам'ятовуються деякі фрази, завдяки характерним впізнаваним римам. Тепер я з кимось іду по вулиці, а в мене у вухах навушники. З якоїсь машини лунає радіо, а воно співзвучить з тим, що лунає в мене в навушниках. Підходимо ближче до того авта, а те радіо починає шуміти як в навушниках, так і в машині. Весь цей музичний шум просто лунає та вібрує в мене в голові. Кажу емоційно польською: "Ale we mnie jest idzew i jest odzew!". (Тут гра слів: "Якщо "одзев" - відгук, відлуння в чомусь - існує в польській мові, то "ідзев" - це неологізм-витвір мого сну).

Сон 200826 "У пошуках"

Я в домі священника. Запитав у нього за книжку Генрі [Девіда] Торо, бо десь її раніше в нього бачив. Почав він шукати по всій бібліотеці, але так і не знайшов. Книжки лежали на стелажах по центру кімнати в кілька рядів, так, наче в публічній бібліотеці. Навіть підключив він на допомогу свою дружину. (Якби православний і мала б бути паніматка, але тут без конкретики). Запропонував він перейти до іншого будинку, що знаходилась поряд, а там інша бібліотека. (Повтор, як завжди буває у снах). Знову почали ходити рядами та шукати. Він упевнений, що теж її десь бачив і не розчаровувався в пошуках. Раптом я побачив іншу книгу, щось на зразок "Іларіон" (церковнослов'янським шрифтом). Попросив теж і її. Ближче до виходу я побачив ту, що шукали, та показав на неї. Виходжу з дому та тішусь цими двома книжками. Тепер якийсь парк, окрім книжок у руках опиняється декоративна розклада́на конструкція з галузок дерева, моху та ще чогось кольорового. Пам'ятаю, що таке бачив у священника, але знаю точно, що того не брав, окрім книг. Тепер я з кимось у тому ж парку. Проявляємо інтерес, як така дерев'яна конструкція розкладається та складається в первинну форму. Розкладання передбачає, що за побажанням можна змінювати дизайн з тих галузок. Почав складати, а вона поводиться, як металева конструкція: доволі все прямолінійно, а елементи тримаються штивно. Дивлюсь у далечінь і зауважую знайоме обличчя, яке бачив у священника. (Без конкретики: коли саме?). (Тут можна зауважити, що в цей момент відбувається пригадування побаченого, схоже, так формуються повтори в снах). Він навіть дещо зупинився, аби нас розгледіти, але так, як це було здалеку, пішов, зникнувши за рогом будинку.

Сон 180826 "Час Ікс"

Приходтть чоловік пізнім вечором у магазин і виберає товари, але уважно дивиться на їх термін виробництва та походження. Ходить довгими рядами довго, дещо нудно та розглядає товари, наче й не хоче їх купувати. У виборі є щось не так, що я спочатку не можу зрозуміти. Існує якась дата, після якої важко зрозуміти о чистоті продуктів. Доходить мені згодом (у наступному фрагменті сну).

Жінка прийшла до колишнього чоловіка, який зробив свіжий штукатурний ремонт (з реалу: нагадує мій підвал, в якому зараз працюю) одразу по вибуху атомної бомби. Чоловіку наче байдуже, бо не збирається переробляти зроблене, а жінка, хоча й не живе з ним, вирішує мовчки усунути свіжу штукатурку, аби там не існувало отриманої радіації та нанести їх наново. Чоловік не коментує, вона теж. Опадає свіжий тинк від дотику кельми по всій довжині виступу двох склепінь (такий в реалі вигляд частини підвалу). Десь на цьому тлі виникає паралельна асоціація чи роздуми про знайому ділянку дороги (траса на Київ біля батьківського дому), яка також обмірковується, зокрема активність трафіку на дорозі, що значно впала.

Приходжу до будинку якогось бізнесмена, а в нього у великій кімнаті стоїть піч, та не звичайна, а мало не промислова, з нагнітанням повітря, сама сильно гудить та видає дивні звуки. Дім великий, чому б ні, все можливо. (Таке переконання уві сні). Я з кимось у тих гостях. (Конкретика розпливчаста, але за відчуттями - близька людина). Присутні й інші гості, яких не знаю. Раптом дверцята печі відкриваються під чергове торохтіння клапанів і роблять корткочасний опік тій людині, що сиділа поряд. Одразу питаю: чи рану запшикати антисептиком? - і в той же час виявляю ще два невеликих опіки. Постраждалий поводиться якось байдуже, хоча схвально до надання першої помочі.

Наче в батьківській хаті, адже подальші події вказують на це, хоча інтер'єр незнайомий. Від когось надходить пропозиція накрити стіл. Прийдуть гості до свята. Всі погодились. Батько в роботі. Дещо знаю про його зайнятість. Виявляється, що він спілкується та чимось пов'язаний з якось людиною, яку я теж знав. То бізнесмен, я в нього колись був по роботі. (Незалежна тема від батька). Займається незрозумілим для мене бізнесом. Знаходжусь у великій кімнаті, дзвонить стаціонарний телефон (мене трохи дивує, адже давно не чув його справжнього звучання). Знаю, що це до батька. Відбираю і спочатку нічого конкретного не розумію. Людина представляється, як далекий родич, якого якби уявляю. Монолог починається доволі завуальовано. Тепер розумію, що дзвінок спарений: на лінії присутні дві особи, спочатку голос Леоніда... (якби тато шурака мого батька, хоча Л. - сам шурак) а, згодом підключається в розмову бізнесмен. Всі якось між собою пов'язані й чомусь винні бізнесмену якусь послугу. Тепер чую голос другої особи - самого бізнесмена. Говорить впевнено, тихо та однозначно. Вносить мені пропозицію, адже знає, що я причетний до реклами (давній досвід) і загалом, цікавий йому, як творча особистість. Грамотно пропонує зробити йому відеосюжет про його біографію, а насамкінець без лишніх слів, адже це мало читатися ненав'язливо: хочеш допомогти батькові? - підкреслює єдиним: "Подумай!". Звісно маю погодитися, але заразом, що за біографія в цього типа? 

Тепер на згадане запрошення почали сходитись гості. Я на початку не при ділах і не напружуюсь організацією накривання столу та прийомом. Гостей назбиралося багато, а батька все ще немає. Всі ведуть між собою якісь милі розмови, а я сам по собі. Раптом зауважую, що в людей немає що їсти, просто їм ніхто не зготував, адже хтось комусь нічого не сказав, подія почалось стрімко, грошей на їжу не виділили, тому так нічого і немає. Якимось моментом сестра принесла якусь тарілку і поставила біля мене на столі, навіть не зуважив, а згодом виявив. Переважно люди пили напої, я теж. Розмовляли. Почув уривок розмови від давнього знайомого І.С.: "Перейшла з омської мови на російську". Приходить сестра, хочу запроситии її на приватну розмову з пропозиціями. Показую на тарілку, що поставила мені на стіл. Коментує: "А що у нас тут? - сємашки!" - кумедно дивуючись побаченому, наче цього не знала. Тепер думаю, внести сестрі конкретну пропозицію: мінімум замовити суші, я оплачу. Хоча на таку кількість людей чи буде цього замало?

Сон 140826 "Ступінь довіри"

Якось я пов'язаний з офісом, що займається рекламою. Тепер перейнятий ремонтом комп'ютера. Десь на вулиці зустрічаю свого шефа (без конкретики) і маю виправдатися: чому не був у праці? Якось і для самого себе знаходжу якісь неконкретні виправдання, а загалом не сильно стараюсь все подати вголос. Більше намагаюсь пригадати: що ж я робив, поки мене не було на роботі? Мабуть, найбільшим аргументом було: поїхати на стрижку. Тепер спілкуюсь з якоюсь дівчиною, яка була зі своєю знайомою. Якось легко ввійшла в мою довіру. Запропонувала попробувати якийсь біододаток. Коли проковтнув капсулку, чомусь подумалось, що так легко було їй нав'язати мені якісь наркотичні засоби. Важко було самооцінити: скільки моєї довіри до неї, а на противагу - підозри. Далі почала розповідати про інший вид біодобавки: якась капсулка мало не розміром з мале куряче яйце чи коробочки з іграшкою в кіндер-сюрпризі. Щось мене в тому інтригувало, але заразом залишалась та свіжа думка про недовіру до того, що ж там узагалі є в середині. Подумки: а що буде, якщо поєднати те, що проковтнув перед цим і тим, що пропонує зараз? Її спокійний і довірливий тон у якийсь момент підкреслився словами: "Повір мені!". На чому і проснувся.

Сон 100826 "Очікування нового"

Потрапляю в сім'ю з батьків і трьох дівчат підліткового віку. Приходжу з ними до їхнього дому, а дівчата пропонують скоштувати домашній напій світлосинього кольору. Якось його зауважив від початку мого візиту. Мене більше цікавить його походження. Виявляється є якийсь фрукт чи м'ясо (конкретика відсутня), який, легко нарізаючи клітиночками згори, починає виділяти синю субстанцію. Навіть дивлюсь на цей продукт, як він сочить. Мене це більше цікавить і я хочу особисто попробувати це проробити з ідеєю зготувати синій суп. Їм така ідея подобається, але до цього не доходить. (Сон уривається).

Приходжу в офіс (конкретика відсутня). Мене зустрічає шеф і чомусь від старту наклеює мені на підборіддя два шматки пластирю. Щось говорить і по якійсь хвилині відриває приклеєне зі словами: "У нас ходять так". Підходжу до дзеркала і розумію, що таким чином хотів усунути мені борідку, хоча дещо з неї залишилося. Схоже, що на цій фірмі не толерується ходіння з будь-яким волосяним покровом на обличчі. Що ж, я нова людина, почав працювати, можна змінити імідж і не лише наголо на обличчі... Згодом починається якось движуха з переходами з поверха на поверх, носінням якихось валіз. Усе мало якийсь сенс неспокою, хоча мені це сподобалося. (Далі конкретика відсутня).

Сон 090826 "Рибний день"

Опиняюсь на батьківській дачі. Виникає зацікавлення підійти до ставка (копанки). (Цікаво, що цей або подібний мотив час від часу виникає у снах). Підходжу до лівого краю (копанка зроблена акурат вздовж дачної ділянки), бачу, що трохи впав рівень води, а на звільненому дні водойми лежать риби. Підходжу на них подивитися та зауважую, що вони ще живі, хоча на вигляд кволі. Вирішую позбирати цю рибу. З трудом знаходжу щось, у що пристойно було б її класти, аби не випадала (відро, пакет - не пригадую). Переходжу вздовж берега на праву сторону водойми, а на краю бачу напівзатоплений човен, а в ньому та навколо, але на поверхні води, також плаває напівжива чи мертва риба. Виглядало так, нече глушена динамітом (уві сні така думка не була виразною). Мене більше зацікавило: чи мертва на вигляд риба придатна буде до споживання? (Схоже на відбиток з реалу, коли дружина пригадала, що давно на нашому солі не було смаженої риби). Подивився на очі тих риб і зрозумів: як не білі, значить - свіжа. І знову почав збирати до однієї купи. Тепер дивлюсь далі вправо від ставка, де, як пам'ятаю, очікував побачити сусідню ділянку городу, а там на моє здивування - збудовану греблю, за нею якби продовження цього ставка, а далі ще більш потужнішу греблю - з бетону і виступів, що дещо нагадували гідроелектостанцію. Навіть здивувався, чомусь розуміючи, що вода тече точнісінько з цього ставка. Як то взагалі працює? Кинувши далі поглядом, зауважив, що будевельно-земельні роботи по розширенню водної артерії збільшуються не на жарт: копають глибше і ширше. Вирішую пройтись до тих споруд, копарок і кранів, що там працюють. Одразу зауважую багато людей і професійний вилов риби. З деяким шоком мовчки спостерігаю за тим процесом. Поряд опиняється якась людина, а їй із сумом розповідаю про те, що колись тут (у першома ставку) спеціально випускали малька, аби він розмножувався, зокрема зеркального карпа, а тут я буквально його бачу як найбільшу рибу. (Яку пакують для себе чужі люди). Тепер згадую, подумки про себе, що пора готувати з виловленої мною риби їжу. Тепер (в будинку) починаю її смажити з борошном і яйцем. Перша порція вийшла якось не так, адже ще не звик до дачної кухні. Дивно, але перша порція майже висмажилась на дерев'яній дошці, що випадково поклав на плиту. Треба врешті-решт взяти пательню, а яйце збити. Тепер наче повертають до розмови з кимось про те, що тут коїться (цей момент однозначно нагадує діалог і стиль розмов, як у серіалі, який дивився з дружиною перед сном). Слухаючи чиюсь оповідь, перед очима постає наче ця чи така ж дялянка землі, що біля дачі. Раптом та людина, показуючи на якусь мапу, коментує: "А тут у нас буде промисловість".

А я подумки міркую, але чиста (промисловість), бо найкраща екозона.