Сон 27-280826 "Шок і успіх"

Спочатку очікування приїзду родичів. Батьківський двір. Тепер їх візит, зокрема двоє двоюрідних братів О. і М., а з ними ще двоє людей, яких не знаю. Спочатку бачу старшого брата О., в одній машині, а в другій - меншого - М., а він в якомусь дивному скафандрі, що я й одразу не зрозумів і не второпав загалом, адже був наповнений холодною водою так, що по краях вже утворився лід. Дивлюсь на нього і не розумію, як в такому можна не лише працювати, але і вижити? А він ще щось робить у своєму бусику (так наче це був невеликий рефрижератор). Вітаюсь з ним, а сам мало не в шоці та зі співчуттям від побаченого розвертаюсь і йду в напрямку вхідних дверей батьківського дому.

27.08.26

Беру участь у конкурсі по перенесенню дров. Для переможця - велика фінансова винагорода. Учасники носять мішки від школи до якоїсь сцени з публікою. Більшість зійшла з дистанції, залишилось троє учасників. Так виглядає, що тепер кожен носить ро черзі. (Схоже на паузи для відпочинку, що роблять інші учасники, але я цього не бачу). Ось вже всі втомились остаточно і наближається закінчення тієї купи дров. Заразом відбувається пряма телевізійна трансляція. Знаю, що все це вже триває п'ять годин. Беру мішок і вкотре накладаю колоди та галуззя і несу, в цей момент розумію, що треба увімкнути не фізичну силу, а логіку. Ось я вже наблизився до сцени, на мене дивляться камери, а по дорозі вже зрозумію, що решту донесуть ті двоє і хтось з них буде переможцем, але не я. Отож, повертаюсь з тии мішком до школи та маю намір за раз забрати все. По дорозі зустрічаю якихось перехожих. Високий чоловік, який йде з групою людей якби невимушено фотографує мене срібним смартфоном. Біля школи бачу дітей, якась дівчинка в мало напівпрозорих штанцях бавиться на землі з іншими дітьми. Тепер підходжу до решти дров, а їх немає. Все чисто та підмітано. Як? Спочатку якась паніка, але усвідомлюю найголовніше: якщо повертаюсь із тим самим мішком дров, отже, він є останнім, а перемога логічно має бути за мною.

28.08.26

Понтуаз - Париж, Франція 

Сон 200322 "Кінець намірам"

Якесь незнайоме місто, в якому опиняюсь разом із туристичною групою, якій проводять пішу екскурсію історичним кварталом міста. Разом із тим по ходу відвідуємо якісь невеликі музейні місця. У мене час від часу виникають деякі питання до двох екскурсоводок, які також надають роз'яснення. Якоїсь миті, я опиняюсь на початку колони, близько до них. По ходу розмови заходимо за ріг якогось дому і вони запрошують мене до чергових музейних стін. Разом із тим, як зачиняються двері, ми відриваємося від решти колективу. Я ще зауважую на тому. У відповідь: жестом показують ігнор: екскурсія майже закінчилась. Дивно, але я зрозумів це лише так, що вони якось окремо виділили мене з поміж інших. Музейні стіни являли собою місце, присвячене фізиці тіла, його спортивному розвиткові в далекому минулому. З першого погляду це нагадувало якісь пристрої до тортур, але то була лише поверхнева асоціація. Одна з екскурсоводок пропонує на щось сісти, аби зрозуміти, як працює силовий верстат. Разом із тим про щось розмовляємо. У скорому часі ми звідти йдемо. Десь так і примикаємо до хвоста нашої екскурсійної групи. Тепер всі розходяться. Якийсь час я ще йду і розмовляю з однією з екскурсоводок, заходимо в під'їзд, нарапт розумію що це її дім. Піднімаюсь разом із нею на другий поверх, вона відчиняє двері, на чому її покидаю і піднімаюсь вище і вище по сходах. Подумки зауважую: вкотре цікаво спостерігати давні сходові клітини польських міст. Піднімаюсь до останнього поверху, а там помічаю незвичне: хтось підвісив свою машину на тросах, аж під самий дах, так би мовити: під своєрідний балкон. Зауважив, що так висить вона давно, адже трохи припала пилом. Подумалось: чи добре так довго триматиметься? Так може комусь і на голову впасти! 0140'

Дивна трансформація свідомости разом із пробудженням, зокрема самооцінка та оцінка свого внутрішнього стану. Невідь-звідки з'являється ідея, що маю вихід через повішання. Уже хтось начепив мотузку, а я все ходжу і міркую, як то має бути? З'являється друга думка, що разом зі мною вішатимуться багато інших людей. Виникають абсурдистські питання: на мені? окремо від мене?.. Якоїсь миті з моментом, який охарактеризував би, як пробудження зі сну, але на початковому етапі того стану, з'являється усвідомлення, що це буде боляче, перекриється кисень, виламається шия... Між початковим відчуттям: "я - не я" і "кому це взагалі треба?.." - просинаюсь. 0550'

P.S. Цілу ніч боліла голова. Перед сном надивився відеоролики розстрілу російськими військовими мирного українського населення. Зокрема образів "смерти", що чигали на кожному кроці.

(Денний сон).

Працюю на автотранспортному підприємстві Фольцваґен. Перший день запуску нових авто. Я є працівником цієї фабрики. Підприємство побудоване так, що треба перегнати готову партію машин з одного об'єкта на інший цього ж заводу, але крізь місто. Отже, йде колона машина в п'ять та рядів. Я керую однією з машин цієї колони, десь із лівого боку. Дорога проходить крізь місто. Починають виникати труднощі, адже разом із нами йдуть інші транспорті засоби пересічних містян. От вже бачу, як якась машина з колони з'їхала в сторону, інші, попереду, відірвались уперед. На якомусь етапі всі зупинились і було неясно куди їхати далі, куди роз'їхались ті, що йшли попереду. 16:00

Сон 060321 "Баба Яга"

Опиняюсь в такому місці, в якому поряд мене знаходиться дивна жіноча постать, яку для себе визначаю як Баба Яга. Вона хапає мене зубами за руку, наче звір, а я у ту ж мить приймаю рішення схопити її тією ж рукою за язика, який виявився, як і сама вона сухим кавалком, наче сучок дерева. Тієї миті я опиняюсь над нею у повітрі. Відчуваю, як завдання моєї сили перемагає її угриз. Вона слабшає. Від хвилювання просинаюсь.

P.S. Певною мірою на внутрішній стан, зокрема якесь дивне заціпеніння, суттєво впливають події війни Росії проти України.