Сон 030925 "Перемога в лотереї"

Беру участь в лотереї. До 200 тис., які вже є на рахунку, докидаю 40 тис. Доволі ризиковано, але роблю без вагань. (Уві сні ризик відсутній). Виграю 24000. (Яка валюта - без конкретики). Виїжджаю в місто машиною забрати касу. Слухаю радіо, як назвуть переможців. Розумію, що треба не слухати, а їхати до офісу, де вже видають лотерейні виграші. Виїждаю якось неправильно: з другорядної вулички на дорогу, яка виявилась одностороннім рухом у мою сторону. Швидко вирулюю в правильний бік. Приїжджаю на місце. Перше, що бачу, як біля каси товчуться люди. Схоже, що всі щасливчики. Таке враження, що один з присутніх переможців притискає іншого так, аби залізти в його кишеню. Вже здаля бачу своє прізвище в списках, написане латинкою. (Цікаво, що все начебто відбувається в Польщі, але все розумію на рівні української - звикла, як для мене, констатація з реалу).

P.S. Ось приклад, наскільки вві сні більшість речей є умовними: певна сума грошей, але без прив'язки, яка саме валюта - лише голі цифри. (Як для мене, живучи в Польщі, узагалі не було переконання: гривня / злоті). Цікавість в тому, що коли просинаюсь, аби увиразнити сон, в Україні (за умовчанням) вважав би, що гривні, а в Польщі - злоті. Переконливим стає лише візуальна конкретика, а поза видимим образом - здогадка, що може видатись переконанням.

P.S. 2. Насправді, уві сні відобразилась певною мірою переінакшена подія з реалу: увечері в магазині розраховувався 200 зл однозначно готівкою, а над ймовірною рештою розміркував: 40 зл. так само чи картою?

Сон 240525 "Ексклюзив"

Наче в кіно я дивлюсь на героїню, наче переживаю свій внутрішній стан. Хтось питає: "А чи знає вона три мови?" Дивлюсь і розумію, наче слідкуючи за собою (режисерський прийом), як у процесі прибирання приміщень героїня одночасно з двох різних навушників слухає дві мови.

Проходжу незнайомою вулицею та зазираю до розлогої ятки з різноманітними продуктами. Щось хочу купити, а продавця немає. Задаюсь питанням: чи маю готівку? Дістаю гаманець і бачу багато різних купюр, так, що мало не визирають тугим масивом назовні. Щось собі з переконанням пригадую, аргументуючи звідки їх так багато. Якусь хвилину-дві чекаю і бачу як іде продавчиня. Міркую: ризикований бізнес - залишати всі товари без догляду. Питаю в неї за якісь ексклюзивні смаколики. Вона мене провадить углиб ятки і робить презентацію пакетика горішків кеш'ю, що виглядають наче обтрушені паприкою. 

Сон 280425 "Шарварок поселення"

Приїзд на нове помешканя, пов'язане з роботою. Розселяємося по кімнатах. Без проблем займаємо першу - на пару ліжок, ближчу до виходу. В якийсь момент бригадир говорить про гроші, які мали у нього бути, а він їх не знаходить. Більше схоже на розкладання речей так, що виникає певний шарварок. Я на то дивлюсь, як на проблему, яка має вирішитися лише з уважности до своїх речей. Раптом прибувають нові колеги, а більшість з них я знаю по інших об'єктах. Знову виникає розгардіяш з вибором ліжок і кімнат для поселення. Міркую, чи не переміститися в іншу кімнату, в якій стоїть навіть невелике, мало не дитяче ліжко. Хтось каже, що це акурат для Арнольда. Спочатку не розумію про про кого мова, але раптом приходить (з реалу) колишній власник помешкання, у якого винаймав для родини дім, той самий Арнольд, але якийсь нижчий зростом, зігнутий і незрозуміло чому ушербний в тілі (десь такий, як для розміру згаданого ліжка) і так само чемно й уважно (як в реалі) починає консультувати щодо розселення працівників. Дивлюсь на його міміку, а вуста якісь перекошені, якби після інсульту. Це мене печально дивує і викликає внутрішнє співчуття, знаючи цю людину в кращому стані. В контрасті з приємною розмовою це справляє гнітюче враження. Тепер опиняюсь якби в такому ж помешканні, але новому, до якого ще заїхали нові колеги. І знову ж таки: більшість з них я знаю. Кажу, наче до бригадира: "За такою кількістю людей, логіка така, що має у нас бути доволі великий об'єкт!"

P.S. Явно присутня асоціація, пов'язана з вибором квартири для купівлі, коли розглядались різні пропозиції на ринку нерухомости.

Сон 25-270425 "Вихід із неможливого"

Мене кусає змія і стає боляче (реальний дводенний головний біль на зміну погоди з раптовим відчуттям оніміння руки і важкістю в серці).

25.04.25

Нетиповий сон, як для мене, але з тим і оригінальний.

Моє втягування по одному представнику певну групу людей в якусь дивну аферу, яка для мене виглядає не інакше, як форма самозахисту. Єдине, що залишається, бо мене вже знають в обличчя, грати і вигадувати для них нові ролі, вказуючи, що в їх учинених діях винен не я, а вони, зокрема в очах тих, хто знає мене без сумніву з кращої сторони. Дійшло до того, що почали приходити до воріт мого проживання (в реалі - батьківсий двір, але наразі там не живу) зі "сльозами і соплями", доводячи комусь про мене в моїй ж присутності якісь факти, які заперечував, а наслідки, як виключно їхня воля до дії, а не під впливом моїх словесних намірів.

26.04.25

Запаркований літак так, що не можна буде йому вирулити. (Певна логіка з реалу, щодо мого паркування).

Виїжджає фура з такого місця, де узагалі я дивуюсь як він тут опинився і як звідси виїхав, куди поїхав, коли немає ані поворотів для виїзду, ані дороги, адже навколо ліси, кущі та стежки? (Логічний повтор попереднього фрагменту сну).

Кінцеві збори по завершеному об'єкті будівництва. Збирання речей до великого буса, а насамкінець: чи буде мені місце де сісти? Мені кажуть: буде, заходь і сідай! Салон такий великий, що вирішую підійти до водія, аби почути його думку. Поки дійшов, опинився у великому приміщенні на багато різних банківських кас обслуги. Підходжу до однієї, аби зняти гроші, але мені кажуть що щось не виходить із банківською картою. Як так, у мене ж на рахунку є гроші! Потім дивлюсь на назву банку і розумію, що це не мій банк, у якому обслуговуюсь. Подумки: "Добре, що не зумів зняти гроші!" Дивлюсь процент за комісю для облуги інших банків - більше 30%. Подумки: "Так можна і збідніти. Трамп ввів мита на 10 і більше процентів, і уряди інших країн вже в паніці. Цікаво, а що буде наприкінці 2025 року з ВВП усіх країн світу, хто торгує з Америкою? Цікаво, чи самі США будуть у плюсах?" Покидаю касу цього банку та озираючись далі у цьому ж приміщенні шукаю свій. Цікаво, що з таких автобусів, в якому я їду, сюди "приходять" багато людей із інших маршрутів. Дивно: що за переміщення в просторі, коли сам транспорт у дорозі?

27.04.25

Сон 010824 "Тупикові ситуації"

Приснилась ідея для художньої картини: добре біло б намалювати образ Ісуса Христа з терновим вінком у вигляді мало не з лелече гніздо, в якому, можливо, лежать яйця. Підписати: "Гніздо всіх святих". Без яєць виглядатиме більш драматично.

Дзвонять з роботи і переказують мені, що маю зустрітися з чоловіком, аби йому допомогти вирішити питання оплати за комунікації (без конкретики: телефон, інтернет, інші комунальні послуги). Я наче працюю на фірмі, яка до цього має не пряме відношення (комбінований спогад з двох різних місць роботи). Дивлюсь на годинник: 12:00. (З реалу: час, коли зараз сходжу на обід). Зустрічаю цю людину, а вона на вигляд як сильно зайнята, починає: "маю дещо взяти вдома", "а тепер підемо ще туди", "а згодом підемо за адресою платити". Спочатку не зрозумів, що він так водить мене: дома бере якісь гроші, потім веде до іншої сім'ї, там веде розмову з вулиці через відсутнє вікно аж до рівня підлоги, що з нього падає якась дитина, наче і його, а я встигаю її зловити, підставивши коліно до стіни. У мене тільки починають виникати питання: він живе на дві родини? При тому, що одна близько другої мало не на сусідній вулиці? Нарешті ідемо до тієї фірми платити. Я там маю бути перший раз у житті, про що йому й кажу. Він каже, що так само знає де вони знаходяться, але так туди й не дійшов (лукавив). Зустрічаємо ще одного чоловіка, який туди йде. (Загалом, асоціації з будинками і вуличками нагадують рідне місто). Та контора знаходиться недалеко, у п'ятиповерховому будинку, в одній із помешкань. Приходимо туди, а це якийсь не такий будинок, який я очікував побачити. Написана назва контори, але так, що напис фарбою майже змився від погодніх умов. (Давні асоціації з реалу, коли в занедбаному будинку існувало лише кілька фірм). По дорозі цей чоловік дає мені гроші монетами і каже, що це та сума, що треба заплатити, і ділить її: це заплатити там за послуги, а ще заплатити там, за щось інше. Кладу в різні кишені, навіть не перераховуючи. Підходимо до тих дверей, а він притримує двері і каже, що тут нас зачекає. Заходимо в будинок, піднімаємось сходами, потім стрілочка вказує, що до тієї фірми ми маємо вийти на іншу сторону будинку. Якісь сходи, які ведуть у нікуди - глуха стіна, але поряд якийсь прийом, переходимо через нього і тепер починаємо сходами спускатися. Дивлячись на стіни і те, що все тут "убито", розумію, що це вже ніякий не житловий будинок, навіть не місце для офісу. Навіть якесь старе устаткування, яке припало пилом і стояло вже чорним, поставило в моїй уяві остаточну крапку: тут цієї фірми немає. Виходимо на двір, а там дитячий садочок: тепер, як "розуміємо", тут знаходиться ця контора. До нас долучається якийсь чоловік з правоохоронних органів, аби проконтролювати оплату. Трохи очікуємо назовні. До нас підходять якісь співробітниці цього закладу. Одна з них в короткій розмові сміється так, що показує свої нерівні зуби нижньої щелепи (виникає враження, що я її десь уже бачив, але без конкретики). Тепер нам кажуть іти у зовсім інше місце. Правоохоронних виявився ще той говорун! Підозрюю, що тут вже щось не так. Вирішую ще раз подивитися в кишені та порахувати гроші, які він дав: а це якийсь нещасний дріб'язок. Я навіть не знаю, яку ж суму він винен до оплати? Серед цих монет дві, якими узагалі я не розрахуюсь: треба злоті, а тут 5 лей, та 5 гривень, але остання монета в ексклюзивному виконанні - тематична та з позолотою. Вирішую йому обміняти їх на 10 злотих, що мав купюрою. Незвичні монети - колекціоную. Коментую це знайомому, якого зустрів ще на початку такої подорожі. Подумки про себе: гарно той чоловік "зістрибнув" від відповідальности, але таким був переконливим, зайнятим, балакучим "ні про ніщо", показово відкритим, а як виявилось - хитрим, який вже біля того будинку знав: фірми такої давно в тому місці не має, а підемо ми так далеко, що він нас вже не побачить, тому чемно притримав двері та пообіцяв нас дочекатися. Дзуськи! На тому сон і завершується. Нікуди таки й не дійшли.

Просинаюсь у домі баби Марії, встаю з ліжка і невідь-звідки мене обсідають оси. (Образ із реалу: будинок у якому зараз живу, будучи у відрядженні, має на даху гніздо ос, які поодиноко залітають і вилітають до моєї кімнати з вулиці). Їх так багато, що навіть треба обережно рухати руками. Я думаю про задимлення, яке оси не люблять, і в цей же момент бачу, як з вентиляційної решітки (в реалу - немає такого) починає набігати якийсь дим. Міркую собі: чому ж вони не кусають, а лагідно по мені повзають? І мені пригадується, що після купання, перед сном користувався дезодорантом. Видно, що він їм сподобався. Раптом чую на дворі алярм. Вибігаю на вулицю. В цей момент "перемикання" моєї уваги оси кудись зникають, навіть здивувався куди? Перед домом бігають батьки, а з під даху розсіюється дим. Встановлена сирена сигналізує двома червоними кольорами, подібний до таких, що ставлять на переїздах. (Без продовження).

Їду своєю машиною, поряд дружина. Дорога пряма, тому швидкість відповідна. Чомусь я повертаюсь сидінням у ліву сторону і керую правою рукою. Краєм правого ока дивлюсь на дорогу. На якомусь етапі переїжджаємо одне перехрестя, дорога звужується, за ним друге і раптом тупик у зелені ворота. Міцно тисну на гальмо і зупиняюсь прямо перед ними. Міркую: яка безвідповідальність: навіть не дивився на знаки, що супроводжували перехрестя і вказували на тупик. Виходжу з машини і пригадую, що я вже тут був (знову, як буває в снах, образ з реалу не знайомий, отже, снився в якомусь забутому сні): трохи пройтись назад і ми будемо на місці призначення.

Пітешті, Міовені, Румунія

Сон 290724 "Незваний очікуваний гість"

Цікавий сюжет, де в якомусь попередньому забутому сні, до мене, за односторонньою домовленістю - перед фактом візиту - має прийти чоловік з рушницею. Упізнати його постать я можу лише за нею. Наче від когось іншого знаю його ім'я. Тепер звичайного вечірнього дня я помічаю в сутінках кімнаті тінь і порух штор десь поміж переходами між кімнатами (в реалі щось подібне висіло лише у моїх бабусь, така була мода). Я сиджу в кріслі, зліва від мене - син. Незнайома постать виходить обережно з тіні. Зав'язується діалог:

- Я казав, що прийду!

- То це ви?.. Ваше Ім'я Женя?

- Не так важливо.

- Я знаю, що ви хотіли відсканувати зображення!..

Бачу, як у руках він тримає якісь газетні чи журнальні вирізки із ілюстраціями та світлинами.

Тепер наче до себе (не вголос): 

- Принтер-сканер маю, жодних проблем! А разом з тим: чого б тобі не зробити це де-інде? Та знову думаю на його користь: конспірологію з рушницею і якусь передісторію знаю так, що тебе це виправдовує...

Якась химерна історія. Я знаходжусь нижче за течією швидкої річки. Якась у мене домовленість, що мені переправляють гроші в порожній пластиковій пляшці, а я їх маю зловити та прийняти. Для цього в мене виставлені спеціальні сіті. Так як це відбувається сьогодні, подібно було й у попередні пару разів.

Піднімаюсь на другий поверх навчального закладу, де працює моя дружина (образ будинку далекий від реальности, більш нагадує першу школу в якій вчився. Ця споруда мені вже снилася за інших сюжетів). Минаю групу старших учнів в процесі підготовки до лекції, яка має відбутися в коридорі. Стільці розставлені нерівним напівколом. На ногах в одного чорні підтяжки, але не такі, щоб тримати штани, а якісь інші. Саму ідею практичного застосування - не зрозумів, але для цього все й придумано! Увага більшості прикута лише до того хлопця. Вчителька зупиняється і коментує: "До чого це все? Зніми негайно!" Я ж прямую далі. Авдиторія, де працює дружина, за гором і майже наприкінці коридору.

Пітешті, Міовені, Румунія

Сон 191123 "Якість вибору"

На вулиці відриваюсь від якоїсь групи людей, з якими мав перед тим спільну справу, і поспіхом, як незалежна одиниця, йду в магазин вибирати ляльку в польському одязі. Поки вибирав з числа інших, прийшла та сама група людей із тим ж наміром. Разом із ними починаю відчувати дискомфорт свободи вибору.
18.11.23

Потрапляю у великий офісний будинок, архітектурно більший вшир, а не висоту. Цілеспрямовано йду коридорами, вирішую справи за справами. Трапляю у колектив торгових агентів, що організовано зібралися біля відчинених дверей директора і очікують на якісь вказівки від нього. Чую розмову про рівень зарплати, щось від 3000-6000₴. Міркую, що така градація несправедлива! (В голову не приходить думка, що нині в Україні зарплати на порядок вище - сон не враховує досвід з реалу). Разом із тим чую цифри в гривнях із порівнянням, що я все ж таки заробляю в злотих і це вже суттєво вище. Потім прошу якогось старшого з цієї тусівки вивести мене з цього будинку. Аби він зрозумів мене краще, дістаю GPS i показую в 3D архітектуру цього будинку з висоти. Він дивується, адже з цього ракурсу не доводилось мислити просторово. (Після пробудження відзначаю, що моє GPS на телефоні, показувало явно в незвичному, більш мультиплікаційному 3D).
19.11.23

Сон 050223 "Оцінка ситуації"

Працюю на новому місці - у відділі маркетингу. Директор одразу дає зарплату - 5000, мотивуючи, що через три місяці підніме на півтори. (Уві сні не фігурувало поняття валюти. Уже кілька років підряд доходи та витрати мислю у злотих, хоча й уві сні сприйняття цифр та часу умовне. Певною мірою присутнє якесь давнє переконання, що на старій роботі отримував - 3 - 3,5, отже 5 - це вже добре, а 6,5 - більш оптимістично, хоча й не ідеал). Тепер нове місце роботи нагадує старе (в реалі працював там більше 10 років тому), але фірма сприймається цілком інакше. (Видно, що сон, створюючи "нове", буквально послуговується старими знайомими мені образами, тому й виникає певне логічне неузгодження). Облаштовую нове робоче місце. Біля свого столу, у старому дивані дивом для себе знаходжу два (могло бути й більше) своїх давніх робочих щоденника, в яких вів усі ділові та приватні дописи: ідеї, спостереження, назви фірм, з якими треба познайомитися / познайомився, з ким про що говорив, кому дзвонив / не додзвонився. Навіть подивований був побачити на тих сторінках якісь робочі записи своїх поезій. Оце знахідка! З огляду на свій "травмований" досвід "недосяжного успіху" в комерції, дивлюсь на нові плани свого розвитку на посаді та пошуку нових клієнтів максимально критично. Зважую усі задіяні раніше інструменти, які варто оновити, зокрема особисте відвідування клієнтів та нагадування про себе і "нові можливості з нашою фірмою". А до себе для відповіді ставлю зустрічні питання: що ж пропонуємо? яке нині конкурентне середовище по товарах? які нові гравці з'явилися на ринку протягом останніх років? абощо. У процесі пошуку відповідей, знаходжу інформацію, що якась фірма масово набирає людей без важливого досвіду для здійснення рекламних заходів, по "бросових" цінах оплати праці. І тепер примірюю до себе та міркую: так, мені це знайоме, тепер масово без досвіду спілкування всі "повалять" до всіляких клієнтів, створюючи своєю некомпетентністю негативне враження про будь-який маркетинг. Отже, може статися так, що мене просто "не пускатимуть на поріг" навіть по першому дзвінку. Звісно ж: "вовків боятися - в ліс не ходити", але така інформація не так лякає професійність продажника, як те, наскільки виявиться "балуваний" клієнт і в такому конкурентному середовищі на ринку можу не показати за пару місяців швидкий результат, аби отримати обіцяне шефом підвищення до зарплати.

Сон 071022 "Важлива потреба"

Приходжу в малознайоме місце, але присутня віддалена асоціація, що я тут був. Як виявилось, це місце придумали ошуканці. Довірливі люди потрапляють сюди і стають їхньою жертвою. Саме приміщення оформлене у вигляді містицизму та окультизму. По центру стоять якісь округлі шари, біля них лежать телефони, на які надходять дзвінки до випадкових відвідувачів і починають вести "правильну" розмову. По телефону починає говорити бот красивим чоловічим тоном. Текст розмови побудований так, що такі люди, які опинилися тут, мають "клюнути" остаточно. Ось раптом і мені хтось подзвонив, але знаючи цей "трьоп" обірвав монолог на другому реченні. Я знаю, що сьогодні їду в Польщу. На руках маю квиток. Цей аспект проблеми для мене важливіший. Раптом бачу там на полиці свій внутрішній паспорт. Знаю, що нині на кордоні вимагають максимальну кількість документів, отже, окрім закордонного, треба взяти і його. Разом із паспортом лежить колишній мій гаманець, а там сто гривень. Геть забув про таке. Дивуюсь, чому мої речі лежать у цьому місці? Присутня якась віддалена асоціація з дідовою літньою кухнею. Так, мені їхати в Польщу, а сумка не складена! Там і знаходжу свою дорожню сумку. В ній лежить пару речей. Наближається зима, отож, треба брати теплі речі, а там пару осінніх! Розгорнув яскравий светр і оцінив його. Дивлюсь на годинник: за 45 хвилин друга. Питаю себе: мені на другу чи на четверту? Якщо на другу, геть немає часу: треба все, що маю, скинути в сумку і бігом йти на вокзал. Якщо на 16-ту - краще, є трохи часу! Треба подивитися квиток! 0200'

Перший раз у житті з кимось приходжу до синагоги. Ця людина по-приятельськи відчинає двері, храм зачинений був на замок. Для мене все дивне та незнайоме. Заходимо в перше приміщення: білі стіни, якийсь дерев'яний вівтар із вирізьбленим по дереву семисвічником. Загалом: доволі скромно. Наступне приміщення - основна частина храму: стоять стільці, на стінах мінімум оздоби, переважно все зроблено на біло. Видно головну частину, яка більш схожа на імпровізовану сцену. Починають приходити люди і займати слухацькі місця. Цієї миті помічаю біля себе своїх дітей. Сидимо і спостерігаємо за подіями. Починається богослужіння, але все якось без ритуалу та формальностей. Починається музика, рабин запрошує на танець. Якась група людей вже налаштувалася танцювати. Це все більше нагадує мені не храм, а якийсь громадсько-артистичну організацію з ухилом на збереження традицій. Ті, хто стояв, починають танцювати навколо тих, хто сидить на стільцях по центру храму, а таких людей чимало. Вирішив трохи привстати, щоб знову сісти. А якась сусідка недалеко по ряду миттєво висловлює: "нарешті", думаючи, що і я встаю, і вона піде поспіхом до танцюючих. Вже встаю остаточно і її пропускаю: так вже їй не терпиться долучитися до веселої громади! Насправді, настрій доволі приємний та позитивний. На якомусь етапі стишується музика і до зали заходять підлітки, костюмовані у якийсь образ. Все відбувається в тиші, увага вся прикута до них. Начебто тримають у руках невеликі свічі, в межах долонь. Помічаю, що ці хлопці та дівчата незвичні - майже всі мають проблеми з ДЦП. Вони йдуть повільно, але в їхніх рухах присутня у кожного своя нерівномірність. Вглядаюсь у їхні обличчя: це життя вони прийняли таким, яким вони є. Вони стають у два ряди і нічого не кажуть, нічого не роблять. Долоні у формі човників: ...свічі, молитва? - до Бога, до нас, аби ми бачили таких дітей... Починають співати пісню, повторюючи фразу три рази підряд, стишуючи голос:

"We are see, we are can do"...

Дивлюсь на тих дітей і не можу стримати свої внутрішні емоції. Закриваю долонею очі і починаю плакати. Відчуваю, як мої діти починають звертати на мене увагу. Подумки: чи бачили коли-небудь, щоб я плакав?.. - але емоції настільки сильні, що я себе не в силах стримати. Від цього просинаюсь, розумію, що це сон, і заспокоююсь. Одразу записую сон. Коли доходжу до опису цих дітей, знову зринають такі почуття, що хочеться плакати. 0340'

Сон 200722 "Вчинити гешефт"

Хтось вирішив зробити певний гешефт. У городі мав віддавна три однакові машини і лише одна з них на реєстраційних номерах. Ідея виникає такою, що однією заздалегідь (на номерах виїжджає в ліс, другою, без номерів створює на дорозі затор, використовує паніку і відволікання уваги і вуаля: тепер він їде своєю машиною, в руках тримає купюри (на диво, вони менші за звичайні в три рази), тішиться наживі, ділиться з кимось своєю хитрістю і отриманим результатом. Розповідає, що тепер з жінкою поїде на якийсь дорогий курорт. (Я ж подумки міркую: взагалі не думає про пенсію!). Тепер наступний сюжет, начебто з таким самим хитрим героєм, але більш молодим. Приїжджає на певні зібрання, приурочені релігійним датам, входить у довіру до присутніх, але весь час тримає дистанцію. Події щоразу повертають ув один і той самий адміністративний будинок на кілька поверхів, більш схожий на дім культури. Ось і цього разу по Різдву він прийшов на Великдень, зробив шкоду, яка мала стати перешкодою для злочину, чим викликав загальне невдоволення. Почав тікати, широкими сходами збіг з одного поверху на другий, далі в хол і на вулицю. По дорозі вчиняючи додаткові перешкоди тим, хто йшов по п'ятах. Вибігає на вулицю, біжить напівколом по асфальту, але це було погане рішення, переслідувачі бігли навпростець по траві, тут ось до нього мчить його машина, аби підхопити в русі. Хтось разом із тією машиною виникає знізвідки, тримаючи на руках маленьких поні, випускає їх на переслідувачів, вони розбігаючись, виростають у чималеньких тваринок (ілюзія зору в перспективі), у той же момент виникає якась німа театральна сцена з образом дитини на сцені. Кадри темпу уповільнюються і головний герой встигає сісти в авто, аби зникнути геть. 0245'

Сон 240522 "Нескінченний будинок"

Будинок із готельними номерами, ліфтом, що рухається не лише вгору-низ, а ще й в сторону, навіть здивувався, зокрема новим відчуттям руху. Крізь щілину ліфтових дверей бачу безкінечне число готельних номерів. Навіть подумалось, що це виправдано, адже це не просто будинок, а цілий будівельний комплекс. Тепер я пішки блукаю по цій величезній споруді. Намагаюсь зрозуміти планування, аби другим разом знати куди йти, але  скільки не йшов, безперервно для мене траплялись нові речі. Навіть у якомусь місці став на дивний ескалатор, з якого по другий бік з'їжджали люди, а мені зі старту кажуть: туди не можна, там працюють шахтарі! І насправді, дивлюсь на тих людей, а вони всі запилюжені вугіллям. На якомусь етапі потрапляю на урок біології, бачу кількох знайомих людей, зокрема й однокласницю Л.С. і пригадую, що я ж цілий рік вчуся і за цей період лише виконував фахові предмети, а на поточних (загальних) цілком забив. Міркую, як взяти інформацію по уроках за цілий рік? Що вчили? Виходить, мені доведеться перечитати цілий підручник! Вчительку взагалі бачу, як вперше: видно, вона мене так само, хоча ще не зауважила на моїй присутності. Десь на цьому ж уроці починаю спілкуватися зі знайомим: як ми будемо цілим класом організовувати відпочинок? Я ж пропоную зробити шашлики. Про себе міркую над варіантами їхнього виконання: в сметані, або вершках; з цибулею та у вині; на основі готового (купленого) маринаду. А потім всі ті готові види, перед подачею на стіл - змішати.

На телефон приходить сповіщення, що щось відбувається на моєму банковому рахунку. Спочатку не можу зрозуміти причину, зволікаю. Приходять повідомлення, що останні транзакції відбуваються невдало. Потім входжу в аплікацію (мобільний додаток) і дивлюсь за станом рахунку. Якоїсь миті помічаю, що зникає сума близько 5000, залишається сума в районі 2000-3000. Тепер міркую: як пришвидшити процес, аби зупинити можливість шахрайства щодо моєї картки. Пробую заблокувати будь-які на ній транзакції. Разом із тим: яким чином хтось дістався мого рахунку? Я ж не загубив гаманець, але виглядає, що начебто "так". Якесь фінансове божевілля!

Сон 121220 ''Випадковості бувають різними''

Як попередньо домовились, зустрічаюсь у справах,  прямо в центрі рідного міста, з давньою знайомою, опосередковано завдяки дружині, по творчих та літературно-видавничих справах - О.Р. (нині вона мешкає в Ізраїлі). Маємо щось спільно купити,  видається, щось із сувенірної продукції. Підбираємо разом, а я оплачую. Перед самою зустріччю відзначаю, що забув удома гаманець. За якийсь час навіть змирився із такою ситуацією. Маємо зустріч у конкретному місці. Чомусь це недалеко від входу в будинок облдержадміністрації, окремий вхід з лівого боку. (Це місце не вперше з'являється в снах). Випадково шарпаю себе по кишенях, можливо, у пошуках хустинки і натрапляю на добрий кавалок складених купюр у гривнях. Як чудово! - подумав і зрадів випадку: ситуацію врятовано (і без зайвих слів на тему). Тепер розговорилися про різне. Виявилось, що вона не одружена. Як?.. Але ж до останнього, за її давніми дописами в фейсбук, відзначав для себе протилежне? Ділюсь своїми хибними переконаннями. У підтвердження навіть перепитую за її зміну свого прізвища на подвійне: ''Що це означає?''.  Тепер, по ходу нашої розмови та подорожі, проїжджає недалеко від нас одна жіночка, потім друга, на якихось дивних візках, з натяком на сноуборд. Спочатку це видається смішно, але виявилось, що надійно і впевнено. Тепер я вдома. Лягаю спати, а просинаюсь від того, що хтось лізе до мене в ліжко та лягає поряд з правого боку. (Спальна кімната нагадує дитячу з дитинства). Навпроти мого ліжка друге, на якому спить донька. Що за приколи? - дивуюсь я. Незнайома жіночка перебиває сон і хоче від мене конкретики... Від шуму прокадається донька, розплющує очі та ''фіґіє''. Без слів показую і своє здивування. А та жіночка виявилась без комплексів. Як одразу встав на підлогу, вона ще залишилась у ліжку. По ходу відчув у ногах ще гарячу праску. Так, вона в цьому домі щось на зразок покоївки, має доглядати за одягом: прати, прасувати. Жартую, але лише з інтонацією в голосі: ''То ти небезпечна дівчина, любиш гострих відчуттів''. Виходжу з кімнати, по дорозі вирішую взяти зі шафи труси. Примітив, що на поличці вони свіжі, видно нещодавно відпрасовані, разом - дитячі смугасті шкарпетки біло-помаранчево-зеленого кольору. Одразу зрозуміло, що людина, яка клала, не знайома з організацією речей у шафі.  Виходжу з кімнати, за мить і вона за мною. Дивлюсь при світлі на неї і намагаюсь пригадати обличчя, але бачу, як вперше. Певною мірою симпатичне: засмагла шкіра, фарбоване волосся в контрасті чорного з червоним. По якійсь паузі кажу до неї: ''Якби я був ''самотній чоловік'', може щось і було б,  але не в цьому випадку!''. 

Сон 261020 "Спрощений результат"

 Я в ролі студента і в мене починається сесія. Присутнє відчуття, що я маю пройти її, як зобов'язання. Знаходжу документи, які вказують на періоди проходження внз. Серед них довідка, що центр зайнятости мені відшкодовуватиме за період навчання, як за роботу, за ціною 78 грн за годину. Муркую собі: непоганий тариф, але вже не зараз: зі зміною роботи на нову та тим, що вже не стою на їхньому обліку, мені ці гроші вже ніхто не виплачуватиме.

З дружиною та дітьми збираємось у гості. Підготували якийсь подарунок, але з якихось причин, саме сьогоднішнього дня його у нас немає. Мали принести замовлення, але так його й не доставили. Пару годин тому почали готувати для себе торт, тепер залишилось промастити коржі і він готовий. Так би мовити: ми вже на виході, а питання з подарунком так і не вирішилось. Наша увага падає на тільки-но зготовлений кондитерський виріб, як єдине рішення в цій ситуації, про яке, як варіант, не припускав дозараз ніхто. Зібравши його в святковий пакет, дружина каже: "Я навіть і не думала, що ми коли-небудь підемо в гості лише з тортом!". 0440'

Сон 041020 "Мистецтво фінансів"

Я в художньому ліцеї своєї доньки. Маю підписати додаткові документи. Як і першого разу, коли я знайомився з навчальним закладом, у кабінеті присутній директор і його заступниця. Перш ніж братися за папери, вирішив висловити свою думку з приводу практичних завдань на юбілерстві. Про те, що на днях, для виконання завдання, мені довелось купити для доньки художніх матеріалів на 200 зл (очевидне, з реального життя), а готові роботи учнів, як не дивно, стають виставковою власністю навчального закладу, хоча і за нашої згоди. Чи не міг навчальний заклад виділяти додаткові гроші на подібні реалізації проєктів? Отже, як помітив, цим питанням директор зацікавився і, продовживши розмову, спробував глибше вникнути в тему, але резюмував на тому, що додатково має над тим поміркувати.

Сон 090920 "Переконання й уподобання"

Шукаю роботу, а мені пропонують працювати вчителем.

З якоюсь дівчиною складаю танцювальну пару. У неї є талант неймовірношвидкого сідання на шпагат і вставання з нього. Навіть її викладач питає: як ти це робиш? Я підбираю мелодії, під які ми маємо виступати. З двома вже визначився, а інші хочу узяти з урахуванням її смаків.

Хтось пропонує обійти основну дорогу короткою стежкою. Колись я нею ходив (таке переконання уві сні), і знаю, що там не найкращий шлях - з ярами, схилами, які треба щоразу долати, а ми з дітьми... Не найкраще рішення, хоча поводир настійливий і переконує, що все буде добре. Тепер маю розрахуватися при вході по 3 зл із людини у якийсь санаторний музей-лазню. Я йду останній, жінка з дитиною (наче сином) уже пішла, а я не маю грошей готівкою, бажано дрібними, тому гукаю до дружини: чи не має вона по 3 зл? Підходжу, починаю відбирати монети більшим номіналом: 2, 5.

Сон 250820 "Забута історія"

Я знаю родину (таке переконання уві сні), в якій мешкають двоє-троє сестер. Якось я у них, в якості ремонту, підключав і налаштовував телевізор до тюнера на нові канали. Якогось дня приходить до мене їхня мама і приносить новину, яка стосувалася й мене: "В новинах чую, що викрита оборудка, спланована однією дівчиною, в якій були виготовлені фальшиві гроші, на яких були зображені Р.З., І.С. - на одній купюрі та моє - на іншій." Цей сюжет я маю нагоду переглянути в Ютубі. Р.З., І.С. (давні знайомі по літературній ниві) на виготовлених купюрах мали вигляд у профіль, а я - на повний зріст - у цеху ливарного заводу, з якого нещодавно звільнився (таке переконання уві сні). Цікавий зміст фото: за мною, на другому плані чаша розплавленого металу, яка переливається у якусь форму. Я розумію звідки походять ці світлини. Єдине, чого не розумію: який доспуп отримано до моєї? Може, узято зі facebook? Дивно, але купюри були виготовлені на копіювальній машині, яка друкує лише чорним, так, що від її продукції мастилися пальці. Певною мірою починають складатися пазли подій: розуміти кому це було потрібно, можливі від того наслідки. У такому дивному намірі: надрукувати свідомо фальшиві та відредаговані гроші, - виникло в нашої спільної знайомої Л.С. Цим кроком вона спробувала помститися за якусь давню і всіма нами забуту історію. Тим більш, щоб компенсувати свої моральні витрати, звідти, де працювала (на копіювальному апараті), змогла якось унести (укатити?) важеньку катушку кабеля. Тепер я з кимось у дитячому садочку на кухні. Дивлюсь на різні страви, які мають подаватися дітям: доволі оригінальні солодкі та желейні вироби. (Зміна кадрів). Знову з'являється мати дівчат, згаданих напочатку оповіді, і розповідає, що незнайома їй дівчина, згадана в розмові - Л.С. спробувала підпалити двері до будинку їхньої бабусі. Зрозуміти наміри цього залякування нам не вдалося, але цим інцидентом, як і першим, продовжила займатися поліція. Я віддаю цій "мамі" якусь торбу з речами, а вона, по якомусь часові приносить її з виноградом, який, як мені пригадалося, лежав там відпочатку, але на самому дні. Усе закручується до такої логічної послідовности, що молодий грузин сватається до однієї з доньок цієї "мами" - майбутньої, в його розумінні, тещі - зі словами: "Я хотів би придбати землю для своїх дітей!" - поєднуючи сказане з масажем її плечей. Дивлячись зі сторони, виникає кілька думок: 1) її доньки такі чорняві, що мають у собі щось кавказьське, таке виразне, як і в ньому; 2) що за дивна культура: входити в довіру до тещі, масажуючи їй плечі, та ще з такими далекоглядними словами про внуків? 0420'

Сон 260520 "Спільні інтереси"

Працевлаштувався на колишню роботу (ЕК). Перекладаю папери, порядкую з документами. Пропрацював з тижня два і вирішую піти у відпустку. Довідався, що тепер для цього не я пишу такий документ, а  маю попросити якусь неопосередковану керівницю його підготувати, щось на зразок начальника відділу кадрів, що вона і робить.
Беру цей документ, на якому красуються червоні прямокутні печаті. Ставлю свій підпис і несу до секретаря, аби подати заяву на підпис директору. Приходжу, чекаю і раптом чую дивну для себе історію, що на днях у офіс, саме до керівника, приходив мій батько і з'ясовував якісь стосунки. Я дивуюсь розвиткові подій: якого дива? Пробую "копати" далі, а колега (О.) все подає якось завуальовано і не прямо, щось на зразок: чув та не все дочув, тому сумнівається в правдивості. З усього сказаного довідуюсь, що тут замішана якась батькова коханка і це безпосередньо впливає на інтереси директора. А там де його інтереси, там спільні інтереси фірми. Я ж кажу:
- Спільні інтереси? Я ж знаю термін "спільна пам'ять" на якій формується науковий термін "національна пам'ять". А тут? 0300'

Колишня колега по роботі домовляється зі мною, аби повернути якісь гроші. Зустрічаємось недалеко від місця моєї роботи. (В реалі - невпізнаване). Вона разом із двома жіночками, як зрозумів: із мамою та якоюсь тіткою, які хваляться, що на якийсь проєкт, допомагаючи своїй дочці, успішно збирають гроші до фонду. Приємно здивовані, усміхаються, показуючи в руках якусь суму (не деталізовано). Ось прямо-таки зараз вийшли від одного бізнесмена, який дав їм ті гроші. Дивлячись на тих жіночок і шукаючи спільні риси в обличчі з колегою, розумію певну трансформацію (підпасовування), яка починає нагадувати іншу знайому, але остаточне розуміння образу обриває вранішній будильник. 0500' 

Сон 190520 "Спроба залагодити справи"

Приснилось, що можна ходити без масок. Про це довідується поліція. Зацікавилась деталями наміру. З'ясувавши ситуацію, дали частковий дозвіл. 0220'

Я на батьківському городі, але воно огороджене по центру так, що видається: по ту сторону (нашого ж городу) - сусіди. Я стою біля цієї огорожі, спираюсь на якусь дерев'яну лавку і записую якісь роздуми та вірш. За межею бачу троюрідну сестру (І.), яка іде купатися в літній душ. (Його я пам'ятаю ще з дитинства, але в реалії давно вже немає). Чую, що їй там холодно і процес купання перетворює на швидкість. Двоюрідна тітка (Р.) помічає мене і підходить до мене ближче ще з кимось, маючи певне приватне питання. Я перегортаю альбом, у якому робив записи, лицем до лавки. Спостерігаючи за її поглядом, помітив, як до нього проявляє символічний інтерес. Я ж прочитую в ньому щось непросте: не всі ж пишуть! Полишив його на тій же лавці, аби розрадити в їхньому питанні. (З думкою: "що в мене лежить те, що маю віддати", - мене переносить далі по частково забутому сюжету).

Я знаю, що маю повернути гроші та деякі речі зі святкового столу по дню народження О.Ю. Вона лежить у лікарні і я якогось дива посеред ночі до неї йду. На території лікарні мене не пускають: "не вільно!" На виході з території виявився ще один контроль, який я від початку минув непомітно для них і для себе. Тепер я розумію: чому на другому були так збентежені?.. Тепер інший день і я, узгодивши з дружиною деталі тієї передачі, несу її вже не в лікарню, а на якийсь непублічний захід, організований серед своїх, на якому вона і була. В приватному автобусі з доброю компанією дітей зустрічаю доньку, переказую їй ту торбу зі словами про 10 тис, що колись залишилися від дня народження О.Ю. Десь міняється кадр і я маю внести уточнення, що "та сума не є повна - там решта з 10 тис. + пів пакета кави, що були в тій же торбі - це те, що залишилось із того д.н." В іншому автобусі зустрічаю О.Ю. і пояснюю особисто. Чомусь мої слова розчулюють стронню дівчину. О.Ю. реагує так само, але стримувалась ув емоціях до останнього. Від такого розвитку подій, я сідаю на автобусне крісло і вголос, наче сам до себе, кажу єдине слово, але польською: "Szokujące!" 0444'

P.S. Загалом, сон містить актуальні речі та елементи розмови з реального життя: донька говорила за альбом, який треба купити; перерахунок грошей - незавершена справа з вечора; маски - щоденна актуальність; кава (пів пачки) фігурувала пару днів тому. Решта речей - за межею свідомости.

Сон 211019 "Шляхом хитрости"

Історія про те, як двоє хлопців розвели жінку на гроші. Спочатку вони ввійшли до неї в довіру, так, що вона довірила їм певну суму чималих грошей, аби вони їх "доглянули"... Все сталося неочікувано для неї. Залишившись наодинці з грошима та спілкуючись на тему свого майбутнього, вирішили привласнити їх собі шляхом підміни на муляжі, копії грошей, роздруковані на чистому папері, а самим "зникнути" з її життя назавжди. Розділили порівну, переїхали в інше місто. Облаштовуючи життя, познайомились з молодою парою, яка мала потребу в додаткових фінансах... І тут їх також "поплутав біс". Вони, як і першого разу, вирішили піти на ошуканство, але у видозміненій формі. Так само надрукували на звичайному папері певну суму грошей і шляхом хитрости вирішили здійснити подібну маніпуляцію, але частково у відкритий спосіб: пропонуючи більшу суму фальшивих грошей взамін справжніх. Та не сталося, як гадалося! Факт підміни грошей був виявлений швидко. Підозра одразу впала на них. Поки ще без поліції сімейна пара вже спілкуються з тими хлопцями і по виразу обличчя, жестах прочитується все: вони себе здали, хоча словесно до цього ще не дійшло. Лунає телефонний дзвінок і дівчина, яка веде з ними розмову, запрошує одного з них по імені до слухавки. На його питання: хто це? Називає ім'я тієї жіночки, яка стала жертвою їхньої першої афери. "Все!" - каже один із них. Вони так і не змогли нікуди втекти. Не підійти до телефону, це означатиме, що цим вони себе здали з пір'ям. І "мордочку в пухові" тепер нікуди не сховаєш. Але більш упевнений у собі все ж вирішує поспілкуватися по телефону... Другий у той час уже уявляє, як сам на себе вдягає кайданки, але починає спершу їх вішати на шию. Впевненість другого, що все, ще можна обіграти, і навіть з цієї ситуації вийти сухим із води, посилає порціями гострі погляди у сторону свого спільника, щоб не розколовся остаточно: "ще не все втрачено, зараз я спробую врятувати ситуацію!.." Але з перших слів по телефону він здає себе сам. 0102'

Невеликий сюжет в якому відбувається гра між двома хлопцями, які працюють у кав'ярні, та двома сортами кави. Чи відчуває клієнт різницю, коли один бере і готує з кращих зерен, а інший - з упаковки за нижчу ціну? Між ними заходить спір, який так нічим і не завершується. 0455'
P.S. Цікаво, що спілкувалися вони між собою російською мовою, хоча всі сни в мене україномовні.

Сон 081019 "Священні справи"

Велике релігійне свято. Події відбуваються в храмі. Ведеться богослужіння. Присутньо багато священнослужителів. На якомусь етапі, ближче до завершення, пару священників ідуть із заходу. Як виявляється, головний серед них - це не рядовий священник, а певного роду старший ув ієрархії. По завершенню, хтось дорікає про такий неприпустимий учинок. Хтось починає розповідати про ту людину так, що я починаю це сприймати, як документальну хроніку. Спочатку йде мова про те, що цей священник робить неймовірну річ: у своєму селі будує своїми силами чудовий храм. Тому логічно, як зайнята людина, він поспішає до своєї пастви та будівництва. Потім іде розповідь про самого священника. Звучать його слова про спорудження храму: "От одного разу до мене прийшло осяяння, а якщо я будуватиму храм? І не починатиму з пошуку землі, а прямо на своєму обійсті?" А благородний намір завжди знаходить прихильників і тих, хто готовий підтримати фінансово. Спочатку бачу земельну ділянку, яка окреслюється певним фундаментом. Біля нього скромна хатинка, в якій живе родина цього священника. Східна частина виходить на рів, а десь недалеко простягається невелика річка. Другим фрагментом: я на тому місці, а будова вже набирає окреслених форм. Вже зрозуміло, де мають бути вікна, двері. Якась подія, яка змусила мене і тих, хто був зі священником, повертатися різними стежками. Протягом дороги вони знаходились у полі мого зору. Настільки переймаюсь історією про храм, що виникає відчуття віддаленої причетности до появи цієї споруди. Тепер священник розповідає мені особисто про свій родовід і тих, хто допомагав йому в будівництві. Після загальної розповіді про рід, перейшов до персоналій та особистого з ними знайомства. Першого, кого він мені представив особисто, був його син. Звернув увагу на їхню схожість. Питає мене: "І як ти думаєш, при всьому тому, що я тобі розповів, скільки дітей у мого сина? Одружений?.." Я дивлюсь на нього і по зовнішньому вигляду, який вказує, що десь йому років 35, нічого конкретного сказати не можу. Продовжує: "Він не має ані жінки, ані дітей..." В голосі почулась маленька прикрість, хоча, з огляду на чернецтво в священництві, все має виглядати доволі логічно. Під час тієї розповіді, в кімнаті сиділа одна жінка похилого віку, їхня родичка, можливо, мати головного героя. Ця бабка починає розповідати історію про те, як втратила пам'ять. Пам'ятає, як поїхала в місто і повернулась додому. Приїжджає, вмикає телевізор, а там в телестудії бачить жіночку, яка нагадує її саму. Каже, що мусила додивитися до кінця. Коли камери показували всіх збизька, остаточно переконалась, що то була вона. Я питаю: "І де це було: в обласному центрі чи Києві?" Ствердно відповідає: "У Києві!" Чим викликає ще більше здивування. Зокрема це ж помічаю за виразом її обличчя. Отже, така поїздка цілком випала з пам'яті, після чого довелось звернутись до лікарів і зменшити своє пересування межами свого дому та околиці. Приходить згаданий священник і заводить розмову за гроші. Про те, що я свого часу позичав йому певну суму, а тепер він їх повертає. А я "ні сном, ні духом". Дивуюсь такому розвитку подій. А тут він такий переконливий, що не можу відступити. Повертає гроші. (Візуально самих грошей не пригадую). Тут, до слова, згадана бабка починає говорити за свої гроші, які також повертає мені. Дістає якісь незначні монети великим номіналом і кладе на стіл. Я остаточно в шоці, кажу, що про такі гроші можна забути. А вона: "Ні, гроші треба повертати!"
Тепер я з сином. Маю в скорому часі повернутися... Кажу йому: "Поцьомаю, як приїду!" 0430'