Сон 070424 "Жорсткий гламур"

Їду автобусом, як пасажир. Якимось моментом водій каже, що далі він вже не їде і чи не міг би я сісти за кермо? Стверджує, що тут залишилось їхати недалеко. Сідаю і рушаю. Одразу розумію, що не знаю дороги і пробую увімкнути на телефоні GPS. На моє прохання пасажири усно скеровують, але фантазії пригадування вичерпуються. Раптом хтось з пасажирів каже, що маршрут автобуса пролягає в Крим. Я ж відповідаю, що не маю російського паспорта і туди не поїду, отже, довезу до кордону. Десь про себе міркую, що везу саме таких людей, що живуть "однією дупою" за двома паспортами. Спиняю автобус, адже GPS - на телефоні гальмує і так не відкривається, а дороги ніхто не знає. Сходжу бозна-де і йду пішки до якогось магазину чи населеного пункту. Виникає відчуття, що відійшов від автобуса настільки далеко, що варто було б ним під'їхати, аби не повертатися. Заходжу в якийсь магазин, а там щораз перед очима опиняється якась велика дівчина, яка весь час мені перешкоджає своєю "невимушеністю" (так і не зрозумів: чи продавець, чи клієнт) ходити у пошуках мапи, але про себе вже називаю її "малюнком". У пошуках співставляю образ із тим, що уявляю як такий, що знаю. По пробудженню образ "великої дівчини" нагадав нещодавно побачене зображення з інтернету, генероване штучним інтелектом, із назвою "Жорсткий гламур".

Сон 050921 "Ділення на частини"

Ключ до відкривань всіляхик замків, але у вигляді святкового подарунку. Я знаю, що мені приготували такий, загорнувши в кілька коробок. Подія відбувається в робочому цеху виконаному зі свіжого дерева. Навіть знаю ліміт використання кожного з таких ключів, приготованих не тільки для мене. 0000'

Подібна тематика ділення на частини, але з використанням відра. (Подробиці сну відсутні, але запам'яталось відчуття певної логіки).

Виступ волохатого пастора (волосся сторчма), який стоїть за кафедрою і щось промовляє до слухачів. Таке з нього "сонечко", що аж смішно.

Прихід у гості моїх батьків, де за столом сидить теща. (Подумки констатую: давно ж вони не бачились!). Розмови, або ж роздуми на тему, що люди їхнього віку реалізовують себе лише вдома і майже не виходять на вулицю. Тому з першого погляду видається, що в містах відсутній цілий віковий прошарок населення.

Для якогось внутрішнього замовлення фотошоплю мапу України за областями. Спочатку хтось зіскановує її, а потім по грубому обводить контури. Далі підключаюсь я. Чую, що якась бригада працівників, наче дизайнерів, з "Октринської області" пішла займатися своїм проєктом. Дивуюсь і про себе промовляю "Октринська область. Г-м... Де вона знаходиться?". 0530'

Сон 050520 "Яблуні посеред лісу"

Дивлюсь на якусь мапу місцевости з позначками і поясненнями до них: якщо дерево з червоною цяточкою, то - плодове, якщо "ні" - звичайне, хоча схематично всі позначені однотипно у вигляді ялинок. До останнього вивчаю схему, але, як вийшов на дорогу, побачив ті дерева: три - врядок, інші - посеред лісу, але недалеко від основної дороги. Все так, як було намальовано на мапі. Майнула думка, так, наче я нею вже володів, що на нинішній час неймовірно важливо, а саме: розуміння кількости плодових дерев у співвідношенні до звичайних. На деяких уже були перші яблука. Вирішив покуштувати: на одному дереві виявились - солодкими, на другому - трохи твердішими, але також смачними. Вирішив вилізти на друге дерево, щоб вручну дознімати плоди. Скидаю на землю, а хтось з моїх дітей підбирає їх і складає у картонну коробку. Зліз і бачу, що дитина позбирала все підряд: і хороші, і гнилі. Повчально питаю: "Як ти будеш їх їсти?" - і відкидаю гнилі з коробки на землю. 0700'

Сон 020219 "Пора ставати на лижі!"

Замовили лижі. Стоять в рядок близько 6 штук: 5 однакових, а 6 для мене - особливі, старі, добротні, професійні. Пора на них ставати.

Хтось дивиться по електронній мапі список розташування польських магазинів Biedronka. Називає польські міста і Львів у тому ж числі. Хтось ловить на слові і каже: ого, як же вони примудряються завозити в Україну товар?!

Сон 111218 "Невідповідність до ситуації"

Я приходжу в ресторан, щоб зустрітися з директором і запропонувати свої послуги з продажу товарів групи хорека, зокрема серветок. Мене попросили зачекати. Таке враження, що я був не сам, а з якимось асистентом. Заходить заступник (адміністратор), а з ним і директор цього ресторану. Вітаюсь, починаю свою розмову з віддаленої теми, щоб приступити до суті викладення пропозиції. Директор впізнає мене з першого погляду, адже свого часу я мав з ним контакт, як із багатьма іншими його статусу, з пропозиціями співпраці по установці та обслуговуванню кліматичного і вентиляційного обладнання. Розумію делікатну ситуацію, що сталась, і подумки починаю шукати варіанти грамотної розмови: колись я торгував промисловим обладнанням, а нині торгую "серветками"... Він актуалізує нашу давню розмову з приводу кліматичної техніки та його монтажу, а я все думаю, як йому надати нову пропозицію? Ув'язую давню розмову із  хорекою, пояснюючи, що фірма розширила свою діяльність, і нині також цікава його думка щодо нової пропозиції. Він каже, що вже давно співпрацює з фірмою, яка виключно спеціалізується на цій темі. Пригадую директора тієї фірми, який зайняв цю нішу на ринку доволі давно і "вичавити" його з ринку буде важко і мені з пропозиціями треба постаратися. Підсумовую нашу розмову тим, що зроблю ексклюзивну пропозицію на згадані "серветки". Цієї ж миті помічаю, що стою за святковим столом цього ресторану, де хтось каже комусь тост чи промову, а я своєю розмовою їм заважаю. Дивлюсь на людей, а вони, кожен окремо, характерної зовнішності. Всі сидять за одним великим столом, разом їх десь до двадцяти осіб. Вони прості, негаласливі й терплячі в очікуваннях. Принаймні так було щодо мене. Склалося миттєве враження, що прийшли когось пом'янути, хоча сам ресторан спеціалізується на святкових темах. Я вмовкаю, тихо перепрошую і на тому прощаюсь до наступної зустрічі з директором.

Якась жінка показує на мапу України. Звідти йдуть яблука. Відбувається технологічний процес переробки їх у сік. (Сон запам'ятався доволі сюрреалістично). 0545'