Сон 310526 "Музей води"

Приїжджаю до якогось великого будинку на березі моря. По ходу виявляється, що це "Музей води". Зі мною мій колега Павло (перший раз з ним познайомився і почав працювати в Нідерландах, а також мали там можливість разом сходити в "Галерію Принца Віллема V" в Гаазі. Цікава прив'язка, як для сну!). До самого музея не заходимо, проходимо повз, і що найцікавіше - це хвилі, що надходять з моря. Берег кам'янистий із великими брилами, а вода цих хвиль якась надзвичайно красива блакитно-перламутрова. Надходить великими хвилями і спадає на берег не загрозливо, а доволі лагідно. Відзначаю доволі приємні та незвичні відчуття цієї краси, зокрема кольору води та світла. Дзвонить дружина і питає: "Де є?" А я відповідаю, що "В мене особливий день". Далі сон змінюється на теми: щось пов'язане зі штанами та окремо - з дітьми.

Сон 290526 "Обірвані сходи"

Навчальний заклад. Дуже великі авдиторії. (Узагалі не схожий на той, в якому навчався). Я автономний від своєї групи. У мене своє розуміння розкладу навчання, адже коригується специфікою праці. Для мене робота - це важливіше. Навчання - не годує. Сьогодні випав той день, коли завжди прогулював лекції. Вперше маю йти на два предмети, на яких вчителі уяви не мають хто я такий, а я - хто вони є. Перший предмет - це англійська, а друга - щось пов'язане з хімією. Таке вічуття, що вони взагалі мені "не болять", але я мушу йти. Повторюю думку: я весь час змушений був пропускати ці уроки, але сьогодні обов'язково маю піти. Іду на знайомі сходи, а вони якісь інші - хиткі та складені, наче залізне риштування. Одразу зауважую, що ніхто по них не піднімається, але я знаю тут лише їх. Голову не піднімаю, аби зрозуміти: чому? Крокую вверх, перший поверх, другий... - це так для себе бачу і раптом сходи уриваються. Просто відсутній один прольот, хоча сходи йдуть і далі уверх. Переступити неможливо, аби якось йти далі. Мушу повертатися. Озираюсь навколо: окремо відзначаю великий простір холу навчального закладу. Тепер я знову знизу, з думкою, що мені по любе треба дістатися тих авдиторій. Раптом приходить бажання піти в туалет. До нього були невеликі сходи. Зайшовши в приміщення, зауважив, що одна стіна цілком дивиттся прозорим склом на людей, що ходять в тому холі. Якась жіночна ще стала, аби на мене подивитися, хоча взаємно видно нас було здалеку. Що за туалет? Роззираюсь і бачу ще одні двері, там - вже із закритим приватним простором. Заходжу туди, а в цей момент приходить дружина і каже, що їй важдивіше. "Я швидко!" Чомусь не виходжу, а відвертаюсь в другу сторону, аби її не бачити. Краєм ока помічаю її такою, якиби вона була б в душі... І в цей момент крізь глибокий сон чую якісь повторювані звуки. Розумію, що це долинає з реалу. Думаю, що в пральну машину поклали наче якийсь ремінь із металевою пряжкою... (Напівсон). За якийсь час звук припиняється. (Реал). В кімнату заходить дружина зі словами: "зроби щось із краном, який дивно працює!"

Сни 21-250526 "Повтори: рух, дія, вхід"

Фігурки чоловічків у вигляді самбреро, що крутяться навколо себе, але великий капелюх залишається на місці. Їх образи мерехтять, якби в анімації 3D, спроєктовані в простір розміром з іграшку. Ворухають руками і смішно підтанцьовують. (Образ виник на тлі однієї з прослуханої сьогодні джазової мелодії, подібної до цієї - Jimmy McGriff - All About My Girl).

21.05.26

Магазин (майже такий самий, що і в дитинстві, до якого ходив від батьківського дому на закупи). Сьогодні там зайнятий електроінсталяцією, зокрема дрібними кабелями. (Чітке переконання ще уві сні повтору цього сюжету протягом сновидіння). 

P.S. Схоже на ще несвідоме розуміння структури серіалу "Тремор" або "Остання ніч у Треморі", якого цього дня ще не додивився до фіналу, але наступного - "розкрився" подібністю до побудови повторів у снах.

24.05.26

Їду на місце праці. Спочатку машиною, потім пішки, далі - коридором. Чую дзвінок. Дивлюсь на годинник - 1 ночі. На іншому годиннику дясята ранку. Розумію некоректність. Знаю, що мені на восьму, і все це коментую по телефону. Врешті-решт чую різні голоси і бачу спини людей, вітаюсь із ними в (іншому) коридорі перед входом до фабрики (без конкретики якої, хоча з дивним переконанням, що цей вхід мені не раз знайомий, схоже, що й за іншими снами).

25.05.26

Сон 110526 "Базар абсурду"

На початку подій - базар... Якийсь хлопець нюхає кокс. Чихає, а під носом утворюється булька. Починається якийсь діалог, який чую не лише ламанням мови, слів, а ще з абсурдною логікою.

- Куда ідьош? - наче питає наркоман.

- Прирву, - відповідає хтось.

- Засідся?

- ...

- Пострися.

- Проситися...

Мама дитині робить татуювання, зокрема і на стопі. Творить легкими жестами. Малює і коментує: "А тут хай буде тьотя, що нагадуватиме янгола". Смішний малюнок, кривий, як обличчя жінки на картині Пікассо, але з крильцями. 

(Це мені ще щось нагадує, але важко пригадати, що саме).

Будівництво нових будинків, яке відбувається просто на очах. Заохочують активною участю у футбольних клубах. Будують у різних містах. Під кінець якогось будовництва я навіть в ролі ідейника.

Сон 090526 "Рух і наступ"

Якась дівчина спілкується з кимось по телефону про проблеми з машиною, зокрема з акумулятором... (Спочатку без конкретики: хто це?)... Якби такий сценарій подій, де всі учасники є в різних обставинах, але в постійному дорожньому русі. Почуваю себе не якби в фільмі чи безпосереднім учасником подій, а мимовільним, випадковим свідком. Чую по рації чужу розмову про те, що президент хоче вийти на зв'язок з Соколовою (Яніною). (Несподіваний образ, як для мого сну). Хтось відкоментує, що в неї сіла зарядка і машина стала. Якби розумію мапу подій у масштабі, де всі машини ще їдуть, а одна з них стоїть. Міркую: як вона може зупинитися, коли ворог наступає? (Трохи алогічно, так "наступає", що всі ті, кого чую, їдуть за тими, хто жене ворога з окупованої території). Раптом бачу людей посеред лісу, якби не військових і не цивільних, а в незрозумілій мені формі. Четверо людей сидять за столом. Недалеко раптовий вибух снаряда, бачу, як розлітається земля і всі вони попадають від непритомности. Один чоловік раптом завалює голову до тилу, видно було, як по листю на землі почала текти кров, але незрозуміло звідки і якої частини тіла. Мить і до цього чоловіка повертається свідомість, піднімає голову, злегка потрушує нею, розплющує очі... (Я просинаюсь, вже не перший день десь за 10-15 хвилин перед будильником).

Oudekerk ad Amstel - Amstelveen, Amsterdam, Нідерланди

Сон 07-080526 "З наближенням незвичного"

Пробігає кіт (домашній, як у реалі) зі світлої кімнати в темну, якщо не чорну. (Примішення нагадують батьківську майстерню на другому поверсі). Раптом я бачу, що в темній кімнаті живуть маленькі котенята. Якоїсь миті вони вже якось не геть маленькі, а дещо середнього зросту. Якось в уяві (після сну) домальовую, що вийшовши з темної кімнати, котенята мали б бути чорними й такими їх сприймаю. Беру одного до рук і відчуваю, що хутро в різних місцях має певні грудки. Чомусь подумалось про кліщів, хоча це не зовсім буквально та страшно виглядає. Чомусь мені це знайоме, навіть на дотик. Дещо незрозуміло і тому огидно-лячно: що це таке?.. (Пізніше після сну я згадав цей знайомий мені образ із реалу: доглядаючи в дитинстві та підлітковому віці за нутріями, зрідка на їх шкірі спостерігав певні грудки шерсті, які пізніше легко було вичесати).

P.S. Сам сон насправді справив хоча й короткочасне, але неприємне враження.

07.05.26

Аби отримати нове житло, вирішив скористатися давньою "схемою": фіктивне розлучення. Переконання, що маю куплене житло, а друге - хотів би отримати від держави... Приходжу до юриста, аби отримати консультацію. Без конкретики: до якого спеціаліста маю прийти? - а трапляю на прийом до якоїсь юристки. По ходу розмови розумію, що вона не просить від мене жодних документів і тому все це вже виглядає підозріло. Під кінець розмови починаю про себе міркувати: чи справді варто на це йти?..

(Переконання, що подальший сон є логічним продовженням попереднього).

Піднімаюсь із кимось на гору. Знаємо, що йдемо в невідоме, адже цей маршрут ніхто не знає. Піднімаємось довго, майже доходимо до вершини, і тут надходить пропозиція спуститися крутою стежкою, а що неправдоподібно - викладена вона червоною бруківкою але з доволі крутим спуском. Кажу, що це стрьомно, хоча ще сам не знаю, що буде по іншу сторону гори: чи не такий самий спуск, а мо' гірше?

P.S. Дивно, але сьогоднішній сон мав у собі щось незвично приємне на відміну від вчорашнього.

08.05.26

P.S. Завтра їхатиму до Польщі.

Oudekerk ad Amstel - Amstelveen, Amsterdam, Нідерланди