Сни 23-241025 "Дивна логіка"

Знаю, що донька зустрічається з хлопцем. (В реалі бачив лише на Фейсбук його пару юнацьких світлин). Минає якийсь час і по роду праці випадково випадає образ мого шефа, якби теж на Фейсбук, з яким доволі рідко контактую (у сні, якщо точно, спільний образ двох керівників, а так - переконання, що це одна людина). Раптом розумію, що той, з ким зустрічається моя донька і мій шеф - це одна і та ж людина. (Уві сні відсутнє переконання і чому виникла така логіка, але в реалі їх дехто помилково може прийняти за незначною смуглістю шкіри приналежністю до ромів). Виникає уві сні питання: як він може поєднувати навчання в університеті з тим, аби керувати фірмою?

23.10.25

Спілкуюсь з дружиною, яка наче крізь сон викриває свій не до кінця ясний стосунок з людиною, у якої орендує приміщення для офісу. З одного боку вона говорить напівнатяком, з іншого - приходить якесь окреме через підозру розуміння та непевне переконання, що в її словах є певна доля правди.

24.10.25

Сон 060125 "Приховане в діях"

Кілька разів уві сні, навіть у попередні дні, з'являвся в такому приміщенні, яке важко описати. Наче просторе промислове приміщення подібне на котельню, адже наявні труби на стінах, якісь великі збірники, які могли б на це вказувати, але події вказують на те, що тут місце для зустрічей. Залізні сходи вниз, які вказують, що це велике приміщення знаходиться нижче від рівня землі, принаймні таке переконання. Приходить якийсь чоловік з дитиною років десяти і долучається до групи людей, які там знаходяться. Якась інша подія з їхньою участю передує цьому візиту, яку вже не пригадаю.

Спілкуюсь з хлопцем років тридцяти, якого дещо знаю (переконання з подій у якомусь минулому сні, що не пригадаю). Там він постає ініціативним з дещо підлітковою нарваністю, але пристойним і передбачуваним. Цього разу він з'являється в якихось справах зі світлинами, які, аби звільнити руки, дає на мить потримати мені. Формат світлин мене дивує: менше 10×15, навіть менше від "Палароїд". Пригадую (можливо, таке переконання), що він весь час мав невеликий фотоапарат із собою, і раніше робив невимушено, а можливо й непомітно, знімки. Починаю вдивлятися в світлини і бачу якісь групові зустрічі, але придивляючись уважно, розумію, що саме ці знімки еротичного характеру, хоча не брутальні, а з певним прагненням фіксації того, де він і з ким був. Ця сторона його натури мене дещо дивує. Якась світлина виявилась критично засвітленою, майже білою, так, що не можна було й роздивитися облич, навіть рахуючи й те, що й так за цими куцими роздруківками ніц не можна було зрозуміти, хто там є, чиї там обличчя. Зробивши коротко свою справу, він розвертається, аби забрати те, що дав мені в руки, і дещо дивується: чому я переглядав те, що не мав робити? - але не коментує, хоча порив бачу, що виник, та забирає з мовчазною недосказаністю.

Сон 210622 "Телевізійне шоу"

Беру участь у телевізійному шоу. Гра поділена на дві команди: у першій супротивник одинак - молодий хлопець із почуттям гумору, амбітний, у другій я з дружиною. Виконуємо різні завдання за межами студії. Так як проєкт пілотний, моментами в організації виникають якісь заковики, але на це ми не зважаємо. Гра не є настільки силовою, як інтелектуальною. У підсумку ми збираємось у студії та обговорюємо досягнення. Спочатку ініціативу бере ведуча, на якій власне і побудована послідовність проведення програми, вже під кінець діалогу, ініціативу перебираю я з хлопцем-одинаком. Слово за слово і наш діалог вибудовується у безперервний гумор. Моя дружина і ведуча просто не мають можливости вставити хоч би якесь своє слово, так все відбувається енергійно та динамічно, а на нашу думку - цікаво для самих глядачів. Дійшло до того, що в процесі такого гумору я висловлюю пропозицію ведучій, аби наступну передачу ми записали змагання вже без неї. Одразу було видно, як вона не може підібрати слів, завершує виправданням, що цей проєкт експериментальний, і він може наступного разу бути не реалізованим. Все залежить від спонсора та рейтингу від глядачів. Ми то слухаємо і все розуміємо, а внутрішньо "по-пацанськи" задоволені організованими вибриками, прямо в записі, а чи візьмуть їй до уваги після монтажу, можливо, і не так важливо. 0101'

Сон 231021 "Преображення"

Опиняюсь у товаристві людей із неприродними здібностями. Спочатку спілкування між ними ведеться у звичному форматі. Одна дівчина сидить біля трьох людей, а фліртує з одним хлопцем. Якоїсь миті їй щось не подобається у сказаному і її "заклинює": раптово перетворюється в якогось робота. Начебто в обличчі нічого і не міняється, але на долонях з'являються дві величезні круглі пили, які, прокручуюючись, можуть будь-кого порізати. Я аж шарахнувся, так як сидів недалеко. А вона каже до того хлопця: "Диви, зі мною небезпечно, можеш порізатися!" Так, начебто його бачу трохи травмованим: також тієї миті преображеним у робота, а її - без пальців, адже, за логікою, маючи такі пили, вони обов'язково мають бути ними відрізані, - вказуючи на них під час своєї репліки. За мить повертається у звичний образ здорової дівчини. Поряд мене, з іншої сторони, сидить ще одна дівчина, яка захотіла сфліртувати зі мною. Дівчина як дівчина, поки на раз у неї не почали мінятися очі різними кольоровими колами (доволі оригінально), але, як на мене мало зворотній ефект: враження, що вся її сутність - штучна. Інший хлопець став так, аби дивитися близько до екрану відео, яке було б доступне лише йому. Там показували людей, які перетворювалися з нормальних зі звичною поведінкою в голих, з певним по сюжету еротичним натяком, але якоїсь миті поверталися в таких, якими були від початку. 0400'

P.S. Цікаво, що перед сном почав дивитися серіал "Гра в кальмара". Єдиний момент, який прямо-таки асоціативно співвідноситься із сюжетом, так це травмовані пальці одного з випадкових героїв. Інше, що міг би відзначити, так це "перевтілення" - "преображення" героїв - себе в себе іншого, які мусять змиритися (навчитися жити) зі своєю правдивою сутністю.

Сон 040221 "Спинятися. Відтинання"

Готую їсти: пюре, омлет, ще щось. Знаю, що маю приготоване віднести своїй дівчині, яка мешкає в знайомому мені домі (в реалі там живе давній шкільний друг С. Доречі, уві сні, за віком, відчуваю себе юнаком). На якомусь із етапів приготування збираю від себе свіжо вистрижене волосся, яке скрутив у клубок. Маю намір віднести його, разом зі стравами, своїй дівчині. Чомусь для мене це важливо, але хтось відмовляє мене від того, адже: що робити зі вже заплутаним волоссям?

Дружина просить, аби я відрізав їй частину пальця. Міркує: по першу чи другу фалангу? (Сон повторюється, видається, що подібне снилось на днях. Відтоді на пальці залишилась незначна ранка). Цього разу я їй відмовляю і кажу, що нехай вона і не відчуває його, але це не причина його відрізати. (Так само, від першого сну знаю про його нечутливість). 0130'

Йду дорогою вздовж проїжджої частини. В руках несу об'ємний предмет, який час від часу кидаю на землю, але повертаюсь, підбираю його знову, врешті-решт викидаючи у смітник. В тому процесі минаю хлопця, якого спроваджують батьки в школу. Лунає дзвінок на лінійку, лунає дзвінок на урок, поки не лунає голос вчительки, аби цей хлопчик не стояв біля воріт, а вже заходив. Так, він спізнився! Так, він це робить доволі часто! Він є специфічною дитиною, яка відвідує специфічну школу. Цього разу, поки стояли у воріт, його батьки розпитували про психологічні бар'єри, які спиняють його перед входом до школи. Цього разу він згадує про якусь однокласницю, яка його на перервах коментує. Минаю їх, викидаю за залізничною колією, що перетинає дорогу, своє негабаритне сміття і повертаю вправо на нову вулицю, яка нагадує дорогу до баби Дусі. 0500'

Сон 270320 "Королева Іспанії"

За попередній день (26.03.2020) запам'ятався лише фрагмент сну: "Я на човні разом із дружиною. Сиджу на веслах і ми спілкуємось. Човен рівно та спокійно пливе по воді".

Я в храмі, більше схожому на костел. Збираються люди, наче на якийсь захід. З однієї сторони присутня певна організація дійства: люди, які приходять, сідають на порожні місця, хоча розташовані вони асиметрично, але під прямими кутами; та хаос: поки всі сідають і ходять, утворюється багато руху. Я помічаю знайому мені вчительку української мови (пару раз був запрошений нею, аби прочитати дітям свої поезії), а біля неї якусь дівчинку в червоній туніці. Всі сідають на місця і починається богослужіння. Несподівано, як для мене, до дівчини підходить ксьондз і благословляє її. Тепер я вирізняю з усього, що дівчина, з поміж інших, сидить не на звичних дерев'яних стільцях, а на троні. Розумію, що я, спершись на якомусь етапі просто біля сповпа, стою біля цієї дівчини (з правої сторони, але боком до неї). Ксьондз говорить про неї якісь несподівані для мене речі: про те, що це велика честь, що "нас відвідала член королевської родини... (далі багато регалій), а в майбутньому - королева Іспанії". Дівчина питає в згаданої вчительки: "Навіщо вони сюди прийшли? Навіщо це мені?" На що вона їй коротко пояснює, що це такий протокол (щось на зразок: так треба!).

Виходжу з автобуса в районному центрі й іду по малознайомому місту, геть незнайомими вуличками. Переходжу між житловими будинками, то в одну сторону, то в іншу. Рухаюсь інтуїтивно, адже знаю, що тут - недалеко. Тепер виходжу на впізнавану мені вулицю, де біля одного старого одноповерхового цегляного будинку з обсипаною штукатуркою стоїть чоловік і маше мені рукою. Я його впізнаю (в реальному - директор міського центру технічної творчости для молоді). Уже тієї миті розумію, що це саме той будинок культури, який шукав. Заходжу всередину, підходжу до жіночки, яка мала образ державного службовця, дістаю два папірці з проханням зареєструвати творчий колектив з доволі народною назвою, щось на зразок "Древляни". Це прохання не моє, але мій приїзд пов'язаний саме з тим, що я зацікавлений у вирішенні даного питання. Поки мене прийняти не може, просить зачекати: хтось переді мною з поспіхом робить свої документи. Тепер все міняється таким чином, що те місце чимдалі нагадує бібліотеку, в якій відбувається захід. Ще помічаю, як приходять незнайомі мені люди, сідають, готуються. Біля мене дружина, яка із собою має кілька власних книг. Захід починається і на ньому надають слово хлопцю, молодому та перспективному автору художніх творів і наукових розвідок. Він розповідає за власну творчість і шлях до неї, акцентує увагу на своїх відкриттях, зокрема на тому, що, несподівано для мене, починає сипати компліментами моїй дружині, розповідаючи за унікальну статтю з математики, яка отримує доволі позитивні відгуки. Я ж про себе дивуюсь: "Яка математика? Вона ж - філолог!" Хоча з'ясовується, що це свого роду стаття на межі двох наук. Майже на тому й завершує свій виступ:
- З цієї статті потрібно починати вивчати наукові роботи Г.Л.
Десь по завершенню заходу, оригінально зашнуровую лівий черевик із двома симетричними хвостиками догори і донизу. 0340'

Раптом виникає буквенно-словесний каламбур: "MAG-In шOCEAN". На артикуляційне увиразненя цієї фрази, хтось ствердно констатує:
- Я знаю матеріали з яких це зроблено! 0500'

Сон 200320 "П'яте колесо до воза"

Серед колективу хлопців хтось зауважує, що я єдиний одружений. Звучить теза, що "таким, як я, треба співчувати", - яку заперечив. За перебігом робочих подій, одному хлопцю щастить налагодити стосунки з однією дівчиною. Поняття "щастить" в його розумінні амбівалентне. Ось вже він готується до весілля, яке має відбутися в короткому майбутньому. Сидимо з ним у лазні, а він доглянутий, стрижений - "все, як має бути!" Підохочую: "Аби не розчарувати дівчину!" Тепер з'являється його батько і рекомендує поставити до сумки два колеса, які були відламані, а третє дає мені. Я ж кажу, що це буде для нього як сувенір, прикріпить на ланцюжок і буде висіти іззовні на тій валізці, хоча подумки його називаю "п'ятим колесом до воза". 0410'

Сон 191119 "Скажи мені, що ти мене любиш!"

Відвідую музей якогось просвітителя. Біля нього, на лоні природи, є живий куточок, де живуть тварини, зокрема слон і слоненя. З кореня доволі великого дерева, що росло на тому місці, спеціально зроблене озерце, в якому найбільше любить купатися те мале створіння. Я підходжу ближче, дивлюсь, як все організовано. Територія велика. Уявилось, що десь за далекими межами огороджена від небажаних впливів. Тварини живуть вільним життям, без впливу насилля зі сторони людей. Це все узгоджується з філософською концепцією згаданого просвітителя: світ є вільним для самовираження і власного розвитку. 0345'

У другій хвилі цього сну постає антитеза, виражена в іншому розвиткові подій. Зокрема, привертає увагу дивна поведінка людей, які мешкають родиною в домі, що стоїть недалеко від того озерця: живучи таким же вільним життям, ставлення їхньої дитини до слоненя, можна було б назвати "негуманністю". Таку поведінку спостерігали тоді, коли він на пару з твариною виходив гуляти в село. Кількома словами можна описати ту "негуманність", як нечутливе ставлення до того, кого, схоже, любиш, як і всіх інших у цьому живому світі, без поділу хороший ти чи поганий.

За сюжетом сну: я є студентом і живу з батьками. Разом із батьком купуємо машину, прямо з салону: білу, схожу на "Тойоту". Якогось дня виїжджаю на ній і трапляю на природну перешкоду, яка гне капот. Вирішую заробити той отвір дерев'ною дошкою. Вирізаю по розмірах, підставляю: вийшло доволі непогано. Цікава рефлексія: як наслідок, зміряв поглядом у тій дошці зроблений виріз. Повертаюсь додому, розповідаю про те, що трапилось. Інформацію сприйняли без негативу. Звісно ж, міркую про себе: куплено за мої гроші, "то й розпоряджайся нею, як хочеш!" Другого разу маю встигнути на навчання, виїжджаю з дому, дивлюсь на себе: так поспішав, що не перевдягнувся. Треба повернутись! Повертаюсь. Тепер виїжджаю разом з батьком і матір'ю. Батько за кермом. Під'їжджаємо до якогось закладу, мати висаджується, спирає на машину лопату, яку взяла з дому, вона падає; кладе на землю якісь саморучно наготовлені таблички (написи не видно). Це такий у них на роботі день: прибирання території, розставляння знаків. Питаю в батька: "То за скільки купили машину?" Відповідає: "За вісім тисяч!" Кажучи про неї тільки схвальні слова. Міркую, сказати чи ні: " От колега з роботи планує купити собі не менше ніж за дванадцять". 0500'

Сон 300819 "Гарячий шоколад з кокосовим молоком"

Прийшли в гості двоє людей, один із них юнак. Мати спитала: "Що зготувати?" Юнак каже: "Рослинний продукт із шоколадом, охолоджений землею". На таке прохання мати каже до мене: "Можеш таке зробити?" Я берусь експериментувати. Упускаю деталі марудства, пов'язані з землею в буквальному розумінні та рослинами в тому ж числі, незмінним залишався шоколад. У результаті вийшов охолоджений "гарячий шоколад з кокосовим молоком". Майже на самкінець їхнього короткого візиту даю йому цей напій. З іншої нагоди в гостях ще була якась юнка, приблизно його віку. Підходжу до неї і питаю: "Чи не хотіла б вона спробувати такий напій?" Вона не відмовилась. Якийсь дивний чоловік з кримінальною поведінкою запитав у юнака: "Чому в тебе було нетрадиційне замовлення?" - маючи на увазі чай, кава, або міцні напої. На що він відповів: "З релігійних переконань!" Другим сюжетом до цього чоловіка підходять якісь "друзі" з недоброю пропозицією, а він чи то прикидаючись дурником чи справді змінивши свої погляди, змахуючи в повітрі краєм чорного плаща, як Дракула або Супермен, каже: "Я не буду того робити, у мене релігійні переконання!" 0230'

Якась жіночка нашиває певні відзнаки за успіхи у змаганнях, щось на зразок того, що мають скаути. 0500'

Сон 250819 "Потрапити на гачок"

Сон подібний до того, наче дивлюсь кінофільм. Хлопчик, років з десяти, на риболовлі заганяє собі під шкіру гачок. Я ж в той час чимось зайнятий і прошу зачекати пару хвилин, аби йому допомогти. Він безпокійний: чомусь смиче і смиче за леску, а гачок все глибше заходить у шкіру. Повторно прошу заспокоїтись. Звільняюсь і акуратно виймаю той гачок. Відводжу до лікаря, який оглянувши каже, що він має на певний час залишитися при лікарні. Якийсь чоловік небайдужий до цього хлопця, видно, тато, грає роль солдата польської армії. Йому та ще декільком видали відповідну форму. Вони сідають у авто, а я бачу, що йому не хочеться покидати того хлопця, він все дивиться і дивиться на нього, а хлопець сидить під якоюсь конструкцією і вже грається з дівчиною однолітком. Чоловікам дають інструкції, що робитимуть, як приїдуть на вокзал у Варшаву. Що недалеко від нього, по іншу сторону будинку, буде той комісаріат, куди їм треба буде самостійно потрапити. Спостерігаючи за всім тим, бачу невпевненість, організаційну розпорошеність у діях і думках цього героя. Тепер я опиняюсь за ним. На нещодавні слова про форму, струшую рукою з його спини якісь пилинки та інформую, що на вулиці поляки старшого віку будуть упізнавати на них військову форму старого зразка, до слова додаючи, що нині вона відмінна від тих часів. У той же час, дивлячись на реакцію з дитиною, кажу: "Заспокойся, все буде добре!" На невпевненість, що вказану адресу не зможуть знайти, запевнюю, що я знаю дорогу, як туди потрапити. 0309'
P.S. В цьому житті важко відповісти, що є "потрапити на гачок": чи то є свобода ловити рибу, чи то є стара (нова) роль у певній системі. Чи є звільнення від однієї системи свободою в іншій? Начебто ми обираємо новий шлях, по якому йти, а це є такою ж черговою варіативністю, як і всі попередні. Ми взаємопов'язані з цим світом і узалежнені від речей, які в одній системі є видимими, а в іншій - ні. Відбувається свого роду взаємокомпенсація, де з проміжку ще не прожитиго шляху важко уяснити, що було краще. Втеча від тих речей, які є видимими, аби їх не бачити, в іншому випадку (обрання нового шляху) можуть компенсуватися видимістю неіснуючого - наперед незнаного в світі старому.

Син говорить просто і легко деякі німецькі слова, і все через те, що мав якусь тимчасову дотичність до німецькомовних джерел. Дружина почула, як то в нього виходить і з захопленням каже: "Це ж чудово! Це вказує на те, що можеш із легкістю вивчити мову в своєму віці".

Читаю польською мовою і дивуюсь, що з текстів вилучена буква "ń": на її місці звичайна "n". Міркую собі: це ж треба, вже скільки часу її немає, що люди навіть відвикли її вимовляти?! Тепер її існування схоже на архаїку! А от якби її раптом повернули і люди знову почали говорити правильно, як у давнину?
P.S. Дивує те, що констатація факту вві сні не має жодного відношення до ймовірного в реальному житті, тим більш з погляду на перспективу в минуле.

Сон 150519 "Відчуття несправедливості"

Я молодий хлопець, зустрічаюсь зі своєю нинішньою дружиною, яка уві сні для мене є ще дівчиною: об'єктом мого захоплення і всіх майбутніх намірів прожити життя разом. Я в неї закоханий, але молодеча кров непевна і поки що ми проживаємо в будинку, в якому є такі ж однолітки, як і ми, у яких так само "грає кров" і хочеться розваг і пошуку пригод. Я мало беру активної участі в усьому тому, більше виступаю в ролі споглядача. Якогось вечора ми пішли в гості до компанії, в якій були як дівчата, так і хлопці. За всіми тими подіями розгорталась внутрішня сцена, не до кінця зрозуміла для мене: моя дівчина проявляла певний інтерес до одного хлопця, який оточував її окремими знаками уваги. Так, як ми були з нею, наче діти "разом, але окремо", могли вільно спілкуватися з ким захочемо. Того вечора я присвятив себе розмовам із дівчатами, а вона пропала десь із тим хлопцем. На ранок зрозумів, що в житті моєї дівчини стало дещо, що в народі називають: втратити вінець. Для мене все тієї миті було сповнене недорозуміння: так складно і просто водночас, що мозок мій "увімкнув" якийсь запобіжний механізм на емоції і я на автопілоті покинув те місце і пішов на двір. Вийшов із незнайомим чоловіком, який запитав у когось дорогу, якою ми пішли додому новою стежкою, що утворювала коло, яке окресює периметр "осторова" (видно, спеціально обкопаного ровом, бо сприйняв об'єкт, як такий, що знаходиться на певній окремішності), але ми, майже на початку дороги зрізали її впоперек, запитавши дозволу пройти ще в одного чоловіка. На тій "внутрішній території", поки йшов, згадав, що вже тут був (уривок із забутого сну), але минулого разу в траві я зустрічав гриби, про що кажу тому чоловікові, який нас пропустив: наче то були бабки і краснюки. Той чоловік щось робив над якимось земляним ровом, який я перетинав, з наміром перейти через водні сполуки, придумані свого часу ландшафтним дизайнером, і побачив у траві половину плоскогубців і ще якусь пластикову ручку, видно, з кусачок. Віддав те йому. Тієї миті приходить до мене якесь відчуття туску та несправедливості, пов'язане зі стосунками з моєю коханою: чому вона віддалась іншому? Чому шукала привід мені відмовити, коли я міг до неї загравати? Не був активним, не проявив ініціативу?.. Пригадав вечір, коли я дійсно був втомленим після робочого дня. А хіба це причина? Може, вона так повелася тому, що я свого часу був не ліпшим. Тут я пригадую сцену, коли потрапив у коло дівчат у незнайомому мені домі (жодного стосунку до реальності, уривок зі якогось сну). Але ж я тоді ще був сам і її ще не зустрів! А вона знала мій намір зберегти її цноту, "цю квіточку" (буквальна метафора зі сну) для мене. 1230'
P.S. Важко передати те відчуття, яке виникло під час сну. Якесь внутрішнє потрясіння і випробування водночас. Цікаво, що неодноразово присутні знайомі топоси та сцени в розмові з людьми з інших снів.

Сон 110419 "Втратам не судилося"

Отримав зарплату у вигляді магнітів (такий уві сні грошовий знак). Пішов у супермаркет техніки, ходжу по відділу, який займає весь другий поверх, дивлюсь, що мене може зацікавити: спортивний одяг? - ні! - влаштовує те, що маю; ігрові машини для розвитку? - ні! - взагалі мало коли цікавили; лікувально-масажні ліжка? - ні! - якісь вони для мене незрозумілі; сучасна комп'ютерна техніка? - не зовсім!.. - трохи затримався перед скляними вітринами і зрозумів, що гроші сьогодні не витрачатиму: чи настрій такий, що нічого не цікавить, чи то якась байдужість до всього того? Констатую лише факти. Варто відмітити, що цей відділ був неймовірно гарно зроблений, багато скла, світла, білих та сріблястих кольорів. Все сприяло тому, аби мене справді щось "зачепило", але оглянув все те зі стоїчним спокоєм і пішов. 2345'

Картинка: з однієї сторони стоїть усміхнена довгокоса чорнява, як смоль, дівчина, з другої - (в метрах семи) хлопець, який намотує на свою руку хвіст її довгої коси. Вони стоять і дивляться один на одного. Обличчя хлопця характеризує лють, наче хтось його образив. Паралельно за кадром розповідається, що в Тайвані існує така традиція: якщо хлопець образив дівчину, вона може викликати його на "дуель". Сімейний конфлікт розв'язується змаганням, тримаючись за косу дівчини. Переможець має схопити її та розкрутити нею свого противника. Все б нічого, але емоції підігрівалися тим, що хлопець образив дівчину привселюдно на якомусь родинному святі. Друга картинка (результат "дуелі"): дівчина розкручує своїми косами зачепленого до неї хлопця. Він летить так, що починає кричати: "Харашо... харашо... харашо..." в значенні: "Добре! Ти мене переконала!" Повтóри слова свідчили, що він не витримає неочікуваних страждань. Відбувається певна підміна образів, так, наче за довгі коси тримає не він, а вона, і що це його неочікувані муки: ще трохи і з голови злізе скальпель. Третя картинка: він іде з цієї кімнати, зденервований, виснажений і принижений. Обличчя заросле кучерявою бородою. Хтось торкається тієї бороди і в долонях залишається жмуток волосся. Хлопець на цей жест дратується знову, він морально розтертий (він і вона - квити). Людина, яка торкнулась його бороди, не очікувала такого результату й соромно опускає пальці долу, аби менше привертати увагу. 0404'

Сон 140119 "Збільшення впізнавання та пригадування"

Хлопець тримає в руках збільшений в діаметрі СD-диск. Щасливий, що переписав на нього багато фільмів. Потім питає так, наче хоче пригадати: яких розмірів вони існували? Десь нарахували до п'яти. В пам'яті увиразнено побачив їхні розміри. (В реальному житті існує лише два таких види). Пригадую (в процесі сну) про салат, який має образну прив'язку до об'єму, як до розмірів на дисках. 0404'

Батьківська садиба. Навпроти лазні батько зробив на землі інсталяцію: лежить, приглиблено в ґрунт, на перекопаній ділянці каска з часів ІІ Світової війни. (Цей фрагмент бачу у сні вдруге). Вище неї розкладений перегній з компосту, наче видовжені шмати чорної тканини або шкіри (виразний образ, який важко описати словами). Я "пригадую" (не належить до відрізку мого життя), як через увесь город проходив фронтовий шлях, навіть злочинець (вже при моїй дитячій пам'яті) тікає від міліції крізь наше обійстя (зламавши огорожу до сусідів).
Заходжу на кухню, там до нас приїхали гості, наче як мені знайомі. Порядкую за столом: щось прибираю, а щось доставляю. Хтось каже про "чуть-чуть", а хтось про море, хтось третій про "дайте ложку" (для гості). Всі слова накладаються таким смішним чином, що я підсумовую: "дайте ложку, аби море брала по чуть-чуть", - викликаючи загальний сміх на кмітливий гумор навіть у тих, хто стояв біля дверей кухні. 0609'

Сон 111118 "Дивний прояв довіри"

Дівчина-бригадир. До неї прийшла рознарядка від керівництва, що саме має кожен зробити за сьогодні. Так відбувається щодень. Я з нею приходжу до хлопців, яким вона зачитує завдання: пройтись туристичним маршрутом. Так, як всі сидять укупі, беруть мапу і намагаються зрозуміти обсяги такої подорожі. Дивлюсь на ту схему і розумію певну плутаність того маршруту. Бачу, що їм важко в тому розібратися. Нині їм не просто фізична праця, а тривала прогулянка десь між полями, ярами, лісами. Розуміють, що така "праця" однозначно затягнеться до пізнього вечора. Я ж з бригадиркою маю їхати на якусь дачу, десь за місто. Так, як завдання роздали з ранку, ні я, ні хлопці до всього цього не готові. Висловлюю побажання обміну з кимось з тієї групи, аби піти з ними по тому маршруту. Й одразу чую від того гурту хлопців згоду, наче вони самі тільки-но хотіли це запропонувати, тому що комусь з п'ятьох треба повернутися без запізнень.
Бригадирка на висловлену пропозицію нічого не каже. Маю шукати свої речі, аби швидко зібратися. Не впевнений чи встигну. Йду в якийсь дім, де ми колись мешкали. В якійсь з кімнат ліжка викладені на підлозі в один ряд. В чистоті тих простирадл учуваю антисанітарію. (Цей образ, трохи видозмінений, фігурував у попедедніх снах, які стерлися з пам'яті, але тут постали знову). Я не знаходжу те, що шукав. Повертаюсь і бачу, як бригадирка при необхідному спорядженні вже йде на зупинку. Там її жде хлопець, із яким вона зустрічається. Думаю: от чому вона була така принципова і нічого не відповіла! Вона була впевнена в мені, а не відомо в кому, хто буде третій. Отже, у неї до мене певна довіра щодо її особистого життя, яке вона поєднує з посадою. Треба поспішати. Можу не встигнути поїхати разом із ними. 0449'

Сон 190918 "Свідок хвороби дій"

Дуже довго прокладали кабелі по закручених трасах, аж знудився від одноманітності.

Батьківський дім. Приходжу на кухню, де дружина варить абрикосове варення. В домі присутня якась жінка з кола її знайомих. Дивлюсь на газову плиту і розумію абсурдність ситуації: на ній стоїть велика пластмасова миска, яка від вогню, що під нею, вже частково "попливла". Я кажу жінці: хто так варить варення? Вона в заклопотаності не може уяснити одразу: що не так? Я вказую на миску, з якої варення вже стікає за плиту. Відповідь виявилась чудернацька: я мала поставити на маленький вогонь! Я здивований. Кажу: який маленький вогонь? Вони мають варитися в залізних каструлях, беру одну з них - саму об'ємну, що стояла на підлозі, прямо у мене під ногами. 0224'

Знайоме місце між лазнею і криницею. Ходжу і готую їсти. Присутній якийсь чоловік з певною розумовою відсталістю. В поведінці спокійний, має певну дитячість та непередбачуваність. Час від часу робить щось по-своєму. Готую їсти, питаю в нього, куди він переставив те-то й те-то? Спочатку взагалі нічого не розуміє, потім, як вибачення робить щось по своєму так, що того вже не треба. Цей образ чоловіка переносится в інше продовження сну. Багатоповерховий житловий будинок. Вид з вулиці. До певних квартир по зовнішній стороні верхніх поверхів дому підведені вентиляційні труби прямокутної форми. Тепер дім виглядає якось по-дитячому, наче будинок у мініатюрі. Якась жінка, піклуючись за свого сина, що живе в одній із квартир, доставляє і виправляє пальцями сплюснутість сусідніх труб. Чи та жінка - Гулівер, чи то дійсно макет дому змалілий, але пальці, які доставили ще одну вентиляційну трубу, зачіпили інші, які зігнулись із легкістю фольги. Тому, виправляючи свою необережність, вона говорить, що треба все зробити правильно, адже у інших може так само, як у неї, бути хвороблива дитина. 0515'

Сон 010818 "Бібліотека немовлят"

Бібліотека. Я маю там зробити дві речі: у мене якесь технічне завдання від підприємства. Враження, що ця бібліотека мені знайома, знаю директорку. 

Заходить троюрідна сестра Л. Моя з нею розмова про те, що шукає роботу. Кажу, що якось почув: тут є вільна посада секретаря. Можна поспілкуватися з керівником. Вношу пропозицію: можемо підійти до неї разом. Моя робота і розмова з сестрою забирають час. Я підходжу до внутрішнього вікна бібліотеки, розташованого не на стіні, а нижче підлоги та огородженого окремою стійкою. За тим вікном помічаю немовлят у свого роду спільному інкубаторі. Кажу сестрі: це не складно дивитися за дітьми. Начебто у трудові обов'язки займаної посади входить догляд за немовлятами. Тепер знаходимось біля немовлят. Закричала дитина - треба поміняти підгузник! Дивлюсь на сестру й розумію, що вона це робить вперше. Замащує руки в какусі, які різко відкидає від себе, а в результаті трапляють мені на ноги. Лагідно пояснюю, що так не роблять з підгузником. Починаю показувати як. Прийшла няня показує на іншій дитині. Я заношу какусі і кажу - це ж з грудного молока, як це може бути огидним? Мав повернутися на роботу, але розумію, що не встигну. Вона теж має кудись відійти і повернутися. Домовляємось на відповідний час. При новій зустрічі - це вже не троюрідна сестра, а давній молодий колега, як і в житті: в його образі щось притаманне жіночності. Він каже: "я готовий!", тобто: готовий до такої праці, як догляд за немовлятами. 0310'

Я заходжу в батьківський дім і підходжу до дзеркала. На дворі роздається удар грому. Й одразу чую з майстерні голос середнього віку: як так можна, як так можна? Подумки зазираю за зачинені двері і бачу на робочому столі розкладений касетний магнітофон. Розумію, що в мить блискавки виникла поновна несправність уже в справному магнітофоні. Подумалось, яке ж це марудство ремонтувати стару техніку.

Сон 200718 "Ринг"

Кімната як ринг. Є глядачі. У мене бій з молодим хлопцем характерної зовнішності. Організація проведення - стихійна. Я вдаряю його по обличчу раз-другий, він падає в куток кімнати, тіло лежить на підлозі, голова вигнута від стіни, не видає ознак притомності. Перше враження: прикидається! Хоче видати, що я його нанокаутував, хоча бою, як і не було. Аж подивований.

Сон 280418

Хлопець із дівчиною мають зайти на фірму, як торгові агенти. Хлопець практикує цю дівчину в продажах. Я стою зі сторони і розумію, що в неї нічого не вийде: вона - моя колишня колега і я знаю недоліки її роботи в продажах. Знаю цю фірму і пам'ятаю керівника. По кількох хвилинах заходить за нею і він. Зовні офіс фірми має довольно простий вигляд: розташований в приватному секторі, які то бувають ближче до центра міста, одноповерхова споруда з червоної цегли, затінена високими деревами. Я так само заходжу на фірму, і бачу наступну картину: колишня колега та цей хлопець сидять і очікують, коли шеф фірми звільниться від розмови по телефону. Я приєднуюсь до них і лишній раз пригадую обличчя керівника цієї цієї, яке мені знайоме. Сідаю навпроти його столу, хлопець і дівчина зліва від мене. Дивлюсь як він зайнятий роботою, потім, як слухає цю дівчину. Я відволікаюсь і дивлюсь по сторонах, як оформлений його офіс. Весь простір займають різні стелажі, на них зберігаються документи за весь час роботи фірми. По праву сторону від мене - довгий стелаж з книгами, що утворюють стіну. Я беру і торкаюся тих книг: солідні видання, грубі за обсягом, у твердих палітурках, але видруковані на дешевому папері. Всі книги зачитані і виглядають по-робочому потріпаними. Мені імпонує цей керівник. Перед тим, як щось пропонувати, треба знати специфіку фірми, на яку ти приходиш, а моя колишня колега просто до неї зайшла, навіть не вивчила, що написано на дверях офісу, на рекламному щиті. Я намагаюсь сам зрозуміти чим нині займається фірма. Дивлюсь, а цей керівник, як звичайний працівник обслуговує клієнтів: робить якісь копії документів, але якось незвично для мене: обладнання для мене незнайоме, ставить круглу печатку бездотиковою ручкою - одним засвічуванням на папері.

Метаморфоза: я залишаюсь один, без цих торгових агентів, я знаю, що я завітав до цієї фірми зі своєю дружиною. Вона має ось ось підійти. Вона має висловити своє бачення в перспективах бізнесу в форматі мінілекції, я тут, аби допомогти, як асистент. Я її жду, а вона не приходить і розумію, що вже пора починати. Я розповідаю, чому я тут, які обставини спонукали нас прочитати цю лекцію. Навожу приклади з власного професійного досвіду і висловлюю погляди на економічну і політичну ситуацію в нашій країні і на світові тренди.

Садочок. Розмова про те, що НВК будуть ліквідовувати. 32 дитини на клас це багато. Дійшло до того, що нині вчаться діти еліти.

Мати ставить на стіл чай. Я пробую і розумію, що в мене він солоний. Дивлюсь на інших, а вини п'ють і не виказують здивування. Я питаю в неї: чому в мене чай солоний?.. Знаю, що мати любить експериментувати, але вона виказує здивування...

Сон 240418

Робота. Я працюю з клієнтами. До нас приходить чех, не зовсім у форматі клієнта і не зовсім, як наш працівник, скорше, як партнер. Ми з ним спілкуємось. Виявилось, що він нічого особливого не бачив у нашому місті. Я пропоную щось подивитися. Питаю, ви знали, що у нас є чеська громада, існують 2-3 чеських цвинтаря, зокра один тут недалеко - біля нашої роботи? Пропоную чеху завітати до того храму, який стоїть вглибині чеського кладовища. Цей храм - гарно відреставрований, світленький, неймовірно красивий, а за храмом ще один храм - один в один за розмірами, але чорно-сірий. З красивим переднім фасадом - ліпка з біблійних сцен, а в середині того храму, по моїй старій пам'яті (див. P.S.) - пустка, чи то була пожежа, чи щось таке давнє, що перетворили цей храм в повну занедбаність. Сам храм у процесі реставрації. Порадив чеху пройтись зі мною, подивитися самому на той цвинтар і храми, бо мені якраз по дорозі до клієнта... Я прихожу на офіс потенційного клієнта, з яким мені так і не склалось розпочати співпрацю. На тому офісі питаю про особисту зустріч з керівником. У відповідь - невнятність відповіді і тиша. За столиком, принишклого в роботу, я побачив працівника цієї фірми, з яким спілкувався минулого разу, і звертаюсь до нього: Андрій?!. Він у відповідь каже: "Так?!" І я, втішившись, що пам'ятаю його ім'я, навіть про це сказавши вголос: "Бачите, я Вас не забув!" - запитав, як можна поспілкуватися з керівником. На що цей хлопець, з єхидинкою відповів: з самим директором? Він так це подав, наче я мав поспілкуватися з богом. Повівши розмову далі наступним чином, з інтонацією секретності: директора немає і просто так неможливо його вичепити, бо він, якось так: не зовсім на місці. З такої неясності у мене виникає думка, що він, схоже, за кордоном. Але цей Андрій продовжує розмову так, що є одна історія, яка пов'язана з колишнім партнером директора і фінансами, з якими тепер якась неясність. Той партнер, на прізвище Скутер, загинув. І фірма тепер у "підвішеному" стані, тому він не обіцяє певних перспектив по співпраці з нами. Поки я з ним спілкувався, образ керівника зазнав певних метаморфоз: у наступній послідовності: Синьов - Крігер - Розенблат.
Таких самих метаморфоз зазнав і образ Андрія, з яким я спілкувався. Це вже була дівчина, яка мені каже: "Якщо хочеш, можеш мене запросити в кавярню". Я на неї дивлюсь, а вона лежить в якомусь гібридному ліжку, чи то ліжко-офісний стіл, чи то ліжко-койка з напівлікарняними засобами, що знаходились від центра ліжка до його краю. Я їй відповідаю ствердно, чи то від співчуття, чи бажання підтримати невеликою прогулянкою.

P.S. Храми і кладовище мені вже снилися, але доволі давно, так би мовити - повтор сну, але в іншій інерпретації та в іншому контексті. Це був повтор фрагмента, де я їхав дорогою і справа зобачив храм і цвинтар. Був не сам, прогулювався разом із кимось по тому красивому доглянутому кладовищу: красиві кам'яні надгробки, скульптури і як вершина - неймовірна храмова споруда.