Сон 070826 "Не треба"

Підготовка до поїздки за кордон. Там має відбутися якась конференція, на якій я маю бути присутнім. Разом зі мною їдуть також інші люди. Локація збору для всіх - батьківський дім. Зауважив, як всі поважні чоловіки почали ходити однаково в туалет, по простому - на стіну біля сараю. Тепер лазня (частий мотив у снах), купаються всі окрім мене. Заходжу до прилазенкової кімнати, розумію, що залишився чоловік, який сам порядкує. Зауважую біля печі дрова прикриті грубою тканиною, а поверх - "гору" піску. Із-за дверей (не відкриваючи їх) просить мене підкинути до печі дрова. Якось вирішую це питання з піском, що на здивування виявилось простим, та дістаю поліна. Тепер мені кажуть, що за пару годин виїзд. Починаю збиратися, але розумію, що речей із собою ще не зібрав, а яких саме збирати - немає. Питаю й уточнюю, наче в матері, що речей не зібрав, а всі наукові (в значенні науковці) та поважні стверджують, що за два дні (тут вже не годин) - вже не треба.

Сон 281220 "Розв'язування питань"

Лісоповал. Перетягую великі брили дерев.

Набираю в лазню воду з криниці в бак, що стоїть на горищі, увімкненим насосом. (Прямі асоціації з батьківською лазнею). Контролюю процес. На якомусь етапі пропадає світло. У приміщеннях стає темно. Переходжу до басейну, а з вікна, що виходить назовні, бачу, як підходить із телефоном біля вуха та в розмові за ним Т.Л. (колишня вчителька молодших класів у моїх дітей). Чую її розмову, але виходжу з лазні й відкрито натикаюсь на неї. А вона раптом до мене з питанням, який одразу й не второпав: "Як купити машину в Польщі?". Подумки: "Дивне питання! Поінформована?.. Звідки? Знає, що приїхав із Польщі, там купив машину? Яких ж хоче від мене уточнень купівлі?

Сон 101218 "Творчі люди на дорозі"

Приїжджаємо машиною до вітрового млина, що знаходиться на красивому лоні природи, але прямої практичної функції не виконує. Це щось схоже на ресторан з натяком на лазню. Звертаю увагу на художньо викладені дрова. Мені подобається "картинка" з ними, зокрема гра світла і тіней, що простягаються від мене вглиб будови. Такий ефект утворюється завдяки якогось сяйва, що знаходиться за моєю спиною. Я відходжу так, аби сфотографувати ті дрова, щоб не падала моя тінь. Потім оцінюю красу власної тіні, що простягається до них, також фотографую і свою тінь. Потім фотографую тьмаво впізнаваних акторів. Серед яких один чоловік, що просить показати дорогу до Житомира. Розглядаюсь, а з ним ще двоє на своїх машинах. Просять показати дорогу. Ми дивимось по GPRS і їдемо, вони за нами. Мають поспішити, адже наш водій цієї миті виявився нетерплячим: швидко набирає швидкість і жене по трасі. 0446'

Їдемо всією родиною на якесь свято: я, дружина і діти. Під'їхали до головної дороги, зупинились, аби пройшли люди та проїхали машини. Тут я бачу давнього житомирського знайомого, поета та історика Юрія М., який іде з дитячою коляскою і дружиною по тій дорозі, на яку ми маємо виїхати. До коляски прив'язаний великий собака. Моя дружина розмовляє з кимось по телефону і я хочу їй зауважити, що бачу Ю.М. Виїжджаємо на дорогу, а тієї миті він відходить від коляски і дружини й іде кудись у сторону. За однією собакою побачив другу - меншу. Ми вирівнюємося і я бачу, що в них в колясці не дитина, а ще дві маленькі собаки. Проїхавшись трохи вперед і зустрівшись із ними очима, крізь скло добачив, що в тій же колясці, яка вже не просто дитяча, а цілий возик, сидить усміхнена та кучерява, як пудель Юлія С. Машиною став біля довгої колії, що йде за обрій - далі асфальту немає. Це місце - натяк на залізничну станцію, яка, можливо, була нею. Свідченням тому є поряд занедбана невелика споруда. Починаю про щось до них говорити. Жінка каже: "ми сходимо і далі підемо так!"