Сон 170326 "Оціночне судження"

Дивлюсь якийсь відеоогляд, і тут мені потрапляє сюжет, в якому розповідається про українську діаспору, яка у ХХ ст. (без значної конкретики в датах) зняла фільм про українське підпілля. Сюжет ілюструють уривком. Події відбуваються в такому місці, де все зроблено так, начебто однозначно маєш розуміти, що це сцена, але в масштабах великого павільйону. Початок сюжету починається з лісу... Багато зеленого кольору. Перше, що вражає, так це робота оператора, який працював реально цікавим рухом камери у просторі. З якогось моменту розповідається про українську дівчину, яка не здалась на відміну від російської, що виявилась чекісткою (конкрртно у сні - "кадебісткою"). І десь у тому ж контексті фільму подається інформація про них, як про акторів, зокрема їх часткова біографія. Підходжу до дружини і розповідаю, що є реально цікавий фільм, який варто було б подивитися...

Підходжу до дружини, а вона перевіряє якісь учнівські роботи. Каже мені: "Я не думала, що ти міг допустити таку помилку!..". Все подається так, наче я написав таку роботу (не ясно в якому статусі та коли) і здав її своїй дружині на перевірку з іншими. Продовжує, зачитуючи питання на тест з того зошита: "Наведіть приклад спошлення XIX століття" (уві сні звучить саме таке слово "спошлення"), - "І ти даєш відповідь: "Костюм Івана Франка"." Після цього мовчки замальовує колами таку відповідь ручкою з зеленою пастою, тим самим гостро виражаючи свій протест.

Spijkenisse, Rotterdam, Нідерланди 

Сон 09-100326 "Неочікуване ~ пошук, приховування, наслідок"

Мало бути одне, а народилось три дитини. Врешті-решт себе питаю: так я є багатодітним батьком?

09.03.26

Купив баян з дизайном коробки, оформленій кількома російськими піснями. Зокрема читалась назва "Золотоє кольцо". Дивлячись на упаковку, подумалось: явно придумане для новачків, так, якби купивши нове приладдя до кухні, до того долучається інструкція з додатком кількох пробних рецептів. Поставив той баян під стіл, навіть не розпаковуючи. Дивлюся, а там під ним вже стоять два монітори: один великий, як за 90-х - 2000-х з променевим кінескопом - сірого кольору, а інший - менший: чорний і плаский. Пригадую, як їх теж колись купив і так само залишив, не маючи наміру за ними працювати.

P.S. Колись мене розсмішила фраза, почута від колеги-білоруса: "Зачєм казє баян?". Можливо, цей сон - це іронія на той спогад?..

Зупинка. Сідаю в маршрутку, а там вже сидить моя донька. Перед цим гукав її на зупинці, як сідати. Сів позаду. На останньому сидінні побачив блокнотик, який впирається в спинку. Перепитав у дівчини, що сиділа поряд, чи не її? Далі продовжую коментувати за безпеку, зокрема для спини, адже цей блокнотик був засунутий у сидіння акурат у поперек хребта того, хто там сидітиме. (Так, наче я сам). З цим погоджуюся інша сусідка, що сиділа навпроти та все чула.

Як формується сон (приклад сновидіння) :: Стежка зроблена з бруківки. Чомусь вона зеленого кольору. Розумію, що покрита тонким мохом. Йду нею і виходжу на два великих стовбура від дерев, що корінням підпирають цю стежку по ліву сторону. Стежка вихиляється вправо й потім іде прямо... а в очах починає та бруківка мерехтіти клітинками, у короткому триванні якого напрошується якийсь новий образ.

P.S. На днях записав думку, наскільки мені було б цікаво вловлювати та розуміти переходи між образами. Так можна збагнути: звідки виникають ідеї. Зокрема, можна вивчити, чи в силах людина самостійно та дещо свідомо генерувати їх за поточними образами.

10.03.26

Spijkenisse, Rotterdam, Нідерланди

Сон 250226 "Неспокійне"

Двері, замки́, вулиця, перебігання з місця на місце... Інтернет. В контексті усього з'являється кіт-убивця з інтелектом людини. Погоня...

Якийсь динамічний сюжет, де мене задушили дверима до автобуса. Проснувся від того, як калатає серце, наче при перегляді фільму жахів.

Виходжу з дому в магазин. Купую солодке та дольки тортика. Касирка каже, що все по 5. Заходжу в кав'ярню, п'ю чай. Якась дівчина проявляє до мене інтерес. Якийсь діалог, який без відповіді обриваю і йду по-англійськи. Подумки: до чого це все? - у мене ж сім'я! Обходжу квартал та поветаюсь, аби забрати куплений тортик, а там моя дружина... Хтось питає за чашечку...

Події відбуваються у першому домі, який знімали сім'єю в Польщі. Приходять гості-працівники, а я в кімнаті, що нагадує майстерню. Вона широка, трохи недомітана з останнього разу. Берусь поприбирати грубе, а дрібне попилососити. Тепер ми на вулиці. Колега (без конкретики) каже, що немає де замонтувати елекричну коробку. Дивлюсь уважніше, а мова йде про дивну округлу споруду, виконану з бетону, що дещо нагадує льох. (Тут виникає спогад про забутий сон). Знаю, як його робили на замовлення клієнта, з бетонованим дахом, що складається з двох частин. Саме там колега виявив локальну проблему для замонтування електричної коробки. Бетон у тому місці був крихкий та осипався. Пригадую, як колись ми завершили його будівництво на половині даху. Зокрема чомусь увага прикипіла до дивного кріплення на шурупах, що тримало ту крівлю.

P.S. Загалом сон був неспокійним, з частими пробудженнями і коротким - до 5 годин, саме тому й химерним за логікою подій.

Spijkenisse, Rotterdam, Нідерланди 

Сон 070226 "У чожому сні"

Опиняюсь залученим у спостереження якогось слідства. (Схоже на враження після перегляду фільму). З кимось шукаємо якісь докази в печері, що має незвичну архітектуру: спочатку завертає вліво, потім переходить у розлогіший простір вправо, а за ущелиною іде прямою кам'янистою дорогою, що деякі пошукачі пригод долають, аби потрапити в те саме місце, куди веде нормальна дорога назовні гори. Нас цікавить пошук якихось доказів перед самою ущелиною. Більше збираються факти про зовнішній вигляд, адже вже було видно, що до цього доклалась рука людини. (Тепер відбувається якби повтор сну). Я знову з кимось в тій самій печері. Першим зауважую кардинальні зміни, що відбулися в проході через ущелину. З одного боку каміння було переставлене так, що прохід вже був до не впізнавання з першим нашим візитом, з іншого - по праву сторону було наставлено дуже багато незвично округлого каміння коричневого кольору, що більше нагадували величезні горіхи з поодинокими чорними крапочками. Ділюсь враженями та йдемо далі. За ущелиною раптом обок себе зауважую дружину і аби не забути сон, пробую записати ногою по старій зеленій фарбі побачене. (Деякі деталі побаченого забулися). Виходить так, що фарба злущувалась і лише міняла форму. В якомусь моменті у візерунках нерівних форм побачив натяк на якогось коня чи оленя. Чомусь мені виявилось цього достатньо, аби не забути побачене. (Вже тут я розумів, що це - сон). Раптом дружина просить мене проснутися, і в той момент я пробуджуюсь у її свідомості. Це мене незрівнянно дивує. Чомусь роблю висновок, що так ми опиняємось у чожому сні, коли хтось (у цьому випадку - моя половина) перебуває в нашому. Тепер роблю інший висновок (на прикладі, що права півкуля мозку контролює ліву часнину тіла і навпаки): те саме відбувається в реальному житті (скоріше, ця теза більше стосується сімейних пар): ми дивимось на світ чужими очима, але зрідка нам вдається проснутися і не забути побачене, коли насправді можемо дивитися на нього власними.

P.S. Сон перед моєю поїздкою в Голандію.

Сон 070126 "Випинаюча зовнішність"

Хлопець був музикантом, працював там де я жив...

Сидячи на стільчику у позиції обіймання, сплю на дружині (сон уві сні). Але сплю так, що все чую (так само). Приходить давній керівник літстудії В.Г. (давно померлий), щось порається з паперами (знайомий стиль поведінки). Другим моментом я вже не сплю, а спостерігаю, який він - худий на обличчі, на якому густо висипало чи то веснянки чи якісь мало не чорно-червоні прищі (не так хворобливо, як незвично). З'явилась якась його "пасія" (будучи старим за віком, полюбляв опікуватися молодими поетками), яка практично не звернула на нього увагу. Формально привіталась, пройшла повз, навіть не дивлячись йому в очі. Подумки здивувався: а як він раніше "підтримував" таких дівчат!

Я зазираю до поштової скриньки, а там від сусіда стирчить край рахунку на газ: 3456 злотих. Нереально велика цифра, - подумав я. Беру в руки рахунок, роздивляюсь, щось міркую і кладу на місце. Піднімаюсь сходами і в той же час чую, як згаданий сусід спускається від себе вниз.

Дивлюсь телевізор. Ведучий у студії знайомить з якоюсь творчою людиною, яка носить бороду на пів обличчя (по лівій стороні, з поглядом на нього). Тема розмови узагалі не його зовнішність. Дивлюсь уважніше, а він має не просто бороду, а ще довге волосся, яке зв'язане в пучок і вплетене в бороду так, що заважає узагалі роздивитися зовнішність. Кажу комусь, хто сидить поряд біля мене та його коментує, що він не перший раз на екрані. (З'являється таке стійке переконання, що я його уві сні бачив вже не раз, але лише зараз спробував його розгледіти та запам'ятати для запису).

Крізь сон подумалось: "Чи справді ми бачимо образи такими, якими вони є, чи тільки так хочемо?"

Сон 281025 "Анкетовані страви"

Мене з дружиною запрошують у ресторан, де вартістю страви буде заповнення анкети. Приходимо в доволі пристойне місце. Враження доволі позитівні. Чудова атмостфера. Зібралася група людей, таких, як ми. Всім запрошеним офіціанти винесли гарно оформлені страви (чомусь конкретика відсутня, що саме). (Як їли також відсутній образ, окрім того, що мило сиділи за столом). По завершенню трапези всіх попросили оцінити блюда і сервіс цього ресторану. З нашого боку ніщо не викликало сумнівів, що підхід і сервіс був на високому рівні. Поряд якийсь чоловік, виповнюючи на завершення анкету, вголос почав коментувати те, що пише. Почув лише уривок із його монологу: "А за це я поставлю два". Цікаво, що образ офіціанта був непорушно усміхнемим і милим. Така оцінка дуже сильно контрастувала з його образом: ситий, впевнений в собі, такий собі "Баба Яга проти", при тому, що все зі сторони ресторану було організовано чудово. Що ж, подумав я, у кожного свої смаки, навіть до одних і тих самих страв!

(Інший уривок сну).

Якась страва з тіста, на зразок пиріжків, але розмірами з пельмені, на яких було вибито однотипне схематичне зображення, що чомусь мені нагадало око (дещо схоже на спогад з фільму "1670"), хоча буквально і близько не було на нього схоже.

Сни 23-241025 "Дивна логіка"

Знаю, що донька зустрічається з хлопцем. (В реалі бачив лише на Фейсбук його пару юнацьких світлин). Минає якийсь час і по роду праці випадково випадає образ мого шефа, якби теж на Фейсбук, з яким доволі рідко контактую (у сні, якщо точно, спільний образ двох керівників, а так - переконання, що це одна людина). Раптом розумію, що той, з ким зустрічається моя донька і мій шеф - це одна і та ж людина. (Уві сні відсутнє переконання і чому виникла така логіка, але в реалі їх дехто помилково може прийняти за незначною смуглістю шкіри приналежністю до ромів). Виникає уві сні питання: як він може поєднувати навчання в університеті з тим, аби керувати фірмою?

23.10.25

Спілкуюсь з дружиною, яка наче крізь сон викриває свій не до кінця ясний стосунок з людиною, у якої орендує приміщення для офісу. З одного боку вона говорить напівнатяком, з іншого - приходить якесь окреме через підозру розуміння та непевне переконання, що в її словах є певна доля правди.

24.10.25

Сон 200925 "Загострене відчуття реальности"

Вирішую прогулятися з колегою у вечірню пору по вуличках міста, але не так, щоб центральних, а там де я живу (коло дому, але конкретика відсутня). По дорозі знайшли стильний розкладний ніж, колега зауважив на його якості. Йшли так, що він почав думати, що ми вже заблукали, а я точно знав де ми і які від нас сусідні вулиці, лише зробивши коло. Якось на ґрунтовій дорозі знаходжу в піску дві пластикові сови, хоча однакові на вигляд, але трохи різні за розмірами. Зустрічаю дружину, з нею заходжу на її роботу (зовсім інше, аніж у реалі). Знаю, що вона працює в творчій майстерні. Побувши там трохи, пішли звідти, і раптом вона згадує, що щось забула і я знову іду так, що роблю коло майже тими ж вуличками.

Музей під відкритим небом, де людей занурюють у буквальніість подій. (Можливо, під давнім враженням від снріалу "Край "Дикий захід""). Розвага спеціально зроблена так, аби створити в людей максимально загострене відчуття реальности. Навіть сам переживаю доволі сильний фрагмент сну: на огородженій дерев'яним парканом території відчуваю раптову загрозу життю, стрімко падаю до землі, вгризаючись в неї устами.

Сон 09-100925 "Приховані вигоди"

Десь на лоні природи, поміж дерев і кущів, я організував видавництво. (Доволі цікавий образ уві сні). Сьогодні прийшов роздрукувати один примірник своєї нової книги. Одразу зауважив брак паперу. Потім почав його шукати і знайшов почату пачку. Далі знайшов так, що такого паперу бачу більше ніж треба. Тепер там же почав зазирати в холодильник, а він великий і в ньому доволі багато різноманітної їжі.

09.09.25

Дружину кладу спати в одному місці, а сам іду в інше помешкання. Зауважую, що холодно. Проходжу домом (батьківський дім) і зауважую відчинену кватирку в майстерні. Через вікно бачу відкритий гараж, а він такий, яким пам'ятаю за діда (в ралі без змін, а уві сні це відзначаю). Біля нього бачу, як підходить баба Марія і подумалось: де дід? (В ралі давно померли). А виявилось - з'явився батько. Тепер піднімаюсь до нього на другий поверх, а насправді потрапляю до квартири родичів Л. (Давно не мешкають ув Україні). Зустрічаю господаря. З іншого боку сприйняття: наче він в гостях у батька. Хвалиться, що має для нас з дружиною грошовий презент. Я пригадую якусь подію, в яку він був залучений з моєї інформаційної подачі і вигоду, яку з того отримав. Десь так, що за якусь добру послугу заробив на моєму батькові, а тепер частиною цих грошей поділиться зі мною, як відшкодування за якісь давні майнові інтереси. Тепер я в гостях у двоєрідної сестри цієї ж родини. Спілкуюсь з її донькою (в реалі в неї син, а донька у дв. брата, на яку вві сні схожа). Говоримо про вихід у місто і прогулянку до моря. Чомусь Чорне море помилково називається Баренцевим. Робимо уточнення, що Чорне. Пригадую в розмові, що є неповнолітня, тому добре супровід. Домовляємось на час зустрічі. Дивлюсь під лівим кутом на годинник, що висить на стіні й ніяк не можу розпізнати час. Бачу 17:30, а насправді - 16:30. Отже, вона зможе зібратися, адже дівчинці треба більше часу на вихід. "Баренцеве" чомусь в уяві зіграло зі словом Бердянськ. Тепер уявляю берег моря у цьому місті і як гарно буде пройтись увечері з годинку часу та подивитися на краєвид.

-//-

У приватній розмові розповідається про дерев'яні будинки в Іспанії, зокрема такий, в якому живе відомий політик з України. Показується проєкт будови такого дому, його зрізи в 3D, як виглядає зсередини... Міркую, наскільки приватне життя і власність можна, евентуально, перетворити в предмет широкого вивчення, що вузько охопить прошарок бажаючих людей із просторовим мисленням.

10.09.25

Сон 040625 "Мистецтво позбавлене простору"

Я з дружиною і донькою в якомусь офіційному культурному закладі, який містить у собі ще й виставку художніх робіт. Я вже тут раніше був, можливо, й кілька разів, адже художні роботи, які висять на стінах, мені знайомі (явно, повтор сну). Тепер мені відкрилось розуміння сенсу цих картин та інтуїтивне прагнення художників, які свідомо відійшли від класичної форми зображення і пробують реалізувати себе в сучасних формах мистецтва. Сама філософія полягає у прагненні представити на полотні простір не в традиційній формі сприйняття світу. Зокрема це було видно в одній із праць, де на білому полотні яскравими різнокольоровими мазками була зображена жирним контуром людина. Наче наївне дитяче мистецтво, але вся сила сенсу якого була в тому, що тут людина справді позбавлена простору, залишався лише контур і то у мерехтливому "світлі" кольорів. Вже перед самим виходом з будинку (прямо перед нами майоріло світло парадного входу), побачили зліва відчинені двері. Першим ділом привернув увагу доньки, що йшла праворуч, адже невідоме дещо інтригувало. Вона не була проти. Згадали, що дійсно раніше туди не заходили. І дійсно, там також було продовження виставки художніх робіт. Звернули увагу, що праці об'єднує спільна тематика, де головний герой дещо в мультиплікаційному стилі зображений головне в синіх кольорах з довгим дзьобатим носом, так, наче в маскарадній масці. Роздивившись приміщення навколо, побачили справа за нами стіл із якимись дітьми у творчій роботі. Підійшли ближче. З побаченого та підслуханої розмови зрозуміли, що це творча студія для дітей. Керівник студії якраз показував на відео згаданого героя, який мені узагалі не був знайомим.

Мультфільм також. Раптом цей герой починає співати пісню, яка видалась мені доволі знайомою. Донька і дружина підтвердили, що десь вже її чули.

P.S. Схоже, що цей сюжет виник під впливом відеоролику, який трапив перед сном, де художних пальцями малював лисицю, яка більше була схожа на лева. Хоча в кінцевому підсумку робота не тяжіла до абстракційного малюнку.

Сон 040525 "Невідоме входить у життя"

Багато різних спортивних майданчиків.

У якийсь період сну, пролунав на руці сповісник, що удири серця дійшли до показника 138 (таке вперше, від місяця, як ношу смарт-годинник). Перекинувся на лівий бік. Мабуть, з цієї причини наснився наступний тривожний сон.

Я знаю, що сплю, поряд дружина (так само, як у реалі). Знаю, що знаходжусь у своїй квартирі (насправді вона не є такою), більше схожій на комуналку з довгим спільним коридором і входами вряд до різних мешканців (таке уві сні переконання). (Мабуть, ще під впливом кінцевого огляду квартири перед покупкою - з реалу). Раптом, крізь сон, чую якісь звуки в коридорі, а на цьому тлі виникають спогади з розмов із сусідами, що це можуть бути якісь злочинці. Хоча вони тихі та спокійні, та вже до когось потайки вночі прокрадалися. Раптом приходить ідея подивитися на вхідні двері своєї квартири. Намагаюсь проснутися, розлющую очі та якимось краєм ока дивлюсь крізь темряву на білі двері до квартири й бачу, що вони трохи привідчинені й продовжують поволі відкриватися. Хочу увімкнути світло на столику при ліжку (в реалі зовсім інше), але розумію, що не маю сил поворухнутися. Мене наче щось у тілі зціпило так, на що не маю сили вплинути. Це мене неймовірно лякає і я гукаю до дружини: "Галя!", але зрозумію, що голос такий тихий, що видихнути звуки імені - не під силу. Тепер починаю не гукати, а несамовито кричати: "Галя, Галя, Галя" (хоча крізь сон розумію, що прозвучало це слабо, але справді з усіх зусиль)... Від чого врешті-решт проснаюсь. 

Як виявилось, розбудив дружину (в реалі). Сказала, що реально почула, як я гукав її ім'я. Навіть донька в сусідній кімнаті о першій ночі (не спала) почула мої стогони крізь сон.

P.S. На цьому тлі дружина згадала свій сон, який наснився їй у березні, поки я був у Франції. // Виходить вона з роботи, де винаймає офісне приміщення у пана Яцка. Закінчує роботу акурат в той самий час, що і він. Виходять на вулицю, а він у звичному своєму стилі, хоче чимось новим похвалитися, пропонує завітати в його гараж, де зберігається якийсь безцінний архів. Дорога недалека, приходять до того гаража, заходять у середину, де він виглядає значно більшим, аніж ззовні, більше схожим на якусь квартиру. Раптом у дверях з'являється чоловік у військовій формі з автоматом. Починає диктувати свої умови під страхом розстрілу. Яцик у звичній своїй манері починає приємно забалакувати незваного гостя, а моя дружина, користуючись нагодою, потайки починає задкувати та непримітною стороною вискочити назовні. Раптом злочинець зауважує на її намірі та приставляє автомат до скроні. Без компромісів вистрелює в голову і мало не на фізичному рівні вона відчуває, як куля потрапляє в голову, настає суцільна темрява і відчуття смерті... (У її реальному житті це торкалось зміни орендного приміщення у того ж пана Яцка. Схоже, що подібна логіка торкаєттся і нашого майнового питання).

P.S. Спробували проаналізувати ці сни й узагальнили умовною назвою: "Невідоме входить у життя".

Сон 160425 "Міра можливостей"

Приходить увечері додому дружина і розповідає, що не змогла здати екзамен на громадянство. Коментує свою ситуацію: "І це лише був звичний (екзамен)!" І питає мене: "А складний - потягнеш?"

12.04.25

Відрядження. Сумки. Автобус. Кінцева зупинка і я сходжу. Йду... а водій гукає до мене: "Сумки забиратимеш?".

15.04.25

Згадав уві сні забутий сон. (Нагадала локація, не з реалу). Наче почав жити у Франції в якомусь селі розміром на одну довгу вулицю і презентувати в ньому те, що пов'язане з моєю роботою: начебто м'ясну нарізку, яку з часом так і не захотіли купувати. Сьогодні ж уві сні я маю занести попрані речі на знайоме місце: сушка, що має бути на галявині в самому кінці вулиці. Проходжу тією вулицею і вітаюсь із сусідами: "бонжур" одним, "бонжур" другим, "бонжур" усім, кого бачу на вулиці, в дворах і на городах. Я знаю цих людей (таке переконання уві сні), і за різних обставин, адже з усіма мав можливість поспілкуватися в контексті давніх інтересів. Дехто мене якби ненавмисно ігнорує, привідкриваючи одне око на моє "бонжур" і ліниво махаючи рукою, далі цілеспрямовано насолоджуючись сонцем, а дехто мало не готовий запросити до себе у гості. Навіть пригаду деякі подробиці, як там був. (Підозра, що має бути якийсь подібний сон, записаний давним-давно, як заходив до сусідів (саме таких, що уві сні) у гості). Минаю всі будинки, виходжу на галявину та розумію, що всі ті речі, що залишив тут раніше, так і не висохли, а позамерзали (оригінальний поворот подій: усю дорогу мені здавалось лише тепла пора року), а ті речі, що ніс із собою - більшою мірою розгубились, адже були чомусь не в охапці, а на якійсь палці (дивна логістика). Озирнувшись, навіть побачив деякі речі на землі. Тепер прийшов якийсь пузатий начальник, аби справити тут же на галявині малу потребу. Стояв довго і ніц... Я не витримую і вирішую по довгій павзі прокоментувати зі своєрідним гумором його позу "завмри" з опущеною рукою нижче пупа:

- Хоч будильник спалив! ("Будильник" - це з натяком на його великий живіт).

Поряд замку Château d'Avrilly, Trévol, Франція 

Сон 210325 "Конкретика - буде присутня!"

Порушення часового розкладу дня. Нетипово проводжаю колегу з праці, а як вертаюсь додому, просить від мене якісь додаткові знаки уваги: не досить "до побачення", а більше слів. (Якщо порівнювати з реалом, його образ уві сні наповнений рисами інших людей, яких зустрічав давно у своєму житті). Сприймаю це за дивакуватість. Разом із тим все відбувається в чисельно закручених "лабіринтах" вуличок, під'їздів, переходів з поверху на поверх. Його родина має своїх родичів, що мешкають по дорозі між переходами по тому "лабіринту". Якось прощаючись, кажу, що йду однією дорогою, а виходжу другою і потрапляю на вхідні двері когось з його рідні. Якось давно тут був, але вже забув, як це було і коли, поки не наткнувся на ці двері знову. (Знайома химерність "забування" і "пригадування" у снах, що нагадують повтори, а також підозра, що це вже колись, як не сьогодні ж, снилось). Цікаво, що поки йшов, мав переконання, що за поворотом дому матиму кущі малини. Далі, аби скоротити шлях, полетів між будинками. По дорозі в повітрі за іншим маршрутом зустрів свою дружину, яка поінформувала, що хоче звільнитися зі зайвої праці. Іншим випадком вона якимось іншим лабіринтом мала перехід до місця праці через квартиру іншої сім'ї, але вже вирішила саме з такою працею покінчити і сьогодні з моєї наполегливости зробили разом останній туди візит. Треба було зібрати "дари природи", що виросли на її території, я думав, що це мали б бути огірки, а як на моє здивування, це виявився хміль. То була праця на висоті та ще в шельках. Саму дружину сюди більше не пустив би. Отож, сьогодні пропоную зрізати кущі того хмелю і скинути до долу, а решту - забрати з собою та найдовшим часом більше сюди не повертатись. Тепер знову переміщаюсь у повітрі знайомим маршрутом між будинками, але цього разу відчутний сильний вітер, який перешкоджає нормальному руху, бо між певними кутами споруд має різну інтенсивність. Отож, аби обрати найкращий переліт, я маю корегувати не лише маршрут, але й висоту переходів.

Після роботи заїжджаю з колегами в магазин, а там продаються капелюхи. Я ж міркую, що варто було б купити кращий до праці, бо цей, що маю, є незручним. Довго роздивляюсь варіанти. Міряю якийсь солом'яний чи зроблений з дерева, а він виявився дещо поламаним, ми міряв ще якийсь, але також - не до вподоби. Так нічого й не купую. Виходжу останнім з магазину та вирішую не сідати в машину, а перелетіти будинок, адже це поряд від нашого помешкання. Кажу колегам про намір і лечу, а вони від'їжджають. Перелітаю на сусідній будинок, а згодом - ще один. Сідаю на краю будинку, що видається максимально вузьким і високим (як свічка). Бачу, як на його краях зроблені гострі шпильки. Аби сісти на край - буде незручно звішувати ноги. Оцінюю, як стрибати з нього знову і летітіти вниз. З одного боку в пам'яті виникає переконання, а чи дійсно знаю як літати? В той же час апелюючи на останнй досвід (5-10 хвилинного часу тому) стверджую, що можу! Роблю стрибок і падаю з високого будинку, але знову ж таки знаходжу сили опору гравітації в долонях і ліктях рук. Опускаюсь на землю і розумію, що я опинився не біля свого під'їзду. Нічого страшного - це акурат за цим будинком, що й, пройшовшись пішки, підтвердилось!

Приїжджаю до батьків і маю розмову з матір'ю про майнове питання. Зайшла мова за транспорт. Яка машина має відійти сестрі? Хоча для мене обидві старі, я ствердно кажу: "Лада!.. а Жигулі нехай залишаться мені". Хоча вони такі даані, що "немає, що ділити", підсумовую: Лада - це Лада, а Жигулі - це Жигулі!"

Поряд замку Château d'Avrilly, Trévol, Франція

Сон 040325 "Внутрішня «служба розвідки»"

Робота біля конвеєрів (враження з реалу). (Традиційна малозмістовна інерція по праці).

У продажу з'явився захист від шкідників, що заводяться в крупах. Дивлюсь уважніше на товар, а це - тонка фольга. Одразу пригадую, як про цей метод розповідав колега, згадуючи свою бабцю, і називаючи його "народним". Одразу уві сні виникає думка: тепер і це комерціоналізували!

(Цікаве спостереження, яке варто дослідити: з'являється образ, який оживляє спогад і акурат у форматі правильної теми. Так, наче незалежні образи "вимацують" ґрунт особисто актуального. Це не просто "робота генератора" мимовільних асоціацій, а конкретна "служба розвідки", яка шпіонить у нашому внутрішньому світі).

Наче в мене день народження. Давня знайома О.Ю., колишня колега моєї дружини, принесла мені в якості подарунка серію книжок із вивчення англійської мови. Гортаю сторінки, бачу тексти гарно ілюстровані малюнками, але без тлумачення. В комплекті - CD-диск.

Дружина каже, що це найкраще, що знадобиться їй у праці. Я ж дивуюсь: "Ти ж не читаєш англійську?" (Фаховий предмет викладання - німецька мова). Тепер із цими книжками я з дружиною опиняюсь біля "Глобала", на центральній вулиці рідного міста. Так, наче стоїмо з тим біля ятки, де в асортименті продажу також лежать і ті книжки. Але тут "ятка" (уві сні) сприймається не як торгова точка, а місце знайомства з послугами, які ми пропонуємо, зокрема, вивчення іноземних мов.

Наче продовження мого дня народження. Йду купатися до лазні. По виходу з неї бачу дружину з її подругою (можливо, та сама - колишня колега). Дружина, дивлячись на мене, недоречно жартує так, якби не для мене, що "я такий покупаний, що сьогодні буде неймовірний секс". Без моєї відповіді (що тут коментувати?): подумки постає аналітика цієї фрази, де в підсумку себе запитую: "Чому жінки перед кимось поводять себе інакше, аніж перед своїми чоловіками?"

Поряд замку Château d'Avrilly, Trévol, Франція

Сон 120224 "Впертість і розчарування"

Дружина отримала в подарунок куртку, яку за чужою рекомендацією вирішила пофарбувати. Усе б майже нічого, але коричневий колір куртки вважався не відповідним, поки не почала фарбувати (на має здивування) у той же колір, але на тон інший... Питаю, чи є в тому щось добре? Але бачу, що намір сповнений впертістю довершити справу з цим експериментом до кінця. Наступний крок узагалі мене здивував: якщо спочатку пробувала нанести "новий" колір мало не спреєм, то тут я помічаю, як куртку вже починає окунати в посудину з фарбою. За цією дією слідує наступна, яка ще більше викликає в мені здивування: одягає її на себе... Я коментую про хибність всього цього наміру, але до останнього спостерігаю невпинну та непохитну впертість. І як очікуваний наслідок: одразу бачу, як жива фарба на куртці стікає і переноситься на нижній одяг... Лише після цього зауваження прислухається до того, що кажу і скидає її з себе.

Поряд замку Château d'Avrilly, Trévol, Франція

Сон 151224 "Брак уваги буває різним"

Знаходжусь у роботі на об'єкті, який мені знайомий. (Переконання, що я вже тут був, або повтор роботи з дня на день якби пригадування забутого сну. Нічого буквально знайомого з реальністю, лише асоціації). Замонтовані дві газові установки по обох сторонах водойми. (Уві сні артикулюю для себе як "озеро". З реальности воно нагадує мені копанку на дачі та старий став біля рідної школи). Робота добігає кінця, але до цих газових установок мають бути підключені кабелі, які вже заведені з попереднього тут візиту. (Логіка: для чого газові установки для водойми - не ясно). Для обслуги на віддаленій відстані знаходиться окремо збудована споруда. До щитової від того "озера" заведено багато інших кабелів, які так само ще не підключені. Раптом, наступного дня до нашої незначної бригади доїжджають нові робітники. Як? Скоро й так закінчення об'єкту? Серед нових хлопців помічаю знайомі обличчя. Зокрема в якості простого робітника бачу одного з колишніх своїх директорів, обличчя якого нагадує мені іншого робітника (як і в реалі - корінного таджика з українським паспортом, який майже все життя прожив у Одесі). Я з почуттям бригадира намагаюсь знайти контакт від своєї фірми щодо нових працівників і змін в розкладі праці, але так і не вдається відкрити електронну пошту. Всі працюють настільки автономно, що не виникає питань, а мені так і не вдається з кимось з них поговорити. Шукаю контакт в е-мейл, що писало мені начальство, але не бачу нових сповіщень. Смартфон вкотре підгальмовує. Саму електронну скриньку так і не встигаю відкрити, адже раптом робочий день закінчується і всі службові авто починають роз'їжджаються. Я пригадую, що в мене у дворі залишилась лежати моя робоча сумка. Разом із тим бачу, як моя службова машина, там, де я її паркував так само починає їхати. Як? У мене ж ключі від неї! Підбігаю до неї, а вона в мою сторону і розумію, що це зовсім інший транспорт. Тоді де ж мій транспорт? Навіть ті робітники, яких я забираю? Повертаюсь до сумки. Невже кінець робочого дня? Тепер не по 10 годин, а по вісім? А ще й так темно!?

Хтось каже одному чоловікові, який є поборником екологічного життя: 

- То подивись уважно рекламу, зубна паста складається з пластику!

Для нього це шок. Він про це не знав! Тепер, після таких слів, він ходить із бентегою та фотографує різні упаковки, порівнюючи вміст, вишукуючи певні закономірні його логіці інгредієнти. 

Я подумки, згадуючи ідеологів конспірологічного устрою світу: невже він думає, що разом із пластиком до нашого організму потрапляють мікрочипи? (Уві сні пригадується образ одного політика в Румунії, який несподівано для всіх, завдяки Тік-Ток отримав неймовірну підтримку, без політичної програми, а заангажованими розповідями з конспірологічних теорій).

(Продовження сну якби одного цілого сюжету).

Дружина шукає праску і не може знайти. За логікою подій дедуктивним методом приходимо до висновку, що син забрав її у подорож, аби прасувати штани. Виникає думка: так він же мав свою праску? Невже в подорожі він матиме їх дві? (З реалу правдоподібне лише те, що вчора син поїхав у шкільний табір).

Я з дружиною і з маленькою дитиною в колясці йдемо від моїх батьків у сторону моста на автобусну зупинку, аби далі з пересадкою їхати в гості до моїх двоюрідних братів на Крошню - район міста Житомир. (Є переконання, що з нами був хтось четвертий, жіночої статі, який залишався поряд з дружиною, але уві сні відсутня конкретизація, можливо, стояла поряд, як випадкова особа). (Якщо повернутися до мого реального досвіду з життя, то мав би бути на років 14-18 молодшим). Дружина з коляскою, спокійна, щаслива, а я більш мобільний: подивитися на розклад, когось запитати. Помічаю, що дружина починає нервувати, позираючи на годинник: можемо запізнитися! Заспокоюю, що справа приїзду автобуса в кількох хвилинах. Ось уже і їде! Навіть не один, а два на раз. Цієї є ж миті виникає питання: а на який з них сісти? На кожному своя нумерація? Подумки до себе, я так давно не був у рідному місті, що вже забув маршрути і їх нумерацію на міському транспорті. Кажу дружині, якщо не перший їде прямо, то на другий легше буде пересісти. Сідаю в перший так, наче переконаний, що за мною сіла й дружина (вже про дитину в колясці якби й забув або від початку сну на ній мало акценту). У автобусі запитую то одного, то другого пасажира: чи їде цей автобус на Крошню? Прямої відповіді якось так і не отримую, тому вирішую, що ми зійдемо і пересядемо на інший. По ходу руху через міст від однієї зупинки до другої, зауважую, що моє рідне місто дуже сильно змінилося, і на диво, в кращу сторону: можна оком затриматися на одній з архітектур і не відірватися, як автобус котить далі і вже бачиш наступний архітектурний шедевр. Коли це вже встигли так преобразити місто на краще? Лише в русі автобуса зауважую, як багато в ньому людей. Думаю про дружину і коляску, і лише тепер розумію, що сісти могла б лише вона без коляски, тому залишилась, аби сісти на наступний. Виникають передчуття, наскільки дружина буде на мене зла із-за моєї безтактовности. Схожу за мостом на зупинці і дивлюсь по другу сторону: чи не приїхали? Переходжу дорогу (дивно, адже уві сні навіть не рідрефлексував, що по тій стороні, на якій опинився, це була зворотня сторона дороги. Може тому, що я на неї дивився за вікно?). Шукаю. Так, приїхали. Підходжу і на диво: дружина спокійна та врівноважена, не готова висловити до мене свою образу, що покинув її разом із дитиною. Десь на власних нервах закурюю електронну сигарету. (Ніколи її не курив). Дружина зауважує, що та сигарета є дивною. Починаю придивлятись до неї уважніше і пояснюю, що це такий і є її вигляд: на перший погляд схожа з плойкою, зі шнурком та вилкою, буквально ідентичною на вигляд, як для електричних розеток, але - для куріння. (Схоже, що це переконання з забутого сну, адже сюжет мені доволі знайомий. Разом із тим, що в реалі - не курю але досвід з традиційними мав). Заходжу за ріг якогось кіоску і роблю неймовірно довгу затяжку, що навіть дивуюсь сам собі і пробую повільно випустити з легенів дим, який щось не сильно заструменів, а лише згодом - на сильному видихові (на чому й проснувся). 

Сон 061224 "Натворення на тілі"

Дружина після якогось тривалого відрядження чи поїздки з дітьми питає мене про зубну пасту, яку купував для неї та дітей, що був "схожий на форму зайця" (насправді ж, звичний невеликий тюбик, але в місці прямої спайки - вушка, що нагадують заячі). Напружую у відповідь пам'ять, щось з чимось асоціюю, але кажу щиро: "Багато що купував, але це не пам'ятаю!"

Приходжу до когось у гості. На столі присутній красивий невеликий торт. Хоча знайомого відчуття свята немає, наче звичайна зустріч. Я сідаю за стіл біля вікна. Сюди ж приходить у гості їх сусідка, яка відвідує ті ж курси, що і я (які? - дивне переконання), знайомить зі своїм сином. Зауважую їх подібність між собою: також міміка, жести, подібність розмов. Їй це спостереження подобається. Потім вони обходять стіл так, що проходять біля мене, а на її синові бачу шматки дерева, що в'їлися в шкіру і переважно в районі ніг та сідниць. Я питаю, що це таке? Вона відмахується, щось на зразок певних проблем, але спочатку без конкретики. Далі з'ясовується, що він дивний певно мірою тому, що їсть дерево. Подумки уявляю його в умовах, в яких живе тварина: що їсть, майже в тому і сидить. Спочатку жартую: таке дерево і я б їв! Подумки: а такі рештки наврядчи, адже сучкуваті місця реально вгризти було б важко - як я його розумію! Кажу вже серйозно: але ж не так, що воно в'їдається в шкіру і він так ходить? Пробую дати пораду. Проявляю ініціативу надати медичну допомогу. Дивуюсь якійсь її розгубленості в даній ситуації. Наче була в неї байдужість і вона себе виправдовувала, а тут щось почала усвідомлювати, але не знає, що з цим робити. Починаю потроху зі шкіри знімати ті шматочки дерева. Дивлюсь на його реакцію: не болить. Починаю віддирати глибші, але все без крови, а місцями мало не з гноїнням. Прошу принести якийсь крем ув основі якого наявний антисептик, хоча б з ромашкою, але не на основі спирту, адже йому може бути боляче.

Приснилось, що моя мета записувати сни - це скласти картину свого внутрішнього світу. Є те, що мені вже снилося, а є те, що трапляє, як певні асоціації з реалу. Якщо все скласти разом, окрім тих образів з реалу, що черпатиму з часом, я зрозумію свій світ краще.

Достатньо було вчора в реалі, поки стояв у черзі, побачити перед собою жвавого чоловіка з вибитим на потилиці татуюванням території Польщі у вигляді контура з рожевим або вицвівшим червоним кольором в нижній половині країни (лише після сну зрозумів, що без білого - це був прапор країни), як мені приснився сон про якогось чоловіка, який збирає колекцію з доступних йому предметів, пов'язану з Польщею.

Сон 281124 "Чужий Свій куток"

Все починається якось наївно і по-домашньому. Я з двоюрідними братами (В. і М., образи не критично конкретні, а більше схожі на моє переконання) вирішую організувати собі якийсь відпочинок. Наче все починається у них вдома (нічого подібного з реальністю), але згодом все видозмінюється в якийсь великий закинутий будинок. Під тему нашого якби камерного відпочинку в тому будинку починає назбируватися різна молодь і тусити окремо від нас (настрій - хіпі), без претензій на приватне життя інших, що опинилися в цьому великому будинку. Під кінець дня увесь дім наповнюється музикою і окремим життям від зовнішнього світу. Процес такого життя починає бути певною мірою неконтрольованим. Старший дв. брат (В.) щоразу виходить "на розвідку" і вже припускає, що варто було б звідси скоро йти. Другий дв. брат як і я нікуди не виходить і переймається комп'ютером. В якийсь момент приходить до мене і каже, що зробив усе, що міг: комп'ютер складено, працює, але без звуку. Поки каже, у мене виникають асоціації з сином (тому образ дв. брата стає трохи не конкретизований, адже на його місці я уявляю саме сина). Я заспокоюю і пропоную чудернацьке рішення, як саме добути звук: маю старі динаміки та старий великий чорний магнітофон. Починаю з ними комбінувати щось з'єднуючи кабелями. Він протестує і каже, що це зовсім інша система, - називає незрозумілі мені абревіатури, - і так працювати не буде! Я все одно роблю по-своєму, бо переконаний в правильності ідеї, а він вкотре повторює, називаючи причину щодо різних форматів звуку. В якийсь момент ми чуємо певний движ за дверима, як "організатори" цієї будинкової масовки починають заспокоювати голосну різношерстну публіку. Потім усе якось втихає. Коли наступає ніч, користуємось наявним штучним світлом, який (за логікою) спонукає публіку ожити з другою силою. Якось раптово хтось починає розганяти всю цю публіку, як зрозумів, якісь свої, більш свідомі наслідків. Десь з поміж них мав би бути старший дв. брат В. Раптом пропадає штучне світло і вся та публіка "добровільно-примусово" зі своїми манатками починає покидати цей будинок, створюючи в коридорі, що проходить біля наших дверей постійний шум. Я пропоную дв. брату М. запалити свічку. Раптом пригадую про її наявність. А запаливши сірник, бачу ще одну, яку наче ми вже й використовували, але я вже про неї забув. Коли знову все вщухає, мені приходить думка-переконання, якою одразу й ділюсь: "Треба нам складати всі речі і звідси вибиратися! Поїдемо до дому баби з дідом. Зранку тут буде поліція! Нас тут має вже не бути!" Речей якби привезли багато, отже роботи трохи є. Починаємо метушитися аби по собі "стерти сліди" свого тут перебування. Думка про "сліди" розвилась до буквальної ідеї: "стерти за собою усі відбитки пальців". (На тому й прокинувся)..

Я з дружиною маємо переїхати у свій куток. Тепер ми у великому приміщенні, подібному... (важко сказати) до хали, промислового складу, але якби з відчуттям, що в себе вдома. Спимо у ліжку. Раптом у мене прокидається еротичне бажання. Починаю проявляти його до дружини. Раптом в цьому приміщенні з'являється світло і в дальньому перпендикулярному до нашого ліжка кутку, відкриваються двері та в'їжджає на прибиральній машині, що миє підлогу, прибиральник. Об'їжджає понад однією стіною, другою і під'їжджає до нас. Вітається і їде далі. (Після сну я зрозумів, що бажання "мати свій куток" насправді виявилась іронічною). Тепер з інших дверей вздовж стіни, до якої було притулене ліжко, здалека цієї хали приходить сусідка (таке переконання уві сні). Каже нам, щось на зразок: скільки можна спати? Вже 14:30 дня! Я ж дивуюсь собі, що мій будильник мав би мене розбудити о 4:30, а не 14... Ми так і не встаємо з ліжка. Як? Чужі люди! Вона не йде, а стоїть і тепер починає розповідати за якогось сусіда, який нас знає... (На цьому й проснувся).

Сон 231124 "Приховане стає явним"

Мию посуд і раптом з'явився сумнів: чи має умивальник поєднання з системою каналізації? Відкриваю тумбочку під раковиною і бачу, що там стоїть повнюсіньке відро, а для таких "забудькуватих", відро в відрі, але і менше повне і більше майже вже доходить до країв. Оце сюрпрайз! - оцінив ситуацію і висловив сину, що був поряд, за чергову втрату контролю за ситуацією. Беру ці відра (одне в другому) і несу вилити помиї. Друге завдання: помити ці відра, зокрема те, що в середині, адже виявилось, що помиї були жирними і відповідно повністю потребують нормального миття. Вирішую зайти до спільного для всіх мешканців невеликого багатоквартирного дому комплексу кімнат (нічого впізнаваного з реальністю), де були душові, якісь великі умивальники для прання і миття великого посуду (подібне буває на великих кухнях). Сюди раніше ніколи не ходив, отож, вирішив вперше спробувати. Там побачив у міру багато народу, що купались, мили дітей, прали тощо. Зайшов до кімнати з великими умивальниками, привітався, якраз хтось закінчив щось мити і запропонував мені зайняти його місце. Узявся за свої відра і вимивання того жиру, що був у відрах і на них. Зрозумів, що всі сусіди є поляками, адже хтось навпроти мене, поставив одне питання, потім друге, на які я відповідав. (За логікою: події відбуваються в Польщі). І відповідав так справно польською, що навіть ніхто не зауважив, що я українець, навіть за ймовірним акцентом, який завжди чути за іноземцями. Можливо, тому сприяла вода, що весь час лилась із різних кранів.

Далі тема води та каналізації переходить у наступний сон.

Я з колегою (в реалі: працював з ним у Франції) робимо якісь огляди водної системи. Якість певні асоціації з обійстям батьківського дому, зокрема біля криниці і перед лазнею. (Уві сні немає переконання, що це саме батьківське обійстя, але лише певна або віддалена подібність). Перед лазнею знаходиться система каналізацій. (В реалі такого немає). Разом із тим я допомагаю колезі щось там дивитися і досліджувати. Колега має багато самоініціатив і навіть у важкі ділянки роботи йде обов'язково першим. До всього цього домішується певна містика. Адже тут я пригадую, що до цього місця долучився якийсь злий дух, я б сказав ще й "дух втрати контролю над собою і ситуацією, в якій опиняєшся". (Хоча уві сні все відбувається доволі справно і логічно, відтворення сну на письмі, на даному прикладі, завжди певна мука оживити логіку подій). Я знаю не лише про цього злого духа (уві сні я його так не називаю, але розумію за наслідками), але й те, що я сам колись давно привіз його з Єгипту (в реалі ніколи там не був). (Можливо, знання із забутого сну). Поки самоніціативний колега поліз дивитися то одне, то друге, раптом я побачив посеред певного роду водних артерій якогось довгого багатометрового черв'яка. Спочатку мене це здивувало, але не збентежило. Потім колега перейшов до другого місця неподалік і знову сам, поліз оглядати водно-каналізаційну систему. (Як для реалу - незвичну, адже труби знаходились частково над землею без особливої кількости води. В цій другій трубі знову з'явився цей довгий черв'як. Тепер я розгледів, що він капець який безмірно довгий, наче глист. Тут мене почало бентежити, що це не просто так, адже він пов'язаний із містикою і втіленням злого духа про якого згадував вище. Раптом колега закричав і втих, а я помітив уже раптовий наслідок: цей "глист" своїм довгим тілом обвив йому ноги, аби знерухомити і якось стрімко чи то проник у нього чи почав поглинати його, але це все, що я побачив, було вже частиною мало не його самого. Мене це сильно злякало, кинувся знайти якусь лопату, вила, але було пізно... І тут я раптом пригадую, чи бачу новий сюжет, як той дух у іншій ситуації, пов'язаній із містичним табу, також має дружина, відмінну від попередньої історії. Це пов'язано зі зміною її настрою, за якою я не одразу розпізнаю його участь. Це начебто все відбувається тут і зараз, на цьому ж обійсті, поряд клумби. (Тут присутні або повтори сну, або пригадування, або забуті сни, доволі виразні, як для пригадування). Така реінкарнація поведінки в дружині мене лякає, зокрема те, яка ж все ж таки страшна річ привезена мною з Єгипту. (Конкретика відсутня, але це щось предметне). Як добре, що лише зараз почав це краще розуміти і такі перепади її настрою в бік агресії і втрати самоконтролю вже сприймаю як тимчасові. Ще поки до кінця не розумію природу дії того злого духа, але вже точно знаю, що він має певні сакральні, як для нього, місця перебування. Далі присутні якісь повтори, можливо, пригадування, якою була дружина під його впливом (але це вже спроба пригадати уві сні якийсь інший забутий сон).

Сон 051124 "Запізніле усвідомлення"

Приїхав фурою (ніколи нею не їздив) разом із дружиною на короткий час до батьків. Поїздка була організована на чиєсь велике прохання. Кінцеве призначення якого - у Криму. (На цей момент сну взагалі відсутнє переконання, що в'їзд на територію півострова в умовах нинішньої війни нереальний. (Таке враження, що уві сні я перебуваю в мирний час). Знаю, що по дорозі можна буде заїхати до двоюрідної сестри. (В реалі - "по дорозі" навряд чи можливо, адже живе на ПБК). Отож, у батьків вирішив дещо взяти з собою в якості подарунків і їхати далі. Вдома застав лише матір, яка вирішила допомогти в організації речей. Опинившись у дворі, перейнявся деякими побутовими справами, навіть вирішив пересадити вазон. Начебто усе, що маємо взяти з собою, підготовлене. Залишилось занести речі до фури та їхати далі, як раптом чую ще з вулиці, як лунає в домі телефон, який стоїть одразу в прохідній, при вході в дім (ніколи там його не було). Заходжу та піднімаю слухавку. Чую голос батька, який каже мало не командно-рекомендаційним тоном. Перше, на чому наголосив: "За тобою дивляться!", "За воротами вже ходять люди", "Зараз має пролунати від них дзвінок, але на нього в жодному разі не реагуй"... І лише в цей момент я усвідомлюю, що знаходжусь в Україні (не в мирній Польщі - як би почувався в реалі) за умов військового стану. Моє пересування територією обмежене браком ряду юридичних документів. Ті, хто дивиться за мною, це можуть бути навіть і сусіди, які готові сповістити військові органи про моє тут перебування, вони чи хто інший просто так мені з дому не дадуть вийти. Маючи ще й такий примітний транспорт, так це точно! Непомітно не вийде...

Ліг спати якби у своїй квартирі (без конкретики), а проснувся на шум, якби вже у чужій. До якої почали входити відомі мені люди з творчих кіл (добре запам'ятався В.В.: письменник, колишній редактор, колишній чиновник, директор...), а з ними і їхні знайомі. Дещо незручно вийшло: зайшли, коли ще спав. А мене одразу заспокоюють, що все добре, висловлюючи розуміння: втома, після роботи, з ким не буває?!

Купив собі новий телефон, а після покупки подумав: які ж у нього функції? Чи не такий самий процесор, пам'ять, що мав? Чи ліпше за ті ж гроші купити уживаний із кращими функціоналом?

Сильно змінилась дорога після ремонту біля батьківського дому. Таке враження, що розширили та якісно поліпшили для транспортної прохідности. (Мотив із цим відрізком дороги біля дому не раз з'являвся у снах. Том знаходиться пішохідний перехід, яким я весь час ходив до школи, автобусні зупинки). Для з'ясування якихось справ переходжу з однієї сторони дороги на іншу, без дотримання правил дорожнього руху, але з критичної необхідности. (За відчуттями цей уривок має якийсь віддалений перегук з початком сьогоднішніх сновидінь. Можливо, раптове усвідомлення змін, що відбулись навколо).