Сон 261125 "Чудова презентація"

Маю підготуватись на конкурс чи презентацію. Знаходжу файл з анімацією на мою книгу. Пригадую нюанси, як один митець у недалекому минулому мені його зробив. Переглядаю це відео, аби відсвіжити в пам'яті. Починається, як чудова жива ілюстрація до книги, спочатку з'являється рухомий текст, писаний від руки, що в подальшому оживає в 3D і зливається з малюнками та сюжетом з бестіарними мотивами, навіть десь пролітає поміж тексту жар-птиця, згодом цей стиль переходить у кіноповість. Хоча відео видається знайомим (схоже, на забутий сон, або повтор), далі бачу його з дещо новим сюжетом: наприкінці з'являється деякі російські актори кіно, які проживаютъ ще в мирній Україні де планують своє приватне життя, починають навіть фігурувати їхні діти. З'являється інтрига, що там не любов, а лише комерційний інтерес. Лисий музикант каже, що їх співпраця буде чудова, бо "писатиме для неї гарну музику". Тепер перегляд відео зупиняю увагою на свою дружину, яка мені каже, що вже готова йти на якусь урочисту зустріч. Я ж вирішую, що і мені вже пора. Цієї миті у мене в руці виникають два солідних чорних пухнастих мікрофона (зараз такі вже не зустрічаються, схоже на алюзію з 80-90 рр.). Частину ції анімації (без кіноповісті) вирішую використати вже сьогодні, як тло для презентації при зустрічі гостей.

Працюю в бригаді з кількох чоловік. Доля склалася так, що потрапляю на те ж підприємство, на якому працював раніше (Домброва Ґурніча). Зустрічаю там знайомого узбека, але для іншої підвиконавчої фірми. Перекидаємось кількома добрими словами про таку зустріч. Тепер намагаюсь знайти керівника, який дає нам роботу. Виявився якимсь невловимим.

Потрапляю в дім десь у Німеччині, який, як і інші, відомі тим, що стоять над озером, яке є великим смітником. Дивлюсь крізь вікно цього дому і бачу, як щось горить на воді. Здогадуюсь, що сміття. Німець щось пробує знайти на комп'ютері та проговорює до себе слово, в якому чую російську. Питаю: чи він її знає і чи пише кирилицею? Відповідає, що ні... а пише звичною латиницею.

Сон 271223 "Російська пропаганда"

Бачу відео, як на сцену виходить два російських ура-патріота, серед яких колишній священник, актор і путініст Охлобистін. У руці тримає два паперових стаканчика. Каже на широку публіку якусь коротку промову (ахінею), до якої сильно й не вслухаюсь: навіщо мені їхня пропаганда? Але тієї ж миті відбувається неочікуване. Охлобистін непомітно чим виймає собі ліве око. Так, що я вже бачу наслідок: пусте очне дно. Від чого, розвівши руками, кричить щось божевільне, якби слово "росія", як колись "гойда", і вставляє на місце свого ока паперовий стаканчик. (Подумки: свято божевілля наповну! Видно, раніше недоопрацьовували, а зараз - самий раз! Тепер це вже буде "золотим стандартом" любови до росії!). Якась жіночка з зали, вийшла у прохід, так, якби глядачі сиділи на своїх місцях, хоча напочатку видавалось, що публіка стояла мало не на "червоній площі" (чомусь подумалось, що вона - його мама), впала на коліна, показово сплеснувши догори руками і опустивши їх донизу, якби в найщирішій молитві до святого чи великомученика.. Кричав так, що від тієї "радости" проснувся. (Сон: навмисно не придумаєш!).

Сон 030822 "Підстава буває різною"

На Тайвані може початися конфлікт із Китаєм. Аби його остудити, треба покласти лід у епіцентр подій. Але виникає думка, що цей епіцентр є в самому Тайвані, а цим льодом можна їм нашкодити більше аніж принести користи. 2359'

У політиці виникає жінка, не високого статусу, на яку російські спецслужби вирішили скласти компромат еротичного характеру. Вона ж у свою чергу, маючи сталеву волю, робить усе для досягнення наміченої цілі в ім'я України. Її наміри та реалізація стають настільки промовистими для українців, що вигаданий наклеп, в який цілком можна було повірити, почав сприйматися як анахронізм - реальні справи перевершують що завгодно! (Десь у цьому ж настрої сон перетікає в другий сюжет). Молода дівчина бере участь у пісенному конкурсі, як і минулого року. Як виявилось, цього разу їй свідомо занизили оцінки від журі. На її думку виконання пісні російською в минулому році відзначили високо нерівномірно із виконанням цьогорічної пісні українською. Просто-таки в кінці конкурсу, на увімкнені камери, які виявились у прямому ефірі, дівчина сміливо з'ясовує стосунки з ведучою. Ведуча максимально тримає своє "лице", показово акцентуючи на своїй нейтральности, але це не так! Учасниця конкурсу вперто доводить свою думку, наочно виконуючи уривки пісень минулорічної давности та сьогодні! Як мовиться: по свіжих слідах! Вказує на красу і силу виконання українською і те, що несиметрично оцінені пісні, лише за те, що виконання російською, тут, на цьому конкурсі, рахується апріорі високо. Отже, глядачам стає ясно, що з журі щось не так, а ведуча, прийнявши всі стріли на себе, так і не позбавилась "наліпленої" усмішки до кінця ефіру. Хоча за нею час від часу прочитувалась огида до поточної ситуації. 0444'

Сниться частково розгорнута шоколадна плитка. Видно, хтось хотів її їсти. З'являється милий пухнастий білий песик, який поряд із цією плиткою робить по-великому і зникає. Тієї ж миті, хтось, проходячи мимо, зачіпає цю плитку так, що посовується в те тепле діло. Шоколаду нічого не стається, але той, хто її знаходить, констатує, що плитка не постраждала, лише обгортка. Залишається незначний візуальний нюанс: місце дотику крізь обгортку до теплого предмета залишило безформну вм'ятину поміж картатого поділу шоколадної плитки. Хіба здогадається той, кому її дадуть, звідки така форма, якщо не розповідати таку дивну історію?

Сон 310722 "Жити по-новому"

Готель під водою. Потрапити можна, занурившись у воду і випірнувши прямо на глибині в басейні готелю. 2340'

Знову якісь залізничні колії. Певні дії, які відсилають мене до них.

Міркую: як готувати їжу на фронт? Збираю необхідні продукти. Ліпше сухі страви, такі, як крекер, фіники .. 0450'

Перебуваю в Україні. Скільки живу, дивує відсутність сирен. Добровільно допомагаю якійсь похилій родині. Але час від часу в розмові з ними відчуваю, як починає бісити їхня російська мова. Разом із тим розумію, що люди вже не молоді, аби робити зауваження та вимагати перевчитись говорити наново. 0600' 

Сон 260120 "Клямка фіксації"

Їду в машині з трьома хлопцями. Я сиджу позаду за водієм. На руках, у того, що поряд мене, дитина років двох-трьох. Вона заснула. Аби їй не заважати, її поклали якось поперек в салоні, між першими сидіннями. Біля мене зліва якась коробка, що заважає пристібнути нормально пасок безпеки. Заводжу на цю тему розмову і разом із тим пробую якось пристібнутися. Раптом бачимо, що на дорозі стоять кілька поліцейських, які спиняють машини для перевірки. Зупиняють і нашу. Я ще намацую клямку фіксації паска, але ще не вдається. Притримую лівою рукою, аби зімітувати, що все тримається на місці. Один поліцейський зазирає до водія, а другий відкрив двері до нас із правого боку. Лише тієї миті я тихо "заклацую" безпеку. Але тут вони щось повідомляють і хлопці виходять з машини. Таких, як ми, стоять кілька машин, причина мені ще не ясна. 0700'

Проговорюю про себе якісь польські висловлювання. За тим чую фразу, обіграну з російською мовою: "Вам очень PowięЗло".

Сон 121119 "Мовний курс"

Вивчення мов на рівні поліглота. Зокрема, поляком робляться певні кроки по освоєнню російської за посередництва англійської. Одягає навушники, проводить час. У декого це виходить складніше.
0030'

Мовне спілкування з представником народів прибалтики, але більш зрозуміло, аніж ніяк. Як і в першому сні: діалог будується на рівні: ти - це той самий я, який прагне зрозуміти у співрозмовникові себе. 0500'

P.S. Склалось враження, що нічний сон більш виглядав, як навколомовний курс. Без яскравих прив'язок до подій, окрім людей, із якими спілкувався / слухав на рівні мов. Схоже, що це пов'язано з інерцією перегляду тематичного каналу на Youtube перед сном.

Сон 040819 "Прояви сумління?"

Діти пішли в школу. Вникаю в навчальний процес і виявляю, що половина підручників російською мовою. І все це так, наче нічого дивного: вчителі розповідають про їх донедавна фактичну нестачу, а це - єдине рішення, яке компенсує брак.

Незнайома дівчина. Щось передує нашому спілкуванню, пов'язане зі столом, білим і чорним хлібом, хлопцем і дівчиною. Заходжу в кімнату, в якій бачу в ліжку згадану пару. Даю зрозуміти, що на другому ліжку маємо бути ми. Вони йдуть. Приходить дівчина, я ж питаю за безпеку. Вона йде, аби її забезпечити. Беру з собою фотоапарат. Повертається, свариться за можливі з нею фотографії. Близькість, під час якої роблю про себе висновок: "Не те! Не моя дружина!" Пробую проаналізувати внутрішнє сумління: дивно, але знайоме відчуття можливої провини на доволі низькому рівні. Проснувшись, запитався: чому б уві сні так?

Сон 220719 "Родичі родичів"

Приходжу до дому баби Марії, а там гості - незнайомі мені родичі родичів з єврейським корінням. Заводжу з ними бесіду, і розумію, що вони мене не до кінця розуміють: виявляється, що приїхали з Росії. Починаю говорити до них російською. Розумію, що близькости спілкування не досягну: "євреї євреями", - й іду в сусідню кімнату. Дивлюсь на підлогу, а в одному місці, посеред кімнати, утворилась шпарина. Пригадую, що це наслідок від затоплення (начебто повені).

Сон 050619 "Друге ім'я"

У нас з дружиною народилося стільки дітей, що ми роздали їм різні імена. Перевагу у виборі віддав дружині. От, одного вечора приходжу додому та сідаю в коло зі своїми дітьми. Жінка починає розповідати, яке тепер в кожного ім'я. Дивлюсь, що донці, яку звати Ярина, вона дала ім'я: "Верба". Питаю: "І як тобі таке ім'я?" На що вона замріяно відповідає: "Прикольно, може бути!" Розповідаю дитині, що в мене є одна стійка асоціація, пов'язана з іменем дерева: "То не я б'ю, а верба б'є". Прикрашаю цю приказку спогадом із дитинства, як ми ходили в ліс, де вперше її почув від дорослих. Про себе подумав про ще один вираз, що має коріння з російської мови: "плакучая верба". Так я намагався збагнути, які асоціації може викликати таке ім'я в людей, які будуть із нею знайомитися, і як символіка може впливати на формування особистості. (Цікавий перехід, тільки-но я подумав про російську мову та людей, потапляю в новий сюжет). Тепер я їду в автобусі, до якого заходить гурт людей, що активно спілкуються і обговорюють новий український правопис. Припустив, що вони їдуть з курсів української мови, яку нещодавно запровадили для людей, хто хоче вивчити або підвищити рівень її знання. Одна дівчина доволі виразно щось доповнюює до сказаного прикладом-припущенням: "А якби слово "вічности" мало б наголос на "и", як би тоді?" 0435'

Сон 190119 "Заперечення і розчарування"

Заїжджаємо в польську школу і розуміємо, що потрапили на свято у формі шкільної лінійки, де всі сидять, як на вуличному концерті. Починається захід, усі уважно слухають. Серед тих, з ким я приїхав, і "завалили" на те дійство, якісь голосні розмови, які заважають проведенню заходу. Мені зробили зауваження щодо лишнього шуму з боку тих людей. Хтось біля мене виймає підшивку з різних публікацій Юрка Ґудзя і вирішує пустити її по рядах. Я не розумію цього наміру: поляки не знають хто це! Підшивка дійшла до мене, а поряд сидить Сніжана Ч., бере її у мене з рук і починає виймати файли, аби щось знайти, а вони складені за певною хронологією: одна до одної. Чомусь між тим всім зауважив ряд порожніх файлів. Гортаючи те все, питає в мене: а, як їхали, прихопили для мене останнє видання Ґудзя? Я згадую про книжку, якої з собою не було. Кажу "ні" й відсилаю на "потім". Зшиток зі статей збираю докупи, й затримую в себе, аби не йшла по рядах далі й не згубилась. Поряд біля нас сидить деректорка школи, до якої звернулась С.Ч. з хвалебними словами про Пілсудського, на що вона раптом вирішила вичитати нас: не правильно ми про нього думаємо! Й з першого слова звертаючись до нас чистою російською: а ви знаєте, що при ньому було знищено певну визначну споруду? С.Ч. починає його захищати: як же так, він же стільки зробив для Польщі?! Директорка не відступила від свого. Тієї миті зробив для себе висновок: видно, що не всіх проросійських вчителів очистила нова польська влада.

Сидимо в кав'ярні, потім їдемо машиною по центру міста. Я в автівці разом із родиною мера польського міста. Сидимо з ним на задньому сидінні. Раптом його донька, яка була спереду, бачить у нічному небі НЛО, звертає нашу увагу і ми всі починаємо задивлятися. Я пригадав, що вони можуть являти загрозу і не варто цього робити. Раптом проявився другий об'єкт. Перший був червоний, у вигляді подвійної драбинки у формі "клітка", а другий - білий, у вигляді перерваної цятками лінії. У першої , яка повільно оберталась, відбувалась певна трансформація: спочатку одна драбинка надломилась, потім друга, утворивши тим самим нерівно зігнуті лінії, що не пасували цілісному образу. Намагаюсь ті об'єкти сфотографувати, та виявляю, що телефон не працює і не реагує на кнопку увімкнення. Так само і мер щось пробує на свій плівковий фотоапарат ("мильницю"), й підсумовує, що й у нього безнадійно. Приїжджаємо на публічний захід. На ньому мер бере слово. Виходить до катедри і розповідає про те, що ми бачили, як їхали сюди. Дивлюсь на нього, а він на вигляд старенький, худорлявий, говорить тихо, навіть геть притишуючи слова. Показує на публіці старий фотоапарат, яким намагався світлувати НЛО. Підзиває мене до себе і просить подивитися флешку з того фотоапарта. З одного боку я розумію, що в ті часи, як їх виробляли, жодних флешок не існувало й не могли вони бути інтегровані в такі прилади. Просить мене підійти з тією флешкою "до Павла", який знаходився неподілік того місця, де стояла сцена: біля апаратури і служби охорони. Я відчуваю всю відповідальність даного завдяння: має бути оприявнено те, що ми бачили. Розумію, що є причетним до чогось важливого. З тією думкою я опиняюсь ув офісі. Десь поряд іде якесь парламентарне засідання. Якийсь чоловік виходить із зали й говорить мені таку фразу: "Не довго в Польщі буде роботи для українців!" Дивлюсь на нього уважніше, а він з маленькими капловушками, розміщеними ближче до вилиць, ніж до звичної частини голови. Встаю і на його тезу висловлюю польською свою думку й у підсумку ставлю якесь питання, уважно добираючи слова. Озираюсь, а мене так ніхто і не слухав - нема нікого, окрім жіночки, яка сиділа при роботі за скляною огорожею, віддалено й у напівоберті до мене.