Сон 110525 "Руїна 2.0"

Події відбуваються біля перекритої дамби, що забезпечує Пакистан водою (нині перекрито Індією у зв'язку з ймовірною війною між країнами). (Наснилось саме такою, якою фрагментом побачив на одному відео). Бачу біля осушеного підніжжя цієї дамби багато людей. Я десь поміж них. Мені важко зрозуміти їхню роль, але це точно не цивільні, наче й військові, але не у формі, а ближче до ролі робітників.

09.05.25

Завірусився в інтернет-мережі відеоролик, як російський священник знімав свою службу ("божу"), якого знають, як пропагандиста-шовініста "рускава міра" (таке переконанння уві сні). (Також є якесь довчасне знання уві сні, що храм, у якому він служить, є чорною дерев'яною спорудою). Стоїть він перед тим, хто його знімає на відео, а за ним високий десь триярусний підсвічник у вигляді Пізанської вежі. Раптом під час проповіді (більш не божої, а пропагандистської) той підсвічник за ним падає і починають горіти хоругви, а вони настільки займисті, що храм за короткий час починає палати мало не всюди. Це відео для мене стає таким смішним, що я просинаюсь.

В дорозі треба було з'їсти колективом велику порцію, що складалась із двох страв: рису та якогось зеленого салату і дещо була схожа на територію України. Аби не зіпсувалась, зробили навіть декілька вимушених зупинок, аби доїсти ту порцію повністю.

11.05.25

Сон 271223 "Російська пропаганда"

Бачу відео, як на сцену виходить два російських ура-патріота, серед яких колишній священник, актор і путініст Охлобистін. У руці тримає два паперових стаканчика. Каже на широку публіку якусь коротку промову (ахінею), до якої сильно й не вслухаюсь: навіщо мені їхня пропаганда? Але тієї ж миті відбувається неочікуване. Охлобистін непомітно чим виймає собі ліве око. Так, що я вже бачу наслідок: пусте очне дно. Від чого, розвівши руками, кричить щось божевільне, якби слово "росія", як колись "гойда", і вставляє на місце свого ока паперовий стаканчик. (Подумки: свято божевілля наповну! Видно, раніше недоопрацьовували, а зараз - самий раз! Тепер це вже буде "золотим стандартом" любови до росії!). Якась жіночка з зали, вийшла у прохід, так, якби глядачі сиділи на своїх місцях, хоча напочатку видавалось, що публіка стояла мало не на "червоній площі" (чомусь подумалось, що вона - його мама), впала на коліна, показово сплеснувши догори руками і опустивши їх донизу, якби в найщирішій молитві до святого чи великомученика.. Кричав так, що від тієї "радости" проснувся. (Сон: навмисно не придумаєш!).