Сон 271225 "Виразні закінчення"

Батьківська дача. На другому поверсі розташований басейн майже на всю підлогу (візуально, дещо некоректно від реальности: обшар приміщення уві сні в рази і рази більше, а фактично - це дві житлові кімнати). В такому "басейні" помічаю, що плавають риби. Майже в темряві пробую намацати цих риб. Відчуваю як малих, так і середнього розміру. Вирішую їх погодувати. Згадую про хліб, який залишився від учора дещо поцвілим (спогад з реалу) і вирішую, що для них він згодиться якраз. Розкришую його у воду, а меншу частину залишаю на наступний день. Чомусь виникають питання: а хто їх годував раніше, хто годуватиме їх потім?

Якесь виникає самозавдання: оформити набір з трьох речей: двух великих сірникових білих коробкок майже квадратної форми, а між ними - упаковки домашнього сиру. На сірникових коробках пишу червоним фломастером довільні три цифри 1 чи 7, 5 та 6 (послідовність не пригадую) аби побачити як виглядає. У кожної цифри завершення допису роблю з жирною цяткою, як певний художній прийом. Хтось підходить до мене і коментує, що це хороша ідея. Насправді, моє ставлення до цього: лише почав з цим експериментувати, звідки якісь серйозні очікування щодо до такого наміру?

Сон 090424 "В образі нареченого"

Спочатку наче спостерігаю, як у фільмі, а згодом дивлюсь очима головного героя, зокрема в образі нареченого на власному весіллі. (Нічого спільного з далекою реальністю й тим, що герой подібний до мене зовні). Вже знаю, що є гості, разом із ними наречена, а я все займаюсь організаційними справами свята і врешті-решт власним зовнішнім виглядом. Ось вже вдягнув весільний білий костюм із делікатно нашитими візерунками золотистим кольором. По краях долу піджака, з обох сторін, де могли б просто бути "надрізи", виставляю блискавки до середини відрізка так, щоб не видавалось розхнябаним, як розстібнуте повністю або занадто прямим, як складені блискавки наповну. Все, тепер можу виходити до гостей і нареченої! А в голові ще майорять організаційні питання і найголовніша думка: "Чому в нас (у порівнянні з Америкою) немає так, щоб раз заплатив і всі організації проблеми весілля геть з голови молодого?!"

Сон 190922 "Білі гриби"

Йду лісом і якось раптово натрапляю на таку галявину, на якій ростуть багато білих грибів. Дивлюсь під ноги, а їх стільки, що немає де ступити.

Сон 191221 "Відкритий, втаємниченій простір"

На якійсь втаємниченій дачі присутні різні спецприміщення. Один із них знаходиться під невеликою окультуреною водоймою на прибудинковій території. Опиняюсь тут вдруге, зокрема біля цієї водойми і пригадую кримінальний сюжет, в який мене було втягнуто. (Раптове пригадування забутого сну). У тому приміщенні-бункері, що під водоймою, знаходяться кілька вбитих людей. Саме приміщення обладнано, як стратегічний комукаційний центр. Щоб туди потрапити, треба спеціально висушити водойму, відкрити ворота, тоді ж з'явиться вхід. (Під час цього сну була лише подумки констатація факту, спогади, втаємничення деталей, які залишив тієї миті при собі і більш нічого).

Хтось складає відкритий простір відсутнього вікна з чотирьох елементів у бусі (маловантажній машині), створюючи повноцінне вікно. Дивлюсь на виконання робіт і розумію, що додані елементи недофарбовані білою фарбою. Я ж висловлюю пораду дофарбувати, краї перед тим підготувати малярським скотчем, аби не зачепити чорну ґуму біля скла, але подумки, ще домірковую ліпшу методику накладання того скотчу. Лишаю надію на те, що виконавець все зробить правильно. 

P.S. Сон навіяний моєю нинішньою непрямою участю бути свідком технологічних змін у автомобільній галузі на одному з польських заводів.

Якийсь новий робочий об'єкт. Щойно приїхали і заносимо різні речі до праці, зокрема металевий кош, у якому зберігаються інструменти. Раніше його не було, це свого роду презент із попереднього місця праці. Хоча цей об'єкт новий, поки розклались, ось вже наближається обід. Треба поїхати, щось купити для перекусу. Пригадую, що недалеко бачив магазин, але колегам він не пасує - нецікавий, треба з більшим вибором, пригадую інший, який знаходиться прилеглим до території школи (в реалі, в якій навчався, але зі спогадами, як там все мінялось; навіть пригадалось, як на тому місці стояли гаражі; в реалі - біля школи немає такого магазину). Перевдягаємось і їдемо до того магазину. Один із працівників їхати відмовився. Я за кермом машини, біля мене сидить колега, яка рекомендує не заїжджати в той магазин (в реалі, її образ нагадує знайому з давньої офісної роботи на фабриці - О.К.). Вирішуємо їхати ближче до автовокзалу, там кращий вибір у маркеті. (Цікаво, що буквальних асоціацій, які збігалися б з реальністю, відсутні, зокрема розташування як попередніх, так і третього магазину, про який думалось, поки їхав, лише уявно).

P.S. Фрази "поїхати", "виїхати" фігурували в короткій ранковій розмові з дружиною після чого і наснився цей сон.

Сон 181221 "Відзнаки"

Якесь незвичне місце, нагадує щось космічне, в якому має бути все підготовлено належним чином перед тим, як випустять коней. Я ж займаюсь важливою організацією, чомусь без неї аж ніяк: розвішую усім присутнім на білі сорочки в районі кишені однойменні шильди на двух металевих кріпленнях під округлі гайки (наче інформаційна візитівка, а з іншого боку доволі сильно нагадує військові атрибути). Коли завершив, звернув увагу, що від поспіху декому розвісив криво. Коли кріпив, час від часу видавалося, що в деяких місцях того, певною мірою космічного місця, виникають відчуття запаморочення. Чомусь вирішую, що це пов'язано з радіацією. Переконання служіння тому обов'язку чітке, як в армії, але до кінця цілком усе не розумію, хоча відчуваю себе одним зі старших у команді. Подумки питаю себе: навіщо наявність таких табличок на наших сорочках для коней, яких чекаємо?

P.S. Цей сон нагадав певною мірою образність, з натяком на військовий вишкіл, забутий уривок сну кількаденної давности. Серед малоорганізованих героїв з'являється статусний військовий поважного віку в білому мундирі. Своїм образом і розміреною поведінкою невимушено починає вносити в оточення якусь гармонію та порядок.

P.S.P.S. Певною мірою сон узгоджується з подіями вечора, коли донька отримала поважні нагороди за свою творчість.

Сон 231219 "Викривлені лінії"

Маю з'ясувати початок богослужіння в католицькому храмі. Чомусь телефоную в православний, який знаходиться недалеко від нього. Пару гудків і чую трохи дивний голос. Привітався, ще не встиг до кінця поставити питання, як незнайомий мені співрозмовник почав озвучувати години відспівувань, хрещень... Те, що взагалі не торкалось суті мого питання. Тепер я з кимось викладаю серветки під вазони. З певної кількости, пару штук були порізані надвоє. Довелось зімітувати їхню цілісність. У результаті: в напарника це погано вийшло (криво). Мені довелось долучитися й спробувати якось підправити. У моєму випадку: вже наставлений зверху посуд цього не дозволяв. Аби виправити "з нуля" - вже не залишилось часу. 0600'

Сон 291119 "Сюрреалізм у гіпсі"

Довга дорога додому після закордонної поїздки, тепер уже в Україні. Наближаюсь до рідного міста, крізь вікно автобуса впізнаю знайому архітектуру (в реальности такої немає). Керівник нашої поїздки запрошує до свого офісу. Схоже так, що я вже йду до себе додому, але виходить, що рухаюсь зовсім іншим напрямком: не по горизонталі доріг, а попід якісь металеві конструкції. Віддаляюсь від більшости людей. Хтось іде за мною, видно, що ті, які живуть недалеко від мене... В результаті опиняюсь ув офісі згаданого керівника. Вибачається, що приміщення, в яких розміщено його офіс, ще не доведені до кінцевого ремонту. Але тут мені стає цікаво: на робочих столах стоїть бутафорія офісного приладдя, виконана в грубих мазках білого гіпсу, висить нефункціональне гіпсове дзеркало, помічаю всілякі інші деталі. (Якийсь білосніжний сюрреалізм! У реальному житті це назвали б перформансом.) Керівник запрошує ближче до свого столу. Цієї миті в його манерах спілкування та інтонаціях помічаю певну "єврейкуватість". Починає робити з кожним із нас поіменні записи. Просить підійти й мене, я, як і всі, називаю своє ім'я і прізвище, але виходить так, що несвідомо перемішую його з ім'ям мого сина, лишаючи по-батькові. Ловлю себе на сказаній хибі, пробую виправити, але називаю подібну комбінацію з ім'я та прізвища, але з новою видозміною. Врешті кажу, що правильно буде подивитися в мій документ. А він й питає: "А до якого району міста ви належите?". З метою: аби в державній установі взяти копію мого свідоцтва про народження. Це при тому, що уявляю його не старого, а нового зразка. Відповідаю: "Корольовського". На що він по-своєму радіє й каже до всіх: "Знайте, це найкращий район міста!" - оголюючи при цьому всю свою єврейську натуру, в щирість якої не хочеться й вірити. 0150'

Я на роботі. Австрієць дав мені завдання зробити конструкцію. Як виявилось: не вистачило певної довжини трубки. На виконання завдання визначив стислі строки. Так, як почав робити при ньому, він побачив певну нестачу матеріалу і попросив оперативно її підібрати + аби це не вплинуло на зменшення міцности конструкції. Пішов підбирати матеріали. Тим часом проходить мимо і просить ще раз не затягувати процес, а зробити оперативно, з напутніми словами: "Перекажи іншим!" 0500'

Сон 280619 "Біле: холодне на теплому"

Хтось каже, що я маю сісти в машину, адже немає кому їхати. Показує мені на неї, якою приїхав сам, аби перепоручити мені. Наближаюсь до машини. Біля знайомого мені гастроному ("Транзит") стоїть білий "Запорожець". Підходжу ближче і бачу, що він, як новюсінький. Відкриваю дверцята водія і що мене вражає: на білих шкіряних сидіннях лежить сніг, зокрема на водійському кріслі. Подумки (про себе): і як таке можливо: на дворі літо? і як же він нею приїхав, коли мав сидіти прямо таки на тому снігові?

Сон 010619 "Сонячні радіатори"

Зима. Сонячний день. На подвір'ї лежить багато снігу. Двоє людей підійшли до високих конструкцій із трубок і шлангів, якими обставлений увесь простір. Один зрозумів ідею власника одразу. Іншому важко второпати: що це?
- Ти так і не зрозумів?
- Ні.
- Це ж сонячні радіатори!
P.S. Цікаво, що під час сну не мерз, ані не було холодно, навпак. Отже, сон не фізіологічний, хоча наявність сонячного дня могла відображати мій внутрішній стан.

Сон 290519 "Бачити неймовірне"

Сон жахів, де світ захопила страшна сила модифікацій. Кадри ілюструють процес еволюції форм і правила: виживає сильніший, в умовах річок і великого лісу. Коротка суть викладу в наступному: зелена матерія рідкої форми потрапляє у здорове природнє середовище. Діє воно хвороботворно: всі, хто потрапив під його вплив, набувають видозміни, виражену не в ліпший спосіб для взаємоіснування із іншими; головно, це стосується зміни характеру. Гірше поглинає гірше і множить свою силу. Десь, поміж всіх сценічних перепетій, проходить скромна лінія боротьби і виживання доброї сили, на чиїй стороні знаходжусь я в ролі споглядальника і мислителя. Щоразу щукаю новітні вирішення по боротьбі з цим злом. Варто зауважити, що знаходжусь у колі тих, хто бореться за життя. Перебуваємо на великому човні, або ж кораблі, який перепливає з одного місця в інше, уникаючи ураження від поширення тої "чуми".
Все "еволюціонує" до певної межі, коли найсильніший залишається сам на сам зі своєю перемогою і безмежною силою, від якої залишаються з часом лише зредуковані фізіологічні та емоційні елементи. Ліс відновлюється, все живе дивним чином повертається на свої місця, хоча світ уже не той, який був колись.
Рештка візуалізованого фрагменту, яка виникає наприкінці: "Пішов вовк у ліс, збирати улюблені метрові колючки." Далі голос із-за кадру: "За останній час на території України почастішали зустрічі з "сейші-трелером" (так звати згаданого вовка - одного з виживших по недавньому переродженню), загадковою істотою, про яку багато говорять і мало хто бачив."
2325'
P.S. Заснув о 22:00, спав на спині, що мені не характерно, було незвично гаряче. Сон виник протягом півтори години.

Я ремонтую телевізор старого зразка в майстерні, яка знаходиться на другому поверсі батьківського дому. Біля мене син спостерігає за моєю роботою, ставить питання, зачіпає якісь предмети. Ось уже майже відремонтовано. Беру на перевірку плату СВЧ, яка відповідає за прийом сигналів, йду в іншу кімнату, повертаюсь, бачу, як змінюється сигнал. Все те чути по радіозвуку. Отже, плату можна ставити на місце, вмикати і перевіряти. При установці виявляю, що апарат стоїть непевно, ще й син поліз руками до кінескопа зі словами: а що це таке? Тієї ж миті телевізор похитнувся і впав на горловину кінескопа. Менша його частина відломилась. Трагедія! Батько спеціально підготував його для мене, аби зробити клієнту на продаж, а я з сином вгробив увесь апарат: така перша думка. Дивує те, що дід якось дивно понаставляв під нього якісь порожні і ненадійні коробочки, від яких рано чи пізно могло таке статися. Вичитувати сина? Ні! Пояснюю, розжовуючи, чому все так вийшло. Увімкнув телевізор ще раз, як виявилось: поломка кінескопа була некритичною. Міркую: як треба приклеїти відломлену частину - "хвостик", від якої залежить правильність установки плати.0122'

Я в колі трьох хлопців і двох дівчат. Сидимо за столом біля сонячного вікна. Говоримо про різне. В сусідній кімнаті - навпроти нашої - живуть дві дівчини, які раптом вирішили завітати до нас у гості. Одна (світлокоса) раптом вивисла на мені зі спини руками, коли я сидів, інша на хлопця, що сидів від мене зліва. Поведінка прочитувалась однозначна. Я ж кажу, давайте не до мене, он є Вася. - Сидить справа від мене. - От він не проти від такої уваги, тим більш молодий і однозначно для вас буде цікавішим.

Сон 260519 "Перестановки та зміни"

Кооперація трьома машинами з поїздкою по лісових дорогах та їх перехрестях. Примітили за собою, від побоювань непевності, стеження іншими машинами. Було прийняте рішення, що до мене пересідає один із пасажирів. Знаю, що в мене є гроші, які маю цільово розподілити на певні потреби. Після певних заплутувань слідів на дорогах (можливо, побоювання були безпідставні), я вирушаю на дачу, де зустрічаю матір. Маю змити розлиту білу фарбу в межах умивальника, а вона повелась дивно: від гарячої води перетворилась на об'ємну плівку, із-за якої вода почала стікати повільно. Залишив ту справу, адже треба було їхати. Попросив матір, аби по приїзді прибрала. Показав причину. Час провести конкретні маніпуляції з грошима та певні розрахунки. 0228'

Сон 030319 "Білі мотиви"

З дня в день робота, але тут приїжджають до мене дружина і діти. Беру пару днів на відпочинок, аби побути з дітьми. У дружини свої справи, які має вирішити без нашої участі. Зустрічаю по дорозі до бібліотеки земляка, який каже, що в Ружині буде відбуватися "Всеукраїнське свято шанувальників [творчості Т.] Шевченка". Знаючи мене по організації певних літературних заходів, просить поїхати разом із ним. Додає, що автобус буде десь за півгодини. Ще говоримо на різні теми, зокрема про мою біографію та поїздку машиною на те свято. Так, наче він міг би поїхати й на своїй, але тут не ризикує, адже має власного водія, якого з ним немає, з дивною фразою роз'яснення: "Я можу проїхатися лише до під'їзду". Перепитує в мене, чи не брав випадково я свої права? Я не встигаю відповісти: лунає дзвінок. Маю зустріти дітей. Разом із тим чоловік показує, що мешкає тут - "у готелі, номер кімнати 33 - заходь!" Я маю йому відмовити, але разом із тим спокушає така поїздка: давно не був на урочистих святах такого рівня. Разом із тим, не відриваючись від телефону, де жінка розповідає, як маю забрати дітей, свідомість "атакують" ряд образів, які важко зліпити до логічної купи. Тут думаю про дітей, а в голові зринає спогад про те, як грався з ними між засніженими деревами, і десь у паралель думаю про те, що треба знайти кімнату #33 і чемно відмовити в поїздці. Заходжу в готель, що тепер стоїть на місці бібліотеки і бачу, що нумерація має ще й буквенну частину, разом із тим порушена між поверхами і на самих секціях. Думаю: добре було б подзвонити, але номер телефону так і не встиг взяти. З усіх готельних номерів  знайшов лише напис, приблизно UYJ/33, якому вкрай був подивований. Недалеко по сусідству були відчинені двері до іншої кімнати. Зайшов туди і запитав за нумерацію і чи знають: хто мешкає в тому номері, що поряд? Якийсь поодинокий чоловік не вніс жодної конкретики, лише чомусь відгорнув на сусідньому до нього ліжку простирало і загорнув на місце. Біля дверей ще опинилась якась мовчазна дівчина. Вирішив іти на вулицю. Подумки збагнув, що на рецепції так само не дадуть мені ради, як і та вигадана ними нумерація, яку важко передати словами. На дворі зустрічаю людей, що збираються на свято. Вибігає білий пухнастий пес і лягає на капот машини, весело перегортається, лягає на спину - радіє життю. Дивлюсь у сторону і здалеку бачу якогось чоловіка, схожого на того, із ким мав побачитися, але з загримованим обличчям із вусами в білий колір. 0333'

Рештки попереднього сюжету перетікають у застілля, на якому якийсь чоловік робить порівняння з Ліваном і Алжиром.

Дивна фраза: "Створити "бордель" для читання книг". Знаходжу дві книжки з однієї серії (#1 і #3), бракує третьої (#2). Кажу собі, що її треба докупити. Протягом сновидіння займаюсь книжними справами.

Змотую переноску, віддаю сину. Хтось поряд коментує про виконану роботу. На що я відповідаю: "А що поробиш! Гробóве має бути без світла?" 0530'

Сон 290119 "Прощання зі старим і очікування нового" + тлумачення

Якесь село. Тут всі дівчата на виданні! Мені кажуть, що є дівчина, яка подобається всім. Звати її Клара Господаркіна. Я зайнятий шліфуванням білої пофарбованої поверхні. 0342'

Вогнище за лазнею. Батько палить старі речі баби Марії, поки її немає вдома, зокрема чоботи і повстянки. (Б.М. померла давно, але уві сні вона є живою). Питаю: навіщо? Аргументує, що давно такі уживані речі пора спалити.
Тепер вогнище біля книниці - воно інше. Ждемо гостей, щось говоримо на цю тему. Про себе думаю: це ж погано, що воно горить на тому місці, де росте морква і буряк?
Недалеко від тієї ж криниці, на якомусь столі граюсь із морскою свинкою, майже на рівні моїх рук і голови, тут підбігає друга - його подружка. Вся біленька, без плямок, така ж мила, трохи менша за розміром. Підіграю пухнастим писочкам: вони принюхуються до мого обличчя, я витягую до них вуста в поцілунку.
Дружина пригощає мене в ліжку чаєм, син весело крутиться на всі боки. Обоговорюємо питання святкового столу. 0500'
P.S. Цікаво, що в цьому сні короткі фрагменти йшли послідовно один за одним. Певною мірою невзаємозалежні, окрім випадку з вогнищами. Два рази я внутрішньо запротестував: щодо бабиного взуття та городини. Два фрагменти є ідилічними: гра з морськими свинками та родина. Тема очікування гостей та обговорення святкового столу - "зліплюють" сон докупи. Також різнить місце: у перших трьох випадках - батьківська садиба, в останньому - я в себе вдома. Якщо провести паралель з бабиними чоботами і очікуванням та підготовкою до гостей, можна сподіватися, що це не що інше, як прощання зі старим і очікування нового.
Фрагмент зі спалюванням речей докидуваних у вогнище, нагадав фінальну сцену з фільму "Обитель проклятих", який переглянув за день до цього.

Сон 220119 "Викриття конспірологічних намірів"

Ми приїхали в ліс, ближче до дачного будинку, в якому мешкаємо. Останній раз виявили, що люди проявляють до нього інтерес, навіть є ті, які чатують у цілковитій конспірації. Ми й самі вичікуємо момент аби забрати цінні речі з нашого дому й не потрапити на очі "мисливцям". Останнє, що виявили - це сліди на снігу, розкидані навколо дому, за якими прочитувався страх зайти - порушити зачинені двері. 0149'
P.S. Сон вказав на певні нез'ясовані аспекти минулого дня. Або метафорично він обіграв один із варіантів подій, або дав певну підказку того, що відбулося.

Сон 210119 "Автоколізія"

Якась сцена, в якій щось було пов'язано з пошкодженням кузова машини. Наче я мав до того причетність. Потім сон повторюється в іншому сценарії. Я купив машину, не нову, але в хорошому стані. Під'їжджаю до батьківського подвір'я, а там по всьому ньому розвішані білі простирала. Про себе обурююсь, що мати знала: мені треба було пригнати авто в їхній двір. Виходжу, закидаю їх вище на шнурівку, беру якусь товсту папку, сідаю за кермо і кладу її на коліна. Потроху в'їжджаю, але відчуваю, що вона заважає рухатись ногам і тиснути на педалі: впирається в кермо і не дає простір. Кочусь під звичним кутом і вдаряюсь "передком" машини в льох. Виходить батько, дивиться і мовчки йде. Розумію його без слів: купив за свої гроші, от і вчись їздити! Оглядаю об'єм шкоди і прикидаю, скільки часу піде на ремонт.

P.S. Сон має прямий зв'язок із колізією на дорозі тижневої давності, коли водій із-за слизької дороги не впорався з кермуванням, а я став тому свідком, сидячи біля нього на передньому сидінні. Аналогічна "папка" фігурувала й у передньому сні.

Сон 131218 "Подорож у знайомі місця"

Хтось чистить рибу. Наче знаю, що вона морська, а дивлюсь - карась. У мене в тому контексті виникає мовна гра з прийменниками (чомусь запам'яталося саме з акцентом на них), щось на зразок: через карася, з (морською) рибою.

Я з двоюрідним братом гуляю по місту Донецьку. Він проводить мене різними вуличками і парковими зонами. Ось сходи, де треба перейти до якогось будинку, основа якого стоїть нижче нашого рівня. Він думає, що я йтиму перший, і руками показує на сходи, що йдуть донизу із заворотом вправо, але даю зрозуміти, що дороги не знаю, то нехай як вів, так веде й далі. По спуску і маленькому підйому починаю впізнавати знайомі місця: я це вже десь бачив! Зокрема гаражі вибудувані скупчено з білої цегли з заїздом із різних сторін. Кажу брату, що колись я вже тут був. Можливо, навіть подумалось, що уві сні, але ж той сон і що в ньому було пригадав майже весь! Десь закроїлась думка: як же я перетнув лінію розмежування із зоною АТО (ООС)? Мені хочеться подивитися на той гараж, біля якого я був минулого разу. Піднімаємось на бетонований дах усіх гаражів. Кажу брату, що я тут був уві сні. Над гаражами надбудова: стоїть сарай, двері в ньому лише прикриті, не замкнені. Відхиливши їх і зайшовши всередину, побачили купу дощок, закладену між ними косу, що визирала кінчиком леза, якісь предмети для прибирання двору, але усе здалось мені трохи забільшим, ніж звиклі для нас речі, так, наче "прибиральником" був якийсь чоловік-велетень. Перед сараєм побачили два своєрідних столика, зроблених на витяжних трубах, на яких у чудернацьких коробках були приховані перука кольору пісочний блонд та рожевий капелюх. Приходить дружина, я показую який прикольний капелюх, тримаючи його в руках, а вона каже: "І нащо воно тобі? Поклади на місце!" Розглядаю уважніше: доволі важезний, повстяний, широкі криси обшиті якоюсь дрібною світлою смужкою хутра. Ставлю в ту ж чудернацьку коробку, з якої дістав.
P.S. Сон, в якому бачив знайомі гаражі: https://snylogosa.blogspot.com/2018/05/070518.html?m=1

Польща. Я з дружиною заїжджаємо автобусом в центр міста, яке схоже на Вроцлав. Гуляємо його вулицями, розглядаємо архітектуру, переходимо з однієї великої площі на іншу. Якась з них являє собою замкнений простір. Маємо повернутися на автовокзал. Впізнаю давню архітектуру, яку бачив ще "рік тому", кажу, що тут має бути стоянка автобусів. Вмикаю GPRS навігацію, в google-зображеннях дивлюсь на ту будову, біля якої ми проходимо, лише стоїми зі зворотнього боку. Знаю, що ось тут (показую на знімок) мають вони бути, а їх там немає, хоча сьогодні там були.

Сон 041218 "Кінематографічні вибрики сну"

Тривала цілодобова дорога. Під кінець дня бачу, як водій утомлюється і прямо засинає за кермом. Буджу його, він знову засинає. Бачу його міцно заплющені очі в дзеркалі заднього виду. Трохи страшно: на повній швидкості, розбиваючи темряву світлом фар, їде водій, перебуваючи у глибокому сні, міцно зціпивши руками кермо. За коротку мить буджу його поновно і пропоную сісти самому на його місце. Він каже: а у тебе права якої категорії? Я про себе: "В" і розумію, що за кермо такого пасажирського буса я не сяду. День. За вікном ліси й лісостепові краєвиди. Якоїсь миті бачу вдалині великий завод.

Ми кожного дня приїжджаємо на підприємство виконувати одну й ту ж роботу, о 17:00 їдемо додому. Сьогодні я працюю з напарником осібно. Натрапляю на сценку, яка стає кінематографічною: двоє робітників закрилися в приміщенні, щоб з'ясувати між собою стосунки, й тут вони одним кадром перетворюються на двох масивних негрів, але один з них явно програвав за розмірами іншому. Вони мають битися, але першою дією у ваговитого було приємне примруження очей до свого опонента: ну, що, позмагаємось?.. виразивши ці слова в одному погляді, як стали один до одного лицем до лиця. Це означало, що другому немає чого починати. Відбувається ще одне художнє преображення: очі двох негрів у чорній-чорній кімнаті стають мультиплікаційними. Чотири мальованих білки з цяточками зіниць разом бігають у глибині чорної темряви. Дивлюсь на годинник: 17:03. Запрацювався! Видно, біля машини мене уже ждуть. Я розумію, що не встигаю покупатися, іду в туалет, вмиваюся, заходжу в кабінку, здивований, що чую жіночі голоси. У мене сумнів: невже я потрапив у жіночий туалет? Озираюсь, а там проходить дівчина. Вибачається, що вона помилково. У мене аналогічний сумнів: донедавна він був чоловічим! А тепер?.. Виходжу з дверей, а до них заходять як чоловіки, так і жінки, і всі озираються один на одного. Дивлюсь на двері й прояснюю собі та іншим: це має бути чоловічий, а там прикріплене зображення маленького жіночого сандалика! Виходжу в коридор, а там густо сидить за столом дружня група дівчат з десяток осіб. Жваво хором заучують слова, їм разом весело та радісно. Прислухаюсь, а вони кажуть поодинокі польські слова і з неправильною вимовою. Останнє з почутих мною слів: dziewięć, як дзєвєчь. 0230'

Сон 021218 "Весільний татартак"

Ми приїхали в село на весілля. (У слово "ми" вкладаю значення всіх тих, хто був у машині). Заїжджали в нього прямою вулицею, їхали мало не до його кінця. По дорозі проїжджали якесь невелике виробництво, прямо в центрі села, пов'язане з деревиною (тартак). З нами був мій рідний дід Григорій (нині покійний). Питаю в нього про його причетність до цього села, яку я до кінця не розумію. Відповідає, що свого часу працював у ньому, зокрема на столярці. Про себе зауважую, що саме на тому підприємстві. По приїзді, нас зустріли і ми потрапили в чисельне коло людей, які займалися підготовкою до свята. Хтось просто ходив, видно, такі ж гості, як ми, хтось метушився, накриваючи стіл. Дивлюсь на людей і зауважую для себе, що в деяких селян обличчя доволі смугляве, я б сказав циганкувате, може, татари? - хоча жодного натяку на ромів абощо не існувало, звичне українське село. У поле зору потрапили пару хлопців характерної зовнішності. Тут я згадав жінчину знайому Валентину Т., яка колись розповідала, що в своїй крові має далеких циган. Й одразу вві сні запитав у неї, це при тому, що від загалу тих, хто приїхав з нами, її наче й не було: чи має вона якесь родинне відношення до цього села?

Великий свіжозбудований будинок. Скоро має приїхати керівництво і оцінити його готовність до початку введення в експлуатацію. Іду коридором, маю забрати верхній одяг, зокрема свою нову куртку, що висіла в спеціально відведеній кімнаті для робітників. Споглядаючи на все незалежним поглядом, оцінюю так, наче я був би на місці інспекторів: зроблено гарно, красиво, багато білого, лише залишилось поприбирати легку запилюженість, що осіла за останні дні на підлозі.

Сон 281118 "Політ і хід - нормальні!"

Проходжу з чужою родиною і двома їхніми малими дітьми років п'ять-шість до своїх батьків. Їхній візит організований по рекомендації рідної сестри, аби вони могли щось побачити, відповідно до їхнього зацікавлення. Мати має знати цю родину по церкві. При зустрічі каже: ставлю [варити] картоплю?.. Я кажу, що "піду по торт" (куплю). Пізній вечір. Буквально: лечу в магазин. Відштовхнувся від землі і на висоті 1,5 - 2 м прямую вздовж дороги, оминаючи чорні силуети людей. Політ швидкий. Краще ніж минулого разу! Навіть біля магазину довелось загальмувати, створивши зворотню тягу повітрю. Хтось навіть в польоті привітався зі мною, піднявши догори великий палець👍. (Фрагмент з польотом сниться не вперше). Заходжу в магазин. Підходжу до продавця. Вона питає: "Скільки вам індиків?" Дивуюсь незрозумілій пропозиції. Кажу: "Я знаю, що мені треба!" Купую хліб. Його на прилавках дуже багато. Найбільше чорного. Все акуратно викладено одне біля другого. Купую хліб тостовий і здобний, у формі квіточки. Думаю може два здобних? А вони гарні, рум'яні, пахнючі, як у дитинстві! Але беру один. 0135'

Сусідів, яких знаю, як таких, які спілкуються російською, чую, як стараються говорити між собою по-українськи.

Свіжозбудований дім. Багато світлого: стіни з світложовтим відтінком, у вікнах сонце. Присутня легка недоприбраність у вигляді запилюженості і недомитості по введенню в експлуатацію всієї споруди. Є робочий ліфт, але чомусь ним не користуються. У тому будинку працює прибиральницею коридорів, міжкліткових площадок і сходинок круглолица молода дівчина, з певними вилицюватими рисами в обличчі. Я ходжу між поверхами по сходах, недоубезпечених перилами та перегородками. Зважаю, що на одній з них можна звалитися: має менший відступ для ноги від решти їй подібних. Тим більш: немає за що раптом втриматися, коли ступати на неї. Тому доводиться підтримувати себе дотягуванням за доступні стіни. По них зносять інваліда на колясці й спиняються перед дилемою: що робити далі? Виявляється, що останніх з п'ять сходинок першого поверху немає взагалі (відгори-донизу - наприкінці кінця). Людина з обмеженими можливостями починає нервувати і від того плаче. Я заспокоюю його батьків. Вони кудись ідуть. Пропоную йому спустити його в певний спосіб, так, що все буде добре. Кажу як. Думаю взяти коляску пасками, як хтось прийде, але справляюсь своїми силами. Отже, на той момент, коли прийшли його батьки, він уже був унизу - на рівному.
На кожному поверсі при повороті сходами є по два туалети. Хтось, як "сюрприз", залишив своє перебування в ньому на самому останньому поверсі, де людей сходить найбільше. Це розповідаю тій дівчині, яка прибирає той будинок, зокрема, як виявилось й ті туалети.
Зупинка маршрутки в центрі рідного міста, майже на розі бордового будинку. Знову спілкуюсь із цією дівчиною в товаристві якогось друга. Відчуваю себе в юнацькому віці, хлопцем, який проявляє інтерес до дівчат і не розуміє їхні наміри, але розуміє, що пора прийняти остаточне рішення у виборі супутниці життя, але цієї миті я про це ще так не думав. До останнього проявляв інтерес до дівчини, в якій почав розчаровуватися (забутий фрагмент сну, зокрема, його початок). Біля нас проходить та ("колишня") дівчина, яка проявляла до мене інтерес, але я в тому мав сумнів і не відповідав щирою взаємністю. Порухом виказує до мене грайливий і безпідставний жест, торкаючись моєї руки. Закцентувавши на ній увагу, не звернув, що стояла вона в парі з хлопцем під руку. Подивившись на її супутника, зрозумів, яка вона мені далека. Її супутник вищий за неї, худорлявий, належить до так званих "арійських" типів, але з рисами дистрофії.
Ловлю себе на тому, що мені цікава інша: дівчина, яка завжди поряд: "в горі і радості".
...Я з дівчиною, що зі "світлого будинку зі сходинками", стою біля автозаправки, на промисловій вулиці рідного міста. Дивлюсь у небо, а там летить на нас із незначною швидкістю велика ракета, щось середнє з дирижаблем. Цієї миті пригадується "давня" гра двух слів, ще від початку [забутого] сну: ліжко металістів, де друге слово якось пов'язане з однойменною назвою вулиці.

Сон 201018 "Черга перекупників 'Торба' "

Я на базарі в торговельному кіоску. В ньому відчинені двері з тильної сторони. Крізь них бачу, як утворилась черга з перекупників, переважно пенсіонерів, до сусідного кіоска, в якому торгують пакетами і торбами. Перекупники стали до тильних дверей білого кольору, зачинених на навісний замок. Тут для мене простежувалась певна конспірація: такі люди, мобільні по самому базару, тут ховаються від ока покупців, аби не викрити, де саме беруть товар. Підходить продавець, я знаю, що це власник, і відчиняє їм двері. Відбувається між усіма певне пожвавлення.