Сни 17-181025 "Внутрішня самооцінка"

Мав іти з тортом до однієї бібліотеки, а прийшов до іншої. Знаю, що в головній бібліотеці відбувається ювілейний захід, збираюсь, знаю, що треба туди прийти із солодким, вирішую взяти торт (з часом уві сні він нагадує еклерки, схоже, спогад з реалу). Вже йду на саме святкування, але по дорозі згадую, що це професійне свято і варто прийти до іншої - меншої бібліоткеи, з якою мене об'єднує багато спільного. Так, наче спогад не про обласну бібліотеку, а юнацьку (у сні образи цих закладів перемішані, візуальної конкретики менше, аніж переконання). Заходжу до цієї бібліотеки, яку вважаю, що її своєю увагаю більше оминають, зокрема в такий святковий день (образ ущербности). Заходжу, зустрічаю директорку, саме такою, якою її пригадую (дещо образ в реальній пам'яті заникає), розповідаю, як багато мене поєднує з цим закладом. Виникають якісь конкретні теплі спогади (хоча в реалі мав пару заходів і завдяки зовсім іншій працівниці закладу). Помічаю, що директорка не настільки переймається моїми емоціями, як я сам, і чемно "передає" мене своєму заступнику. Цієї миті відрефлектовую загальний настрій і мені подальша розмова стає не цікавою.

17.10.25

Якась дівчина, з якою маю намір у майбутньому одружитися. Відбуваються між нами розмови, придивляння один до одного, оцінка того, чи ми взамно пасуємо (за відчуттями цей процес видовжений в часі), але десь поза словами існує якась думка, чи дісно ми того варті?

18.10.25

Сон 180525 "Недоконаність"

Прийшов з дружиною і ще кимось із дітей на день народження до двоюрідного брата В.. У нас був торт оформлений білим кремом, а день народження у їхньої дитини. Вся увага на неї. Міркую про себе: щось бідно приходити в гості з одним тортом? Треба було б ще якісь подарунки.

Йду з сином тримаючи його на руках (далеко вже не такий, якби в 5-7 років), він спить, схилившись головою на моє плече, і крізь сон читає вірш, який дещо нагадує з моєї творчости чи Сергія Жадана. Нагадує тим самим якесь незвичне слово, від якого я сам дивуюсь, більше вважаючи за свою творчість. Потім виходимо на поворот парку, а там огорожа школи (така, як в шкільні роки, цю школу я минав кожного дня) та незручний перехід. Випадково уриваю якийсь незначний елемент на огорожі, а згодом виявляється, що це додатковий пристрій до камери. Якась дівчина, що також переходила в цьому місці, з якою не міг розминутися на переході у вигляді баличної конструкції, залучається в цей процес (деталізація призабута).

Тепер якесь місце моєї роботи з офісними столами, які потім нагадують столики в кав'ярні. Слухаю розмови і розумію, що це вкотре додаткове (паралельно до іншої) місце роботи, а головного клієнта (будь-якого з "жирних" для фірми) так і не опрацював. (Повтор переконання з давніх снів - непевність у роботі). З'являється переконання, що в цьому місяці не буде нормальної зарплати, навіть при тому, що фірма і так лояльна до мене. Треба опрацьовувати далі. У одного з працівників день народження. Я його знаю, але з чогось іншого (схоже, забутий сон). Всі його вітають. До мене підходить дівчина, саме та, що переходила дорогу, де ми розминалися та була залучена в момент шкоди чогось, що виявилось камерою. Виявляється, що та поламана камера зафіксувала якусь важливу для неї подію, пов'язану з її працею. Просить подивитися зміст флешки на моєму ноутбуці саме з тієї камери. Розумію, що все це доволі індивідуально і контекст вмісту відео і те, що на моєму ноуті. Раптом помічаю, що всі на робочих місцях виразно поділилися на пари. У одного хлопця прямо на роботі виразна ерекція. Згодом помічаю, що більшість працівників кудись пішла і однозначно по двоє. Біля мене сидить та сама дівчина. Начебто до неї не проявляю якогось інтересу, але раптом я з нею опиняюсь чи якби вдруге зустрічаюсь у машині. Сидить на задньому сидінні, а я попереду. Щось розповідає і я питально до себе відчуваю, що в мене може бути до неї інтерес. Показує мені якусь два в одному чи то ложку чи кулончик і каже, що це з фільму (в стилі фентезі) "Хартія". (Не є прихильником цього жанру). Не розумію таких вподобань, але помічаю, що в тому мені подобаються її манікюр, якась простота у дещо витягнутому обличчі (нікого зі знайомих чи акторів мені не нагадує). Хотів би проявити ще якусь форму симпатії, але просинаюсь на зовнішній шум із реалу. 0530'

м. Бжеґ

Сон 180223 "У рази краще"

Беру участь у колективному виготовленні великого торта, розміром десь із пів кімнати. Для декоративного оформлення солодкими надконструкціями використовуються вже драбини. Дотримується цілковита гігієна праці та чистота в приміщенні. На завершення виготовлення приходить на допомогу моя мати. Дивлюсь на неї, а сам поки подумки: а чому не в спецодязі, а в куртці? (Може, не так допомогти, як забрати замовлення?).

Впорядкування речей. Зокрема фігурує золото. Якийсь єврейський хлопчик отримав від мами прикраси з ерзац-золота. Вдвох стоять і коментують їх. Я ж краєм ока помічаю їхню необережну якість. (Якось у цьому контексті, але окремим кадром). Моя дружина показує мені свої прикраси, які одразу видно, що в рази акуратніші, кращі та зі справжнього золота.

P.S. Дружина перед сном показала куплені прикраси від "Оріфлейм".

Сон 261020 "Спрощений результат"

 Я в ролі студента і в мене починається сесія. Присутнє відчуття, що я маю пройти її, як зобов'язання. Знаходжу документи, які вказують на періоди проходження внз. Серед них довідка, що центр зайнятости мені відшкодовуватиме за період навчання, як за роботу, за ціною 78 грн за годину. Муркую собі: непоганий тариф, але вже не зараз: зі зміною роботи на нову та тим, що вже не стою на їхньому обліку, мені ці гроші вже ніхто не виплачуватиме.

З дружиною та дітьми збираємось у гості. Підготували якийсь подарунок, але з якихось причин, саме сьогоднішнього дня його у нас немає. Мали принести замовлення, але так його й не доставили. Пару годин тому почали готувати для себе торт, тепер залишилось промастити коржі і він готовий. Так би мовити: ми вже на виході, а питання з подарунком так і не вирішилось. Наша увага падає на тільки-но зготовлений кондитерський виріб, як єдине рішення в цій ситуації, про яке, як варіант, не припускав дозараз ніхто. Зібравши його в святковий пакет, дружина каже: "Я навіть і не думала, що ми коли-небудь підемо в гості лише з тортом!". 0440'

Сон 150520 "Екзотичні фігури"

Задивляюсь на екзотичність листя на дереві, яке має на собі безліч привитих свого часу щеп, які вже зрослися до хворобливого вигляду "кукси", в один кавалок різних видів і сортів. Це переносить мене до діалогу з японцями, які мають зовні кінематографічний вигляд високої аристократії, які, на моє прохання, починають навчати розуміти їхню мову, шляхом випадкових складів, які вже фігурують у мене на язиці, не відаючи про їх значення. Після кількох таких слів, наче в художньо-документальному кінофільмі, бачу історію тисячолітньої давнини. Як одна дівчина потрапляє в сомнамбулічний стан вічного сну, опинившись перед цим в капсулі з густого кисню, подібного до желе, яка почала захищати її від води, стрімко ущільнюючись під тиском морської глибини. Ця капсула змогла її, вдягнену в костюм дракона, "законсервувати" на тисячі років. От я її вже бачу на дні океану, як лежить у якійсь круглій глиняній чаші, з якої визирає лише її голова, зокрема обличчя з заплющеними очима. Візуально "уявляється", як прийде час, коли вона зніме з себе той чудернацький костюм і випливе з тієї посудини... Звучить голос із-за кадру: "Н е т у с л а б 00000000 г 0", - але чомусь я чую це словосполучення візуалізовано, у вигляді усного перекладу з японської, з нулями. 0330'

Розрізаю торт на вісім дольок. Пізніше виникає потреба розділити його на більшу кількість. Чомусь турботи за цей торт переносять мене на обрахування його периметру, знаючи радіус. Починаю "ламати голову". Чомусь це важливо. 0700'
P.S. Цікаво, що в реальному житті, під час однієї співбесіди, потенційний роботодавець поставив мені подібне питання. Попросив швидко обрахувати. Звісно, такого я не очікував, адже робота не мала стосунку до природничих наук, а лише до продажів. Співбесіда завершилась нічим. Потенційний роботодавець тим самим підвів мене до причини, чому я йому не підходжу: "ти - філолог!" А формула виглядає як S=2πR.

Сон 050719 "Шоколадне м'ясо"

Якась історія, в якій розповідається, що люди в давнину жили в одній великій хаті, в якій мешкало по кілька сімей, грілись одним багаттям, яке знаходилось у центрі домівки, народжували дітей, які росли і гралися разом.
Якийсь митець-дослідник вивчає рештки цієї культури, перебуваючи в подібному домі аборигенів. Цікавиться побутом, їжею. Звертає свою увагу на зимовий період: щоб пережити його, господарі сушили м'ясо, розвішуючи його на гаках, прибитих до стіни. Так воно могло зберігатися доволі довго, що й рятувало велику родину в скрутні часи.
На все дивлюсь очима цього митця, зокрема на ту стіну, увішану м'ясом. З оповіді однієї мешканки цього дому, почув, що такі зими не всі мали можливість пережити, зокрема діти.
Головний герой виходить із цього дому з приємним відчуттям, що зумів зробити "відро фотографій".
Міркує: аби скласти повну картину їхнього життя, треба побачити їхні могили.
У глибині двору (на уборі) бачить згадану господиню, яка хоче чи відрубати, чи то відрізати голову тваринці, яка схожа більше на морську свинку, хоча герой подумки називає її "мишка". Дивлячись на цю істоту, чує її голос: "Покажи мені то, у що я стала?" По сказаних словах темніючи в колір шоколаду. (Шоколадний заєць?) Пробігає знайома асоціація зі сушеним м'ясом. "А в що ж ти маєш стати?" - перепитує подумки в неї. Вона ж з докором і сумом за все своє життя, безглузду жертовність і його вузьколобість: "В гівно!"

Приходжу до когось у гості, та й не сам. На столі стоїть наш тортик, акуратно покраєний на дольки. Я ж кажу: "А що ж ми постійно приходимо і не приносимо солодощі?" (Маючи на увазі фрукти). На що чую чиюсь відповідь, незалежну від моєї репліки: "А тортик - смачненький!" 0500'