Сон 180224 "Наведення ладу"

Напередодні уві сні батько готував каву з мелених зерен у незвичний спосіб, що полягав у вживанні незвичних посудин... (Можливо, відгомін з реалу, коли в магазині зі сучасним електрообладнанням побачив незвичний кавник для заварювання на гарячому піску).

Так випадає, що я вирішую хазяйці допомогти в її ресторації протерти вхідні двері, випадково зауваживши на їх непрозорому вигляді. (Щось подібне зауважив у реалі, як дивний недогляд з боку маркетингу). При цій же нагоді маю гумові латексні рукавиці, які під завершення ще й вивертаю на внутрішню сторону, аби зробити усе максимально чисто, після чого вирішию їх помити. Тут вже й хазяйка сама вирішила долучившись і довести скло до повної прозорости. Там же в ресторації заходжу в приміщення, подібне до окремої їдальні, щоб там, маючи окремий кран з водою, умити руки та рукавиці. Чомусь так само, з наміром навести чистоту, сідаю до одного столика, аби навести блиск на його поверхні, а заразом зауважую, що за ним сидить якась француженка... Тепер зауважую, що на цьому столі закінчились серветки, а ця дівчина якось передбачувано мала їх узяти так, що ця раптовість виявилась зрозумілою мені в секундах. Оперативно встаю і з іншого столика перекладаю серветки до цього, але не всю коробку, а певний пучечок з кількох на раз. Верхня серветка якось кумедно зіжмакується, бо ж я хотів її розрівняти, та з поспіхом - не вийшло. Ця поведінка читалась дещо смішно, наче добрий намір навмисно дотриматися етикету. Коментую з тим же гумором: "Сервіс!..", - адже розумію, що по-французськи мені не вдасться сказати більше. У відповідь дівчина посміхається і пробує щось відповісти французською, але наприкінці чую пару польських слів: "Niebieskie Mazury". Тут вже я після здивування повноцінно долучаюсь зі своїм знанням польської... За усмішкою бачу, що їй такий несподіваний оберт подій подобається. Питає: звідки я? Відповідаю... На що здивовано перепитує: "О, istnieją niebieskie Gliwice?..". Якщо в порівнянні з Мазурами, то я заперечую, не до кінця розуміючи підтекст того "niebieskiego" ("синього"). Додаю, що Шльонськ має свою неповторну оригінальність, але її розуміють лише ті, хто закоханий в промисловість цього регіону.

Накриваю святковий стіл, перед цим готую різні страви. У мене з кимось для приготування окремий стіл, від якого переносяться блюда на головний. Приходять гості. (Якась напівконкретна асоціація з батьковим домом і його колом спілкування. Суттєва відмінність: уві сні себе почуваю ані дитиною, ані підлітком). Ще трохи і майже всі блюда за новим столом. Я ще міг би затриматися у приготуванні ще кількох страв, але мене вже запрошують до святкового столу. Вмикають світло, а його немає... Здогадуюсь, що треба закрутити лампочки, які наполовину виручені з патронів. Отже, справа зроблена, але світла все одно мало. В трьох місцях, де мали бути по три лампочки, фактично було по одній. Тим більш, одна з наявних трьох - виявилась несправна. Подумки: а були ж часи, коли батько любив за столом, спеціально для гостей, багато світла!

Поряд замку Château d'Avrilly, Trévol, Франція

Сон 150924 "Організація весілля"

Якось причетний до організації приміщень, в одному з яких має відбутися весілля. Починають приходити люди організовувати свято, згодом і гості. Разом із тим є люди, що проходять тут мимо, скорочуючи, як і раніше, дорогу. Це приміщення виглядає, як внутрішній двір, тому тут часто користувались для цього. Наступає момент весілля, ось уже молодий говорить перший тост до молодої. Але цієї миті знову з'являються люди, що мають пройти повз, скорочуючи собі шлях. Промова у молодого обривається шумом сторонніх людей, які саме в цей момент безупинно пішли потоком один за одним, проштовхуючись між гостями. Вирішую піти до двох головних дверей, аби їх закрити на ключі. Йдучи акуратно крізь натовп, помічаю чоловіка в орденах і медалях (конкретика обличчя відсутня, після пробудження зрозумів іронію сну: "весільний генерал"), пройшовши ще трохи, якихось акуратно доглянутих курсантів, одного з них - веселого і кучерявого під гель, які чомусь спілкувались між собою вишуканою російською. Хотів би їм щось сказати, але не зараз, це гості (від молодої, молодого? - не ясно), моє завдання убезпечити приміщення від сторонніх людей. Минаю нареченого і наречену та виходжу назовні у двір. Підібравши зі зв'язки ключі, замикаю вхідні двері до приміщення та основні ворота у двір. Де мене підходить якась жіночка з дітьми, які також прийшли на весілля. Тепер я мушу пригадати маршрути, як обійти дім і з інших приміщень, дотичних до моїх, аби і я, і вони могли потрапити всередину.

Руан (Rouen, Korny - Frenelles-en-Vexin), Франція 

Сон 21-220824 "Мішок борошна"

Я лягаю в кімнаті на двоспальне ліжко і засинаю з лівого боку, лицем до меншого краю (так само, як і в реалі). Але якоїсь миті сниться, що по праву сторону хтось тихо лягає і більше не видає звуків. Доволі сильне враження чиєїсь присутности, мало не до відчуття тепла, що почав огортати зі спини. Тепер просинаюсь на сторонній шум і перекидаюсь на ліву сторону, а на ліжку в реалі - нікого. Констатую про себе цікаве відчуття ілюзії, що творить уява під час сну.

Хтось приносить повний білий мішок борошна і ставить переді мною і малим хлопцем, а я кажу малому, показуючи на цей мішок: "Я хочу так, аби коли будуть у тебе проблеми, це виглядало саме так!"

21.08.24

Займаюсь різними справами у дворі батьківського дому. Знаю, що мають приїхати гості до баби Марії (давно померла), саме тому наведення порядку для мене є доволі відповідальним заняттям. Тепер займаюсь прибиранням якогось гілля, землі та листя біля льоху (в реалі давно вже його розібрали, зрівняли з землею та забетонували). Ось вже почали приходити перші гості, а я ще в праці й не готовий до їхньої зустрічі, так і займаюсь порядкуванням. Перші гості - це сигнал, що пора завершувати!

22.08.24

Арль (Arles), Франція

Сон 270724 "Погляд на себе очима інших"

Дивлюсь очима героїні на довгу металеву конструкцію (напрямок погляду: здолу - догори), якби міст, але узагалі не типовий, якби висить у просторі. Погляд сковзить по цій металевій конструкції на чималій протяжності його видовжености. Рух героїні у просторі плавний, наче на водній поверхні. (Уві сні не виникло питань: чому "міст" немає слупів?) Скільки дивлюсь, стільки мене дивує ще одне: чому він не має на собі заклепок? Наче вони теоретично мали б були, а якби кудись зникли? 

Коли наснився цей сон, наприкінці пригадав, що я вже його бачив, і з таким переконанням, що вчора, але чомусь ані в записах немає, ані спогадах реалу не пригадується. Хоча цей сон пов'язаний із часопростором, повтор сну можливо й був під час сну, але уві сні минулий час сприйнявся, як вчорашній.

Творчий захід, після якого всі зібралися гуртом, аби щось приємне відсвяткувати... Я з усіма біля мистецької школи (конкретика: яка саме? - відсутня, але присутні асоціації: художня / музична). Дивлюсь на стару архітектуру тієї школи і вона мені подобається: викладена фігурно з цегли, пофарбована у жовті, білі, а де й блакитні кольори. Якраз біля цього будинку копають землю під розширення цього об'єкту. Дивлюсь на офіційну дошку з генпланом і коментую присутнім, що тут буде добудована модерна частина. Чи будуть вони доповнювати одна одну? Десь поряд якось дивно стоять якісь машини одна над одною (асоціація з одним із сюжетів переглянутого фільму). Так як на такій території присутній ризик від будівництва, а ми стоїмо поряд, прошу всіх покинути це місце в більш безпечне. (Цікава локація, начебто рідне місце, а місцезнаходження цього об'єкту сприймається від місця де знаходиться Дитяча бібліотека, аж до місця перед Музичним училищем. В реалі, якщо звузити локацію, насправді там знаходяться смітники). Поки зустрічав гостей після заходу, що виходили з обласної бібліотеки (аудиторія студентська чи просто різна молодь), неформально спілкувався з ними, по дорозі коментував процес будівництва, скеровував процес, коли зупинявся, тоді, непомітно для себе зауважив, що все зі мною записували на відеокамеру... Тепер дивлюсь по телевізії якісь новини і всюди до різних тематичних рубрик бачу своє обличчя: це ж стільки всякого я наговорив, що пасували тільки мої коменти?! - трохи подивований не так собі, а телевізійні бідності на лідерів думок.

Зустрічаю знайому поетку С.Ш.(Г.) і з ходу хочу запитати: чи в хорошому настрої? Одразу починаю щось весело говорити. Стали на сходах. Раптом дивлюсь на взуття свого гумового капця, який незвично нагадує туфель, а він, від незручної позиції ступні, раптом хоче спасти з ноги. Позираю на його діл і бачу, що він незвично поремонтований шурупами так, що така "ручна робота" не до показу. Дивлюсь на неї і хочу ще щось сказати, але раптом розмова припиняється і я бачу, як підійшла зі спини її копія. Виявляється, вона має сестру!? Мій короткий монолог якби переривається їхньою розмовою, адже одна сходить, а друга заходить, а я в проміжку того переходу. Розумію, що все, що наговорив, це було не за адесатом. Аби прокоментувати свою розгубленість, лише промовив до них фразу з елементом польської мови: "... заскочони! А Хто з вас хто?"

Пітешті, Міовені, Румунія

Сон 080224 "Дивні посиденьки"

Заходжу в гості до незнайомої людини, яку лише знаю, як директора якогось підприємства. Для мене все незнайоме, тому граю роль спостерігача, а не друга і коментатора. При вході в квартиру власник зупиняється біля тумбочки і щось довго робить пальцями. Придивившись уважніше, бачу, як голими руками намагається вийняти незначний кавалок міді з товстого кабеля. Навіщо з порогу ще й руками? - не второпав. Вийнявши, кидає в інше місце. Роздивляюсь уважніше, а то вже раніше почищені кавалки кабелів. Далі запрошує у вітальню, а там на дивані сидить його рідня. Чомусь слово за слово, гумор за гумор, пропонують сісти дивитися разом із ними телевізор (без конкретики, що саме), але вмостившись на їхніх руках, так як вільного місця на дивані вже не було. Я ж дивуюсь пропозиції і чемно відмовляюсь, зводячи пропозицію у черговий гумор. Подумки вирішую: як би вже покинути той дім (за обсягом побачених кімнат, можливо, й квартиру)?

Сон 180723 "Дивне наповнення"

Якась мистецька акція. Стою з групою людей перед дверима ліфта і чекаємо на його приїзд. Двері великі, наче в солідному готелі. Якось зі сторони звертаю на себе та інших навколо мене увагу: усі стоять голі, а я в труселях і ще хтось, відзначений якоюсь незначною убраністю.

Спостерігаю, навіть апелюючи в думках на пройдений час, за будівництвом дому. Вже завершили зведення стін. Час будувати дах. Міркую: стіни викладені з цегли так, що мають у простінках порожнину. Як тепер маємо "запихати" туди утеплювач?

У великому домі, де зупиняються люди на перепочинок (готель? - але сприймається, як більш приватне), присутня велика делегація науковців-туристів. Займаюсь організаційними справами, навіть готую страви. Як насамкінець підійшов до кухні, звертаю увагу на охолоджену воду в каструлях, у яких плаває розтоплений твердий сир, що набув, кожен шматок по-своєму, дивної форми. (Так, наче хтось ворожив свічками на воду). Здивувався побаченому, адже не міг пригадати, щоб я робив якусь подібну страву.

Якась довга свіжовикопана траншея. Мені сказали, що щойно похоронили три бджілки. Потім кажуть, щоб я їх перепоховав правильно. Сприйняття ситуації, що їх просто кинули з листям і притрусили зверху чим-небудь, що рахується землею. Тепер я намагаюсь знайти ці "три бджілки". Хтось інший робить мені вже зауваження: "Та як ви хороните? Вони вже точно не житимуть!" (Можливо, обіграна фраза "пережити три смерті"). Отже, шукаючи їх, перепоховав так, що "воскресіння" їм не судилося.

Сон 220223 "Гостинна несподіванка"

Приходжу з кимось у гості до баби Дусі, а в неї, вже в гостях, моя мати та тітка Тетяна. Усе в темряві, адже немає світла. Перші розмови починають відбуватися при свічках. Згодом виявляється, що це не двір, а дім, у якому ще є вихід дерев'яними сходами прямо на другий поверх, що виконаний у вигляді "кишені-спальника" на одну особу. Показую матері, що тут можна непогано прилягти та відпочити. Облаштовую місце. Приміряю на собі. Відчуваю як комфортно. Показую приклад. Тепер виявляється, що у цієї кімнатки є вікна на прохідні студентські коридори. За одними можна побачити литовців, а за другими - латвійців. (Певна асоціація з мапою). Тепер це не просто вікна, а двері, які відчиняються у той час, коли закінчується навчання. Таким чином студенти прийдуть до нас у гості. Перейшов у зовсім іншу кімнату. До мене приходить донька з питаннями, як все відбуватиметься? Я ж пояснюю, що вийду до них, привітаюсь, поясню куди вони потрапили, аби це не було для них несподіванкою. Спостерігаючи за нею, помічаю певне хвилювання від незнайомости майбутньої ситуації. Що ж, для мене такий досвід також буде вперше! 0000'

Сон 040622 "Гості на порозі"

До мого дому, десь на два поверхи, але з головною великою залою-вітальнею, аж до стелі, приходять гості. (В реалі такого дому не маю і не бачив раніше, але певні асоціації з подібним плануванням інтер'єру існують). Сприймається так, наче цей дім знаходиться в Польщі, а гості - це родичі з України, зокрема й мої батьки. Все атмосферно-святково. Гості на порозі, а дружина та діти стоять незалежно один від одного в різних частинах вітальні, а я, як не дивно, - на будівельному підйомнику, і з нього здійснюю відеозапис, але не стаціонарно, з одного місця, а плавно рухаючись від одного присутнього до іншого. І все так виходить гарно, лаконічно і логічно, без "мертвих зон" у кадрі, що результатом своєї роботи залишаюсь задоволеним. Спускаюсь до гостей і розповідаю, що з усього, що залишилось зробити в домі: цим підйомником виїхати за його межі. Для цього треба розібрати стіну, показуючи на неї.

Сон 221121 "У колі родичів"

Вертаюсь додому десь із Києва. Там брав участь у якомусь літературному заході. Тепер маю завітати в гості, але конкретика відсутня, наче приходжу додому, а місце мало знайоме. Чомусь присутні асоціації з родичами, родини Ц. Зустрічаю в кімнаті інших родичів: двоюрідних брата і сестру (І., Ж.). Сидять разом на дивані, привітні. Я здивований їх побачити. Від останньої зустрічі минуло стільки часу! Дивлюсь на дв. сестру, а вона й на себе не схожа: розповніла як лицем, так і тілом. Хоча не схожа, але переконаний, що це вона. Починаю спілкуватися...

Сон 221021 "Раптові клопоти"

Живу в якомусь винайманому помешканні. Раптом до кімнати заходить двоюрідна сестра Ж. У мене перше враження: "Я ти взагалі тут опинилася? Як узагалі змогла мене знайти?" (Отже, мала прилетіти з Ізраїлю і якось знайти мене в Польщі). Потім починається діалог на тему, як ми давно не бачились, а я додаю: що, як не дивно, на днях думав про тебе! У знак привітання: поцілував у щічку. (Наче продовження цього ж сюжету). Чую за дверима якийсь шум, на нього виходжу з кімнати. Тепер сприйняття таке, що я винаймаю цілий другий поверх у приватному секторі (певні асоціації з реальністю, але сходи зроблені інакше). З першого поверху піднімається якийсь хлопчик, чому я також здивувався, - отже, хтось ще винаймає житло в цьому будинку на першому поверсі! - і каже, що треба допомогти полагодити там "кондиціювання". У той же час чую, як по сходах піднімається ще хтось. А тепер моєму здивуванню просто немає меж: до мене, в Польщу, приїхали мати, баба Марія (померла), тітка Н. (померла) та її чоловік С. Перша реакція: чому без попередження? Де я вас всіх розселю? Тут у мене немає місць?! Подумки відзначаю: скільки на раз впало на голову клопотів, які треба почати вирішувати негайно.

Сон 311020 "Сторонній учасник"

 Їду потягом у групі людей. Маршрут пролягає хитромудрими сплетіннями залізничних рейок, що перетинають і нагромаджуються, і розходяться щоразу більше й густіше. Один із нашої групи добре знається на залізничному сполученні. Навіть потяг, яким їдемо є незвичним. Він розкладається і складається в дорозі, наче трансформер, для подолань найскладніших випадків дороги та наданню допомоги іншим, мабуть, у ремонті тощо. Ось раптом ми заїжджаємо на таку ділянку дороги, на якій нас змушує якась стороння сила пригальмувати. По ходу потяг долає якусь перешкоду: розкладається і складається наново. Ми заїжджаємо в якісь залізничні джунглі - місце покинутих вагонів, недоглянутих ділянок дороги, порослих молодими деревцями. Потяг зупиняється і нам повідомляють, що ми маємо далі пройтись пішки. Ідемо вздовж однієї бетонованої стіни, другої, так, наче нас хтось скеровує, а згодом інформатор проподає. Ми опиняємось у пастці. До останнього невимушено збираю по дорозі якесь сміття. Зауважив для себе, наскільки іншим це байдуже. Час від часу помічали поодинокі групи людей, які, як ми, ходили по коліях і блукали між лабіринтами бетонних стін, поспішаючи і, видно, шукаючих вихід. Тапер у подібній ситуації опинилися ми. Кому це потрібно? Раптом розуміємо, що нашим рятівником є чоловік, що знається на залізничних сполученнях. Я пропоную йому увімкнути gps-навігацію, аби подивитися де ми знаходимось посеред "хаосу" залізничних колій? А він повідомляє, що десь щойно загубив свій телефон. Відтворюємо маршрут: як ми йшли, де стояли. Хтось вирішує йому подзвонити. Набирає і лунає телефонний дзвінок. Не одразу, але помічаю телефон на підлозі, прикритий дощечкою. Так, це він. Бере його, протирає... Розумію, аби нам звідси вийти, треба раціонально використовувати заряд батарей на кожному телефоні, які у нашої групи наразі активні. 0150'

Я йду покупатися, а на місці, про яке думав, виритий кар'єр, або ж під майбутнє озеро, але поки що без води. По краях, врита в земляні чорні пагорби, якась технологічна установка з чорних труб. В одному місці виходять головні комунікації. Цей великий кар'єр я проходжу так, наче пролітаю. Виритий великими сходинами, аби машини могли поступово вивозити землю, подібну до крихкого вугілля, для подальшого монтування труб. Паралельно тому, що бачу, чую чиюсь розмову, так, наче це працює радіо. Хтось каже, що ця вирита яма була без необхідних дозволів. Інвестор знав, що працююча установка буде шкодити довкіллю, тому пообіцяв для міста побудувати кілька багатоквартирних будинків. Яму вирив, а будинки не побудував. Коли установка почне працювати, начебто у повітря буде потрапляти азот. Згодом хтось питає:
- А з ким домовлявся інвестор? З Карлом чи мером?
- З Карлом!
- Ох цей Карл!.. - лунає у підсумку емоція.
Тепер я йду далі - на річку, адже моя місія сьогодні - покупатися. Не вдалося з першого разу, має вдатися з другого. Приходжу на знайоме мені місце (таке переконання уві сні), а його не впізнаю: води поменшало і при воді та у воді з'явилося багато різнородних змій. Перша, яку побачив, була схожа на пітона, але чорного кольору. Спочатку подумав, що це корінь дерева. Змія виявилась доволі спокійною. Далі - у воді - все більше дрібніших... Як тут купатися? Так і подумалось: із-за відсутніх дощів річка Тетерів обміліла так, що вплинула на екосистему. Цікаво, що дивився на берег, воду та змій із висоти 2-3 м від землі. Так і полетів звідти.

Зібрали гостей по якомусь "моєму списку" на весілля. Нареченого та нареченої не знаю, в результаті - не бачив. Сон із повтором: я на початку організації столу, а згодом - як всі гості всілися за нього. Чую, як хтось прослуховує записи розмов по телефону, коли запрошували гостей. Початок розмови починався з "Привіт!", а згодом відсилання на мене і, зрештою: запрошення на сам захід. Коли вже всі прийшли та сіли, я в'їжджаю з якоюсь дівчиною пуфиками в святкову залу, а за нею в прохід, яким заходили гості до столу, по ходу вітаючись з присутніми (конкретика облич відсутня). 0700'

Сон 190820 "Розпалити піч"

Вдома (батьківський дім) відбувається глобальне прибирання. Перебираються старі речі, викидається багато макулатури та коробок. Вчора у нас була лазня. Всі помилися, попарилися, навіть гості. Лише я, обслуговуючи процес: підкидаючи до печі дрова, - так і не зміг покупатися. Під кінець дня, так само, як і вчора, запахуючись у роботу, відчуваю, що до купання просто не дійде. Та й не просто купання, а з повноцінною парною. Вирішую перевірити жар у печі, яка виявилась ще гарячою. Пошорхав кочергою, зазирнув у парну, від якої повіяло трохи як теплом, так, чомусь, і курявою з тільки-но оглянутої печі. Тієї миті виникло чоловіче питання до якогось гостя, який висловив свою думку, із якою подумки не погодився, але він вирішив перепитати у свого знайомого, який тієї миті проходив поряд. Його думка була протилежною - близькою до моєї. На тему мого раптового вирішення покупатися з парною для себе одного, висловили підтримку, один із них великими пальцями рук угору. Вийшов надвір. Якраз тієї миті діти винесли чимало паперу, який лежав у коробці, по ходу прибирання, докидались ще якісь зіжмаки, які долітали прямо з порогу. Узяв те все і пішов розпалювати піч. 0410'

Сон 250919 "Смішне погруддя"

Я на якійсь квартирі в гостях. До нас завітала мені не знайома, але, як виявилось, для більшости присутніх, відома англомовна естрадна артистка. У тій родині, заради неї, утворилось багато клопоту: стіл, атмосфера, увага. Серед характерних предметів тієї квартири була скульптура, виконана у вигляді жіночого погруддя, але з кумедним прямокутним носом, видовженим уперед, як у Буратіно, і широким, як у слона, з певним викрученням форми. Так, як господарі доволі сильно перейнялися знаменитою гостею, виникло бажання усім із нею сфотографуватися, але не колективно, а групками, парами. От одні з нею зробили селфі, от другі... лишаюсь я. Дістаю свій телефон, запрошую її на особисте з нею селфі, навіть підібрав доволі привабливе тло, пробую натиснути на сенсорну кнопку - не тиснеться, знову, знову... чи то телефон підгальмувує, чи реально не трапляю на кнопку? Пробую зробити світліше екран: соваю пальцем по екрану - раз, два, три... - не виходить. От вже її відволікають і вона від мене відходить. Жалкувати? Та ні: і таке буває! Гостя вже збирається до виходу, а господарі її проводити, як раптом оживає згадана скульптура і починає крутити своїм прямокутним носом, майже, як слон, доповнюючи ритм рухами шиї, наче програючи якусь мелодію. Усі звертають на неї увагу, тішаться, що такого ще ніколи не бачили, сміються.
P.S. Сьогодні оголосили імпічмент президентові Америки Дональду Трампу. Президент України Володимир Зеленський зіграв другу скрипку.

Сон 110919 "Приємні несподіванки"

Везу на візочку (в народі називали б "кучмовоз") різні пожитки. На ньому лежить льняна торба, а в торбі інші, зокрема й коробки, які, коли складав, видавались більшими, навіть трохи здивувався, як-то вони всі гарно лягли разом. Сама торба темно-сірого кольору. На мою думку: тому що пралася з темними речами, а мала б бути світла. Міркую собі далі: отак проїхатись із нею не один день, хай би вигоріла на сонці, і стала б світлішою. Зараз на неї крапає дощ, вона промокає, але то нічого: всередині упаковано добре в інші торби. (Практично тут обіграна давня технологія вибілення льону). На мені нова брендова чорна куртка з секонду, яку купив для роботи і, як думав, не сходитиметься в плечах, а тут-таки доволі простора. Мені вона подобається. Іду рідним містом по вулиці Б., нині С.П. Минаю пішохідну дорогу, на яку місцями найшов ґрунт, а з водою утворює незначний бруд. Але мені йти комфортно: тепло і весело. Іду в сторону дому, де живе баба Дуся, хоча в результаті опиняюсь у власному домі, яке давно потребує ремонту, а ми там не мешкали віддавна, а тут тільки-но заселилися і облаштовуємося по-новому. Звернув увагу на білені стіни, які однозначно потребують ремонту: побілка місцями облупилась і видно давні шари. Заходжу у спальну кімнату, а там, на моє здивування, гостя. Якось проморгуюсь чи то протираю очі, аби розгледіти краще хто, адже від початку не вірю побаченому. Біля дружини сидить давня знайома з літературних кіл С.Ш., яка не один рік відпрацювала на керівних посадах. Кого-кого, а її не очікував побачити в рідному домі. Озираюсь по стінах, так, наче оцінюю своє житло її очима, і пояснюю, що ми сюди недавно-таки перебрались. Хоча!.. Дивлюсь уважніше, а кімната певною мірою змінилась. Дружина її обставила різними приємними святковими несподіванками. Наче якась невелика ялинка чи середнього розміру густий зелений вазон, що стоїть на підлозі, біля нього якась торба з подарунками, що на дотик нагадує новорічні кульки, хоча трохи заважка, ще якісь речі такого штибу. Розумію, що все це не просто так: це наш із нею ювілей, а гостя - це щира реакція на жінчин пост у фейсбук, де вона запросила всіх до нашого дому на це свято. Розповідаю, що я нині, як бачиш, не живу в фейсбуку. А ця мила ідея (зробити пост) - чудова ініціатива дружини. Навіть закралася думка: а хто ж ще аналогічним чином може відреагувати і завітати до нас у гості? Дивлюсь на гостю і дружину, і відзначаю, що вони певною мірою схожі зачіскою, навіть мають щось спільне в обличчі. Вони ж кажуть, що вже між собою зауважили цю схожість: чорні коси, довжиною трохи нижче плеча, якась чолка, хоча лоб великий і гарно виглядає, яскрава червона помада. Непомітно для себе бачу в гості іншу знайому С.М., яка справді має більше спільних рис із дружиною. Але цікаво, що цю трансформацію уві сні я від початку не відрефлексовую остаточно. Отже, це "осяяння" образу з'являється в процесі пошуку схожости, більшою мірою, не в форматі внутрішнього монологу, а вже в діалозі з ними. 0235'

Гуляю по якомусь російському місту, спілкуюсь із мешканцями. Привертаю увагу своєю українською. Загалом усі дружелюбні та готові підказати та допомогти. Завітали в гості до мами однокласниці О.М. Звертаю увагу, що спілкується українською, а її дитина вчилася російською. Як висновок: заходить розмова про мову. Про те, що в нашому класі багато хто за радянський період часу русифікувався. І все це при моїй пам'яті! Це при тому, що походять з українськомовних родин, які переїхали жити з сіл у місто.
Повертаємось зі святкового столу. На мені вишиванка, на ногах в'язані капці, на руці великий розумний годинник. Дехто з присутніх вдягнений у щось подібне, але відмінне від мого. Підходимо до якогось ресторану, а в ньому грає якась українська народна мелодія. Цікавою рисою є певний декор на невеличкому даху, що на висоті моїх очей має на собі бутафорію вівсяного печива, але не плясками, а у вигляді булочок (повторення фрагменту з забутого сну). Вирішую підспівати. При вході в той заклад, що має відкритий вхід, наче в гараж, але в сучасному стилі, стоять зо п'ять працівників закладу і мило запрошують відвідати їхню ресторацію. Дивляться на мою зовнішню оригінальність і на те, як підспівую куплет пісні, що долинає від їхнього закладу. На що співробітники аплодують. А я кажу: "От могли б зробити маркетинговий хід, де кожен бажаючий може заспівати, а ви йому... - беру з даху бутафорне печиво та інсценізую його кусання, - у подарунок - печенюжку!" 0500'

Сон 300819 "Гарячий шоколад з кокосовим молоком"

Прийшли в гості двоє людей, один із них юнак. Мати спитала: "Що зготувати?" Юнак каже: "Рослинний продукт із шоколадом, охолоджений землею". На таке прохання мати каже до мене: "Можеш таке зробити?" Я берусь експериментувати. Упускаю деталі марудства, пов'язані з землею в буквальному розумінні та рослинами в тому ж числі, незмінним залишався шоколад. У результаті вийшов охолоджений "гарячий шоколад з кокосовим молоком". Майже на самкінець їхнього короткого візиту даю йому цей напій. З іншої нагоди в гостях ще була якась юнка, приблизно його віку. Підходжу до неї і питаю: "Чи не хотіла б вона спробувати такий напій?" Вона не відмовилась. Якийсь дивний чоловік з кримінальною поведінкою запитав у юнака: "Чому в тебе було нетрадиційне замовлення?" - маючи на увазі чай, кава, або міцні напої. На що він відповів: "З релігійних переконань!" Другим сюжетом до цього чоловіка підходять якісь "друзі" з недоброю пропозицією, а він чи то прикидаючись дурником чи справді змінивши свої погляди, змахуючи в повітрі краєм чорного плаща, як Дракула або Супермен, каже: "Я не буду того робити, у мене релігійні переконання!" 0230'

Якась жіночка нашиває певні відзнаки за успіхи у змаганнях, щось на зразок того, що мають скаути. 0500'

Сон 260719 "Святкова пастка"

Підготовка якогось молодіжного свята. Всі ходять і спілкуються в межах одного дому, готують та накривають на стіл. Усе відбувається таким чином, що за певною внутрішньою згодою, чи угодою, всі сідають за стіл, а мене і ще для двох дівчат роблять певні уникальні обставини, від яких ми ходимо, доорганізовуючи той процес. "Підстава", якщо можна так її назвати, не читалась мною взагалі. Одна дівчина була для всіх доволі дратівлива, аби її всім позбутися, інша мені каже: "Ми вас одружимо!" І тоді я розумію всю ту організацію, як таку, де все було підлаштовано виключно під нас.
Знаходжу книжку Б.Г., в якій на вільних сторінках вирішив записати цю історію. Гортаю її трохи вперед і бачу, що в ній від руки була написана якась подібна, якщо не аналогічна ("афера"), яка відбулась із автором (Б.Г.) рік тому. 0730'
P.S. У сні присутні певні елементи почутого напередодні переказу художньої книжки, очікуваного від наступного дня свята - незрозумілого до кінця в організації, рефлексії на тему оприявнення певних нотаток.

Сон 070219 "Ключі від горища"

До батька в гості прийшов старий знайомий. Я знаю, що має підійти й другий. Батько приготував імпровізований стіл, аби приємно посидіти за келихом вина. У мене цікаве просторове сприйняття: з однієї сторони я вважаю, що у себе (на батьківському подвір'ї), з іншої - ми з батьком в гостях, хоча приходять до нього. Що дім, що двір, а згодом і горище - все мені не знайоме. У першого гостя, що схожий на власника кондитерської фабрики "Р." я запитав, чи не будуть у нього березові дошки? (Його образ для мене нерозривний із його сином, якого я добре знаю). Він дав мені ключі від горища, на який я поліз разом зі своїм сином. Там побачив багато старої ксерокопіювальної техніки в різному виконанні та, що характерно, всі в чорних корпусах. Від часу припорошені курявою глини, якою вимащена підлога. Я собі подумав: це ж він ("Р.") раніше мав офіси, але навіщо йому було їх стільки, коли він музикант? (Чомусь тут порушена логіка). Беру березові дошки. Складаю двома кіпками і спускаю із сином до долу. Зачиняю двері і йду до гостя, віддати йому ключі. Заходжу на кухню, а там уже сидить із ними другий батьків гість Юрій К. (У реальному житті 15 років як покійний). Батько не на жарт розготувався на кухні: ось уже й виймає смачну смаженю з духовки і ставить перед гостями на стіл. Я віддаю "Р". ключі, дякую. (У продовженні сну - з реального). Щось про себе згадую про деталі смерті другого гостя, як трапився йому сердечний приступ, коли увечері він з жінкою дивилися телевізор, сидячи на кріслах. Перегляд порушив рип дивану, що був за ними, так, наче хтось сів на нього. Перше, що їм видалось: це кішка, яка застрибує на нього і видає характерний звук, а як обернулись, там - нікого. Про себе згадали, що цей день є для родини пам'ятним, адже помер батько (не знаю кого), розсудили: прийшов і нагадав про себе! Протягом години в Юрія К. трапився інфаркт. 0303'

Знову ж таки: чуже і не знайоме обійстя, а я сприймаю його, як батьківське. Бачу Р.З. в однотипному одязі в широку смугасту жовто-червну лінію. Навіть шапочка і та з тієї ж тканини. 0500'
P.S. Дивно, Р.З. давній знайомий, з яким не спілкувався доволі довго. Сниться вже другу ніч поспіль. Снився й раніше.

Сон 140119 "Збільшення впізнавання та пригадування"

Хлопець тримає в руках збільшений в діаметрі СD-диск. Щасливий, що переписав на нього багато фільмів. Потім питає так, наче хоче пригадати: яких розмірів вони існували? Десь нарахували до п'яти. В пам'яті увиразнено побачив їхні розміри. (В реальному житті існує лише два таких види). Пригадую (в процесі сну) про салат, який має образну прив'язку до об'єму, як до розмірів на дисках. 0404'

Батьківська садиба. Навпроти лазні батько зробив на землі інсталяцію: лежить, приглиблено в ґрунт, на перекопаній ділянці каска з часів ІІ Світової війни. (Цей фрагмент бачу у сні вдруге). Вище неї розкладений перегній з компосту, наче видовжені шмати чорної тканини або шкіри (виразний образ, який важко описати словами). Я "пригадую" (не належить до відрізку мого життя), як через увесь город проходив фронтовий шлях, навіть злочинець (вже при моїй дитячій пам'яті) тікає від міліції крізь наше обійстя (зламавши огорожу до сусідів).
Заходжу на кухню, там до нас приїхали гості, наче як мені знайомі. Порядкую за столом: щось прибираю, а щось доставляю. Хтось каже про "чуть-чуть", а хтось про море, хтось третій про "дайте ложку" (для гості). Всі слова накладаються таким смішним чином, що я підсумовую: "дайте ложку, аби море брала по чуть-чуть", - викликаючи загальний сміх на кмітливий гумор навіть у тих, хто стояв біля дверей кухні. 0609'

Сон 051018 "Свято народження та смерті"

Я в хаті діда Григорія і баби Дусі. Знаю, що сьогодні він раптово помер і разом із тим сьогодні ж день народження баби. Всі з'їхалися на свято, не знаючи про смерть діда. У великій кімнаті велике застілля. Щораз приходять нові гості. Встаю зі столу аби вийти й одразу натрапляю на уживаний спідній одяг від діда. На виході зі столу, попросив когось те прибрати. При вході вже нові гості.
Якесь незначне преображення того свята. Стоїть у кімнаті коло людей з "Неабищо", десь з двадцяток осіб. Говоримо про різне. Я пропоную прийняти офіційне рішення про припинення існування нашої організації або оголосити про нове життя.
Інша обстановка в колотемі якогось свята. Я зі своєю дружиною за спільним столом із родичами і друзями - нашого покоління. Зі столу встає колега і йде на двір. По ходу пропонує мені цигарку, показавши її край з розгорнутої пачки. Думаю вийти з ним разом, але перехрестям рук показую "ні".

Сон 200918 "Безжурна іншість"

Ресторан. Якесь велике застілля. Разом із тим - це прохідний двір для військових. Під час пізніх світських заходів, час від часу певні працівники закладу дістають срібні прикраси аби потішити гостей, а потім вішають на кухні на цвяшок. Думаю: так їх легко хтось може вкрасти! Що за безпечність? Хтось так висловився про фуршети, які організовують тут: "житти для того, щоб їсти чи їсти, щоб жити?" Пробігає один військовий біля другого, вітається, але видно, що не знають один одного. Дивлюсь, а той, хто пробігав, має на плечі російський триколор. Той, що вітався, звернувся українською, той, що пробігав - промовчав, але зробив якийсь невиразний жест. Заходжу в туалет. Малі за висотою кабінки фарбовані в зелений чи синій колір. Чую, як там хтось голосно починає говорити за консерваторів. Аби не вплутуватись у політичний діалог, я присідаю прямо в кабінці й розумію, що не взяв папір з сусідньої, що навпроти. Сиджу і згадую, що маю його з собою в сумці. 0515'